Рішення

від 07.05.2013 по справі 913/674/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07 травня 2013 року Справа № 913/674/13-г

Провадження №8пн/913/674/13-г

За позовом Прокурора міста Антрацита Луганської області в інтересах держави в особі Верхньонагольчицької селищної ради Луганської області, смт Верхній Нагольчик м. Антрацит Луганської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТТТ", смт Верхній Нагольчик м. Антрацит Луганської області,

за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державної інспекції сільського господарства в Луганській області, м. Луганськ, -

про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та стягнення 16767,61 грн.

Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового засідання Антоновій І.В.,

в присутності учасників розгляду спору:

від прокурора (заявника) - Трофименко П.В. - старший прокурор відділу, - посвідчення №008305 від 09.10.12 року;

від позивача - Марченко О.Г. - спеціаліст-землевпорядник, - довіреність №116 від 07.05.13 року;

від відповідача - Голоп'ят О.В. - представник, - довіреність №б/н від 20.03.13 року; Ширма Ю.А. - директор, - довідка з ЄДРПОУ АБ №537041 від 17.08.12 року; паспорт ЕН №544139, вид. Артемівським РВ УМВСУ у Луганській обл. 01.12.06 року;

від 3-ї особи - Шкробот І.В. - представник, - довіреність №10/4 від 08.04.13 року, -

розглянувши матеріали справи, -

в с т а н о в и в:

суть спору: прокурором в інтересах держави в особі позивача заявлено вимоги про:

зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку площею 0,36 га, яка знаходиться: на землях лісового фонду Верхньонагольчицької селищної ради, поруч з вул. Кірова, 99 смт Верхній Нагольчик;

стягнення з відповідача на користь Верхньонагольчицької селищної ради шкоди у розмірі 16767,61 грн., заподіяної внаслідок порушення земельного законодавства.

З ініціативи суду ухвалою від 21.03.13 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Державну інспекцію сільського господарства в Луганській області (далі - Держсільгоспінспекція).

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено: з 21.03.13 року до 04.04.13 року - у зв'язку з залученням до участі у справі третьої особи, а також у зв'язку з неявкою відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали в частині надання витребуваних документів; з 04.04.13 року до 18.04.13 року - у зв'язку з неявкою відповідача та невиконанням сторонами вимог ухвали в частині надання витребуваних документів; з 18.04.13 року до 07.05.13 року - у зв'язку з невиконанням відповідачем вимогу суду про надання документів та доказів.

До початку судового засідання 07.05.13 року від учасників розгляду спору надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом задоволено.

У судовому засіданні прокурор та позивач заявлені вимоги підтримали у повному обсязі, мотивуючи їх тим, що відповідач неправомірно - шляхом самовільного захоплення - користується вищезгаданою земельною ділянкою, - оскільки рішення про надання відповідачу у користування спірної земельної ділянки селищною радою не приймалося.

Відповідач позов не визнав, пославшись на те, що він правомірно користувався спірною земельною ділянкою, оскільки у встановленому чинним законодавством порядку звернувся до Верхньонагольчицької селищної ради з приводу надання йому в оренду спірної земельної ділянки, на підставі рішення якої йому було надано дозвіл на розроблення проекту землевідводу, але після виготовлення останній не був узгоджений з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Луганській області, у зв'язку з чим не був затверджений рішенням селищної ради, яке він вважає протиправним (відзив на позовну заяву від 07.05.13 року за вих. №б/н).

Судом звернуто увагу на те, що відповідач у відзиві на своїх поясненнях у судовому засіданні не посилається на конкретне рішення селищної ради з зазначеного питання (тобто на його номер, дату, назву); документальні докази оскарження ним цього рішення у встановленому законом порядку він до справи не надав.

Третя особа підтримала заявлені позовні вимоги прокурора у повному обсязі, вважаючи їх законними та документально доведеними (пояснення від 04.04.13 року за вих. №б/н) (а.с.79-81).

І.Заслухавши учасників розгляду спору, дослідивши наявні докази, суд встановив наступні фактичні обставини справи.

24.05.11 року між Верхньонагольчицькою селищною радою міста Антрацит Луганської області (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТТТ" (покупець), у нотаріальній формі (за реєстром №310), на підставі рішення Верхньонагольчицької селищної ради від 12.05.11 року №УІ/5-2 (а.с.51-53), передано у власність покупця земельну ділянку несільськогосподарського призначення, з усіма обмеженнями, загальною площею 0,36 га, кадастровий №4410345600:01:006:0005, яка знаходиться за адресою: Луганська область, місто Антрацит, смт Верхній Нагольчик, вул. Кірова, 99, - згідно плану земельної ділянки, що додається до договору, - а покупець приймає у власність цю земельну ділянку і сплачує за неї обумовлену договором грошову суму (п.1.1) у розмірі 56251,00 грн. (п.2.1).

На вказаній земельній ділянці розташований поверхневий комплекс будівель шахти, яка належить покупцеві (п.1.2).

Цільове призначення земельної ділянки - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами; категорія земель - землі промисловості (п.1.3) (а.с.54-57).

Державна реєстрація договору здійснена 24.05.11 року, що підтверджується витягом №9925074 (а.с.57).

Відповідач у встановленому законом порядку отримав:

28.09.09 року ліцензію АБ №487960 на здійснення наступного виду господарської діяльності: видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин, з терміном дії з 08.10.09 року до 08.10.14 року (а.с.58);

спеціальний дозвіл на користування надрами №4899 від 05.02.09 року, з терміном дії 02.12.14 року (а.с.59).

Як пояснив відповідач у судовому засіданні, в процесі здійснення експлуатації шахти, яка розташована на придбаній ним у власність вищезгаданій земельній ділянці, виникла потреба у додатковій земельній ділянці площею 0,49 га.

З метою її отримання у користування він звернувся до Верхньонагольчицької селищної ради з відповідною заявою, яка, з його слів, прийняла рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки.

На підтвердження цих доводів відповідач надав до справи тільки технічну документацію у вигляді обгрунтування (схематичний план) для складення проекту відводу земельної ділянки площею 0,49 га на додатковий відвід земельної ділянки для розміщення проммайданчика у існуючій промисловій зоні ТОВ "ЛАЙТТТ" за адресою: м. Антрацит, смт В.Нагольчик.

Будь-які інші документальні докази відповідач до справи не надав, але самовільно почав користуватися зазначеною земельною ділянкою площею 0,36 га.

18.09.12 року за вих.№07/1-1533вих-12 прокуратура Луганської області звернулася до Державної інспекції сільського господарства в Луганській області з вимогою про проведення 18.09.12 року перевірки з питань дотримання законності земельного законодавства з боку ТОВ "ЛАЙТТТ", в діях якого вбачалися ознаки самовільного захоплення земельної ділянки (а.с.84).

На виконання цієї вимоги Держсільгоспінспекцією 18.09.12 року були видані:

наказ №140 "Про здійснення перевірок" (а.с.82);

направлення державному інспектору Управління з контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Луганській області Красильніковій О.Є. для проведення перевірки (а.с.83).

Як вбачається з наданого до справи акту перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства (уніфікована форма), складеного Держсільгоспінспекцією 18.09.12 року, в ході позапланової перевірки дотримання у діяльності ТОВ "ЛАЙТТТ" вимог названого законодавства встановлено, що назване товариство припустилося порушення вимог статей 125 та 126 Земельного кодексу України шляхом самовільного зайняття земельної ділянки загальною площею 0,36 га (48,0 м х 75,0 м), на землях лісового фонду (кам'янисті землі) Верхньонагольчицької селищної ради в смт Верхній Нагольчик, поруч з вул. Кірова, 99, під розміщенням продукції вугільної промисловості.

Перевірку здійснено державним інспектором Управління з контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Луганській області Красильніковою О.Є., у присутності оперуповноваженого Управління ДСБЕЗ ГУ УМВС України у Луганській області Моісеєнка М.Ю. та оперуповноваженого відділу ДСБЕЗ Антрацитівського МВ УМВС України у Луганській області Машука В.А. (а.с.12-23).

У судовому засіданні відповідач підтвердив, що ця перевірка відбувалася у його присутності, результати якої він у встановленому законом не оспорив.

20.09.12 року за результатами перевірки Держсільгоспінспекцією був складений розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, згідно якому вона становить 16767,61 грн. (а.с.30).

На підставі згаданого акту перевірки 08.10.12 року Держсільгоспінспекцією на адресу ТОВ "ЛАЙТТТ" внесено припис №000065 з вимогою про усунення у термін до 07.11.12 року виявленого порушення - відповідно до вимог ст.ст.5 та 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" та ст. 19 Закону України "Про охорону земель".

Того ж дня цей припис отримав особисто директор ТОВ "ЛАЙТТТ" Ширма Ю.А. (а.с.24-25).

08.10.12 року Держсільгоспінспекцією був складений протокол №000065 про адміністративне правопорушення, відповідно до якого у діях директора ТОВ "ЛАЙТТТ" Ширми Ю.А. виявлено ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.53 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та п."б" ч.1 ст. 211 Земельного кодексу України; примірник протоколу 08.10.12 року отримав особисто директор Ширма Ю.А. (а.с.26-27).

Того ж дня, тобто 08.10.12 року, вищезгаданою інспекцією винесено постанову №0004 про накладення адміністративного стягнення, згідно якій на Ширму Ю.А. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 1 КУпАП України, накладено штраф у розмірі 850,00 грн. (а.с.28-29), яку він отримав 08.10.12 року.

08.10.12 року на підставі квитанції №339 директор товариства Ширма Ю.А. сплатив вказану суму штрафу на користь бюджету (а.с.42), - що суд розцінює за факт визнання ним своєї вини у вчинені зазначеного адміністративного правопорушення.

08.11.12 року, у присутності директора ТОВ "ЛАЙТТТ" Ширми Ю.А., Держсільгоспінспекцією була проведена перевірка факту виконання її вищезгаданих вимог, за результатами якої встановлено, що виявлені правопорушення товариством не усунуто (а.с.32-38).

На підставі цього акту 08.11.12 року інспекція внесла на адресу відповідача припис №000069 з вимогою усунути виявлені порушення чинного законодавства у термін до 07.12.12 року (а.с.39); зазначений припис того ж дня отримав особисто директор ТОВ "ЛАЙТТТ" Ширма Ю.А.

08.11.12 року інспекцією щодо директора цього товариства Ширми Ю.А. також був складений протокол №000069 про адміністративне правопорушення, передбачене ст.188 5 КУпАП України, - який він того ж дня отримав особисто (а.с.40), а також винесено постанову №0008 про накладення на нього штрафу у сумі 255,00 грн. за скоєння названого адміністративного правопорушення.

Обидва документи 08.11.12 року отримав особисто директор Ширма Ю.А.

13.11.12 року на підставі квитанції №173 він сплатив на користь бюджету штраф у сумі 255,00 грн. (а.с.42), - що суд розцінює як факт визнання ним своєї вини у вчиненні вищезгаданого адмінправопорушення.

Наявними у справі доказами підтверджено, що відповідач не вжив заходів до повернення самовільного захопленої спірної земельної ділянки, - що стало підставою для звернення прокурора з цим позовом до суду.

Відповідач позов не визнав.

ІІ.Заслухавши учасників розгляду спору, оцінивши наявні докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст.14 Конституції України та ст.1 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) земля є основним національним багатством, яке перебуває під особливою охороною держави.

Розпорядження землями територіальних громад належить до повноважень сільських, селищних, міських рад ( п. "а" частини 1 ст.12 ЗКУ).

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ та міст, є комунальною власністю (ч. 1 ст.83 ЗКУ), - тобто в даному випадку спірна земельна ділянка належить на праві власності територіальній громаді смт Верхній Нагольчик міста Антрациту, а органом, на який законом покладено повноваження по здійсненню відповідних функцій з розпорядження земельними ділянками, є Верхньонагольчицька селищна рада.

Статтею 93 Земельного кодексу визначено загальні підстави щодо права користування земельною ділянкою, а порядок надання її у користування врегульовано статтями 122-126 названого Кодексу, при цьому основоположним правилом у даному випадку є приписи ст. 123 ЗКУ, відповідно до яких надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятих за результатами розгляду заяви особи, яка має бажання отримати земельну ділянку у користування, на підставі розробленого, узгодженого та затвердженого у встановленому порядку проекту землеустрою щодо її відведення.

Право на земельну ділянку посвідчується документами, зазначеними у статті 126 ЗК України, у т.ч. оренди земельної ділянки - відповідним договором.

Правовідносини, які виникають між власником землі та орендарем, крім Земельного кодексу України, врегульовані спеціальним Законом України від 06.10.98 року №161-ХІУ "Про оренду землі".

Відповідач не дотримався вищенаведених вимог чинного земельного законодавства.

Цей факт незаперечно встановлений Держсільгоспінспекцією відповідно до повноважень, наданих їй статтею 6 Закону України від 19.06.03 року №963-ІУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Згідно ст. 1 цього Закону самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Суд дійшов висновку, що дії Держсільгоспінспекції в ході вищеописаних перевірок були вчинені у відповідності до приписів ст.ст.187 та 188 Земельного кодексу України та іншого чинного законодавства.

Обидві вищезгадані перевірки нею здійснені з дотриманням приписів пунктів 3,4,5 та 6 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.03 року №312, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 25.12.03 року за №1223/8544 (далі - Порядок №312).

З наданих до справи документальних доказів вбачається, що вона, встановивши факт порушення земельного законодавства, вжила заходів, передбачених частиною 1 ст. 10 Закону "Про державний контроль за використанням та охороною земель", у т.ч. шляхом складання актів перевірок та протоколів про вчинення адміністративного правопорушення, внесення приписів про усунення порушень земельного законодавства, звернення до органів прокуратури з клопотанням про подання позову до суду.

Статтею 152 Земельного кодексу України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до частни 3 цієї статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д)застосування інших, передбачених законом, способів.

Позивач є власником самовільного зайнятої земельної ділянки.

Відповідно до ч.1 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 34 частини 1 ст. 26 Закону України від 21.05.1997 року №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення земельних питань віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад.

Частиною 2 статті 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів статті 144 Конституції України та ст.ст.59 і 73 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому у разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Таким чином, відповідач з метою передачі йому в оренду спірної земельної ділянки був зобов'язаний отримати відповідне рішення Верхньонагольчицької селищної ради, але таке рішення, як незаперечено доведено у справі, нею не приймалося, але, незважаючи на це, відповідач самовільно захопив її.

Частиною 1 ст. 153 Земельного кодексу встановлено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 156 названого Кодексу встановлено способи захисту прав власника землі, у т.ч. шляхом: б)тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Порядок відшкодування збитків визначено статтею 157 Земельного кодексу України, а саме: відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначений порядок визначено Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.07 року №963, - якої позивач дотримався при визначенні суми заявлених до стягнення збитків.

Отже, позов в частині стягнення збитків підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.211 Земельного кодексу громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства та низку зазначених у ній порушень, у т.ч. - за самовільне зайняття земельних ділянок (п."б" ч.1 ст. 211).

В силу статті 212 цього Кодексу самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

За таких обставин позов в частині зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку площею 0,36 га, яка знаходиться: на землях лісового фонду Верхньонагольчицької селищної ради, поруч з вул. Кірова, 99 смт Верхній Нагольчик, - підлягає задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, позов в цілому підлягає задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.

Керуючись ст.ст.44 ст. 49 ГПК України, суд сплату судового збору покладає на відповідача.

З обставин справи слідує, що прокурор звернувся до господарського суду з позовними вимогами майнового та немайнового характеру.

Згідно п/п 1 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України від 08.07.11 року "Про судовий збір" за подання до господарського суду позову майнового характеру на користь Державного бюджету України підлягає сплаті судовий збір у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 (1720,50 грн.) та не більше 60 мінімальних зарплат (68820,00 грн.) мінімальних заробітних плат, встановлених на 01.01.13 року (1147,00 грн.).

Отже, при ціні майнової частини позову 16767,61 грн. сума судового збору становитиме 1720,50 грн.

Відповідно до п/п 2 п.2 ч.2 ст. 4 названого Закону за подання до господарського суду позову немайнового характеру на користь Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати, або 1147,00 грн.

Тобто загальна сума судового збору становить 2867,50 грн. (1720,50 грн. + 1147,00 грн.).

Судом взято до уваги те, що на підставі п.11 ст.5 Закону "Про судовий збір" органи прокуратури звільнені від сплати судового збору на користь Державного бюджету України у разі звернення до господарського суду з позовом в інтересах держави.

На підставі викладеного, ст.ст. 93,123-126,152,153,156,157,211 та 212 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України 19.06.03 року №963-ІУ "Про державний контроль за використанням та охороною земель", керуючись ст.ст.4 3 ,32-34,36,43,44,49,82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити у повному обсязі.

2.Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТТТ", ідентифікаційний код 31975769, яке знаходиться за адресою: селище міського типу Верхній Нагольчик, вул.Кірова, 99 м.Антрацит Луганської області, - звільнити земельну ділянку площею 0,3600 (нуль цілих тридцять шість сотих) га на землях лісового фонду Верхньонагольчицької селищної ради м. Антрациту Луганської області, яка знаходиться поруч з вул. Кірова, 99 смт Верхній Нагольчик м. Антрациту Луганської області; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТТТ", ідентифікаційний код 31975769, яке знаходиться за адресою: селище міського типу Верхній Нагольчик, вул.Кірова, 99 м.Антрацит Луганської області, - на користь Верхньонагольчицької селищої ради м. Антрацит Луганської області, ідентифікаційний код 37983403, яка знаходиться за адресою: смт Верхній Нагольчик, пров. Леніна, 1 м. Антрацит Луганської області, - збитки, спричинені самовільним зайняттям землі, у сумі 16767 (шістнадцять тисяч сімсот шістдесят сім) грн. 61 коп.; видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАЙТТТ", ідентифікаційний код 31975769, яке знаходиться за адресою: селище міського типу Верхній Нагольчик, вул.Кірова, 99 м.Антрацит Луганської області, - на користь Державного бюджету України на рахунок 31214206783006, банк - ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013; отримувач коштів: УДКС у м. Луганську ГУ ДКСУ у Луганській області, код ОКПО 37991503 , ККД - 22030001, символ - 206, - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) у сумі 2867 (дві тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 50 коп.; після набрання рішенням законної сили видати наказ державній податковій інспекції у м.Антрацит Луганської області.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 07.05.13 року оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 13 травня 2013 року.

Суддя А.П. Середа