Рішення

від 30.04.2013 по справі 911/744/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" квітня 2013 р. Справа № 911/744/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "Енергозахід",

80000, Львівська область, м. Сокаль, вул. Героїв УПА, 27 /71

до Приватного підприємства "Сучасні фасадні системи",

09000, Київська область, м. Сквира, пров. Слобідський, 22

про стягнення 60 347,17 грн.

за участю представників:

позивача - Товкало П. О. (довіреність від 25.02.2013 б/н)

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного підприємства "Енергозахід" (далі - позивач) до Приватного підприємства "Сучасні фасадні системи" (далі - відповідач) про стягнення 75 347,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.03.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.03.2013.

У судове засідання 21.03.2013 представники сторін не з'явились, вимоги ухвали суду від 05.03.2013 не виконали, розгляд справи відкладено на 09.04.2013.

У судове засідання 09.04.2013 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 05.03.2013 не виконав, розгляд справи відкладено на 26.03.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 9820 від 17.04.2013) позивачем подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку зі сплатою відповідачем частини основного боргу в розмірі 10 000,00 грн.

У судове засідання 18.04.2013 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 05.03.2013 не виконав, розгляд справи відкладено на 30.04.2013.

Через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 10796 від 30.04.2013) позивачем подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку зі сплатою відповідачем частини основного боргу, що підтверджується банківською довідкою від 05.04.2013 № 544 на суму 5 000,00 грн. та заявлено остаточні позовні вимоги у розмірі 60 347,17 грн.

Відповідно до частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяви підписано уповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням пункту 6. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 №01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року".

У зв'язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову - 60 347,17 грн., виходячи з якої і буде вирішуватися спір.

У судовому засіданні 30.04.2013 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог, та просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позові.

Відповідач відзив на позов не подав, позовні вимоги та надані позивачем докази не спростував, у судові засідання представника не направив.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30.04.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Приватним підприємством "Енергозахід" (далі - позивач, постачальник) та Приватним підприємством "Сучасні фасадні системи" (далі - відповідач, покупець) укладено договір поставки від 10.04.2012 № 1004-12 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити товар, а покупець - вказаний товар прийняти та оплатити (пункт 1.1. Договору).

Загальна сума Договору орієнтовно складає 1 500 000,00 грн. (пункт 3.2. Договору).

Відповідно до пункту 4.1. Договору, товар доставляється залізничними напіввагонами згідно з заявками постачальника. Транспортні витрати з перевезення товару до зазначених у заявках станцій відшкодовується покупцем у повному обсязі відповідно до рахунків постачальника та копій товаросупроводжувальних документів. Датою поставки окремої партії товару є дата видачі товару покупцю на станції призначення (пункт 4.5. Договору).

Згідно пункту 5.1. Договору, покупець зобов'язується оплатити кожну окрему партію товару протягом 14 календарних днів з дати її поставки. Оплата здійснюється у національній валюті шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника (пункт 5.2. Договору).

Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до повного його виконання.

На виконання умов Договору, позивач за видатковою накладною від 13.08.2012 № 4 на суму 121 053,60 грн., поставив відповідачу товар, а останній, вказаний товар отримав. До матеріалів справи долучена копія зазначеної накладної.

Крім того, до матеріалів справи надано копію товарно-транспортної накладної як доказу надання позивачем послуг відповідачеві та рахунок позивача, що складений ним у відповідності до пункту 3.3. Договору.

Разом з тим, на підтвердження позовних вимог, позивачем надано в матеріали справи копію податкової накладної, що виписана позивачем на спірну поставку товару відповідачеві.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.4., 201.6., 201.7. статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно із статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі статті 32 Господарського процесуального кодексу України, при з'ясуванні обставин справи, судом враховано письмові пояснення уповноваженого представника позивача про відсутність між сторонами інших правовідносин, крім тих, що виникли на підставі Договору, стягнення заборгованості за яким є предметом позову в даній справі, що не заперечене відповідачем.

Як зазначається позивачем та підтверджується матеріалами справи, відповідач частково оплатив товар, що отриманий ним за Договором, на загальну суму 45 706,43 грн., що підтверджується банківською довідкою від 05.04.2013 № 544, яка засвідчена підписом уповноваженої особи банківської установи та скріплена відбитком її печатки (оригінал у матеріалах справи).

Відповідно до позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 75 347,17 грн. заборгованості.

Проте, згідно вищевказаної довідки банківської установи від 05.04.2013 № 544, судом встановлено, що з часткових оплат відповідачем коштів за Договором, 5 000,00 грн., що входять до складу позовних вимог, сплачені відповідачем до порушення провадження у справі.

Про включення цих коштів до позовних вимог зазначено у позовній заяві.

З огляду на вищевказаний доказ, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості у частині 5 000,00 грн. підлягала відмові, оскільки дана частина боргу сплачена відповідачем 04.03.2013, тобто, до порушення провадження у справі ухвалою господарського суду Київської області від 05.03.2013.

При вирішенні даного питання, судом враховано правову позицію пленуму Вищого господарського суду України, що викладена в абзаці 3 пункту 4.4. постанови від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" про те, що припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Однак, відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 10796 від 30.04.2013), позивачем зменшено розмір позовних вимог у цій частині, що не суперечить положенням частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на що, господарським судом прийнято вказане зменшення розміру позовних вимог в цій частині.

Крім того, позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 9820 від 17.04.2013), у зв'язку з частковою сплатою відповідачем під час розгляду справи заборгованості в розмірі 10 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською довідкою від 05.04.2013 № 544.

У зв'язку з відповідністю вимогам частин 4, 6 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на те, що заяву підписано уповноваженим на те представником позивача, вказане зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.

Враховуючи викладене, у даному провадженні розглядаються остаточні позовні вимоги про стягнення з відповідача 60 347,17 грн. заборгованості.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з вимогами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на вищевикладені норми законодавства та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про наявність, на час звернення позивача з позовом до суду, грошового зобов'язання відповідача перед позивачем за Договором у розмірі 70 347,17 грн., строк виконання якого настав, а, зважаючи на зменшення розміру позовних вимог, що прийнято господарським судом, у зв'язку з частковою сплатою боргу відповідачем та наданням суду відповідних доказів, суд встановив доведеним право позивача на стягнення з відповідача 60 347,17 грн. боргу з оплати товару, а, відтак, позовна вимога про стягнення основної заборгованості є доведеною, обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Зважаючи на те, що судовий збір сплачений позивачем у мінімальному розмірі - 1 720,50 грн., його частина не підлягає поверненню позивачу у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог, ні з державного бюджету, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір», ні відшкодуванню відповідачем, зважаючи на правову позицію пленуму Вищого господарського суду України, що викладена в абзаці 2 пункту 4.7. постанови «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 № 7 (у частині, що пропорційна 10 000,00 грн. боргу, який сплачений відповідачем після подання позову).

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 720,50 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Сучасні фасадні системи" (09000, Київська область, м. Сквира, пров. Слобідський, 22, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33370190) на користь Приватного підприємства "Енергозахід" (80000, Львівська область, м. Сокаль, вул. Героїв УПА, 27/71, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36084263) 60 347 (шістдесят тисяч триста сорок сім) грн. 17 коп. основної заборгованості та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 07.05.2013.

Суддя С.О. Саванчук