Рішення

від 12.12.2006 по справі 14/3552

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/3552

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" грудня 2006 р. Справа № 14/3552

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді Костриці О.О.  

за участю представників сторін

від позивача Гавчак І.О. дов. № 368 від 01.10.2006р.

від відповідача не з'явився  

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного підприємства фірми "Нікоіл" (м. Київ)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хагіт" (м. Житомир)

про стягнення 257850,27 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача на його користь  227850,27 грн., з яких: 140000,00 грн. боргу за отримані як передоплата фінансові ресурси у вигляді грошових коштів, 62850,00 грн. пені, 1721,92 грн. 3% річних, 4300,00грн. інфляційних нарахувань, 18978,35 грн. сума сплачених відсотків, яка стала наслідком невиконання відповідачем своїх зобов'язань.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, свого представника в засідання суду не направив, хоча про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Приватним підприємством фірмою "Нікоіл" (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хагіт" (відповідач у справі) договору від 15.02.2006р. за № 140206 та додаткової угоди № 2 від 20.04.2006р. до договору № 140206 від 15.02.2006р. позивач перерахував відповідачу, в якості попередньої оплати за нафтопродукти кошти в розмірі 150000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 96 від 20.04.2006р. (а.с. 14).

Згідно з п. 3 вищезазначеної додаткової угоди до договору, сторони погодили, що позивач оплачує 70% вартості товару протягом 1 банківського дня з моменту виставлення рахунку.

Відповідно до п. 7 додаткової угоди № 2 від 20.04.2006р., відповідач зобов'язався поставити позивачу оплачений товар не пізніше 20.05.2006р.

Відповідач свої зобов'язання по передачі у власність позивачу нафтопродуктів не виконав, внаслідок чого створилась заборгованість перед позивачем в сумі 150000,00грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач звернувся з вимогою (претензією) від 22.06.2006р. за № 59 до відповідача про повернення грошових коштів сплачених в якості попередньої оплати за нафтопродукти (поштове повідомлення № 2194851 (а.с. 17), яка була залишена без відповіді.

04.09.2006р. відповідач платіжним дорученням № 389 повернув позивачу 10000,00 грн., що підтверджується банківською випискою (а.с. 18).

Таким чином, станом на день пред'явлення позову заборгованість відповідача перед позивачем складає 140000,00 грн.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

За несвоєчасну поставку товару, відповідачу нарахована пеня в розмірі 0,3% від суми отриманих по попередній оплаті коштів за кожний день прострочки, що складає 62850,00 грн.

Пеня нарахована відповідно до п. 6.2 договору № 140206 від 15.02.2006р.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 4300,00 грн. та 3% річних від простроченої суми - 1721,92 грн. посилаючись на ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення суми 3% річних та інфляційних нарахувань не підлягає задоволенню, оскільки у даному випадку були відсутні грошові зобов'язання відповідача перед позивачем, які передбачені вищезазначеною статтею Цивільного кодексу України.

Позивач у своїй позовній заяві також просить стягнути з відповідача суму сплачених відсотків, що стала наслідком невиконання відповідачем своїх зобов'язань, яку позивач обгрунтовує як збитки, завдані простроченням відповідачем виконання своїх зобов'язань, внаслідок чого позивачем сплачено 18978,35 грн. відсотків по договорам укладеним між  Приватним підприємством фірмою "Нікоіл" та Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнським Акціонерним Банком про надання овердрафту: № 131 від 20.04.2006р., № 166 від 19.05.2006р., № 201 від 20.06.2006р., № 238 від 18.07.2006р., № 267 від 29.08.2006р.

Проте, заявлені вимоги в частині стягнення з відповідача збитків в сумі 18978,35грн. не можуть бути задоволені судом, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обгрунтовуючи свою вимогу про стягнення з відповідача збитків, позивачем представлені договори про надання овердрафту: № 131 від 20.04.2006р., № 166 від 19.05.2006р., № 201 від 20.06.2006р., № 238 від 18.07.2006р., № 267 від 29.08.2006р. (а.с. 19-28). Проте, зазначені докази не свідчать про понесення позивачем додаткових витрат в зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по поставці нафтопродуктів. Інших доказів, які б підтверджували факт понесення позивачем збитків в розмірі 18978,35 грн. ним не представлено.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати по оплаті адвокатських послуг в сумі 30000,00 грн., що підтверджується договором № 4-ЮП від 01.09.2006р. (а.с. 30,31), укладеним між Приватним підприємством фірмою "Нікоіл" та адвокатом Гавчаком І.О., актом приймання-передачі наданих послуг від 09.10.2006р. (а.с. 32), платіжним дорученням № 375 від 11.10.2006р. про оплату послуг в сумі 30000,00грн. (а.с. 37).

Відповідач позов не оспорив, доказів сплати заборгованості не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 202850,00 грн., з яких: 140000,00 грн. основного боргу, 62850,00 грн. пені. В решті позову необхідно відмовити.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, а також по оплаті послуг адвоката покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 525, 526, 693 ЦК України, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хагіт", м. Житомир, вул. Ватутіна, 132, ідентифікаційний код 32805381 на користь  Приватного підприємства фірми "Нікоіл", м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, ідентифікаційний код 33851452 - 140000,00грн. основного боргу, 62850,00 грн. пені, 2028,50 грн. витрат по сплаті державного мита, 105,05 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 26708,33 грн. витрат на оплату адвокатських послуг.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.  

Суддя Костриця О.О.