Постанова

від 29.04.2013 по справі 812/3606/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 квітня 2013 року Справа № 812/3606/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Тихонова І.В.,

за участю

секретаря судового засідання Лушникової О.С.,

та

представників сторін:

від позивача - Морозова П.В.,

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Дочірнього підприємства «Сервіс» комунального підприємства «Комунальне автотранспортне підприємство №03280 УЖКГ» про стягнення заборгованості в сумі 236 413, 84 грн.,

ВСТАНОВИВ:

11 квітня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Антрацитівської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби до Дочірнього підприємства «Сервіс» комунального підприємства «Комунальне автотранспортне підприємство №03280 УЖКГ» про стягнення заборгованості в сумі 236 413, 84 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Дочірнє підприємство «Сервіс» комунального підприємства «Комунальне автотранспортне підприємство №03280 УЖКГ» зареєстровано виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 08.11.2006 року за № 1 379 102 0000 000507, знаходиться на податковому обліку в Антрацитівській ОДПІ 16.11.2006 року за №322, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 07.05.2010 року №256 та є платником податку на додану вартість, згідно зі свідоцтвом про реєстрацію платника на додану вартість №100004226 від 07.12.2006 року.

Станом на 04 квітня 2013 року сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість становить 236 413, 84 грн., в тому числі: 177 030, 00 грн. - за основним зобов'язанням, 18 093, 04 грн. - за штрафною (фінансовою) санкцією та 41 290, 80 грн. - пеня, яка підтверджується:

- податковою декларацією №9079830851 від 18.12.2012 року;

- податковою декларацією №9085102919 від 18.01.2013 року;

- податковою декларацією №9007664524 від 19.02.2013 року;

- податковою декларацією №9014163624 від 17.03.2013 року;

- податковим повідомленням-рішенням №0000871600 від 13.12.2012 року;

- довідкою про розрахунок пені в особовому рахунку відповідача №358/10/10-09 від 02.04.2013 року.

Антрацитівською ОДПІ з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога №1/76 від 31.01.2007 року, яка в той же день була отримана головним бухгалтером підприємства. Також, на адресу відповідача була направлена друга податкова вимога №2/164 від 05.03.2008 року, яка була отримана представником підприємства 05.03.2008 року.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з Дочірнього підприємства «Сервіс» комунального підприємства «Комунальне автотранспортне підприємство №03280 УЖКГ» податковий борг з податку на додану вартість, з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків у розмірі 236 413, 84 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному в позові, просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини не прибуття суду не повідомив.

З огляду на положення ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності належним чином повідомленого відповідача.

Відповідно до ч.6 ст.71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Дочірнє підприємство «Сервіс» комунального підприємства «Комунальне автотранспортне підприємство №03280 УЖКГ» зареєстровано виконавчим комітетом Антрацитівської міської ради Луганської області 08.11.2006 року, включені відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 10.11.2006 № 1 379 102 0000 000507, знаходиться на податковому обліку в Антрацитівській ОДПІ з 16.11.2006 року за № 322, є платником податку на додану вартість (а.с.24-26, 29).

Відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість від 18.12.2012 року № 9079830851 за листопад 2012 року, від 18.01.2013 року №9085102919 за грудень 2012 року, від 19.02.2013 року №9007664524 за січень 2013 року, від 17.03.2013 року №9014163624 за лютий 2013 року відповідачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 42 128, 00 грн., 38 956, 00 грн., 43 987, 00 грн., 51 959, 00 грн. відповідно та довідкою про розрахунок пені в особовому рахунку відповідача №358/10/10-09 від 02.04.2013 року у розмірі 41 290, 80 грн. (а.с.5, 6-16).

Заборгованість відповідача з податку на додану вартість у розмірі 236 413, 84 грн. підтверджується розрахунком заборгованості до бюджету по податку на додану вартість (а.с.18).

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платник податків відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Сума грошового зобов'язання, визначена відповідачу податковим повідомленням-рішенням № 0000871600 від 13.12.2012 року у добровільному порядку не сплачена.

Таким чином, у судовому засіданні сума податкового боргу по податку на додану вартість, що обліковується за Дочірнім підприємством «Сервіс» комунального підприємства «Комунальне автотранспортне підприємство №03280 УЖКГ», знайшла своє документальне підтвердження.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

У відповідності із пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом по податку на додану вартість є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Податкова декларація з податку на додану вартість згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку у відповідності із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України Антраитцівською об'єднаної державною податковою інспекцією Луганської області ДПС відповідачу було вручено першу податкову вимогу від 31.01.2007 року № 1/76, яка отримана уповноваженою особою відповідача 31.01.2007 року (а.с.23). Другу податкову вимогу від 05.03.2008 року №1/76 відповідачу було вручено 06.03.2008 року.

Оскільки податкові вимоги від 31 січня 2007 року № 1/76 та від 05 березня 2008 року №2/164 є чинними (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що відповідач станом на дату розгляду та вирішення позову податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 236 413, 84 грн. не сплатив, вимоги податкового органу про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків та вказаних у позові визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Сервіс» комунального підприємства «Комунальне автотранспортне підприємство №03280 УЖКГ» (ідентифікаційний код 34720090, місцезнаходження: 94611, Луганська область, м. Антрацит, вул.. Залізнича, б.56) з рахунків, відкритих у банках, обслуговуючих платника податків, податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 236 413, 84 грн. (двісті тридцять шість тисяч чотириста тринадцять гривень 84 коп.) на користь Державного бюджету України на р/р 331114029700010, код платежу 14010100, отримувач - Антрацитівське УДКСУ Луганської області, код отримувача - 37983403, банк отримувача - ГУ ДКСУ в Луганській області , МФО 804013.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з ч.3 ст.160 КАС України постанову складено у повному обсязі 07 травня 2013 року.

Суддя І.В.Тихонов