Постанова

від 24.04.2013 по справі 826/3225/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 квітня 2013 року 14:45 № 826/3225/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В., за участю секретаря судового засідання Хилі І.В. та представників сторін:

від позивача: Ліщенко Т.М.,

від відповідача: Мартинюк Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «МК-Буд ЛТД» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 листопада 2012 року №0009662240, від 25 січня 2013 року №0001002240, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «МК-Буд ЛТД» (далі - позивач, ТОВ «МК-Буд ЛТД») з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07 листопада 2012 року №0009662240, від 25 січня 2013 року №0001002240.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2013 року провадження у даній справі було відкрито та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з ТОВ «Ліга- Груп», оскільки податковий кредит було сформовано позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ТОВ «Ліга-Груп», яке на момент здійснення даних господарських операцій було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та зареєстроване як платник податку на додану вартість, а витрати, понесені в рамках укладених договорів, підтверджуються відповідними первинними документами.

Крім того, позивач зазначав, що укладання договорів було спрямоване на реальне створення правових наслідків, оскільки документами, що були надані під час перевірки, повністю підтверджується фактичне виконання робіт та відповідно подальше використання результатів робіт в господарській діяльності позивача, а тому висновок відповідача про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту та валових витрат за вказаними операціями є таким, що не ґрунтується на вимогах закону.

Доводи відповідача про нікчемність угод, укладених із ТОВ «Ліга-Груп», позивач вважає безпідставними, оскільки рішення суду про визнання недійсними цих правочинів не приймалось, а податковий орган не має повноважень визнавати угоди недійсними.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що під час перевірки було встановлено, що позивачем неправомірно було задекларовано податковий кредит у розмірі 28 955,00 грн. та сформовано валові витрати у розмірі 144 775,00 грн. за наслідками взаємовідносин з ТОВ «Ліга-Груп» (код ЄДРПОУ 36449011), оскільки правочини між позивачем і вказаним контрагентом не були спрямовані на реальне настання юридичних наслідків.

В обґрунтування даних висновків відповідач посилався на отриманий від ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області акт від 13.01.2012 р. №19/23-3/36449011 від 13.01.2012 р. про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Ліга- Груп» (код ЄДРПОУ 36449011) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.09.2011 року по 31.10.2011 рік, в якому зазначається, що ТОВ «Ліга-Груп» здійснювало діяльність, спрямовану на надання податкової вигоди третім особам.

Наведені обставини, на думку відповідача, дають можливість дійти висновку про те, що позивачем було вчинено правочин з ТОВ «Ліга-Груп» без мети реального настання правових наслідків, виключно для створення видимості проведення господарських операцій, отже, позивач, в свою чергу, позбавлений права на віднесення сум по цим операціям до податкового кредиту з ПДВ та до валових витрат.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24 квітня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд, -

В С Т АН О В И В:

Позивач - ТОВ «МК-Буд ЛТД» (код ЄДРПОУ 33406986) зареєстроване Шевченківською районною у місті Києві державною адміністрацією 05.03.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (том І, а.с.153).

Як платник податків позивач перебуває на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва з 15.03.2005 року за №21696, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків форми №4-ОПП (том І, а.с.155), є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №39082322, індивідуальний податковий номер 334069826597 (том І, а.с.156).

У період з 17.10.2012 року по 23.10.2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «МК-Буд ЛТД» (код ЄДРПОУ 33406986) в частині дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «Ліга-Груп» (код ЄДРПОУ 36449011) за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 24.10.2012 року №1735/2240/33406986 (далі по тексту - Акт перевірки, Акт) - том І, а.с.14-27.

29 жовтня 2012 року ТОВ «МК-Буд ЛТД» подало до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС заперечення до акту перевірки від 24.10.2012 року №1735/2240/33406986 (том І, а.с.28-34).

05 листопада 2012 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС надала відповідь на заперечення до акту перевірки від 24.10.2012 року №1735/2240/33406986, в якій вказано, що висновки даного акту перевірки залишаються без змін, а заперечення - без задоволення (том І, а.с.35-45).

07 листопада 2012 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0009672240, яким позивачу за порушення пп.54.3.2. п.54.3 ст.54 та абз.2 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» у розмірі 41 622,00 грн. , з яких основного платежу - 33 298,00 грн., штрафних санкцій - 8 324,00 грн. (том І, а.с.46) та податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0009662240, яким позивачу за порушення п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 36 194,00 грн. , з яких 28 955,00 грн. - основного платежу та 7 239,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (том І, а.с.47).

За наслідками адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень (скарга ТОВ «МК-Буд ЛТД» від 16.11.2012 р. №5885/10, том І, а.с.49-55) Державна податкова служба в місті Києві рішенням про результати розгляду первинної скарги від 11.01.2013 року №327/0/76-13/12-1-03 (том І, а.с.56-59) скаргу задовольнила частково, податкове повідомлення-рішення від 07 листопада 2012 року №0009672240 скасувала в частині застосування штрафних санкцій, а в іншій частині залишила без змін, а податкове повідомлення-рішення від 07 листопада 2012 року №0009662240 залишила без змін.

З урахуванням результатів розгляду первинної скарги позивача ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС 25 січня 2013 року винесла нове податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0001002240 , яким позивачу за порушення пп.54.3.2. п.54.3 ст.54 та абз.2 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» у розмірі 33 298,00 грн., штрафні санкції не застосовані (том І, а.с.68).

Державна податкова служба України, розглянувши повторну скаргу ТОВ «МК-Буд ЛТД» №22/01-1 від 22.01.2013 року (том І, а.с.60-67) та доповнення до неї №31/01-1 від 31.01.2013 року (том І, а.с.70-74) рішенням про результати розгляду скарги від 12.02.2013 року №2167/6/10-2115 (том І, а.с.75-78) залишила без змін податкові повідомлення-рішення від 07.11.2012 року №0009662240, №0009672240, з урахуванням рішення ДПС у місті Києві, прийнятого за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення (том І, а.с.75-78).

Під час перевірки було встановлено, що позивачем всупереч пп.54.3.2. п.54.3 ст.54 та абз.2 п.123.1 ст.123, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України задекларовано податковий кредит за грудень 2011 року у розмірі 28 955,00 грн. та сформовано валові витрати за ІІ-IV квартал 2011 року у розмірі 144 775,00 грн. за наслідками операцій з контрагентом - ТОВ «Ліга-Груп» (код ЄДРПОУ 36449011).

Висновок податкового органу про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства зводиться до безтоварності господарських операцій позивача з ТОВ «Ліга-Груп».

На підтвердження вказаних обставин відповідач посилається на акт ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 13.01.2012 р. №19/23-3/36449011 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Ліга-Груп» (код ЄДРПОУ 36449011) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.09.2011 р. по 31.10.2011 р. (том І, а.с.53-65), в якому зазначається, зокрема, про таке:

- ТОВ «Ліга-Груп» за місцем реєстрації: 08162, с. Чабани, вул. Машинобудівників, буд. 1, не знаходиться;

- Пасинкова Олена Олександрівна - директор ТОВ «Техномеблі», є власником приміщення за вищевказаною адресою, надала пояснення стосовно того, що підприємство ТОВ «Ліга-Груп» їй не відомо, договорів оренди з ним не укладала;

- ОСОБА_4, який значиться директором ТОВ «Ліга-Груп», пояснив, що він не реєстрував дане підприємство, документів фінансово-господарської діяльності (податкових, видаткових накладних, актів виконаних робіт не підписував, звітності до податкового органу не складав та не подавав, нікому не доручав здійснювати зазначені дії);

- згідно з висновком спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 29.09.2011 року №1641, податкову звітність за липень 2011 року та серпень 2011 року громадянин ОСОБА_4 не підписував;

- постановою старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління Служби Безпеки України в Київській області підполковником міліції Московченко О.С. від 16.01.2012 року була порушена кримінальна справа за фактом фіктивного підприємництва, тобто придбання суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «Ліга-Груп» з метою прикриття незаконної діяльності, тобто за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України.

За наведених підстав в акті ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 13.01.2012 р. №19/23-3/36449011 про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Ліга-Груп» (код ЄДРПОУ 36449011) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.09.2011 р. по 31.10.2011 р. зазначається, що ТОВ «Ліга-Груп» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

З урахуванням вищезазначеного, відповідач встановив, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Ліга-Груп» (код ЄДРПОУ 36449011) реально не здійснювалися, що свідчить про неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по вказаним операціям, що призвело до заниження податкових зобов'язань по ПДВ за грудень 2011 року на суму 28 955,00 грн. та неправомірність віднесення до складу валових, витрати по операціях з даних контрагентом, в результаті чого підприємством за ІІ-IV квартал 2011 року занижено податок на прибуток в розмірі 33 298,00 грн.

Дослідивши висновки Акту перевірки, що стали підставою для визначення позивачу суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, інші фактичні обставини, що мають значення для вирішення спору, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем - ТОВ «МК-Буд ЛТД» та ТОВ «Ліга-Груп» були укладені наступні договори:

- договір на виконання робіт від 20.10.2011 року №10/20 (том І, а.с.79-81), за умовами якого ТОВ «МК-Буд ЛТД» (Субпідрядник) доручає, а ТОВ «Ліга-Груп» (Підрядник) відповідно до умов Договору приймає на себе зобов'язання по проведенню роботи по гідроізоляції покрівлі. Субпідрядник зобов'язується надати Підряднику об'єкт на якому необхідно виконати ремонтні роботи та оплачувати вартість виконуваних робіт в порядку та в строки, передбачені умовами Договору (пункт 1.1.). Підрядник здійснює роботи, відповідно до умов даного Договору, за адресою: м. Київ, вул. Леніна, 64 в будівлі КВП та А (літера «С») (надалі за договором - «Об'єкт») (пункт 1.2.). Підрядник при виконанні ремонтних робіт використовує як власні матеріали, вартість яких включено в суму Договору, так і матеріали Субпідрядника, передані йому на підставі актів передачі матеріалів (пункт 1.3.). Загальна вартість робіт визначених Сторонами в п.1.1. даного Договору, складається з вартості робіт, які виконує Підрядник та з матеріалів Підрядника за допомогою яких Підрядник здійснює роботи, і становить 31 445,45 грн. (тридцять одна тисяча чотириста сорок п'ять гривень 45 копійок), в тому числі ПДВ 20% - 5 240,91 грн. (пункт 2.1.). Субпідрядник повинен прийняти роботи та у випадку відсутності претензій до їх виконання підписати Акт (пункт 3.6.). Також сторонами були підписані додатки до договору (кошторис №1, кошторис №2, додаткова угода №1 (том І, а.с.82-84), додаткова угода №2 (том І, а.с.85), якою була змінена вартість робіт з 31 445,45 грн. на 33 888,00 грн. (тридцять три тисячі вісімсот вісімдесят вісім гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 20% - 5 648,00 грн.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Ліга-Груп» було виконано роботи по гідроізоляції покрівлі на об'єкті, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Леніна, 64 в будівлі КВП та А (літера «С»), що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року від 22.12.2011 року (том І, а.с.86).

Субпідрядником - ТОВ «МК-Буд ЛТД» передавалися підряднику - ТОВ «Ліга-Груп» на підставі актів передачі матеріалів №1 від 11.11.2011 року, №2 від 30.11.2011 р., 08.12.2011 р. матеріали для виконання робіт по гідроізоляції покрівлі (том І, а.с.87-89)

За наслідками виконаних робіт ТОВ «Ліга-Груп» було виписано на користь ТОВ «МК-Буд ЛТД» податкову накладну від 22.12.2011 року на загальну суму 33 888,00 грн., в тому числі ПДВ - 5 648,00 грн. (том І, а.с.90).

- договір на виконання робіт №12/01 від 01.12.2011 року (том І, а.с.91-93), відповідно до умов якого ТОВ «МК-Буд ЛТД» (Замовник) доручає, а ТОВ «Ліга-Груп» (Виконавець) відповідно до умов Договору приймає на себе зобов'язання по виготовленню продукції: Спецвиріб 2м(капельник) в кількості 1000 пог.м. (пункт 1.1.) Виконавець при виконання ремонтних робіт використовує матеріали Замовника, передані йому на підставі актів передачі матеріалів (пункт 1.2.). Вартість виготовлення продукції встановлюється в розмірі 6,24 грн. за 1 пог.м., в т.ч. ПДВ 20% - 1,04 грн. Загальна вартість робіт визначених Сторонами в п.1.1 даного Договору становить 6 240,00 грн. (шість тисяч двісті сорок гривень 00 копійок), в тому числі ПДВ 20% - 1 040,00 грн. (пункт 3.1.). Здавання-приймання робіт здійснюється відповідно до чинних норм і правил та оформлюється Актом (пункт 4.5.).

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Ліга-Груп» було виконано роботи по

виготовленню продукції: Спецвиріб 2м (капельник) в кількості 1000 пог.м., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт від 26.12.2011 року (том І, а.с.94)

За наслідками виконаних робіт ТОВ «Ліга-Груп» було виписано на користь ТОВ «МК-Буд ЛТД» податкову накладну від 26.12.2011 року на загальну суму 6 240,00 грн., в тому числі ПДВ - 1 040,00 грн. (том І, а.с.95).

- договір на виконання робіт №12/07 від 07.12.2011 року (том І, а.с.96-99), за умовами якого ТОВ «МК-Буд ЛТД» (Генпідрядник) доручає, а ТОВ «Ліга-Груп» (Субпідрядник) відповідно до умов Договору приймає на себе зобов'язання по проведенню робіт з дизайну, проектування, виготовлення та встановлення фасадного освітлювання об'єкту «Туристичний центр «Авто-Ріка» з терміналом та реконструкцією причалу у місті Каневі (пункт 1.1.). Субпідрядник при виконанні ремонтних робіт використовує як власні матеріали, вартість яких включено в суму Договору, так і матеріали Генпідрядника, передані йому на підставі актів передачі матеріалів (пункт 1.3.). Характеристики та вартість виконуваних за цим Договором робіт ат матеріалів визначаються погоджуванням договірної ціни (Додаток №1 до Договору). Загальна вартість робіт визначених Сторонами в п.1.1. даного Договору складається з вартості робіт, які виконує Субпідрядник та з матеріалів Субпідрядника за допомогою яких Субпідрядник здійснює роботи, і становить 136 602,00 грн. (сто тридцять шість тисяч шістсот дві гривні 00 копійок), в тому числі ПДВ 20% - 22 767,00 грн. Субпідрядник зобов'язується виконати роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, технічного завдання та графіку виконання робіт (пункт 4.4.). Здавання-приймання робіт здійснюється відповідно до чинних норм і правил та оформлюється Актом (пункт 4.9.). Сторони підписали додаток №1 до даного договору (Договірна ціна роботи з дизайну, проектування, виготовлення та встановлення фасадного освітлювання об'єкту «Туристичний центр «Авто-Ріка» з терміналом та реконструкцією причалу у м. Каневі, том І, а.с.100), додаток №2 (Графік виконання робіт, том І, а.с.101), додаток №3 (Кошторис на виконання робіт, том І, а.с.102).

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Ліга-Груп» було виконано роботи по виготовленню проекту на встановлення фасадного освітлення, що підтверджується актом здачі-прийняття проектно-вишукувальної науково-технічної продукції (том І, а.с.109) та роботи по встановленню фасадного освітлення на об'єкті «Туристичний центр «Авто-Ріка» з терміналом та реконструкцією причалу у місті Каневі, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року від 28.12.2011 року (том І, а.с.106).

Генпідрядником - ТОВ «МК-Буд ЛТД» передавалися субпідряднику - ТОВ «Ліга- Груп» на підставі акту передачі матеріалів №1 від 19.12.2011 року матеріали для виконання робіт по встановленню фасадного освітлення (том І, а.с.110)

За наслідками виконаних робіт ТОВ «Ліга-Груп» було виписано на користь ТОВ «МК-Буд ЛТД» податкові накладні : від 28.12.2011 року на загальну суму 28 500,00 грн., в тому числі ПДВ - 4 750,00 грн.; від 28.12.2011 року на загальну суму 105 102,00 грн., в тому числі ПДВ - 17 517,00 грн. (том І, а.с.107-108).

Позивачем була здійснена оплата за виконані роботи шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «Ліга-Груп», що підтверджується випискою з особового рахунку (том І, а.с.152).

Вказані податкові накладні відображені позивачем в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2011 року (том І, а.с.148-149), а суми ПДВ за отриманими від ТОВ «Ліга-Груп» податковими накладними у загальному розмірі 28 955,00 грн. були включені позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ за грудень 2011 року (том І, а.с.142-144) та відображені в Додатку № 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» до вказаної податкової декларації (том І, а.с.146).

Як встановлено перевіркою, витрати по взаємовідносинах з ТОВ «Ліга-Груп» за ІІ-IV квартал 2011 року були віднесені позивачем до складу валових витрат на загальну суму 144 775,00 грн.

Правомірність формування валових витрат та податкового кредиту за наслідками вищевказаних господарських операцій є предметом даного судового спору.

Щодо податкового-повідомлення рішення форми «Р» від 07 листопада 2012 року №0009662240, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість , суд зазначає наступне.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1) встановлення факту здійснення господарської операції (в т. ч. дослідження усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції);

2) встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції (в т.ч. з'ясування можливої обізнаності платника щодо можливих дефектів у правовому статусі його контрагентів);

3) встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку (зокрема, наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку);

4) встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

01.01.2011 року набрав чинності Податковий Кодекс України № 2755-111, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 14.1.181. статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами ст. 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час його формування позивачем), яких платник податків зобов'язаний дотримуватися, і за умови порушення яких формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Пунктом 198.1. ст. 198 ПК України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями пункту 3 ст. 198 Податкового Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм суд приходить до висновку, що достатніми підставами для включення ТОВ «МК-Буд ЛТД» до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів (робіт, послуг); використання зазначених товарів, робіт та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року в складі податкового кредиту відобразив суму податку на додану вартість у розмірі 28 955,00 грн., яка сплачене ним в зв'язку із придбанням (замовленням) робіт у ТОВ «Ліга-Груп» (том І, а.с.146).

За приписами пункту 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду, це: не пов'язаність здійсненої операції з господарською діяльністю, фіктивність операцій, відсутність поставки, та відсутність у платника податків на момент перевірки податкових накладних або видача її особою, яка не є платником ПДВ.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, згідно пункту 201.10 ст. 201 ПК України являється податкова накладна, яка видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця.

У податковій накладній повинні бути зазначені наступні реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до вимог статті 183 ПК України право платника податку на податковий кредит і виписку податкових накладних виникає після добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу та з початком податкового періоду, з якого така особа вважатиметься платником податку.

Отже, для вирішення спору важливе значення має факт реєстрації та перебування контрагента платника податку на додану вартість в стані, власне, платника податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Дана правова позиція викладена також у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, відповідно до якого для встановлення дійсності укладеного договору необхідно враховувати, що особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції .

При цьому для висновків про наявність порушення податкового законодавства в діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника податку щодо дефекту в у правовому статусі його контрагентів. Відповідні обставини можуть бути з'ясовані, зокрема, з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також офіційно оприлюднених даних щодо анульованих свідоцтв платника податку на додану вартість.

Як встановлено судом з акту документальної невиїзної перевірки ТОВ «Ліга-Груп» (том ІІ, а.с.53) на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ «Ліга-Груп» (код ЄДРПОУ 36449011) був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку згідно свідоцтва №100220096 від 02 квітня 2009 року.

З'ясовуючи питання про анулювання реєстрації ТОВ «Ліга-Груп» як платника податку на додану вартість судом використано інформацію, розміщену на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України, де відповідно до вимог пункту 183.13 статті 183 Податкового кодексу України для інформування платників ПДВ центральний орган державної податкової служби щодекади оприлюднює інформацію про осіб, позбавлених реєстрації як платників ПДВ за заявою платника податку, з ініціативи органів державної податкової служби чи за рішенням суду.

Як вбачається з бази даних Державної податкової служби України «Анульовані свідоцтва платників ПДВ», витяг з якої залучено до матеріалів справи (том ІІ, а.с.82), свідоцтво про реєстрацію ТОВ «Ліга-Груп» як платника податку на додану вартість № 100220096 від 31.07.2009 року було анульоване 07 лютого 2012 року , тобто на момент здійснення господарських операцій - грудень 2011 року - вказане свідоцтво було чинним і ТОВ «Ліга-Груп» мало право видавати податкові накладні на кожну поставку товарів та виконання робіт.

Подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість не позбавляє правового значення податкові накладні, які були видані ТОВ «Ліга-Груп» до прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ.

В свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 р. № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1401/18696 стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі.

Таким чином, позивачем було дотримано вимоги щодо документального підтвердження спірних сум податкового кредиту, а отже і правомірність відображення їх у податковій звітності.

Суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, контрагент був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведеного у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому слід ураховувати вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Наявний в матеріалах справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №305505 серії АВ від 23.04.2013 року (том ІІ, а.с.35-39) підтверджує, що ТОВ «Ліга-Груп» зареєстроване як юридична особа Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області, станом на момент здійснення господарських операцій було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та продовжує перебувати у Єдиному державному реєстрі також на момент розгляду даної справи.

Посилання відповідача на те, що ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС було встановлено відсутність ТОВ «Ліга-Груп» за його місцезнаходженням судом до уваги не приймаються.

По-перше, як вбачається з акту ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 13.01.2012 р. №19/23-3/36449011 від 13.01.2012 р. про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Ліга-Груп» (код ЄДРПОУ 36449011) виїзд за юридичною адресою ТОВ «Ліга-Груп», в результаті якого було встановлено відсутність ТОВ «Ліга-Груп» за юридичною адресою, здійснювався працівниками податкової 13 січня 2012 року , тобто після здійснення господарських операцій з позивачем (том ІІ, а.с.53).

По-друге, на переконання суду, відсутність ТОВ «Ліга-Груп» за його місцезнаходженням може мати значення для вирішення питання про анулювання реєстрації суб'єкта господарювання платником ПДВ чи для припинення юридичної особи, однак дана обставина не стосуються належного виконання господарських зобов'язань виконавцем робіт (постачальником товарів) за укладеними договорами.

Вирішуючи питання про реальність господарських операцій між ТОВ «МК-Буд ЛТД» та ТОВ «Ліга-Груп», придбання таких робіт з метою їх використання у власній господарській діяльності, суд зазначає наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно підпункту 14.1.36. статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

За даними довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №620181 від 22.11.2012 року (том І, а.с.154) до основних видів діяльності ТОВ «МК-Буд ЛТД» належать : «будівництво житлових і нежитлових будівель» (41.20); «інші будівельно-монтажні роботи» (43.29); «оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням» (46.73); «роздрібна торгівля пальним» (47.30);» діяльність у сфері архітектури» (71.11); «дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук» (72.19).

Право на здійснення будівельної діяльності ТОВ «МК-Буд ЛТД» підтверджується ліцензією Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, серії АВ №557116, термін дії якої з 21 вересня 2010 року по 21 вересня 2015 року та додатком до ліцензії , в якому вказується перелік робіт, пов'язаних із створенням об'єктів архітектури (том І, а.с.157-158).

Матеріали справи свідчать, що роботи, виконані ТОВ «Ліга-Груп», фактично замовлялися позивачем з метою виконання будівельних робіт за договорами, укладеними з замовниками - Державним підприємством «Льодові арени» та ТОВ «СІВ-Інжиніринг».

Так, згідно матеріалів справи, на підставі укладеного позивачем з Державним підприємством «Льодові арени» договору про виконання робіт від 07 грудня 2011 року №07/12-11 (том І, а.с.235-240) позивач зобов'язувався виконати роботи з дизайну, проектування, виготовлення та встановлення фасадного освітлювання об'єкту «Туристичний центр «Авто-Ріка» з терміналом та реконструкцією причалу у місті Каневі.

Також, на підставі договору підряду №19/10 від 19.10.2011 року (том ІІ, а.с.24-41), укладеного з ТОВ «СІВ-Інжиніринг», позивачем було взято на себе зобов'язання виконати роботи по гідроізоляції покрівлі на об'єкті, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Леніна, 64 в будівлі КВП та А (літера «С»).

З метою належного виконанням зобов'язань перед замовником позивачем був залучений субпідрядник - ТОВ «Ліга-Груп» для виконання частини обсягу замовлених за договором робіт.

Роботи, що були виконані субпідрядником і передані позивачу, в подальшому були передані замовнику. Реальність виконання робіт, їх господарський і товарний характер підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (том І, а.с.86, 106), актами передачі матеріалів (том І, а.с.87-89, 110), актом здачі-прийняття проектно-вишукувальної науково-технічної продукції (том І, а.с.109) та наявним в матеріалах справи робочим проектом з дизайну, проектування фасадного освітлення об'єкту «Туристичний центр Авто-Ріка» (том І, а.с.166-190).

Також, судом було встановлено, що придбані ТОВ «МК-Буд ЛТД» роботи по виготовленню спеціальних виробів (капельників - обладнання, що використовуються для відводу води на карнизах та на схилах даху для запобігання гниття) використовувалось позивачем під час виконання будівельних робіт на по гідроізоляції покрівлі на об'єкті, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Леніна, 64 в будівлі КВП та А (літера «С»), оскільки за умовами договору від 19.10.2011 року №19/10 виконання робіт здійснювалось силами та з використанням матеріалів підрядника (том ІІ, а.с.24).

За даними витягу серії АВ №305505 від 23.04.2013 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців до основних видів діяльності ТОВ «Ліга-Груп» належать: «Інші роботи з завершення будівництва» (45.45.0), «Оптова торгівля будівельними матеріалами» (51.53.2), «Організація перевезення вантажів» (63.40.0), «Діяльність у сфері інжинірингу» (74.20.1), «Інші монтажні роботи» (45.34.0), «Будівництво будівель» (45.21.1) - том ІІ, а.с. 35-39.

Право на здійснення будівельних робіт ТОВ «Ліга-Груп» підтверджується ліцензією Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, серії АВ №588996, термін дії якої з 11 жовтня 2011 року по 11 жовтня 2014 року (том І, а.с.167) та додатком до ліцензії , в якому вказується перелік робіт провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (том І, а.с.168), що свідчить про наявність у контрагента позивача спеціальної правосуб'єктності, що необхідна для здійснення певного виду господарської діяльності - виконання будівельних робіт.

Отже, виконання будівельних робіт є звичайною господарською діяльністю ТОВ «Ліга-Груп», що відноситься до його основних видів діяльності.

Викладене підтверджує, що господарські операції позивача з ТОВ «Ліга-Груп» є реальними та підтверджуються необхідними документами, а роботи у вказаного підприємства придбавалися позивачем з метою використання та були використані позивачем у власній господарській діяльності, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Не приймаються судом до уваги доводи відповідача про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, а саме - створення та придбання невстановленими особами ТОВ «Ліга-Груп».

На переконання суду, сам факт порушення кримінальної підстави не є підставою для висновків податкового органу про нікчемність укладеного договору між ТОВ «МК-Буд ЛТД» та ТОВ «Ліга-Груп», оскільки факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду.

Згідно статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду .

Вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою (ч.4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як вказано у пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В той же час, відповідачем не було надано суду вироку суду, яким би було встановлено, що ТОВ «Ліга-Груп» було зареєстроване в державних органах влади з метою прикриття незаконної діяльності, а не з метою здійснення господарської діяльності, передбаченої чинним законодавством України; що між позивачем і вказаною юридичною особою укладались фіктивні господарські угоди, в тому числі з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо, підроблялись первинні документи або що послуги від вказаного контрагента позивачу фактично не надавались.

З приводу пояснень ОСОБА_4 - керівника ТОВ «Ліга-Груп» щодо його непричетності до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, які були надані в межах кримінальної справи, суд зазначає, що вказані пояснення не стосувались обставин взаємовідносин між ТОВ «МК-Буд ЛТД» та ТОВ «Ліга-Груп» та самі по собі не можуть бути доказом відсутності реального виконання укладених правочинів.

Згідно наданих представником відповідача пояснень, розслідування кримінальної справи, порушеної за фактом створення фіктивного підприємства - створення (придбання) невстановленими слідством особами ТОВ «Ліга-Груп», на даний час не закінчене. У зв'язку з цим встановлені під час її розслідування обставини, в тому числі ті, що отримані під час допиту свідків, згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, підлягають доведенню в межах даної справи в загальному порядку.

Проте доказів, які б підтверджували обставини, викладені в протоколі допиту ОСОБА_4 (том ІІ, а.с.50), відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України, надано не було.

Факт порушення за фактом створення ТОВ «Ліга-Груп» кримінальної справи за ст. 205 КК України, на думку суду, є неналежним доказом, адже не містить в собі інформації про предмет доказування у даній справі.

Посилання відповідача на висновок спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 29.09.2011 року №1641 не може бути взятий судом до уваги, оскільки вказаний висновок стосується податкової звітності ТОВ «Ліга-Груп» за липень-серпень 2011 року , в той час коли правовідносини між позивачем та ТОВ «Ліга-Груп» існували вгрудні 2011 року . Також почеркознавча експертиза стосовно податкових накладних та інших первинних документів, складених між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Ліга-Груп» не проводилась .

В свою чергу, порушення контрагентом позивача вимог податкового законодавства та дисципліни складання первинних документів не може слугувати підставою для зменшення добросовісному суб'єкту господарювання суми податкового кредиту з податку на додану вартість.

Суд зазначає, що ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремо платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі контрагентів.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених відповідними документами.

Відтак, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податку.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками , якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.

З врахуванням того, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю ТОВ «Ліга-Груп», які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення - придбання (замовлення) робіт для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку, - висновки відповідача про безтоварність господарських операцій, вчинених за участю ТОВ «Ліга-Груп» з мотивів не спрямованості правочинів на реальне настання наслідків, є надуманими та такими, що ґрунтуються на припущеннях. В спірному акті перевірки та в судовому засіданні відповідачем не надано допустимих та достатніх доказів для підтвердження порушення позивачем податкового законодавства.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ТОВ «МК-Буд ЛТД» правомірно сформовано податковий кредит з ПДВ за грудень 2011 року, висновки Акту перевірки про порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198, ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України є помилковими, а відтак, прийняття ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС податкового повідомлення-рішення 07 листопада 2012 року №0009662240, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 36 194,00 грн., з яких 28 955,00 грн. - основного платежу та 7 239,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій є неправомірним.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 25 січня 2013 року №0001002240, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України визначає правила оподаткування податком на прибуток підприємств з 01 січня 2011 року.

У відповідності до п 138.1ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно абз. 1 п. 138.2ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.8 статті 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1ст.139 ПК України - не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Суд, аналізуючи вищезазначені положення ПК України, приходить до висновку, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв'язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких товарів (робіт, послуг) повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

В даному разі, як було встановлено судом, факт виконання ТОВ «Ліга-Груп» на користь позивача робіт підтверджується наявними у справі документами первинного обліку, які були складені в залежності від виду господарської операції, а саме - договорами (том І, а.с.79-81; 91-93; 96-99), актом здачі-прийняття проектно-вишукувальної науково-технічної продукції (том І, а.с.109), актами передачі матеріалів (том І, а.с.87-89,110), актами приймання виконаних будівельних робіт (том І, а.с.86,106), актами здачі-прийняття робіт (том І, а.с.94), податковими накладними (том І, а.с.90,95,107-109), тощо, які містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів.

Договори, на виконання яких складалися зазначені первинні документи, є чинними на день розгляду спору, в судовому порядку недійсними не визнавалися, його сторонами виконано в повному обсязі.

Подальше використання позивачем придбаних товарів у власній господарській діяльності підтверджується первинними документами, які наявні в матеріалах справи (том І, а.с.235-240, том ІІ, а.с.24-41).

З огляду на вищевказане, враховуючи, що валові витрати позивача за договорами з ТОВ «Ліга-Груп» підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, реальність вказаних господарських операцій та їх пов'язаність з господарською діяльністю позивача встановлена в ході судового розгляду, суд приходить до висновку про правомірність віднесення вказаних витрат до складу валових.

Враховуючи викладене, суд вважає безпідставним та необґрунтованим висновок Акту перевірки про порушення позивачем пп.54.3.2. п.54.3 ст.54 та абз.2 п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України , а прийняте на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 25 січня 2013 року №0001002240 - безпідставним та неправомірним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «МК-Буд ЛТД» підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. № 845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані , шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 694,92 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №49 від 26.03.2013 року та №36 від 25.02.2013 року (том І, а.с.12,113).

За таких обставин суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму судового збору в розмірі 694,92 грн.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби від 07 листопада 2012 року №0009662240, від 25 січня 2013 року №0001002240.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МК-Буд ЛТД» судові витрати у розмірі 694,92 грн. (шістсот дев'яносто чотири гривні 92 копійки).

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Патратій

Повний текст постанови складено та підписано: 26 квітня 2013 року.