Рішення

від 24.04.2013 по справі 910/5848/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5848/13 24.04.13

За позовом Фізичної особи-підприємця Качалової Олени Миколаївни

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАННА ТУР»

про стягнення 12 431,89 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Булгакова І.В. - довіреність б/н від 19.03.2013 року;

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи :

Фізична особа-підприємець Качалова Олена Миколаївна звернулася до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАННА ТУР» про стягнення 12 431,89 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності плати за отримані санаторно-курортні послуги.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 12 276,00 грн. - основного боргу (заборгованості за отримані санаторно-курортні послуги), 119,06 грн. - 3 % річних, 36,83 грн. - інфляційних втрат, 3 500,00 грн. - витрат на послуги адвоката, 1 720,50 грн. - судового збору.

Ухвалою від 01.04.2013 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 24.04.2013 року.

23.04.2013 року представник відповідача через канцелярію господарського суду м. Києва подав відзив на позовну заяву.

24.04.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 24.04.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 24.04.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2012 року між Приватним акціонерним товариством «Пансіонат з лікування «Донбас» (далі по тексту - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Качаловою Оленою Миколаївною (далі по тексту - позивач, орендар) було укладено Договір оренди будівлі № 3/А-2-2012 (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування (надалі - «Оренда») нежитлову будівлю лікувального (спального) корпусу № 3 літ. К (І та II поверх), що знаходиться за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Ялта, смт. Масандра, вулиця Миру, будинок 34, загальною площею 763 кв. м. в т.ч. 27 номери загальною площею 351 кв.м., холи 52 кв.м., коридори 118 кв.м., інші та лоджії 242 кв.м.) (надалі - «Будівля»).

Відповідно до п. 2.1. Договору будівля надається Орендарю для надання санаторно-курортних послуг.

16.05.2012 року позивач отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАННА ТУР» (далі по тексту - відповідач) заявку вих. № 34 від 16.05.2012 року на бронювання 2-ох місного стандартного номеру з 10.07.2012 по 10.08.2012 року для туристів: Куйбан Володимира Олександровича і Куйбан Максима Андрійовича, вартість проживання - 220 грн./чол. за добу.

10.07.2012 року Куйбан Володимир Олександрович і Куйбан Максим Андрійович прибули на відпочинок і в період з 10.07.2012 року по 10.08.2012 року отримали санаторно-курортні послугу, на підтвердження чого позивач надав суду Ваучер № 016-12 та витяг з журналу реєстрації відпочиваючих.

Суду не надано жодних доказів неотримання або неякісного отримання санаторно-курортних послуг наданих позивачем Куйбан Володимиру Олександровичу та Куйбан Максиму Андрійовичу.

09.11.2012 року позивачем на адресу відповідача був направлений лист з проханням сплатити 12 276,00 грн. за отримані санаторно-курортні послугу, однак ні відповіді ні сплати за отримані послуги позивач не отримав.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення оплати за отримані санаторно-курортні послуги, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по платі санаторно-курортних послуг в розмірі 12 276,44 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що договір укладений між позивачем та відповідачем за своєю правовою природою - є договором на готельне обслуговування.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про туризм» за договором на готельне обслуговування одна сторона (готель або інший суб'єкт, що надає послуги з розміщення) зобов'язується за дорученням іншої сторони (проживаючого) надати послуги по тимчасовому проживанню (ночівлі) у спеціально обладнаному жилому приміщенні (номері), виконати або організувати виконання інших визначених договором на готельне обслуговування послуг, пов'язаних з тимчасовим проживанням, а проживаючий зобов'язується сплатити за ці послуги встановлену плату.

Згідно з ч. 5 ст. 22 Закону України «Про туризм» договір на готельне обслуговування укладається як шляхом укладення письмового договору, так і шляхом прийняття готелем заявки на бронювання за допомогою поштового, телефонного чи іншого зв'язку, що дозволяє достовірно встановити особу, від якої надходить заявка. У разі прийняття заявки договір на готельне обслуговування вважається укладеним з моменту отримання підтвердження готелю про прийняття замовлення та вказівки можливого початку надання готельного обслуговування з визначеного часу.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про туризм» ваучер - форма письмового договору на туристичне або на екскурсійне обслуговування, яка може використовуватися відповідно до цього Закону. У договорі на туристичне обслуговування, укладеному шляхом видачі ваучера, мають міститися такі дані:

- найменування та місцезнаходження суб'єкта туристичної діяльності, номер ліцензії (дозволу) на відповідний вид діяльності, юридична адреса;

- прізвище, ім'я (по батькові) туриста (при груповій поїздці прізвища, імена (по батькові) членів групи);

- строки надання і види туристичних послуг, їх загальна вартість;

- назва, адреса та номер телефону об'єкта розміщення, його тип та категорія, режим харчування;

- розмір фінансового забезпечення відповідальності туроператора (турагента) або межі відповідальності суб'єкта туристичної діяльності за договором агентування;

- інші дані, обумовлені характером угоди, складом групи тощо;

- дата видачі ваучера.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав Куйбан Володимиру Олександровичу і Куйбан Максиму Андрійовичу санаторно-курортні послуги, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача оплату за отримані санаторно-курортні послуги в розмірі 12 276,00 грн.

Відзив відповідача на позовну заяву не приймається судом в якості належного та допустимого доказу та спростовується наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 12 276,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 36,83 грн. - інфляційних втрат та 119,06 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 119,06 грн. та 36,83 грн. інфляційних втрат, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3 500,00 грн. витрат на послуги адвоката, суд зазначає наступне.

Між позивачем та адвокатом Булгаковою І.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3767) 11.03.2013 року укладено Договір про надання правової допомоги (далі по тексту - Договір-2), за умовами якого адвокат взяв на себе зобов'язання надавати замовникові правову допомогу, пов'язану із підготовкою позовної заяви та розглядом господарським судом м. Києва справи за позовом ФОП Качалової О.М. до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАННА ТУР» про стягнення заборгованості в обсязі та на умовах, визначених цим договором, а позивач зобов'язався оплатити надані послуги у розмірі 3 500 грн. (п. 4.1. Договору-2).

11.03.2013 року позивач сплатив адвокату Булгаковій І.В. 3 500,00 грн. за надані адвокатські послуги, на підтвердження чого позивач надав суду квитанцію до прибуткового касового ордеру № 54 про сплату 3 500,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача;

Таким чином, суд дійшов до висновку що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 500,00 грн. - витрат на послуги адвоката нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІВАННА ТУР» (03062, м. Київ, Святошинський район, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 67, код ЄДРПОУ 33097369) на користь Фізичної особи-підприємця Качалової Олени Миколаївни (98612, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Кривошти, будинок 2, квартира 18, ідентифікаційний код 2652701465) 12 267 (дванадцять тисяч двісті шістдесят сім) грн. 00 коп. - основного боргу (заборгованості за отримані санаторно-курортні послуги), 119 (сто дев'ятнадцять) грн. 06 коп. - 3% річних, 36 (тридцять шість) грн. 83 коп. - інфляційних втрат, 3 500 (три тисячі п'ятсот) грн. 00 коп. - витрат на послуги адвоката, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 26.04.2013 року.