Рішення

від 29.04.2013 по справі 905/1647/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.04.2013р. Справа № 905/1647/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

при секретарі судового засідання Кротіновій О.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деміс канц», м.Київ

до відповідача, Приватного підприємства «Прес експрес», м.Слов'янськ Донецької області,

про стягнення 18199,97 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Фоменко А.Г. - за довіреністю,

від відповідача: Трубаров П.І. - за довіреністю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Деміс канц», м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Приватного підприємства «Прес експрес», м. Слов'янськ Донецької області про стягнення 18199,97 грн., а саме заборгованості у сумі 16714,1 грн., суму пені 1234,41 грн., 3% річних - 251,46 грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки №ДК-10191/11 від 01.04.2011р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії: договору поставки №ДК-10191/11 від 01.04.2011р., видаткових накладних №93000005558 від 30.07.2012р., №93000005563 від 30.07.2012р., №93000005561 від 30.07.2012р., №93000005695 від 01.08.2012р., податкових накладних №5653 від 30.07.2012р., №5666 від 30.07.2012р., №5665 від 30.07.2012р., №18 від 01.08.2012р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.509, 525, 526, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач надав відзив на позов, згідно якого позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, Відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують права і охоронювані законом інтереси.

29.04.2013р. із супровідним листом представником Позивача долучено до матеріалів справи Акт звірки взаємних розрахунків між сторонами за період з 01.01.2012р. по 26.04.2013р.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку щодо наступного.

01.04.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕМІС КАНЦ» (Постачальник) та Приватним підприємством «Прес експрес» (Покупець) укладено договір, за яким Постачальник зобов'язався в порядку і строки, встновлін договором, передати у власність Покупця товар у визначеній кількості, що відповідає якості та погодженій ціні, Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених у договорі (п.1.1.).

Кількість та асортимент товару, що поставляється, вказується у накладній, яка складається на підставі замовлення Покупця, що є невід'ємною частиною договору. Накладні оформлюються на кожну партію товару, що поставляється (п.1.2.).

Сторони у договорі домовились про те, що поставка кожної партії товару здійснюється на підставі замовлення Покупця. Замовлення надаються Постачальнику за допомогою факсимільного зв'язку чи способами зв'язку, які забезпечуються фіксування тексту та дати замовлення, чи іншим способом, прийнятним для сторін (п.3.1.).

Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2011р. (п.7.1.). У випадку, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до сплину строку дії договору письмово не повідомить іншу сторону про бажання розірвати договір, то договір вважається продовжений на той же строк та на тих же умовах.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Як було зазначено вище, за приписами Господарського процесуального кодексу України, судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

У підтвердження поставки товару у межах наведеного правочинну Позивачем надані копії видаткових накладних №93000005558 від 30.07.2012р., №93000005563 від 30.07.2012р., №93000005561 від 30.07.2012р., №93000005695 від 01.08.2012р.

Як вбачається з вказаних видаткових накладних, в них міститься посилання на договір №ДК-10191/11 від 01.04.2011р. на них проставлені підписи уповноважених представників сторін та скріплені їх печатками. Зокрема з боку Відповідача накладні підписані Тесленко В.Б. Згідно наданої представником Відповідача до матеріалів справи копії Рішення №1 власника приватного підприємства «Прес Експрес» від 28.03.2011р., Тесленко В.Б. було призначено на посаду директора ПП «Прес Експрес».

За видатковою накладною №93000005558 від 30.07.2012р. Позивачем здійснено поставку паперу для лазерного друку на загальну суму 3240 грн. (з ПДВ).

Згідно Видаткової накладної №93000005563 від 30.07.2012р. Відповідачу поставлено зошити на загальну суму 2518,02 грн. (з ПДВ).

Відповідно до Видаткової накладної №93000005561 від 30.07.2012р. ТОВ «Деміс Канц» здійснено поставку ПП «Прес експрес» канцелярських товарів (пластиліну, фарб акварельних, наборів букв, сумок для взуття) на загальну суму 2092,34 грн. (з ПДВ).

За видатковою накладною №93000005695 від 01.08.2012р. Позивач поставив Відповідачу канцелярські товари (зошити та стакани - непроливайки) на суму 8863,74 грн. (з ПДВ).

Таким чином, Позивачем поставлено Відповідачу товар на загальну суму 16714,1грн.

Доказів наявності заперечень щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не представлено.

Виходячи з системного аналізу наведених норм та обставин, суд вважає, що надані Позивачем документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу обумовленого товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, за викладених обставин, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених договором поставки №ДК-10191/11 від 01.04.2011р.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства , але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами п. 2.1. Договору, ціни на товар, що поставляється, є договірними та вказуються у накладних на кожну партію товару.

Покупець здійснює оплату товару на умовах відстрочення платежу:

- за форматний та факсовий папір протягом 14 календарних днів,

- за комп'ютерні аксесуари протягом 14 календарних днів,

- за канцелярські товари протягом 30 календарних днів,

- за пакувальні матеріали та скотч протягом 14 календарних днів х моменту поставки шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п.2.5.).

Приймаючи до уваги дати поставок товару та викладені умови оплати, остаточний розрахунок за поставлений товар за накладною №93000005558 від 30.07.2012р. повинен бути здійснений не пізніше 13.08.2012р., за накладною №93000005563 від 30.07.2012р. - не пізніше 29.08.2012р., за накладною №93000005561 від 30.07.2012р. -не пізніше 29.08.2012р., за накладною №93000005695 від 01.08.2012р. - не пізніше 31.08.2012р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, означені грошові зобов'язання Відповідача перед Позивачем у встановлені договором строки не виконані.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу, а саме в розмірі 16714,1 грн.

Також Позивачем заявлено до стягнення з Позивача пеню у сумі 1234,41 грн.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.5.2 договору №ДК-10191/11 від 01.04.2011р., за несвоєчасну оплату товару Покупець сплачує Постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відтак, застосування такої міри відповідальності є обґрунтованим та правомірним.

Перевіривши арифметичний розрахунок Позивача в частині позовних вимог зі стягнення пені та порядок її нарахування, зважаючи на межі позовних вимог, суд дійшов висновку про їх задоволення у повному обсязі, а саме в сумі 1234,41 грн .

Крім суми основного боргу та пені позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення три проценти річних в сумі 251,46 грн .

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р. «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права», передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням зокрема процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (п.2.).

Означене встановлено Верховним судом України у Постанові від 12.12.2011р. (про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 02.08.2011р. у справі №07/238-10), та вказано, що зокрема 3% річних нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Таким чином, враховуючи вищевказане, дати настання виконання Відповідачем обов'язку з оплати за поставлений товар, межі позовних вимог, визнання Відповідачем позовних вимог, господарський суд приходить до висновку, що періоди, визначені Позивачем для нарахування 3% річних, є правомірними.

З врахуванням даного за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», суд дійшов висновку про те, що 3% річних підлягають частковому задоволенню у сумі 250,98 грн .

Судові витрати у справі покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Деміс канц», м.Київ, до Відповідача, Приватного підприємства «Прес експрес», м.Слов'янськ Донецької області, про стягнення 18 199,97 грн., а саме заборгованості у сумі 16714,10грн., суми пені 1 234,41 грн., 3% річних - 251,46 грн., задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Прес експрес» (84122, Донецька область, м.Слов'янськ, вул.Гудованцева, б.27, кв.2, ЄДРПОУ 36368713, р/р26005013003120 у ПАТ «Ощадбанк Росії», МФО 320627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деміс канц» (01601, м.Київ, вул.Шовковична, б.42-44, ЄДРПОУ 36295682, п/р26009962503588 у ПАТ «ПУМБ», МФО 334851, фактична (поштова) адреса: 49000, м.Дніпропетровськ, вул.Південна, 2-б) 18 199,49 грн., у тому числі 16714,10грн. суми основного боргу, 1 234,41 грн. пені та 250,98 грн. 3% річних, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 1 720,45 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. В судовому засіданні 29.04.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення складено 07.05.2013р.

Суддя С.М. Соболєва