Рішення

від 30.04.2013 по справі 905/1894/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.04.2013р. Справа № 905/1894/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркомторг» м. Кривий Ріг

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОТЕХ-ПЛЮС» м. Горлівка

про стягнення 5 404,82 грн.

Суддя Забарющий М.І.

Представники:

Від позивача: не з'явились

Від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркомторг» м. Кривий Ріг, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОТЕХ-ПЛЮС» м. Горлівка, про стягнення 5 300 грн. боргу та 104, 82 грн. річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 40 від 30.07.2012р. стосовно оплати вартості перевезення за заявкою № 10.08-1 від 10.08.2012р.;

- направлення відповідачу повного комплекту документів, необхідних для оплати вартості перевезення;

- акт виконаних робіт від 13.08.2012р.;

- п. 8 заявки, згідно якого відповідач повинен був розрахуватися за перевезення після розвантаження автомобіля;

- часткову оплату вартості перевезення в сумі 2 700 грн.;

- ст.ст. 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК);

- ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК).

Відповідач вимоги позивача не оскаржив, відзив на позов не надав, його представники у засідання суду не з'явились.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Сторони уклали договір № 40 перевезення вантажу від 30.07.2012р. (далі - договір № 40) згідно якому Перевізник (позивач) взяв на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом довірений йому Відправником вантаж (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення до пункту призначення, які вказуються в заявці Відправника, і видати вантаж уповноваженій особі Вантажоодержувача, а Відправник бере на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу, погоджену сторонами в заявці Відправника (п. 1.1 договору). Умовами цього договору було також встановлено, що:

- замовлення на перевезення вантажів Відправник оформлює у вигляді заявки...; замовлення Відправника на перевезення вантажу вважається прийнятим Перевізником якщо уповноважена від Перевізника особа підписала заявку Відправника та на заявці проставлена печатка Перевізника (п. 1.2);

- вартість перевезення вантажу, та умови розрахунків визначаються сторонами в заявках на кожне перевезення окремо (п. 4.2);

- договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2013р. (п. 7.1).

Сторони підписали між собою договір - заявку 10.08 - 1 від 10.08.2012р. за яким позивач зобов'язався перевезти для відповідача з м. Одеса до м. Сєвєродонецьк 20 т металопрокату, вартістю перевезення 8 000 грн. Пункт 8 цієї заявки - «форма оплати: безготівкова з ПДВ по вивантаження автомобіля».

Сторони без заперечень підписали акт № ОУ - 0000285 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 13.08.2012р. на загальну суму 8 000 грн. Факт здійснення перевезення засвідчене і товарно - транспортною накладною МТ № 0001556 від 10.08.2012р.

Позивач стверджує, що відповідач оплатив йому лише 2 700грн. з 8 000 грн. Відповідач не надав суду доказів оплати решти суми, яка складає вартість перевезення.

Документи необхідні для оплати перевезення відповідач отримав разом претензією. Заперечень з цього приводу відповідач не надав (тому і здійснив часткову оплату вартості послуг). Договір заявка не містить строків оплати. Тому претензію, додану до позову, суд розцінює, як вимогу передбачену ч.2 ст. 530 ЦК. У зв'язку з тим, що строк оплати настав після отримання вимоги про сплату суми боргу, суд дійшов висновку, що задоволенню підлягає тільки вимога про сплату суми боргу 5 300 грн. В решті вимог суд позивачу у позові відмовляє у зв'язку з необґрунтованістю.

Крім того, спосіб реалізації дій судді щодо витребування доказів за п.4 ст.65 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), визначений ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої суд витребує документи лише за клопотанням сторін у певних випадках - таких клопотань від сторін не надходило. Така позиція суду відповідає принципу змагальності сторін, закладеного п.4 ч.3 ст.129 Конституції України.

На підставі ст.ст. 20, 173 - 175, 193, 306-308, 311 Господарського кодексу України, ст.ст. 9, 530, 625 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В :

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «НОВОТЕХ-ПЛЮС» (м. Горлівка, вул. Стожка, буд. 129, кв. 5, р/р 26004139718980 в філії «Донецьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 335816, ЄДРПОУ 36685844) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркомторг» (м. Кривий Ріг, пр. Гагаріна, буд. 61/62, р/р 26003900697216 в філії ПАТ «Пумб» м. Дніпропетровськ, МФО 305813, ЄДРПОУ 24995192) - 5 300 грн. боргу та 1 687 грн. 13 коп. витрат на сплату судового збору.

В решті вимог позивачу у позові відмовити.

Суддя М.І. Забарющий

В судовому засіданні 30.04.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 07.05.2013р.

Надруковано 3 прим.

Позивачу-1

Відповідачу-1

у справу -1