Рішення

від 17.04.2013 по справі 911/759/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" квітня 2013 р. Справа № 911/759/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акватерра-2005», Київська область, м. Васильків

про стягнення 39335685,34 доларів США та 354370259,18 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від позивача : Мосійчук Я.І. (довіреність №010-01/7538 від 25 вересня 2012 року);

від відповідача: не з'явився.

вільний слухач: Беседін В.І. (паспорт).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акватерра-2005» (далі - відповідач) про стягнення 39335685,34 доларів США та 354370259,18 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поруки, за яким відповідач виступає поручителем Товариства з обмеженою відповідальністю «Алта Проперті» перед позивачем за кредитним договором №15107К13 від 13 лютого 2007 року. В результаті неналежного виконання взятих на себе зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю «Алта Проперті» позивач звернувся з даними позовом до суду щодо стягнення з відповідача, як поручителя, заборгованості за кредитом у розмірі 34193393,56 доларів США, заборгованості за кредитом у розмірі 291087941,80 грн., заборгованості за процентами у розмірі 1313786,11 доларів США, заборгованості за процентами у розмірі 21809038,51 грн., заборгованості по платі за управління кредитом у розмірі 3392889,98 грн., заборгованості по платі за зміну умов договору у розмірі 1000,00 грн., пені за прострочення виконання зобов'язань у розмірі 2750705,40 доларів США, пені за прострочення виконання зобов'язань у розмірі 24540470,90 грн., 3% річних у розмірі 1077800,27 доларів США, 3% річних у розмірі 9949711,59 грн. та інфляційних втрат у розмірі 3589206,40 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 6 березня 2013 року та призначено справу до розгляду на 20 березня 2013 року.

Під час судового розгляду відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

Відповідач, повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 6 березня 2013 року, від 20 березня 2013 року та від 2 квітня 2013 року в судові засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, хоча був повідомлений належним чином. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

17 квітня 2013 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (за договором - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Алта Проперті» (за договором - позичальник) 13 лютого 2007 року укладено кредитний договір за №15107К13.

Згідно пункту 3.2.1 договору ліміт кредитної лінії становить 29959440,00 доларів США.

Відповідно до пункту 3.2.3 договору кінцевий термін погашення кредиту - 13 лютого 2014 року.

Пунктом 3.2.4 договору передбачений вид кредиту: невідновлювана відклична кредитна лінія.

Пунктом 3.2.5 договору передбачені цілі кредиту: фінансування договорів купівлі-продажу земельних ділянок загальною площею 49,9324 га, розташованих на території Щасливської сільської ради, Бориспільського району Київської області.

Згідно пункту 3.2.6 договору процентна ставка за кредитом визначається за формулою LIBOR (6m) + 8,12%, але не менше 13,5% річних. На дату укладення цього договору процентна ставка становить13,5% річних. Зазначена вище процентна ставка збільшується на 2% у разі: 1) невиконання умов щодо переведення і підтримання загальних грошових потоків на рахунках позичальника в банку згідно п. 5.1.3.7. договору; 2) та/або невиконання умови щодо забезпечення і підтримання середньоденних залишків на рахунках позичальника в банку згідно п. 5.1.3.8. договору .

Відповідно до пункту 3.2.7 договору розмір плати за управління кредитом - 0,05 % щомісячно від ліміту заборгованості на період згідно з графіком надання та погашення кредиту.

Пунктом 3.2.8 договору встановлено розмір плати за зміну умов договору: 2000,00 грн. у разі продовження строку погашення, переведення боргу за ініціативою позичальника, реструктуризації заборгованості; 1000,00 грн. при внесенні змін до істотних умов договору (за кожну зміну); 500,00 грн. при внесенні інших змін (пункт 3.2.7 Кредитного договору);

Згідно пункту 3.2.9 договору розмір плати за зобов'язання 2% річних від суми невикористаної частини кредитної лінії згідно з графіком надання та погашення кредиту щомісячно.

Відповідно до пункту 3.2.10 договору розмір пені за прострочення платежів - подвійна облікова ставка НБУ, що діяла у період , за який сплачується пеня.

Пунктом 3.2.11 договору встановлено, що розмір необхідного забезпечення для покриття кредиту не менше ніж 173% від суми ліміту заборгованості за кредитом.

У відповідності до пункту 3.3.1 договору кредит надається у безготівковій формі двома траншами в межах наданого забезпечення. Перший надається у лютому 2007 року в сумі 16000000,00 доларів США. Другий транш кредиту в сумі 13959000,44 доларів США надається після 1 березня 2007 року.

Згідно пункту 3.3.2. договору банк надає позичальникові кредит відповідно до Графіку надання та погашення кредиту.

Відповідно до пункту 3.3.4 договору за своєю власною ініціативою банк може припинити надання кредиту, якщо виникла і триває подія невиконання зобов'язань.

Пунктом 3.4.1 договору передбачено, що позичальник зобов'язаний погасити кредит у валюті кредиту на рахунок, вказаний у п. 3.8. договору в строк, зазначений у п. 3.2. договору, згідно з графіком надання та погашення кредиту за рахунок будь-яких грошових надходжень позичальника.

У відповідності до пункту 3.4.3 договору сторони домовилися, що виконання зобов'язань позичальника щодо погашення будь-якої заборгованості за цим договором може бути покладено позичальником на третю особу. Також погашення будь-якої заборгованості за цим договором може бути здійснено за рахунок коштів, отриманих від реалізації заставленого майна, предмета іпотеки.

Згідно пункту 3.5.1 договору позичальник сплачує банкові проценти за користування кредитом, у розмірі, зазначеному в п. 3.2. цього договору, у валюті кредиту.

Відповідно до пункту 3.7.4 договору якщо сума, що вноситься у рахунок погашення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та інших плат за цим договором, недостатня для погашення кредиту разом з процентами та іншими платами за цим договором, то платежі здійснюються у такому порядку: 1) сплата прострочених процентів за користування кредитом; 2) сплата прострочених сум плати за управління кредитом; 3) сплата прострочених сум плати за зобов'язання; 4) сплата прострочених сум плати за зміну умов договору; 5) сплата процентів за користування кредитом; 6) сплата плати за управління кредитом; 7) сплата плати за зобов'язання; 8) сплата плати за зміну умов договору; 9) погашення простроченої заборгованості по основному боргу за кредитом; 10) строкові платежі з погашення строкової заборгованості; 11) пені; 12) дострокові платежі за кредитом.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками позичальника та банку, проте кредит надається в межах наданого забезпечення та за умови набрання чинності договору поруки, укладеним між банком та поручителем і залишається чинним до дати повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором.

13 лютого 2007 р. між позивачем та позичальником підписано додаток №1 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року, яким було затверджено графік надання та погашення кредиту.

2 березня 2007 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-1 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

25 травня 2007 року між позивачем та позичальником укладено додаткова угода №15107К13-2 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року, відповідно до якої сторони погодились викласти п. 3.2.7. договору у наступній редакції: «розмір плати за управління кредитом: на період з 13 лютого 2007 року по 30 квітня 2007 року - 0,05 % щомісячно від ліміту заборгованості на період згідно з Графіком надання та погашення кредиту; на період з 1 травня 2007 року до кінця строку дії договору - 0,04 % щомісячно від ліміту заборгованості на період згідно з Графіком надання та погашення кредиту.».

31 травня 2007 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-3 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

22 червня 2007 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-4 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

24 липня 2007 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-5 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

23 серпня 2007 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-6 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

18 вересня 2007 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-7 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

20 листопада 2007 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-8 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

29 листопада 2007 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-9 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

6 грудня 2007 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-10 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

27 грудня 2007 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-11 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року, відповідно до якої сторони погодились викласти п. 3.2.11. договору у наступній редакції: «розмір необхідного забезпечення для покриття кредиту: не менше ніж 208% від суми ліміту заборгованості за кредитом без врахування процентів.».

20 березня 2008 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-12 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

30 травня 2008 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-13 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

18 липня 2008 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-14 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

30 вересня 2008 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-15 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

7 жовтня 2008 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-16 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

4 грудня 2008 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-17 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

30 грудня 2008 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-18 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

6 січня 2009 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-19 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

15 січня 2009 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-20 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

29 січня 2009 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-21 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

28 лютого 2009 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-22 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

5 березня 2009 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-23 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

7 березня 2009 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-а до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

7 квітня 2009 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-24 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

30 квітня 2009 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-25 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

8 травня 2009 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-26 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

15 травня 2009 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-27 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

7 липня 2009 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-28 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

3 вересня 2009 р. між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-29 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

29 вересня 2009 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-30 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

29 жовтня 2009 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-31 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

5 листопада 2009 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-32 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

3 грудня 2009 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-33 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

18 грудня 2009 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-34 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року, відповідно до якої сторони погодились викласти п. 3.3.1. договору у наступній редакції: «кредит надається у безготівковій формі трьома траншами в межах наданого забезпечення. Перший транш кредиту в сумі 16000000,00 доларів США надається в лютому 2007 року. Другий транш кредиту в сумі 13959000,44 доларів США надається після 1 березня 2007 року на цілі, передбачені п.п. 3.2.5.а) договору. Третій транш кредиту надається на цілі, передбачені п.п. 3.2.5.б) договору.».

30 грудня 2009 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-35 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

19 січня 2010 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-36 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року, відповідно до якої сторони погодились викласти п. 3.2.1. договору у наступній редакції: «ліміт кредитної лінії: 34193393,56 доларів США та 294216341,80 грн. Також цією додатковою угодою сторони вирішили викласти Додаток №1 «Графік на дання та погашення кредиту» до договору у редакції додатку №1 до цієї додаткової угоди.».

9 лютого 2010 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-37 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

25 лютого 2010 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-38 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

15 квітня 2010 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-39 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

30 квітня 2010 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-40 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

14 травня 2010 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-41 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

30 липня 2010 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-42 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

21 жовтня 2010 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-43 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

27 січня 2011 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-44 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

29 липня 2011 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-45 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

30 вересня 2011 року між позивачем та позичальником укладено додаткову угоду №15107К13-46 до кредитного договору №15107К13 від 13 лютого 2007 року, відповідно до якої сторони погодились викласти п. 3.2.6. договору у наступній редакції: «процентна ставка за кредитом встановлюється таким чином: на період з 13 лютого 2007 року по 3 квітня 2007 року - LIBOR (6 m) + 8,12 %, але не менше 13,5% річних. На дату укладання цього договору процентна ставка становить 13,5% річних; на період з 1 травня 2007 року по 30 вересня 2008 року - LIBOR (6 m) + 7,13%, але не менше 12,5% річних. Станом на 1 травня 2007 року процентна ставка становить 12,5% річних; на період з 1 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року - LIBOR (6 m) + 9,13%, але не менше 14,5% річних; на період з 1 січня 2009 року по 20 грудня 2009 року - LIBOR (6 m) + 7,13%, але не менше 12,5% річних; на період з 21 грудня 2009 року по 30 червня 2011 року - 3% річних; починаючи з 1 липня 2011 року - 0,1% річних. Для частини кредиту у гривні - на період з 21 грудня 2009 року по 30 червня 2011 року - 6% річних, починаючи з 1 липня 2011 року - 0,1% річних.». Крім того, сторони домовились, що позичальник не сплачує банку плату за зміну умов договору.

На виконання умов кредитного договору позивачем було надано позичальнику кредитні кошти в розмірі 294216341,80 грн. та 34193393,56 доларів США, що підтверджується банківськими виписками, копії яких наявні в матеріалах справи.

Проте, позичальник вимоги кредитного договору в частині обов'язку погашення грошових зобов'язань згідно графіку надання та погашення кредиту належним чином не виконав.

У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором №15107К13 від 13 лютого 2007 року 8 грудня 2011 року позивач надіслав на адресу позичальника повідомлення №158-04/9964 від 7 грудня 2011 року про порушення зобов'язань з вимогою здійснити дострокове погашення заборгованості за кредитним договором протягом 10 банківських днів з дати отримання повідомлення.

Зазначене повідомлення отримане позичальником 10 грудня 2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Крім того, судом встановлено, що 21 грудня 2009 року між позивачем (за договором - кредитор), товариством з обмеженою відповідальністю «Алта Проперті» (за договором - боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Акватерра-2005» (за договором - поручитель) укладено договір поруки №151409Р14.

Відповідно до умов договору поруки, поручитель зобов'язався солідарно відповідати перед кредитором за своєчасне та повне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Акватерра-2005» за кредитним договором №15107К13 від 13 лютого 2007 року.

У зв'язку з невиконанням позичальником зобов'язань за кредитним договором №15107К13 від 13 лютого 2007 року 11 січня 2012 року позивач надіслав на адресу поручителя - ТОВ «Акватерра-2005» повідомлення №158-04/89 від 5 січня 2012 року про порушення зобов'язань з вимогою терміново здійснити погашення заборгованості за кредитним договором.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судові засідання 20 березня 2013 року, 2 квітня 2013 року та 17 квітня 2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалами суду від 6 березня 2013 року, від 20 березня 2013 року та від 2 квітня 2013 року. Витребувані документи відповідач суду не надав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 2 ст. 1056 1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість за кредитом у розмірі 34193393,56 доларів США, заборгованість за кредитом у розмірі 291087941,80 грн., заборгованість за процентами у розмірі 1313786,11 доларів США, заборгованість за процентами у розмірі 21809038,51 грн., заборгованість по платі за управління кредитом у розмірі 3392889,98 грн., заборгованість по платі за зміну умов договору у розмірі 1000,00 грн. залишились непогашеними. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 34193393,56 доларів США, заборгованості за кредитом у розмірі 291087941,80 грн., заборгованості за процентами у розмірі 1313786,11 доларів США, заборгованості за процентами у розмірі 21809038,51 грн., заборгованості по платі за управління кредитом у розмірі 3392889,98 грн., заборгованості по платі за зміну умов договору у розмірі 1000,00 грн. підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання зобов'язань згідно пунктів 3.4.1 та 3.5.1 договору позичальник сплачує банкові пеню у валюті кредиту. У разі невиконання зобов'язань згідно пунктів 4.1 та 7.4 договору позичальник сплачує банкові пеню у гривнях. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п. 3.2 договору.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості по поверненню кредиту, наданий позивачем, є обґрунтованим та вірним, отже, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості по поверненню кредиту за договором у періоди, зазначені позивачем в розрахунку заборгованості доданого до позовної заяви, у розмірі 22518886,61 грн. та 2645238,92 доларів США.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, наданий позивачем, є обґрунтованим та вірним, тому, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом за договором у періоди, зазначені позивачем в розрахунку заборгованості доданого до позовної заяви, у розмірі 1754368,56 грн. та 1754368,56 доларів США.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості за прострочення сплати плати за управління кредитом та зміну умов договору, наданий позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені за прострочення сплати плати за управління кредитом від суми основної заборгованості за договором у періоди, зазначені позивачем в розрахунку заборгованості доданого до позовної заяви, у розмірі 267215,73 грн.

У відповідності до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір 3% річних, визначений позивачем, складає 1077800,27 доларів США та 9949711,59 грн. є обґрунтованим. Вимога щодо стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1077800,27 доларів США та 9949711,59 грн. підлягає задоволенню.

Вимога щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 3589206,40 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/369 від 29 червня 2010 року «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 Цивільного кодексу України, Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»). При цьому законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях. Якщо ж у відповідних випадках позивач просить зазначити в резолютивній частині судового рішення зі спору, пов'язаного зі стягненням суми заборгованості в іноземній валюті, також і гривневий еквівалент (за офіційним курсом Національного банку України) або лише гривневий еквівалент, то суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити будь-яке з таких клопотань.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акватерра-2005» (08600, Київська область, м. Васильків, вул. Чехова, 1, код 33497078) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, код 00032112) - 34193393 (тридцять чотири мільйони сто дев'яносто три тисячі триста дев'яносто три) доларів США 56 центів заборгованості за кредитом, 291087941 (двісті дев'яносто один мільйон вісімдесят сім тисяч дев'ятсот сорок одна) грн. 80 коп. заборгованості за кредитом, 1313786 (один мільйон триста тринадцять тисяч сімсот вісімдесят шість) доларів США 11 центів заборгованості за процентами, 21809038 (двадцять один мільйон вісімсот дев'ять тисяч тридцять вісім) грн. 51 коп. заборгованості за процентами, 3392889 (три мільйони триста дев'яносто дві тисячі вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 98 коп. заборгованості по платі за управління кредитом, 1000 (одна тисяча) грн. 00 коп. заборгованості по платі за зміну умов договору, 2750705 (два мільйони сімсот п'ятдесят тисяч сімсот п'ять) доларів США 40 центів пені за прострочення виконання зобов'язань, 24540470 (двадцять чотири мільйони п'ятсот сорок тисяч чотириста сімдесят) грн. 90 коп. пені за прострочення виконання зобов'язань, 1077800 (один мільйон сімдесят сім тисяч вісімсот) доларів США 27 центів 3% річних, 9949711 (дев'ять мільйонів дев'ятсот сорок дев'ять тисяч сімсот одинадцять) грн. 59 коп. 3% річних, 3589206 (три мільйони п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч двісті шість) грн. 40 коп. інфляційних втрат та 68820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 19 квітня 2013 року

Суддя Заєць Д.Г.