Вирок

від 30.04.2013 по справі 117/6103/2012

САКСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 117/6103/2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2013 р. м.Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді - Глухової Є.М.,

при секретарях - Сенькевич В.В., Шабелян О.С.,

за участю прокурора - Супряга А.І.,

захисника - ОСОБА_1,

представника цивільного позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого двох неповнолітніх дітей, депутата Сакської районної ради 6 скликання, працюючого директором ТОВ «Сінокосне-Агро», зареєстрованого по вул. Виноградній, б. 111 в с. Володимирівка Сакського району, проживаючого по вул. Вокзальна, б. 15 в м. Саки, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч.4 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_3, будучи призначеним на посаду генерального директора ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)» відповідно до протоколу загальних зборів засновників ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)» № 1 від 26 вересня 2006 року, будучи службовою особою з організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими функціями, зобов’язаною у своїй діяльності керуватися Законами України і статутом товариства, уповноваженою в силу займаної посади самостійно вирішувати питання діяльності товариства, крім тих, які віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників, без довіреності діяти від імені Товариства, представляти його у всіх організаціях, здійснювати оперативне керування, видавати довіреності, укладати договори, в жовтні 2008 року, з корисних мотивів з метою незаконного збагачення шляхом розтрати майна ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)», а саме реалізації корисних відходів гірчиці загальною вагою 108520 кг., домовився в усній формі з керівником ПП «Інтерагротранс» ОСОБА_5 про продаж корисних відходів гірчиці загальною вагою 108520 кг., ввівши останнього в оману відносно законності своїх дій, на складі ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)», по вул. Полтавській, б. 1-а в с. Воробйове Сакського району, зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи своє право на оперативне розпорядження майном, дав вказівку завідуючій складом ОСОБА_6 відвантажити: 30 жовтня 2008 року, в денний час, у вантажну машину під керуванням невстановленої слідством особи корисні відходи гірчиці загальною вагою 29910 кг.; 3 листопада 2008 року, в денний час, у вантажний автомобіль «Камаз», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7, корисні відходи гірчиці загальною вагою 21940 кг., у вантажний автомобіль «Камаз», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_8, корисні відходи гірчиці загальною вагою 22470 кг., у вантажний автомобіль «Камаз», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_9, корисні відходи гірчиці загальною вагою 22700 кг.; 10 листопада 2008 року, в денний час, у вантажний автомобіль «Камаз», державний реєстраційний номер НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_10, корисні відходи гірчиці загальною вагою 11500 кг., які всього загальною вагою 108520 кг. були відвантажені, транспортовані до м. Херсон і передані представнику ПП «Інтерагротранс», а у листопаді 2008 року, з метою приховування незаконних дій, ОСОБА_3 дав вказівку завідуючій складом ОСОБА_6 внести до книги складського обліку запис про відвантаження 108520 кг. корисних відходів гірчиці ФОП ОСОБА_11, а головному бухгалтеру ОСОБА_12 дав вказівку підготовити видаткову накладну № ПА1-000062 від 25 листопада 2008 року, відповідно до якої ФОП ОСОБА_11 нібито було реалізовано 108520 кг. корисних відходів гірчиці за ціною 118720 грн. 88 коп. (собівартість якої складає 103094 грн.), таким чином відображаючи дебіторську заборгованість ФОП ОСОБА_11 у бухгалтерському і податковому обліку ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)» на суму 118720 грн. 88 коп., реалізував таким чином 108520 кг. корисних відходів гірчиці, вартістю 103094 грн., а знаходячись в м. Херсон у листопаді 2008 року, не маючи намір укласти договір купівлі-продажу корисних відходів гірчиці з ПП «Інтерагротранс», отримав від ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 7000 грн., не здав їх до бухгалтерії підприємства ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)», розпорядившись ними на власний розсуд, таким чином умисно розтративши майно ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)», а саме 108520 кг. корисних відходів гірчиці, вартістю 103094 грн., шляхом зловживання своїм службовим становищем, заподіявши ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)» матеріальну шкоду у великому розмірі на суму 103094 грн.

Підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав і пояснив, що у період з 2008 року по 2010 рік він працював генеральним директором ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)» і діяв на підставі статуту підприємства, відповідно до якого всі правочини на суму понад 10000 доларів США мали бути попередньо узгоджені з керівництвом ТОВ «Краєвид Інвест», для чого він мав написати службовий лист на ім’я директора ТОВ «Краєвид Інвест» ОСОБА_13, який направлявся електронною поштою, після чого оформлювався протокол загальних зборів засновників зі згодою на проведення правочину. У зв’язку з неправильним вирощуванням культур врожаю 2008 року було отримано гірчицю з сумішшю ріпака, яка по якісним показникам не відповідала нормам і після відповідної переробки отримане зерно було оприбутковано як корисні відходи гірчиці, але через їх низьку якість її неможливо було продати за відповідною ціною і вони мали бути списані підприємством. З метою підвищити ефективність роботи підприємства він знайшов покупця на зазначені відходи гірчиці, яким був раніше знайомий йому ОСОБА_5, з яким він усно домовився про продаж отриманих підприємством 108520 кг корисних відходів гірчиці за ціною 1050 грн. за тону і 120 грн. за тону складала вартість транспортних видатків. Про цю угоду він усно повідомив керівництво ТОВ «Краєвид Інвест», але з ким саме він обговорював це питання точно не пам’ятає, згоду на проведення цього правочину він отримував в усній формі. Вся кількість корисних відходів гірчиці була відвантажена за декілька разів до м. Херсон, де вантаж зустрічав представник ОСОБА_5, а у подальшому останній продавав відходи гірчиці як ріпак до комбінату хлібопродуктів м. Херсон, у зв’язку з чим відвантажені відходи гірчиці, які також містили ріпак, оскільки за вказівкою ОСОБА_3 зверху присипалися ріпаком, так як про це просив ОСОБА_5. Першу вантажну машину прислав ОСОБА_5, яку за вказівкою ОСОБА_3 було завантажено таким самим чином. Після повідомлення ОСОБА_5, що машина пройшла перевірку і була здана до порту-елеватору в м. Херсоні, у подальшому було направлено вже автомобілі ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)» з таким самим вантажем корисних відходів гірчиці, про що виписувалися шляхові листи, товарно-транспортні накладні на вантаж корисних відходів гірчиці, які у подальшому вже в м. Херсон переписувалися і надавалися водіям на вантаж ріпака. У зв’язку з тим, що фактично відходи гірчиці у зазначеній кількості відвантажувалися до м. Херсону, де вони оформлювалися і продавалися ОСОБА_5 як ріпак, за домовленістю з останнім було оформлено договір купівлі-продажу між ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)» і ФОП ОСОБА_11 на продаж останній 108 520 кг. корисних відходів гірчиці і договір купівлі-продажу між останньою і ПП «Інтерагротранс», яке представляв ОСОБА_5, на продаж такої самої кількості за такою самою ціною, але вже ріпака. При цьому крім договорів було оформлено видаткові накладні і рахунок-фактура на зазначений вантаж зерна. Всі документи було оформлено у приміщенні ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)» за участю Дзюби, але фактично будь-який вантаж зерна вона не отримувала, оскільки корисні відходи гірчиці були фактично відвантажені з ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)» одразу до м. Херсону. За домовленістю з ОСОБА_5, останній після продажу всього вантажу корисних відходів гірчиці мав перерахувати грошові кошті до ФОП Дзюба, а та у свою чергу перерахувати гроші ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)», але оплата отриманого вантажу не була здійснена ОСОБА_5, у зв’язку з чим ОСОБА_3 неодноразово до нього звертався для погашення заборгованості. Заходи для стягнення заборгованості у судовому порядку не вживалися, оскільки фактично заборгованості Дзюби перед їх підприємством не існувало, а фактичне відправлення корисних відходів гірчиці ОСОБА_5 до м. Херсону не було оформлено документально належним чином, також з цього приводу він не звертався до правоохоронних органів. Також пояснив, що під час однієї з зустрічей ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_5 грошові кошти у сумі 6000 грн., але це були кошти на благодійність, які він витратив на придбання подарунків для трьох шкіл, які розміщенні на території сільських рад, де їх підприємство орендує земельні ділянки. Крім того ОСОБА_3 пояснив, що зазначені корисні відходи гірчиці з 30 % корисності теоретично могли бути використані в деяких галузях промисловості, але фактично на них не було реальних покупців за ціною, яка могла б покрити витрати на вирощування врожаю. Зазначені в обвинувачені автомобілі, прізвища водіїв, які ними керували, а також зазначена кількість зерна і дати відправки вантажу до м. Херсон підсудний не оспорює. У подальшому ОСОБА_5 не розраховувався з їх підприємством за отримані корисні відходи гірчиці, як на час звільнення ОСОБА_3 з підприємства, так і як йому відомо, і на цей час. Також ОСОБА_3 пояснив, що підписував документ «ф 82» (т.1 а.с. 32), але 30 % корисності відходів гірчиці було вказано приблизно, без лабораторного дослідження, оскільки таке дослідження на той час проводилося при покупці зерна покупцем, а також у випадку сумнівів якості отриманого зерна.

Вина ОСОБА_3 в розтраті майна ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)» шляхом зловживання ним своїм службовим становищем, вчиненої у великих розмірах, за наведеними в обвинуваченні обставинами у повному обсязі підтверджується сукупністю зібраних під час досудового слідства і досліджених під час судового слідства наступних доказів.

Згідно з протоколом огляду місця події від 3 лютого 2012 року, оглянуто територію ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)» в с. Воробйове Сакського району, де перед виїздом з території зернотоку розташована вагівна, а також оглянуто на території зернотоку склад, де зі слів завтоком ОСОБА_6 зберігалися 108520 кг. корисних відходів гірчиці (т.1 а.с. 99-101).

Відповідно до показань свідка ОСОБА_5, які дані ним під час досудового слідства і оголошені і досліджені під час судового слідства в порядку ст. 306 КПК України, він пояснив, що тривалий час він займався закупівлею, реалізацією і перевозками сільськогосподарської продукції, з 2007 року зареєстрував ПП «Інтерагротранс» і займався такою самою діяльністю. У вересні 2008 року до нього звернувся раніше знайомий ОСОБА_3 з пропозицією купити у нього відходи ріпака на загальну суму 118 000 грн., на що він погодився, але щодо ціни зернової культури сказав, що це буде з’ясовано після реалізації цього зерна на порт-елеватор в м. Херсоні. З цією метою свідок приблизно у листопаді 2008 року спочатку направив за вантажем ріпака свою машину з водієм, який забрав вантаж ріпака у Сакському району і здав до порту-елеватору в м. Херсоні, а у подальшому решту ріпака було перевезено автомобілями ОСОБА_3, які у м. Херсоні зустрічав представник свідка, переоформлюючи при цьому товарно-транспортні накладні на вантаж через можливе їх неправильне заповнення, у зв’язку з чим могли виникнути проблеми при здаванні вантажу на порт-елеватор, а також через те, що вантаж вже належав його підприємству. Автомобілі були завантажені саме ріпаком, оскільки свідок бачив цей вантаж зерна в автомобілях, але ріпак був низької якості і його вартість складала близько 60000 грн., про що він повідомив ОСОБА_3. Весь вантаж зернових, отриманий від ОСОБА_3, був зданий до порту-елеватору в м. Херсоні. Коли ОСОБА_3 приїхав до м. Херсон за розрахунком, свідок віддав йому за отриманий ріпак грошові кошти у сумі 7000 грн., а решту пообіцяв віддати шляхом здійснення послуг з перевезення, але останній наполягав на вартості зерна 118 000 грн. Факт передавання грошових коштів ОСОБА_3 документально не оформлювався, як і купівля-продаж ріпака. Але коли ОСОБА_3 приїжджав до нього у м. Херсон, то надав йому номер рахунка якогось приватного підприємця, на який свідок мав перерахувати грошові кошти, але останній не перерахував гроші, з’ясувавши низьку якість відвантаженого ріпака. У подальшому, коли ОСОБА_3 приїхав до м. Херсон, останній попросив його підписати договір купівлі-продажу ріпака за 118000 грн. між підприємством свідка і ПП Дзюбою, пояснивши, що це необхідно для оформлення законності продажу з його підприємства ріпака, на що свідок погодився і договір підписав, але з Дзюба свідок фактично ніколи не укладав ніяких договорів і не був знайомий. Місце знаходження підписаного договору свідку невідомо (т.1 а.с. 194-199, т.3 а.с. 193).

Будучи допитаним під час судового слідства свідок ОСОБА_8 у повному обсязі підтвердив свої показання, дані ним під час досудового слідства, відповідно до яких він пояснив, що з 2007 року і до теперішнього часу працює водієм ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)», директором якого у період з 2008 року був ОСОБА_3. У листопаді 2008 року у відділі кадрів підприємства він отримав посвідчення про відрядження до м. Херсон для доставки корисних відходів гірчиці. Завідуюча током ОСОБА_6 виписала товарно-транспортну накладну і шляховий лист, відповідно до яких свідок на автомобілі «Камаз», з причепом, мав відвезти до м. Херсона корисні відходи гірчиці, які були завантажені у автомобіль і він разом з іншими водіями їх підприємства ОСОБА_7 і ОСОБА_9 відвезли вантаж до м. Херсон, де їх зустрів представник отримувача вантажу, телефон якого свідку дав ОСОБА_3. Представник пояснив куди їм потрібно було доїхати, де на майданчику їх автомобілі було сфотографовано, а після вони відвезли вантаж до іншого місця і у зв’язку з тим, що з розвантаженням зерна виникли якісь ускладнення, ОСОБА_3 їм сказав залишити автомобілі з вантажем і повертатися. Товарно-транспортні накладні і шляхові листи вони залишили разом з автомобілями і вантажем у м. Херсоні. Також свідок пояснив, що при завантаженні автомобіля на їх підприємстві вантаж, який був зазначений у товарно-транспортній накладній відповідав фактично завантаженому зерну (т.1 а.с. 134-137).

Будучи допитаним під час судового слідства свідок ОСОБА_7 у повному обсязі підтвердив свої показання, дані ним під час досудового слідства, відповідно до яких він пояснив, що з 2008 року і до теперішнього часу працює водієм ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)», директором якого у період до 2010 року був ОСОБА_3. У листопаді 2008 року він отримав посвідчення про відрядження до м. Херсон для доставки корисних відходів гірчиці. Завідуюча током ОСОБА_6 виписала товарно-транспортну накладну і шляховий лист, відповідно до яких свідок на автомобілі «Камаз», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з причепом, мав відвезти до м. Херсона корисні відходи гірчиці, які були завантажені у автомобіль. Хто саме був присутній при завантаженні гірчиці він не пам’ятає. Після завантаження він разом з іншими водіями їх підприємства ОСОБА_8 і ОСОБА_9 відвезли вантаж до м. Херсон, де їх зустрів представник отримувача вантажу, якому зателефонував ОСОБА_8. За вказівкою представника підприємства «Інтерагротранс» вони приїхали до майданчика, де їх автомобілі було сфотографовано, а після вони відвезли вантаж до порту-елеватору у м. Херсон, де тривалий час вони простояли, а потім у зв’язку з тим, що з розвантаженням зерна виникли якісь ускладнення, ОСОБА_3 їм дозволив залишити автомобілі з вантажем і повертатися. Товарно-транспортні накладні і шляхові листи вони залишили разом з автомобілями і вантажем у м. Херсоні. Приблизно через три дні, свідок разом з ОСОБА_9 і ОСОБА_14 поїхали до м. Херсон, де їх зустрів представник підприємства «Інтерагротранс», з яким вони забрали автомобілі з вантажем, відвезли і здали вантаж на порт-елеватор, але перед здаванням вантажу представник зазначеного підприємства замість товарно-транспортних накладних, які були виписані їм на ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)», видав їм інші товарно-транспортні накладні, відповідно до яких вони здавали вантаж, який належить ПП «Інтерагротранс». Який там був зазначений вантаж, свідок не пам’ятає, але загальна вага відповідала наявному вантажу. Товарно-транспортні накладні з відміткою про здачу вантажу представник підприємства забрав, а у них залишилися тільки їх товарно-транспортні накладні без будь-якої відмітки про здачу вантажу, у зв’язку з чим вони у подальшому були втрачені, оскільки без такої відмітки вони не є необхідним документом. Також свідок пояснив, що при завантаженні відходів гірчиці, на їх підприємстві вони зверху присипалися ріпаком (т.1 а.с. 138-142).

Аналогічно про ці обставини пояснив свідок ОСОБА_9, показання якого оголошені і дослідженні під час судового слідства у порядку ст. 306 КПК України, відповідно до яких він пояснив, що з 2007 року по 2010 рік працював водієм ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)», директором якого в той період був ОСОБА_3. У листопаді 2008 року він отримав посвідчення про відрядження до м. Херсон для доставки корисних відходів гірчиці. Завідуюча током ОСОБА_6 виписала товарно-транспортну накладну і шляховий лист, відповідно до яких свідок на автомобілі «Камаз», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, з причепом, мав відвезти до м. Херсона корисні відходи гірчиці, які були завантажені у автомобіль зі складу току у присутності головного інженера ОСОБА_15, який сказав ОСОБА_16 завантажені відходи гірчиці присипати зверху ріпаком. Аналогічно було завантажено інші два автомобілі і свідок разом з іншими водіями їх підприємства ОСОБА_7 і ОСОБА_8 відвезли вантаж до м. Херсон, де їх зустрів представник отримувача вантажу. Представник супроводив їх до майданчика, де їх автомобілі було сфотографовано і забрали їх товарно-транспортні накладні, а після відвезли вантаж до іншого місця, де їм сказали, що лабораторію вони проходити не будуть, оскільки треба дочекатися інших працівників лабораторії, у зв’язку з чим, вони повернулися до Сакського району, а через три дні, свідок разом з іншими водіями поїхали до м. Херсон, де в тому самому гаражі вони отримали інші товарно-транспортні накладні від того самого представника, який їх зустрічав раніше. Відповідно до отриманих товарно-транспортних накладних вони перевозили вантаж ріпака, який належить іншому підприємству. Після цього вони забрали автомобілі з вантажем, відвезли до лабораторії, а після здали вантаж, який після висипання до бункеру було присипано вантажем чистого ріпака з іншої машини, яку привіз чоловік, який брав проби на лабораторне дослідження з їх автомобілів. Після цього від представника підприємства вони отримали товарно-транспортні накладні з відміткою про здачу вантажу, які після повернення у них одразу забрав ОСОБА_3, посвідчення про відрядження вони здали до бухгалтерії підприємства, а шляхові листи здали ОСОБА_6 (т.1 а.с. 143-146).

Будучи допитаним під час судового слідства свідок ОСОБА_16 у повному обсязі підтвердив свої показання, дані ним під час досудового слідства, і пояснив, що з 2007 року по 2010 рік працював вантажником на автовантажнику ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)». Вказівки про завантаження будь-якого вантажу свідок отримував в усній формі від ОСОБА_3 або ОСОБА_6. В листопаді 2008 року, в денний час, він за вказівкою ОСОБА_3 завантажив вантажні машини їх підприємства корисними відходами гірчиці, а зверху присипав їх ріпаком. Хто саме був присутній при цьому завантаженні, свідок не пам’ятає (т.1 а.с. 165-168).

Будучи допитаним під час судового слідства свідок ОСОБА_14 у повному обсязі підтвердив свої показання, дані ним під час досудового слідства, відповідно до яких він пояснив, що з 2007 року і до теперішнього часу працює водієм ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)». У листопаді 2008 року водії їх підприємства ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_7 було відрядженні до м. Херсон для перевезення корисних відходів гірчиці. Свідок був присутній при завантаженні автомобілів і бачив, що спочатку автомобілі були завантажені корисними відходами гірчиці, а потім цей вантаж був присипаний зверху ріпаком, і в цьому вигляді вони були зважені. Машини з вантажем були направлені до м. Херсон, а після повернення водіїв з м. Херсона через три дні свідок разом з водіями ОСОБА_9 і ОСОБА_7 поїхали до м. Херсон здавати вантаж. Їх зустрів представник підприємства, якому був направлений вантаж, привіз їх до гаража, де стояли їх завантажені автомобілі, видав їм товарно-транспортні накладні, відповідно до яких вони везли вже вантаж не їх підприємства, а того підприємства, і вантажем був ріпак. Після цього вони пройшли лабораторне дослідження, результат якого свідку невідомий, а потім розвантажили автомобілі і повернулися до Сакського району (т.1 а.с. 147-151).

Будучи допитаним під час судового слідства свідок ОСОБА_17 у повному обсязі підтвердив свої показання, дані ним під час досудового слідства, відповідно до яких він пояснив, що з 2007 року і до теперішнього часу працює водієм ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)». У листопаді 2008 року його вантажний автомобіль «Камаз», державний реєстраційний номер НОМЕР_4, був завантажений корисними відходами гірчиці, а зверху був присипаний ріпаком. При завантаженні був присутній тільки свідок і вантажник. Свідок отримав посвідчення про відрядження. Завідуюча током ОСОБА_6 виписала шляховий лист, товарно-транспортну накладну виписала вагівниця ОСОБА_18. Відповідно до цієї товарно-транспортної накладної він віз корисні відходи гірчиці, а ріпак там не був вказаний взагалі. ОСОБА_3 дав свідку номер телефону представника підприємства, який мав його зустріти у м. Херсон, де останній його зустрів, направив до елеватору хлібокомбінату м. Херсон, де його також зустрів представник підприємства, який забрав його товарно-транспортну накладну і віддав йому іншу, відповідно до якої він здавав ріпак. Після проходження лабораторного аналізу, свідок здав вантаж і повернувся до Сакського району (т.1 а.с. 169-172).

Як вбачається з пояснень свідка ОСОБА_18, показання якого оголошені і дослідженні під час судового слідства у порядку ст. 306 КПК України, відповідно до яких вона пояснила, що з 2007 року до теперішнього часу працює вагівницею ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)» на вагівній, розташованій за територією току в с. Воробйове Сакського району. Всі автомобілі спочатку зважуються у вагівній, про що вносяться дані у реєстр прийому зерна вагівником, де зазначається дата ввезеного вантажу зерна, його вид, підзвітна особа - ОСОБА_6, водій, номер автомобіля, вага вантажу. Після переробки вантаж зерна знову зважується, що записується у книгу вагівника і вантаж розміщується на складі. Якщо зерно вивозиться на продаж, то записується номер товарно-транспортної накладної на вантаж. У 2008 року на складі зберігалися корисні відходи гірчиці загальною вагою 108520 кг., а також пшениця, ріпак. Відповідно до записів складського обліку ріпак останній раз вивозився 13 липня 2008 року на елеватор «Октябрьський» в с. Октябрьське, а відповідно до книги складського обліку, ріпак останній раз відвантажувався 30 жовтня 2008 року вагою 73870 кг у виді мертвих відходів, у зв’язку з чим з цього питання є розбіжності в обліку їй невідомо. При завантаженні автомобілів на продаж, всі машини проходять через вагівну, де свідок записує вагу відвантаженої продукції, а при відвантаженні зі складу завідуюча током ОСОБА_6 робить запис у книзі складського обліку. Свідок виключає можливість проходу автомобіля з вантажем в обхід вагівної. У листопаді 2008 року ОСОБА_6 свідку сказала, що до м. Херсон будуть відвантажуватися корисні відходи гірчиці зі складу на току. Вона бачила, що біля складських приміщень при завантаженні автомобілів знаходилися ОСОБА_3, а також водії. Після завантаження автомобілі зважувалися на вагівній, про що вона внесла дані у журнал вагівника. Відповідно до даних журналу вагівника за 2008 рік, 31 жовтня 2008 року водію ОСОБА_19, який не є водієм їх підприємства, було відвантажено у машину з державним реєстраційним номером 2282 корисних відходів гірчиці вагою 29910 кг. (т.1 а.с. 160-164).

Показання свідка ОСОБА_18 в частині відвантаження з ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)» до м. Херсон корисних відходів гірчиці 31 жовтня 2008 року загальною вагою 29910 кг. у автомобіль за номером 2282 підтверджуються даними журналу вагівника ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)» за 2008 рік про відвантаження відходів гірчиці. Крім того, як вбачається з даних зазначеного журналу, в ньому зафіксовано відвантаження 3 листопада 2008 року корисних відходів гірчиці водію ОСОБА_7 у кількості 21940 кг. у автомобіль за номером 2224 АР, водію ОСОБА_9 22700 кг. у автомобіль за номером 8518 АТ, водію ОСОБА_20 22470 кг. у автомобіль за номером 8519 АТ, а також 10 листопада 2008 року водію ОСОБА_21 11500 кг. у автомобіль за номером 8520 АТ, що узгоджується з показаннями допитаних вищенаведених свідків, а також підтверджує фактичне відвантаження з підприємства корисних відходів гірчиці загальною вагою 108520 кг. (т.2 а.с. 49).

Відповідно до наказу № 93-КО від 4 листопада 2008 року, водії ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 направлені у відрядження до м. Херсон ПП «Інтерагротранс» для доставки сільгосппродукції на 3 і 4 листопада 2008 року (т.1 а.с. 38).

Відповідно до наказу № 95-КО від 8 листопада 2008 року, водії ОСОБА_14, ОСОБА_7, ОСОБА_9 направлені у відрядження до м. Херсон ПП «Інтерагротранс» для доставки сільгосппродукції на 7 і 8 листопада 2008 року (т.1 а.с. 39).

Відповідно до наказу № 96-КО від 12 листопада 2008 року, водій ОСОБА_21 направлений у відрядження до м. Херсон ПП «Інтерагротранс» для доставки сільгосппродукції з 10 листопада по 12 листопада 2008 року (т.1 а.с. 40).

Дані накази про відрядження узгоджуються з посвідченнями про відрядження водіїв ОСОБА_7, ОСОБА_20, ОСОБА_14, ОСОБА_9, ОСОБА_17 (т.1 а.с. 41-47, т.2 а.с. 20-26).

Відповідно до шляхових листів від 3 листопада 2008 року, підтверджується факт перевезення зазначеної в обвинуваченні кількості зерна до м. Херсон, а саме 3 листопада 2008 року, автомобіль «Камаз», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_7, загальною вагою 21940 кг., автомобіль «Камаз», під керуванням ОСОБА_8, загальною вагою 22470 кг., автомобіль «Камаз», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_9; 10 листопада 2008 року, автомобіль «Камаз», державний реєстраційний номер НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_10 (т.1 а.с. 53-56, т.2 а.с. 3-6).

Будучи допитаним під час судового слідства свідок ОСОБА_4 підтвердила свої показання, дані нею під час досудового слідства, відповідно до яких вона пояснила, що у 2008 році вона працювала на посаді заступника начальника виробничо-технологічної лабораторії ВАТ КХП, яка здійснювала контроль за прийомом зерна шляхом відбору проб з занесенням результату до журналу ф. 49, де вказується номер машини, підприємство, показники вантажу і на першому екземплярі товарно-транспортної накладної ставиться штамп лабораторії. Відповідно до записів у зазначеному журналі проби з автомобілів з номерами 8519, 2224, 8518, 8520 проводив лаборант, яка звільнилася у червні 2010 року (т.1 а.с. 203-205).

Показання свідка ОСОБА_4 узгоджуються з даними актів прийомки за №№ 15608, 15618, 15611 від 8 листопада 2008 року, і № 15880 від 12 листопада 2008 року, відповідно до яких ПП «Інтерагротранс» здав ріпак з транспортних засобів №№ 1983, 8518, 2224, 8520 відповідно кількістю 22350 кг., 22720 кг., 21940 кг., 11530 кг., що також підтверджується журналом прийму сільгоспкультур від 8 листопада і 12 листопада 2008 року (т.1 а.с. 207-210, 211).

Як вбачається з пояснень свідка ОСОБА_22, показання якого оголошені і дослідженні під час судового слідства у порядку ст. 306 КПК України, відповідно до яких він пояснив, що з 2007 року він працює головним інженером ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)». У період з 2007 рік по 2010 рік директором підприємства був ОСОБА_3, від якого у листопаді 2008 року свідок отримав усне розпорядження завантажити автомобілі підприємства корисними відходами гірчиці і направити їх до м. Херсон, у зв’язку з чим свідок дав розпорядження водіям підготуватися до завантаження, а також сказав завтоком ОСОБА_6 виписати путівки на завантажені корисними відходами гірчиці автомобілі до м. Херсон. Особливості завантаження свідок не пам’ятає, але був присутній при завантаженні. У подальшому свідку стало відомо, що за відвантажені корисні відходи гірчиці покупець не розрахувався (т.3 а.с. 47-50).

Будучи допитаним під час судового слідства свідок ОСОБА_12 підтвердила свої показання, дані нею під час досудового слідства, відповідно до яких вона пояснила, що з 2006 року працює головним бухгалтером ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)», яке створено з двох учасників ТОВ «Краєвид Інвест» і ТОВ «Центр Дар». Відповідно до статуту підприємства існують обмеження щодо укладення договорів купівлі-продажу якщо їх сума перевищує 10000 доларів США, в цьому випадку така угода має бути узгоджена загальними зборами учасників. З 2006 року директором підприємства був ОСОБА_3. В 2008 році був зібраний врожай гірчиці у кількості 330710 кг. після сортування якої корисні відходи гірчиці склали 108520 кг., що було відображено в акті, підписаному головним агрономом ОСОБА_23, свідком і завідуючою током ОСОБА_6. Отримана гірчиця і її корисні відходи зберігалися на складі. У листопаді 2008 року свідку стало відомо, що ОСОБА_3 віддав наказ вивозити корисні відходи гірчиці на продаж у м. Херсон. Відповідно до встановленого порядку ОСОБА_3 мав узгодити продаж у такій кількості корисних відходів гірчиці з керівництвом в м. Київ і тільки після цього укласти у письмовій формі договір з покупцем у м. Херсон, один екземпляр якого віддати до бухгалтерії, а покупець після цього мав надати довіреність на отримання товару. Свідок мала виписати видаткову накладну на відвантажену продукцію, яку мали підписати вона, директор і завідуючий складом, а після реалізації вантажу до бухгалтерії мали бути здані товарно-транспортні накладні на вантаж з відміткою про його здачу. В листопаді 2008 року ОСОБА_3 сказав їй, щоб вона вже відвантажені корисні відходи гірчиці у кількості 108520 кг. оформила шляхом складання видаткової накладної на ФОП Дзюба, але вищенаведених необхідних для цього документів він їй не надав. Працівник бухгалтерії ОСОБА_24 склав видаткову накладну № ПА1-000062 від 25 листопада 2008 року. Для завершення списання корисних відходів гірчиці необхідно було, щоб завтоком ОСОБА_6 склала матеріальний звіт, відповідно до якого корисні відходи гірчиці у кількості 108520 кг. вартістю 118720 грн. 88 коп. були списані на дебіторську заборгованість ФОП Дзюба, відповідно до складеної видаткової накладної нібито корисні відходи гірчиці були відвантажені Дзюба. Як вона вважає такий матеріальний звіт був складений. У той самий період були виписані посвідчення про відрядження до м. Херсон тим водіям, які відвозили корисні відходи гірчиці. Станом на 2008 рік і на цей час до бухгалтерії підприємства ОСОБА_3 документи, які б підтверджували купівлю-продаж корисних відходів гірчиці ФОП Дзюба надані не були, а також не надходили і грошові кошти за цей продаж. Акт звірки з ФОП Дзюба фактично був складений, але не проводився через невідомість місцезнаходження ФОП Дзюба. Протоколу узгодження з керівництвом цього продажу не було отримано, товарно-транспортні накладні з відміткою про здачу цього вантажу до бухгалтерії не було повернено (т.1 а.с. 105-109).

Аналогічно про ці обставини пояснила свідок ОСОБА_12 під час очної ставки з ОСОБА_3, що вбачається з протоколу очної ставки між ними від 7 червня 2012 року. Свідок пояснила, що у листопаді 2008 року ОСОБА_3 сказав їй, щоб вона вже відвантажені корисні відходи гірчиці у кількості 108520 кг. оформила шляхом складання видаткової накладної на ФОП Дзюба, але необхідних для цього документів він їй не надав. Станом на 2008 рік і на цей час до бухгалтерії підприємства ОСОБА_3 документи, які б підтверджували купівлю-продаж корисних відходів гірчиці ФОП Дзюба надані не були, а також не надходили і грошові кошти за цей продаж (т.3 а.с. 41-42).

Показання свідка ОСОБА_12 підтверджуються рахунком-фактурою від 25 листопада 2008 року № ПА1-000030, складеним на Дзюба щодо відходів гірчиці у кількості 108520 кг. вартістю з ПДВ 118720 грн. 88 коп., а також видатковою накладною № ПА1 000062 від 25 листопада 2008 року на такий саме вантаж (т.2 а.с. 177, 178).

Як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків, вказано про його складання складено в особі головного бухгалтера ОСОБА_12 з одного боку і представником ФОП Дзюба, але від імені останньої акт не підписаний (т.2 а.с. 213).

Будучи допитаним під час судового слідства свідок ОСОБА_6 підтвердила свої показання, дані нею під час досудового слідства, відповідно до яких вона пояснила, що з 2006 року працює завідуючою зернотоком ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)». В 2008 році був зібраний врожай гірчиці у кількості 330710 кг., який був прийнятий на тік, а після сортування було отримано гірчиці вагою 200500 кг., корисні відходи гірчиці склали 108520 кг., а мертві відходи гірчиці склали 21690 кг., що було відображено в акті, підписаному головним агрономом ОСОБА_23, свідком і головним бухгалтером ОСОБА_12. У листопаді 2008 року директор підприємства ОСОБА_3 наказав їй відвантажити приблизно 20000 кг. корисних відходів гірчиці, на яку вона виписала товарно-транспортну накладну. Про цей вантаж ОСОБА_3 їй пояснив, що він направляє його покупцю на пробу до м. Херсон. Цим вантажем була завантажена машина під керуванням невідомого їй чоловіка, а через деякий час ОСОБА_3 надав наказ відвантажити всі наявні корисні відходи гірчиці вже автомобілями їх підприємства у кількості чотирьох автомобілів, про що складалися товарно-транспорті накладні. При цьому ОСОБА_3 їй пояснив, що їй буде надана єдина видаткова накладна з бухгалтерії. При поверненні водіїв з м. Херсон, вони не повертали товарно-транспортні накладні з відміткою про здачу вантажу, про що вона повідомила ОСОБА_3, але той пояснив, що всі корисні відходи гірчиці будуть списані єдиною видатковою накладною. Через деякий час ОСОБА_3 сказав свідку скласти матеріальний звіт, відповідно до якого всі корисні відходи гірчиці вагою 108520 кг. були направлені ФОП Дзюба єдиною видатковою накладною, необхідність таких дій підтвердила їй також і головний бухгалтер ОСОБА_12, у зв’язку з чим свідок склала такий звіт у бухгалтерії, а також для узгодженості звітності свідок внесла у книгу складського обліку запис про складання єдиної товарно-транспортної накладної ФОП Дзюба. У 2010 році на підприємство прийшов новий директор Стебливський, який почав перевіряти фінансово-господарську діяльність підприємства і 2 лютого 2012 року було складено акт перевірки за період з 13 липня 2008 року по 2 лютого 2012 року, відповідно до якого було встановлено недостачу корисних відходів гірчиці врожаю 2008 року у кількості 108520 кг., вартістю 118720 грн. 88 коп. Також свідок пояснила, що з 30 жовтня 2008 року на складі підприємства зберігалося 108520 кг. корисних відходів гірчиці, в яких після переробки і сушки містилося 30 % зерна гірчиці, про що було складено сільськогосподарський облік форма № 82, яка підписана була свідком, ОСОБА_12 і ОСОБА_23. Кількість зерна, яка містилася в цих відходах визначалася агрономом ОСОБА_23. Корисні відході гірчиці зберігалися на складі у відповідних умовах зберігання. У 2008 році при прийнятті корисних відходів гірчиці на склад був присутній агроном ОСОБА_23, який стежив за якістю продукції, при цьому всі корисні відходи гірчиці були прийняті як відповідні кількості вологи і примішування, тобто корисні відході гірчиці були належної якості (т.1 а.с. 129-133, т.3 а.с. 163-166).

Аналогічно про ці обставини пояснила свідок ОСОБА_6 під час очної ставки з ОСОБА_3, що вбачається з протоколу очної ставки між ними від 7 червня 2012 року. Свідок пояснила, що у листопаді 2008 року ОСОБА_3 наказав їй відвантажити відходи гірчиці зі складу підприємства на їх автомобілі, що вона оформила складанням товарно-транспортних накладних, а в перший раз була завантажена машина не їх підприємства, а машина, яка приїхала з м. Херсон. Після повернення водії автомобілів не повернули їй товарно-транспортні накладні, про що вона повідомила ОСОБА_3, але той пояснив їй, що всі відвантажені корисні відходи гірчиці будуть оформлені єдиною видатковою накладною на Дзюбу. Через деякий час ОСОБА_3 сказав їй скласти матеріальний звіт відповідно до якого корисні відходи гірчиці вагою 108520 кг. були направлені єдиною видатковою накладною на Дзюбу (т.3 а.с. 39-40).

Показання свідка ОСОБА_6 в частині віднесення відходів гірчиці вагою 108520 кг. на Дзюбу 25 листопада 2008 року, підтверджується даними книги складського обліку ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)» за 2008-2009 рік (т.2 а.с. 110).

Як вбачається з форми № 82 від 30 жовтня 2008 року, вона підписана завтоком ОСОБА_6, головним бухгалтером ОСОБА_12, головним агрономом ОСОБА_23 і затверджена директором ОСОБА_3. В ній зазначено, що відпущено на сортування і сушку 330710 кг. гірчиці, з якої отримано гірчиці 200500 кг., корисних відходів гірчиці із зазначенням в них 30 % гірчиці 108520 кг., невикористованих відходів 21690 кг. (т.1 а.с. 32).

Під час додаткового допиту у судовому засіданні свідки ОСОБА_12 і ОСОБА_6 після ознайомлення з документом форма № 82 (т.1 а.с. 32) пояснили, що цей документ складався за їх участі і за участю головного агронома ОСОБА_23. Відповідно до цього документу, в ньому зафіксована кількість зібраної гірчиці зі вказівкою корисних відходів гірчиці і відсоток вмісту в них зерна гірчиці 30 %, що визначалося агрономом, оскільки це питання входить до його компетенції, для чого він відбирає частину зерна вагою в кілограм і визначає частину зерна в цієї кількості, що вказується у цій формі № 82, яку також підписали свідки і затвердив директор підприємства. Дана форма ведеться при обробці всієї сільськогосподарської продукції, а потім вже ці дані вносяться до інших облікових документів. Як правило корисність зерна визначалася саме таким чином і до лабораторного дослідження зверталися вже якщо мав місце спір про якість зерна, або при оцінці його покупцем.

Будучи допитаним під час судового слідства за клопотанням захисника свідок ОСОБА_23 пояснив, що у 2008 році працював головним агрономом ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)». Після ознайомлення з формою № 82 пояснив, що підписував цей документ, але не пам’ятає обставини заповнення цього документа і визначення відсотків корисності відходів гірчиці. Цей документ складається для оприбуткування зерна за наслідками переробки отриманого зерна і на підставі цього документа зерно може бути реалізовано. Корисні відходи гірчиці можуть бути використані у деяких галузях промисловості, але через специфічність такої продукції на неї малий попит.

Будучи допитаним під час судового слідства свідок ОСОБА_24 підтвердив свої показання, дані ним під час досудового слідства, відповідно до яких він пояснив, що з 2006 року працює старшим бухгалтером ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)». Наприкінці грудня 2008 року на своєму робочому місці за вказівкою і у присутності директора підприємства ОСОБА_3 свідок склав договір купівлі-продажу ріпака на суму 118720 грн. 88 коп., відповідно до якого ПП Дзюба продає, а ПП «Інтреагротранс» покупає цей ріпак. При цьому була присутня жінка, які пізніше свідку стало відомо Дзюба, але свідок не бачив чи був підписаний ОСОБА_11 переданий їй зазначений договір. Також свідком був складений рахунок-фактура № 000050 від 25 листопада 2008 року, обставин його складання свідок не пам’ятає, але не виключає, що він також був складений разом з зазначеним договором, оскільки цей документ був також необхідний ПП «Інтерагротранс» для проведення правочину з купівлі ріпака. Договір купівлі-продажу між їх підприємством і ПП Дзюбою у період листопад-грудень 2008 року свідок не складав. Також в 2008 році свідок при підготовці звіту з ПДВ зареєстрував рахунок-фактуру, видаткову накладну і податкову накладну, відповідно до яких ПП Дзюба від їх підприємства отримала корисні відходи гірчиці, але в бухгалтерії ці підписані документі відсутні. Також свідок пояснив, що після переробки на току всієї зібраної гірчиці, яка складається з чистої гірчиці, корисних відходів гірчиці, а також мертвих відходів гірчиці, вона оприбутковується за справедливою ціною. Щоквартально керівництво ТОВ «Краєвидінвест» комісійно приймає, виходячи з моніторингу ринка, перелік справедливих цін на сільськогосподарську продукцію, застосування якого є обов’язковим на їх підприємстві. Станом на 30 вересня 2008 року, відповідно до протоколу № 6 постійно діючої комісії з визначення вартості біологічних активів і сільськогосподарської продукції було встановлено наступні ціни: на 1 тону гірчиці 3800 грн., вартість корисних відходів гірчиці складалася з відсоткового вмісту зерна гірчиці в них. Оскільки 30 жовтня 2008 року після переробки корисних відходів гірчиці були отримані з відсотковим вмістом зерна гірчиці 30 %, то вартість однієї тони корисних відході гірчиці складала 950 грн. без ПДВ. ПДВ нараховується у момент реалізації покупцю (т.3 а.с. 86-91, 167-170).

Відповідно до протоколу № 6 від 30 вересня 2008 року постійно діючої комісії з визначення вартості біологічних активів і сільськогосподарської продукції, було встановлено наступні ціни: на 1 тону гірчиці 3800 грн. (т.3 а.с. 171).

Як вбачається з оборотно-сальдової відомості за листопад 2008 року, на підприємстві оприбутковано 108520 кг. зерновідходів гірчиці вартістю 103094 грн. (т.1 а.с. 33, 79).

Будучи допитаним під час судового слідства свідок ОСОБА_11 підтвердила свої показання, дані нею під час досудового слідства, відповідно до яких вона пояснила, що з 2000 року по 2010 рік вона була зареєстрована як ФОП Дзюба. Приблизно в осені 2008 року до неї звернувся її знайомий ОСОБА_3 з наступним проханням: він мав продати корисні відходи гірчиці в м. Херсон якомусь покупцю, а той мав перевести грошові кошти на її рахунок, а вона мала передати гроші ОСОБА_3. ОСОБА_3 відправив вантаж до м. Херсон, але гроші не поступили. ОСОБА_3 при свідкові оформив видаткову накладну на її ім’я, але реально товар не отримувала. Вона погодилася, покладаючись на порядність ОСОБА_3 і на те, що ця заборгованість у подальшому буде погашена, але до цього часу ця заборгованість не погашена. Договір купівлі-продажу вона з ОСОБА_3 не укладала, товар не отримувала і акт звірки з цим підприємством не проводила. У зв’язку з закриттям її підприємства всі документи знищені, або втрачені. У приміщенні підприємства ОСОБА_3 за його вказівкою був складений договір купівлі-продажу між нею і ПП «Інтерагротранс» на купівлю-продаж ріпака, але фактично вона не продавала такий товар і не отримувала його (т. 1 а.с. 177-179, 189-190).

Аналогічно про ці обставини пояснила свідок ОСОБА_11 під час очної ставки з ОСОБА_3, що вбачається з протоколу очної ставки між ними від 8 червня 2012 року (т.3 а.с. 45-46).

Показання свідка ОСОБА_11 в частини складання договору між нею і ПП «Інтерагротранс» підтверджується таким договором без номеру від 25 листопада 2008 року, предметом якого є ріпак у кількості 108520 кг. вартістю з урахуванням ПДВ 118720 грн. 88 коп. і рахунком - фактурою від 25 листопада 2008 року на такий саме предмет (т.3 а.с. 78-79, 83).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_11 зареєстрована 19 січня 2000 року фізичною особою - підприємцем і станом на 6 березня 2012 року стан припинено (т.1 а.с. 180-186).

Будучи допитаним під час судового слідства свідок ОСОБА_25 підтвердив свої показання, дані ним під час досудового слідства, відповідно до яких він пояснив, що з 13 січня 2010 року займає посаду директора ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)», яке створено з двох учасників ТОВ «Краєвид Інвест» і ТОВ «Центр Дар», але підзвітне і підконтрольне підприємство ТОВ «Краєвид Інвест». При занятті свідком посади, він провів перевірку господарської діяльності підприємства і було виявлено, що за листопад 2008 року за ФОП Дзюба є дебіторська заборгованість у сумі 118720 грн. 88 коп. При перевірці і опитуванні працівників підприємства свідок з’ясував, що договір купівлі-продажу продукції підприємства з ФОП Дзюба не укладався. Складений видатковий ордер на ФОП Дзюба не відповідає дійсності, корисні відходи гірчиці, які були списані зі складу у листопаді 2008 року були продані ПП «Інтерагротранс» в м. Херсон, але гроші за продаж підприємство не отримало. Продажем цього вантажу займався ОСОБА_3. При цьому ні ОСОБА_3, ні ФОП Дзюба, ні ПП «Інтерагротранс» у встановленій формі правочин не оформили і не мають наміру оплачувати вантаж, оскільки керівник ПП «Інтерагротранс» посилається на те, що за отриману продукцію розрахувався, а Дзюба повідомила, що за усною домовленістю з ОСОБА_3, вона погодилася оформити на себе видатковий ордер, але фактично не отримувала корисні відходи гірчиці. Також свідку стало відомо, що корисні відходи гірчиці продавалися в м. Херсон як ріпак, у зв’язку з чим у свідка виник сумнів щодо законності цих дій, через що він видав наказ про створення комісії з проведення ревізії окремих питань господарської діяльності підприємства за листопад 2008 року, за наслідками якого було складено акт, а також він повідомив засновнику їх підприємства в м. Київ і звернувся до правоохоронних органів. Також свідок пояснив, що укладення договорів купівлі-продажу якщо їх сума перевищує 10000 доларів США, узгоджується наступним чином: він знаходить покупця, з яким узгоджує ціну продажу зернокультури, про яку по телефону повідомляє менеджеру відділу купівлі-продажу ТОВ «Краєвид Інвест» - засновника їх підприємства, і після погодження такої ціни, свідок звертається у письмовій формі до директора зазначеного підприємства-засновника, де викладаються умови правочину, який направляється електронною поштою, а останнє в свою чергу направляє таким самим чином лист за підписом засновників про дозвіл укладати договір. Таким самим чином ОСОБА_3 мав провести вищенаведений правочин. Їх підприємство не вживало заходів щодо стягнення у судовому порядку зазначеної заборгованості ні з ОСОБА_3, ні з Дзюби (т.1 а.с. 152-155, т.3 а.с. 33-36).

Аналогічно про ці обставини пояснив свідок ОСОБА_25 під час очної ставки з ОСОБА_3, що вбачається з протоколу очної ставки між ними від 8 червня 2012 року. Свідок пояснив, що у 2010 році при занятті ним посади директора ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)» ОСОБА_3 йому повідомив про наявність дебіторських заборгованостей у підприємства, в тому числі і за продані корисні відходи гірчиці у листопаді 2008 року. У подальшому всі заборгованості були погашені, крім зазначеної заборгованості, оскільки будь-яких документів з продажу корисних відходів гірчиці на підприємстві не було і ОСОБА_3 йому також не передав документів на підтвердження проведеного правочину (т.3 а.с. 55-56).

Показання свідка ОСОБА_25 узгоджуються з даними наказу № 5-П від 2 лютого 2012 року про проведення документальної ревізії з метою перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)» з реалізації відходів гірчиці врожаю 2008 року і визначення суми шкоди (т.1 а.с. 60).

Відповідно до акту перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)» за період з 13 липня 2008 року по 2 лютого 2012 року від 2 лютого 2012 року, за наслідками перевірки встановлено, що відповідно до даних Книги складського обліку і реєстрів прийму зерна під час збору врожаю у 2008 року підприємством було зібрано, доставлено на ток і прийнято у підзвіт на відповідальне зберігання завтоком ОСОБА_6 330710 кг гірчиці. Внаслідок переробки відповідно до акту на сортування і сушку (сільгоспформа № 82) від 30 жовтня 2008 року, залишок гірчиці склав 200500 кг., мертвих відходів - 21690 кг., корисних відходів гірчиці - 108520 кг. Собівартість корисних відходів гірчиці у кількості 108520 кг. склала 103094 грн., вартість для реалізації - 118720 грн. 88 коп. З підзвіту завтоком ОСОБА_6 108520 кг. корисних відходів гірчиці були списані за матеріальним звітом за листопад 2008 року і вартість цієї кількості корисних відходів гірчиці вказано у сумі 118720 грн. 88 коп. 25 листопада 2008 року віднесена на дебіторську заборгованість ФОП Дзюба, але первісні документи на відвантаження з току і віднесення на зазначену заборгованість ФОП Дзюба відсутні. Відповідно до наказів, посвідчень про відрядження водіїв, шляхових листів, вивезення з току підприємства корисних відходів гірчиці було здійснено на адресу ПП «Інтерагротранс» м. Херсон, договір з яким відсутній. За наслідками документальної ревізії підприємства встановлена недостача відходів гірчиці врожаю 2008 року у кількості 108520 кг. (т.1 а.с. 61-62).

Згідно з висновками судово-економічної експертизи від 12 квітня 2012 року, наданими на дослідження первісними документами бухгалтерського і податкового обліку ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)» продаж цим підприємством корисних відходів гірчиці ФОП Дзюбі у листопаді 2008 року не підтверджується (т.3 а.с. 22-27).

Як вбачається з наказу № 31-П від 26 листопада 2008 року, наказано провести планову інвентаризацію матеріальних цінностей і відповідно до інвентаризаційної відомості, на підприємстві ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)» станом на 1 грудня 2008 року відсутні корисні відходи гірчиці (т.2 а.с. 241).

Відповідно до листів фінансового директора ТОВ «Краєвид Інвест» від 13 лютого 2012 року, президента ТОВ «Краєвид Інвест» від 19 березня 2012 року, зазначене підприємство згідно зі Статутом ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)», є одним з двох засновників останнього і володіє часткою у розмірі 99,99 % статутного капіталу ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)». Згідно з п. 8.3.14 Статуту останнього, до компетенції Загальних Зборів Учасників ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)» віднесено затвердження до моменту підписання будь-якого договору на загальну суму більш ніж еквівалент 10000 доларів США. Оскільки собівартість відвантаженої ОСОБА_3 гірчиці склала 103094 грн., що на період з 1 по 12 листопада 2008 року відповідно до офіційного курсу НБУ є еквівалентом 17,8 тис. доларів США, таке відвантаження мало бути попередньо погодженим Загальними Зборами Учасників, але об’єктивної і вичерпаної інформації стосовно запланованого відвантаження учасники ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)» не отримали, а ОСОБА_3, не отримавши попереднього погодження, здійснив незаконне відвантаження (т.1 а.с. 97, т.2 а.с. 30).

Будучи допитаним під час судового слідства свідок ОСОБА_26 підтвердила свої показання, дані нею під час досудового слідства, відповідно до яких вона пояснила, що працює начальником виробничо-технічної лабораторії ТОВ «Елеватор Октябрьський», контролює якість зерна, яке надходить до елеватору, а також вивозиться. Свідок пояснила, що корисні відходи гірчиці з вмістом 30 % зерна є відходами першої категорії, які отримують після очищування, переробки і калібруванні зерна (т.3 а.с. 147-149).

Будучи допитаним під час судового слідства свідок ОСОБА_27 у повному обсязі підтвердив свої показання, дані ним під час досудового слідства, і пояснив, що з 1995 року він є головою Добрушинської сільської ради, на території якої знаходяться землі, які використовуються ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)», директором якого у період з 2008 року по 2009 року був ОСОБА_3, який неодноразово оказував спонсорську допомогу сільській раді і школам, в тому числі і у січні 2009 року свідок отримав від ОСОБА_3 кондитерські набори для учнів шкіл на суму близько 2000 грн., які не були оприбутковані радою, а були роздані учням шкіл (т.3 а.с. 92-95).

Будучи допитаним під час судового слідства свідок ОСОБА_28 пояснив, що з 2008 року він є головою Веселівської сільської ради, на території якої знаходяться землі, які використовуються ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)», директором якого у період з 2008 року по 2009 року був ОСОБА_3, який неодноразово оказував спонсорську допомогу сільській раді і школам, починаючи з 2008 року, а також у січні 2009 року свідок отримав від ОСОБА_3 кондитерські набори для учнів шкіл на суму близько 2000 грн., які не були оприбутковані радою, а були роздані учням шкіл (т.3 а.с. 96-99).

Як вбачається з пояснень свідка ОСОБА_21, показання якого оголошені і дослідженні під час судового слідства у порядку ст. 306 КПК України, відповідно до яких він пояснив, що з 2005 року по 2009 рік він був головою Воробйовської сільської ради, якій оказував спонсорську допомогу директор ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)» ОСОБА_3, в тому числі як подарунки для учнів шкіл (т.3 а.с. 107-110).

Згідно з протоколом № 1 Загальних Зборів засновників ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)» від 26 вересня 2006 року, ОСОБА_3 обрано Генеральним Директором підприємства і відповідно до наказу № 1-к від 1 жовтня 2006 року він приступив до обов’язків генерального директора (т.1 а.с. 28, 29).

Як вбачається з протоколу № 2-Д/09 чергових Зборів учасників ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)» від 12 січня 2010 року, вирішено відкликати Дирекцію Товариства, в тому числі ОСОБА_3 з посади Генерального директора і обрати на цю посаду ОСОБА_25 (т.1 а.с. 156).

Відповідно до наказу № 4-к від 15 січня 2010 року, ОСОБА_3 звільнено з посади генерального директора (т.1 а.с. 31).

Відповідно до статуту ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)», затвердженого протоколом загальних зборів учасників № 33 від 22 жовтня 2008 року, дійсного на 2008 рік, до повноважень генерального директора підприємства відноситься: самостійно здійснювати оперативне керівництво діяльністю товариства, забезпечувати виконання рішень, що прийняті Загальними Зборами Учасників та Дирекцією Товариства, представляти на засіданнях Ревізійної комісії та на Загальних Зборах Учасників точку зору Дирекції Товариства, без довіреності діяти від імені Товариства, представляти його в усіх підприємствах, установах і організаціях України та за її межами, без довіреності підписувати від імені Товариства договори, контракти, угоди, домовленості, доручення, довіреності та інші документи виключно в межах повноважень, визначених Статутом Товариства, приймати рішення, видавати накази та розпорядження з усіх питань діяльності Товариства виключно в інтересах Учасників, оформляти у разі необхідності своїми наказами прийняті рішення Дирекції Товариства, забезпечувати дотримання норм законодавства про працю, правил внутрішнього трудового розпорядку, укладати та розривати від імені Товариства контракти та трудові договори, угоди з робітниками, застосовувати засоби заохочення, накладати стягнення, нести персональну відповідальність за збереження печатки, штампів, установчих та інших документів Товариства, організовувати матеріальне-технічне забезпечення господарської та іншої діяльності Товариства, організовувати технічне забезпечення Загальних Зборів Учасників, засідань Дирекції та Ревізійної комісії, організовувати фінансово-економічну роботу, облік та звітність Товариства, здійснювати контроль за станом приміщень, будівель, обладнання Товариства, організувати діловодство та ведення архівів, організувати соціально-побутове обслуговування робітників Товариства згідно чинного законодавства про працю, забезпечувати першочергову сплату обов’язкових платежів до бюджету, інформувати Загальні Збори Учасників та Ревізійну комісію Товариства у випадку, якщо загальна місячна заборгованість Товариства за будь-якими договорами (угодами), правочинами, банківськими позиками та іншими зобов’язаннями перед будь-якими особами перевищує суму в 50000 грн. або її еквівалент, приймати рішення про відрядження робітників Товариства, в тому числі закордонні, скликати Загальні Збори Учасників, представляти Товариство на зборах учасників, акціонерів або пайовиків підприємств (товариств), в яких Товариство володіє будь-якою часткою в статутному капіталі, при цьому прийняття Генеральним Директором рішень на зазначених зборах повинно здійснюватися виключно у відповідності до повноважень Генерального Директора, передбачених Статутом Товариства та рішень Зборів Учасників Товариства, здійснювати інші дії, що необхідні для досягнення цілей діяльності Товариства, що не відноситься до виключної компетенції Загальних Зборів Учасників та Дирекції Товариства (т.1 а.с. 11-27).

Пояснення підсудного ОСОБА_3 про відсутність умислу на привласнення, або розтрату майна підприємства, а також про відсутність у нього корисного мотиву, направленого на незаконне збагачення, спростовуються вищенаведеними доказами про відвантаження майна підприємства без належного документального оформлення таких дій, у зв’язку з чим підприємству було заподіяно матеріальну шкоду на суму 103094 грн., що складається з собівартості відвантажених корисних відходів гірчиці, а крім того ОСОБА_3 інкримінується саме розтрата майна підприємства, і не його привласнення. Також показаннями ОСОБА_5 підтверджується та обставина, що ОСОБА_3 отримав від нього грошові кошти в сумі 7000 грн. саме у рахунок оплати відвантаженого зерна, але отримані кошти підсудний не здав до бухгалтерії підприємства, а розпорядився ними на власний розсуд, що також підтверджує ту обставину, що дії ОСОБА_3 були направлені на розтрату майна підприємства, зловживаючи своїм службовим становищем. Пояснення ОСОБА_3 про те, що отримані від ОСОБА_5 грошові кошти він витратив на благодійність, тобто не у своїх корисних цілях, не виключають наявність в його діях складу вищезазначеного злочину, оскільки отриманими коштами він розпорядився на власний розсуд, а не оприбуткував на підприємстві, майно якого він безпідставно відвантажив до іншого підприємства.

Таким чином, враховуючи узгодженість вищенаведених доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчинені злочину за обставин, наведених в обвинуваченні.

Дії ОСОБА_3 підлягають кваліфікації за ст. 191 ч.4 КК України, як розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великих розмірах.

При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст.ст. 65 - 67 КК України, враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Так, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, який відповідно до вимог ст. 12 КК України є тяжким злочином, враховуючи обставини вчиненого злочину і його ставлення до вчинення інкримінованих йому дій, суд дійшов висновку про необхідність призначення покарання у виді позбавлення волі. Також суд дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_3 обов’язкового додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займати певною діяльністю, оскільки суть такого покарання виражається в позбавлення підсудного права на посади, які він обіймав на момент вчинення інкримінованого йому злочину і в тимчасовому обмеженні обіймати такі посади, повноваження і можливості якої були використані для вчинення вищенаведеного злочину, що також є необхідним для попередження нових злочинів відповідно до вимог ст. 65 КК України.

Разом з тим, враховуючи дані про особу ОСОБА_3, який раніше не судимий (т.1 а.с. 225), працюючий (т.1 а.с. 232), за місцем проживання і за попереднім місцем роботи характеризується позитивно (т.1 а.с. 222, 223), є депутатом Сакської районної ради 6-го скликання і позитивно характеризується головою районної ради (т.1 а.с. 239-245), одружений, маючий двох неповнолітніх дітей, а також враховуючи стан здоров’я підсудного, який страждає на тяжке захворювання (т.3 а.с. 143), суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_3 без реального відбування основного покарання і вважає за можливе звільнити його від відбування основного покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням і іспитовим строком з покладенням на нього обов’язків на підставі ст. 76 КК України.

Цивільний позов генерального директора ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)» ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_3 на користь підприємства матеріальної шкоди, підлягає задоволенню з урахуванням наданої суду заяви представника цивільного позивача, відповідно до якої остання підтримує цивільний позов в частині суми 103 094 грн. у зв’язку зі зміною обсягу обвинувачення, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 1166 Цивільного кодексу України, шкода, завдана неправомірними діями фізичної особи майну юридичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Позовні вимоги представника цивільного позивача про відшкодування 103 094 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню, оскільки заподіяння ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)» шкоди на зазначену суму внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 знайшло підтвердження під час судового розгляду і підтверджується дослідженими доказами.

Що стосується решти позовних вимог представника цивільного позивача про стягнення з ОСОБА_3 15626 грн. 88 коп. у рахунок відшкодування різниці між справедливою вартістю (103094 грн.) і вартістю реалізації з донарахуванням податку на додану вартість, то ці позовні вимоги не підлягають розгляду в цієї кримінальній справі, враховуючи вищевказану заяву представника цивільного позивача, а також відповідно до вимог ст. 28 КПК України, відповідно до яких у кримінальній справі підлягає розгляду цивільний позов, пов'язаний з відшкодуванням реально заподіяної матеріальної шкоди відповідно до обсягу обвинувачення. Враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у розтраті шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем майна підприємства на суму 103 094 грн., наявність або відсутність різниці між справедливою вартістю (103094 грн.) і вартістю реалізації з донарахуванням податку на додану вартість не входить до предмету доказування в кримінальній справі, у зв’язку з чим цивільний позов в цій частині не підлягає розгляду.

Судові витрати за проведення судово-економічної експертизи у сумі 5026 грн. 60 коп. підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_3 у дохід держави (т.3 а.с. 21).

Речові докази - шляхові листи №№ 127696, 2062, 127695, 2118, посвідчення про відрядження ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_29, ОСОБА_14, ОСОБА_20, журнал вагівника 2008 р. - 2009 р., книгу складського обліку 2008 р. - 2009 р., видаткову накладну № ПА 1-000062 від 25 листопада 2008 року, договір купівлі-продажу від 25 листопада 2008 року між ФОП ОСОБА_11 і ПП «Інтерагротранс», рахунок-фактуру № 000050 від 25 листопада 2008 року, копію наказу № 93-КО від 4 листопада 2008 року, копію наказу № 95-КО від 8 листопада 2008 року, копію наказу № 96-КО від 12 листопада 2008 року, копії головної книги за 2008 рік, звіт по складу за листопад 2008 року, оборотно-сальдову відомість за рахунком № 361 за листопад 2008 рік, податкову накладну № 70, податкову накладну № 70/ЗЦ, податкову декларацію з ПДВ з додатками, інвентаризацію товарів на складі № 9 від 7 грудня 2011 року, реєстр прийому зерна вагівником №№ 94, 93, 95, 97, 99, 100, 104, 102, 105, наказ № 31-П від 26 листопада 2008 року, акт інвентаризації на 1 грудня 2008 року, протокол № 6 постійно діючої комісії з визначення справедливої вартості біологічних активів і сільськогосподарської продукції ТОВ «Краєвид Інвест» від 30 вересня 2008 року, які зберігаються в матеріалах справи, залишити зберігати при матеріалах справи (т.3 а.с. 1, 85, 221-222).

Керуючись ст.ст. 323, 324, 327, 332-335 КПК України, п. 11 Перехідних положень Кримінального процесуального Кодексу України (в ред. 2012 року), суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч.4 КК України і призначити йому покарання за ст. 191 ч.4 КК України у виді 5 (п’яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади чи займатися діяльністю, що пов’язані із виконанням адміністративно-господарських і організаційно-розпорядчих функцій, строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.

Цивільний позов генерального директора ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)» ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Приозерне (ОСОБА_4)» (вул. Гагаріна, б. 29 с. Воробйове Сакського району, ЄДРПОУ 34496295, ІПН 344962901086, свідоцтво платника ПДВ 100265419) 103 094 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати у сумі 5026 грн. 60 коп. у дохід держави за проведення судово-економічної експертизи.

Речові докази - шляхові листи №№ 127696, 2062, 127695, 2118, посвідчення про відрядження ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_29, ОСОБА_14, ОСОБА_20, журнал вагівника 2008 р. - 2009 р., книгу складського обліку 2008 р. - 2009 р., видаткову накладну № ПА 1-000062 від 25 листопада 2008 року, договір купівлі-продажу від 25 листопада 2008 року між ФОП ОСОБА_11 і ПП «Інтерагротранс», рахунок-фактуру № 000050 від 25 листопада 2008 року, копію наказу № 93-КО від 4 листопада 2008 року, копію наказу № 95-КО від 8 листопада 2008 року, копію наказу № 96-КО від 12 листопада 2008 року, копії головної книги за 2008 рік, звіт по складу за листопад 2008 року, оборотно-сальдову відомість за рахунком № 361 за листопад 2008 рік, податкову накладну № 70, податкову накладну № 70/ЗЦ, податкову декларацію з ПДВ з додатками, інвентаризацію товарів на складі № 9 від 7 грудня 2011 року, реєстр прийому зерна вагівником №№ 94, 93, 95, 97, 99, 100, 104, 102, 105, наказ № 31-П від 26 листопада 2008 року, акт інвентаризації на 1 грудня 2008 року, протокол № 6 постійно діючої комісії з визначення справедливої вартості біологічних активів і сільськогосподарської продукції ТОВ «Краєвид Інвест» від 30 вересня 2008 року, які зберігаються в матеріалах справи, залишити зберігати при матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржено протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення до Апеляційного суду АР Крим через Сакський міськрайонний суд АР Крим.

Суддя Глухова Є.М