Постанова

від 24.12.2012 по справі 12/194

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.12 Справа № 12/194

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Кордюк Г.Т., Хабіб М.І.

по справі за апеляційною скаргою Виробничо-торгівельного приватного підприємства «Стиль»

на рішення господарського суду Львівської області від 09 грудня 2010 року у справі №12/194

порушеній за позовом Виробничо-торгівельного приватного підприємства «Стиль»

до приватного підприємства «Стиль меблів»(відповідач 1)

та до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (відповідач 2)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України

про зобов'язання відповідачів припинити використання знака для товарів і послуг

ВСТАНОВИВ:

Виробничо-торгівельне приватне підприємство "Стиль" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом (з урахуванням його уточнення) про:

- припинення дій, що порушують права позивача, шляхом заборони ПП "Стиль меблів" та ФОП ОСОБА_2 використовувати "знак для товарів і послуг, що складається з будь-якої комбінації слів "Стиль" та "Меблі", які є словесною частиною комерційного найменування "Меблі стиль" ВТПП "Стиль" згідно з свідоцтвом № 81843 від 10.09.2007 [за свідоцтвом України від 10.09.2007 № 81843 (заявка від 19.12.2005) на знак для товарів і послуг "Меблі стиль" для товарів 20 класу та послуг 35, 39 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг, далі -свідоцтво України на знак для товарів і послуг № 81843], у тому числі при виготовленні та запровадженні (введенні) в господарський обіг м'яких меблів та рекламних матеріалів";

- зобов'язати ПП "Стиль меблів" та ФОП ОСОБА_2 знищити рекламні матеріали, зокрема, вивіски, каталоги, флаєри, календарі в яких використовується комерційне найменування "Стиль меблів" та знак для товарів і послуг, "що складається з будь-якої комбінації слів "Стиль", "Меблі", які є словесною частиною комерційного найменування "Меблі стиль" ВТПП "Стиль" згідно з свідоцтвом № 81843 від 10.09.2007".

Рішенням господарського суду Львівської області від 09.12.2010 року (суддя Запотічняк О.Д.) у задоволенні позову відмовлено. Судове рішення мотивовано тим, що ПП "Стиль меблів" правомірно володіє свідоцтвом України № 131830 на знак для товарів та послуг "Стиль Меблів".

Не погоджуючись із рішенням суду, у січні 2011 року Виробничо-торгівельне приватне підприємство «Стиль»звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Львівської області 09.12.2010 року скасувати та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги з підстав порушення матеріальних та процесуальних норм, а саме:

· порушено приписи статті 35 ГПК України, не враховано свідоцтво на знак для товарів і послуг №81843 від 10.09.2007 року, яке зареєстровано в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, де словесною частиною знаку для товарів і послуг є комерційне найменування «МЕБЛІ СТИЛЬ»; рішення Антимонопольного комітету № 13/05-1212 від 27.08.2007 року; не доведено факт наявності у відповідача 1 свідоцтва на знак для товарів та послуг №311830 від 25.11.2010 року;

· не враховано факт подання заперечення ВТПП «Стиль»від 18.11.2010 року проти заявки №m201001576 від 08.02.2010 року на знак щодо невідповідності наведеного в ній позначенні умовам надання правової охорони до ДП «Український інститут промислової власності», та те, що державна реєстрація свідоцтва на знак для товарів і послуг за заявкою №m201001576 від 08.02.2010 року була проведена 25.11.2010 року;

· порушено приписи ст.ст. 2, 13, 15, 16 закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», ст.ст. 1, 4 закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»;

· безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи, а також у задоволенні клопотання про залучення Державного Департаменту інтелектуальної власності.

Відповідачі просять відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду вважають законним і обгрунтованим.

Про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони повідомлені належним чином. при цьому суд не визнавав обов'язковою участь представників сторін у судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд ухвалою від 30 вересня 2011 року призначив судову експертизу об'єктів прав інтелектуальної власності, проведення якої доручив Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. У зв'язку із повідомленням експертної установи про неоплату позивачем рахунку № 1560 від 29 листопада 2011 року суд зобов'язав позивача надати докази оплати вартості експертизи на підставі рахунку № 1560 Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз та ухвалою від 08 лютого 2012 року знову зупинив провадження у справі.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2012 року в склад колегії уведено суддів Кордюк Г.Т. і Хабіб М.І.

Ухвалою від 17 грудня 2012 року провадження у справі поновлено.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду розглянула апеляційну скаргу та матеріали справи та вважає, що оскаржене рішення господарського суду Львівської області слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення зважаючи на наступне.

Згідно з матеріалами справи 29.05.2009р. адміністративною колегією Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення № 28 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції". Зокрема, в названому рішенні зазначено, що ПП "Стиль меблів", подавши недостовірну інформацію на запит територіального відділення, вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п. 15 ст. 30 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також вчинивши дії, які полягали у використанні схожих позначень та рекламних матеріалів іншого виробника без його дозволу, порушило ст. 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Позивач є власником свідоцтва №81843 на знак для товарів і послуг "Меблі Стиль" та вважає, що діяльність позивача і відповідачів є схожою, а саме: виробництво меблів, а також те, що суб'єкти діють в одних межах товарного і географічного ринків, і є конкурентами позивача, а тому поширення ПП "Стиль меблів" та ФОП ОСОБА_2 рекламної інформації, вводить в оману споживачів, спричиняє змішування (плутанину) стосовно господарської діяльності ВТПП "Стиль". Використання відповідачами схожих позначень та рекламних матеріалів позивача без його дозволу, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Разом з тим ПП "Стиль Меблів" видано свідоцтво на знак для товарів і послуг "Стиль Меблів", про що повідомлено на офіційному сайті Державного підприємства "Український інститут промислової власності" (Укрпатент), яке є чинним. Суд першої інстанції оглянув Бібліографічні дані свідоцтва на знак товарів і послуг № 131830 ПП "Стиль меблів", а також зображення знака для товарів і послуг "Стиль меблів", опубліковані на офіційному сайті Державного підприємства "Український інститут промислової власності" (Укрпатент), 25.11.10р. Бюлетень №22.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ПП "Стиль меблів" правомірно користується знаком для товарів і послуг "Стиль Меблів", не порушуючи при цьому жодних прав позивача. Відповідно й використання такого знаку фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 теж жодним чином не порушує прав позивача.

Постановляючи рішення суд першої інстанції керувався такими нормами закону:

Статтею 1 закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", згідно з якою недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Статтею 4 названого закону, де вказано, що неправомірним є використання імені, комерційного (фірмового) найменування, торговельної марки (знака для товарів і послуг), рекламних матеріалів, оформлення упаковки товарів і періодичних видань, інших позначень без дозволу (згоди) суб'єкта господарювання, який раніше почав використовувати їх або схожі на них позначення у господарській діяльності, що призвело чи може призвести до змішування з діяльністю цього суб'єкта господарювання.

Статтею 6 України "Про захист від недобросовісної конкуренції", якою передбачено, що копіюванням зовнішнього вигляду виробу є відтворення зовнішнього вигляду виробу іншого суб'єкта господарювання і введення його у господарський обіг без однозначного зазначення виробника копії, що може призвести до змішування з діяльністю іншого суб'єкта господарювання. Не визнається неправомірним копіювання зовнішнього вигляду виробу або його частин, якщо таке копіювання обумовлено виключно їх функціональним застосуванням. Дія цієї статті не поширюється на вироби, що мають охорону як об'єкти права інтелектуальної власності.

Статтею 5 закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" про те, що правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом. Відповідно до п. 3 ст. 6 цього закону, не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати із знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи для таких самих або споріднених з ними товарів і послуг.

За приписами ст. 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" права, що випливають із свідоцтва, діють від дати подання заявки. Строк дії свідоцтва продовжується за умови сплати відповідного збору. Свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права, визначені цим Законом. Використанням знака визнається:

нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;

застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом.

Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність і незаконність позовних вимог.

Як визначено статтею 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно з частинами першою і другою статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Львівський апеляційний господарський суд ухвалою від 30 вересня 2011 року призначив судову експертизу об'єкта інтелектуальної власності, проведення якої доручив Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз. На дослідження експерта суд поставив поставив питання: Чи є найменування виробничо-торгівельного приватного підприємства «Стиль»схожим настільки, що його можна сплутати з найменуванням приватного підприємства «Стиль меблів»; Чи є найменування приватного підприємства «Стиль меблів» оманливим або таким, що може ввести в оману щодо товарів чи послуг (робіт), що надаються особою із найменуванням - виробничо-торгівельного приватного підприємства «Стиль». Попередньо оплату вартості експертизи суд поклав на позивача, який звертався з клопотанням про призначення судової експертизи. Проте позивач не оплатив вартості судової експертизи згідно рахунку Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач не назвав і не надав доказів на спростування висновків місцевого господарського суду, не оплатив вартості судової експертизи, про призначення якої звертався до суду першої інстанції.

Отже, рішення господарського суду Львівської області від 09 грудня 2010 року є обґрунтованим і законним, а тому підстав для скасування рішення немає.

Керуючись ст.ст. 82-1, 99, 101, 103, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Львівської області від 09 грудня 2010 року у справі №12/194 залишити без змін, а апеляційну скаргу Виробничо-торгівельного приватного підприємства «Стиль»-без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Кордюк Г.Т.

суддя Хабіб М.І.