Постанова

від 30.04.2013 по справі 823/1348/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

30 квітня 2013 року Справа № 823/1348/13-а

09 год. 50 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

при секретарі - Рахліній В.В.,

за участю представника позивача державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби Власенко В.В. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби до приватного підприємства «Зелений гай» про арешт коштів на рахунках,

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулася державна податкова інспекція у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби, в якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності приватного підприємства «Зелений гай».

Згідно обставин справи, викладених у позові та підтверджених представником позивача, необхідність накладення арешту на кошти на рахунках у банках ПП «Зелений гай» зумовлена наявністю податкового боргу у відповідача та відсутністю іншого майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в засідання не з'явився, про причину неприбуття не повідомив, заперечення на позов чи клопотання про відкладення розгляду справи не надав, а тому суд вирішив розглянути справу у його відсутність за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та оцінивши письмові докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Приватне підприємство «Зелений гай» згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради, ідентифікаційний код 31141536, та перебуває на обліку в державній податковій інспекції в місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби як платник податків і зборів.

Податковою інспекцією встановлено, що відповідач не виконав свій обов'язок та не погасив у встановлені законом терміни податковий борг в загальній сумі 3744 грн. 55 коп.

Зокрема, заборгованість складається з непогашеного податку на прибуток приватних підприємств у сумі 3741 грн. та 3 грн. 55 коп. залишку несплаченої пені по податку на додану вартість.

Вказані суми боргу підтверджуються відповідними актами перевірки, податковими повідомленнями - рішеннями та податковими вимогами.

Державною податковою інспекцією у м. Черкасах прийнято рішення № 729/24-109 від 15.09.2009 р. про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

З інформації, наданої в листі ЧООБТІ у м. Черкаси від 27.07.2012 р. № 1887 вбачається, що згідно архівних даних правова реєстрація нерухомості, розташованої в м. Черкаси по вул. Благовісній, буд. 189, за ПП «Зелений гай» не проводилась.

Довідкою Черкаського РЕВ ДАІ від 26.12.2012 р. № 13/11-1849 встановлено, що зареєстровані за ПП «Зелений гай» автотранспортні засоби не значаться.

Також відповідно до листа інспекції державного технічного нагляду Черкаської облдержадміністрації від 20.11.2012 р. № 1703/01-30 сільськогосподарська техніка за ПП «Зелений гай» не реєструвалась.

Згідно листа міськрайонного управління Держкомзему у місті Черкаси та Черкаському районі від 16.11.2012 р. № 01-09/631 за ПП «Зелений гай» земельні ділянки по місту Черкаси не обліковуються.

З листа Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті від 14.11.2012 р. № 4017-4/922/45-12 вбачається, що за ПП «Зелений гай» плавзасоби не зареєстровані.

Згідно довідки ДПІ у м. Черкасах від 21.03.2013 р. № 10653/19-109 підприємство-боржник має розрахункові рахунки в банках, на які позивач і просить накласти арешт для здійснення погашення податкового боргу.

Оцінюючи обґрунтованість заявлених вимог позивача та правомірність його дій на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів в Україні, вичерпний перелік таких податків та зборів, порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України (далі - Кодекс).

Згідно пункту 4.1.1 статті 4 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) однією з основних засад податкового законодавства України є загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Статтею 9 Кодексу податок на додану вартість віднесено до загальнодержавних податків, які є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 180.1 статті 180 Кодексу для цілей оподаткування платником податку є: 1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України; 4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи; 5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном; 6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством; 7) особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пункт 185.1 статті 185 Кодексу визначає, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі - експорт); ґ) з метою оподаткування цим податком до експорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг), які перебувають у вільному обігу на території України, до митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України; д) з метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюється постачання товарів (супутніх послуг) з-під митного режиму магазину безмитної торгівлі, митного складу або спеціальної митної зони, створених згідно з положеннями глав 35 - 37 Митного кодексу України, для їх подальшого вільного обігу на території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно пункту 193.1 статті 193 Кодексу ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: 17 відсотків або 0 відсотків.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, відповідно до пункту 200.1 статті 200 Кодексу визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 203.1 статті 203 Кодексу визначено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У свою чергу, пунктом 203.2 статті 203 Кодексу встановлений обов'язок платника податку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Кодексу визначено, що пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу, а також нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження.

У свою чергу, згідно підпункту 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 Кодексу податок на прибуток підприємств також належить до загальнодержавних податків та зборів.

Підпунктом 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Кодексу визначено, що платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 151.1 статті 151 Кодексу визначено, що основна ставка податку становить 16 відсотків.

Згідно п. 152.1 ст. 152 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Пунктом 120.1 статті 120 Кодексу визначено, що неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Серед прав, визначених статтею 20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки, у порядку встановленому Законом України "Про банки і банківську діяльність" та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності.

В силу підпункту 20.1.17 вказаної статті Кодексу органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На основі викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову про накладення арешту на рахунки приватного підприємства «Зелений гай».

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Застосувати арешт коштів на рахунках платника приватного підприємства «Зелений гай», ідентифікаційний код 31141536, для стягнення в дохід Державного бюджету через державну податкову інспекцію у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби податковий борг у розмірі 3744 (три тисячі сімсот сорок чотири ) грн. 55 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

Повний текст постанови виготовлений 07 травня 2013 року.