ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
07 травня 2013 року Справа № 913/721/13-г
Провадження № 6/913/721/13-г
За позовом
Приватного підприємства "Націонал", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Доставка", м. Луганськ
про стягнення 20 223 грн. 38 коп.
Суддя Василенко Т.А.
за участю представників сторін:
від позивача - Герман О.В., дов. б/н від 23.01.2013;
від відповідача - не прибув.
Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 09/04-1 перевезення вантажу автомобільним транспортом по території України від 09.04.2012 в сумі 20 223 грн. 38 коп., в тому числі: 18 400 грн. 00 коп. - заборгованість за договором; 1 357 грн. 92 коп. - пеня; 390 грн. 61 коп. - 3% річних; 74 грн. 85 коп. - інфляційні нарахування.
Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, явку повноважного та компетентного представника у судові засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце їх проведення. Так, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою відповідача є: м. Луганськ, вул. Оборонна, 32 «а», офіс 312, у зв'язку з чим, позовна заява та процесуальні документи по справі направлялися відповідачу саме за вказаною адресою. Крім цього відповідно до відмітки органу поштового зв'язку на повідомленні про вручення поштового відправлення ухвала суду від 01.04.2013 була отримана відповідачем.
В даному випадку суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про дату та час слухання справи, а також мав реальну можливість скористатися своїми правами та надати суду пояснення або заперечення на позов. За таких обстави справа розглядається за умови відсутності представника відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, за якою позивач в порядку ст. 22 ГПК України зменшує ціну позову та просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 18 400 грн. 00 коп., пеню в сумі 1 357 грн. 92 коп., 3% річних в сумі 390 грн. 61 коп., інфляційні нарахування в сумі 74 грн. 85 коп., а разом 20 223 грн. 38 коп. До вказаної заяви позивачем додано належні докази направлення цієї заяви відповідачу.
Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач до прийняття рішення по справі вправі зменшити або збільшити ціну позову, у зв'язку з чим суд приймає заяву позивача до розгляду.
Виходячи з цього, позовними вимогами слід вважати стягнення з відповідача 20 223 грн. 38 коп., в тому числі: заборгованість в сумі 18 400 грн. 00 коп., пеня в сумі 1 357 грн. 92 коп., 3% річних в сумі 390 грн. 61 коп., інфляційні нарахування в сумі 74 грн. 85 коп.,
Розглянувши матеріали справи, суд
в с т а н о в и в:
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.
09.04.2012 між ПП «Націонал» та ТОВ «Ратар» було укладено договір перевезення вантажу автомобільним транспортом № 09/04-1.
За кодом ЕДРПОУ 38088123 відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців значиться замість ТОВ «Ратар» - ТОВ «Торговий дім «Доставка».
Тобто, відповідачем у справі є саме ТОВ «Торговий дім «Доставка».
Згідно умов договору перевізник (позивач у справі) зобов'язався здійснити перевезення вантажу на замовлення відповідача, який в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити надані послуги.
На виконання умов договору, позивач надавав відповідачу певні послуги,які останнім приймалися та частково оплачувалися.
Згідно п. 5.2 договору оплата послуг здійснюється протягом 5 календарних днів після підписання відповідного акуту.
Так, позивачем було надано відповідачу послуг на загальну суму 56 100 грн., які останнім поплачені частково в сумі 37 700 грн. 00 коп., у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 18 400 грн. 00 коп., яку позивач просить стягнути на свою користь.
Крім цього, позивачем до стягнення заявлена пеня в сумі 1 357 грн. 92 коп. відповідно до п. 4.4. договору, а також 3% річних в сумі 390 грн. 61 коп. та інфляційні нарахування в сумі 74 грн. 85 коп. відповідно до ст. 625 ЦК України.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, позовні вимоги не оспорив.
Оцінивши матеріали справи суд прийшов до наступного.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
09.04.2012 між ПП «Націонал» і ТОВ «Ратар» шляхом факсимільного зв'язку був підписаний договір № 09/04-1 перевезення вантажу автомобільним транспортом по території України.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за ідентифікаційним кодом № 38088123 за адресою - м. Луганськ, вул. Оборонна, б. 32а, кім. 312 (дані зазначені в договорі) зареєстрована юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Доставка».
Виходячи з цього, суд вважає, що позивачем відповідач правомірно визначений як ТОВ «Торговий дім «Доставка».
Згідно договору від 09.04.2012 позивач виступає як перевізник, а відповідач - як замовник.
Згідно п. 1.1 договору перевізник зобов'язується приймати до перевезення і доставляти довірений йому замовником вантаж до пункту призначення та видати особі, яка має право на отримання вантажу, а замовник зобов'язується оплатити надані послуги.
Відповідно до п. 8.5 договору сторони узгодили, що факсимільні копії договору, заявок та інших документів, пов'язаних із виконання договору, є чинними до передачі сторонами таких документів, оформлених належним чином.
Відповідно до п. 3 договору сторони узгодили, що оплата послуг за перевезення вантажу здійснюється замовником протягом 5 календарних днів після підписання акту надання (виконання послуг).
Згідно заявок відповідача позивачем було надано послуги з перевезення на загальну суму 56 100 грн. 00 коп., що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними та актами наданих послуг, підписаних сторонами (арк. справи 23-57).
За розрахунком позивача, відповідачем надані послуги оплачені частково в сумі 37 700 грн. 00 коп., у зв'язку з чим залишилась заборгованість в сумі 18 400 грн. 00 коп.
Відповідач вказані доводи не оспорив, доказів оплати суми боргу не надав.
Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В даному випадку позивач виступає як кредитор, а відповідач - як боржник.
Відповідно до статті 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що останнім фактично були отримані послуги з перевезення вантажу, які в повному обсязі не оплачені, у зв'язку з чим залишилась заборгованість в сумі 18 400 грн. 00 коп.
Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 18 400 грн. 00 коп. є обґрунтованим та підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача пені в сумі 1 357 грн. 92 коп. за період з 25.05.2012 по 13.12.2012 слід зазначити наступне.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким із видів, передбачених статтею 546 ЦК України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
При цьому, згідно п. 4.4 договору сторони встановили, що за порушення строків оплати наданих послуг замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від вартості замовлення перевозки, що діяла в період невиконання зобов'язань за кожен день такої прострочки.
Виходячи з фактичних обставин справи та доводів позивача, вказаних у позовній заяві та додаткових поясненнях, суд вважає, що нарахування пені в сумі 1 357 грн. 92 коп. за період з 25.05.2012 по 13.12.2012 є обґрунтованим та позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 390 грн. 61 коп. за період з 25.05.2012 по 25.02.2013 і інфляційних нарахувань в сумі 74 грн. 85 коп. за вересень 2012 року - січень 2013 року слід зазначити наступне.
В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Виходячи з фактичних обставин справи та розрахунку позивача, суд вважає, що вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань є правомірними та підлягають задоволенню у заявленій сумі.
За таких обставин позов слід задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Доставка», м. Луганськ, вул. Оборонна, б. 32 «а», кім. 312, код 38088123, на користь:
- Приватного підприємства «Націонал», м. Дніпропетровськ, вул. Гопнер, 2 (поштова адреса - м. Дніпропетровськ, вул. Юдіна, 6), код 13465746, заборгованість в сумі 18 400 грн. 00 коп., пеню в сумі 1 357 грн. 92 коп., 3% річних в сумі 390 грн. 61 коп., інфляційні нарахування в сумі 74 грн. 85 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1 720 грн. 50 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.
Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення - 13.05.2013.
Суддя Т.А. Василенко
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 07.05.2013 |
Оприлюднено | 13.05.2013 |
Номер документу | 31103215 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Василенко Т.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні