Рішення

від 09.04.2013 по справі 906/372/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" квітня 2013 р. Справа № 906/372/13-г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Прядко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Мельниченко Н.Г. - довір. №99 від 08.04.2013;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Підприємства облспоживспілки "Коростенське виробничо-торгівельно-заготівельне підприємство" (м. Коростень)

до Нововелідницького споживчого товариства Овруцької райспоживспілки (с.Нові Велідники, Овруцький район, Житомирська область)

про стягнення 12103,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач подав до суду позов про стягнення з відповідача 12103,03грн. боргу по оплаті за поставлений згідно договору №24 від 27.01.2012 та договору №4 від 11.01.2013 товар.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Повідомив, що станом на дату розгляду справи заборгованість відповідача за отриманий товар не змінилась і становить 12103,03грн., на підтвердження чого надав довідку №100 від 08.04.2013 та підписані відповідачем акти звірки розрахунків від 31.12.2012 та 21.03.2013 (а.с.31-33).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.28).

Враховуючи те, що явка представників сторін в засідання суду обов'язковою не визнавалась, надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка представника відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

27.01.2012 та 11.01.2013 між Підприємством облспоживспілки "Коростенське виробничо-торгівельно-заготівельне підприємство" (позивач/постачальник) та Нововелідницьким споживчим товариством Овруцької райспоживспілки (відповідач/покупець) були укладені договори поставки товару №24 та №4 відповідно (а.с.7-9), згідно п.1.1 яких постачальник зобов'язався виготовляти та систематично постачати і передавати у власність покупцю певний товар, а покупець зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах договору.

Відповідно до умов договору №24 від 27.01.2012, асортимент товару зазначається у специфікації, яка додається до договору ((додаток №1, а.с.9 (зворотна сторона)).

Згідно п.1.2 договору №4 від 11.01.2013, кількість, асортимент та вартість кожної партії товару вказується в видатковій накладній, що складається на підставі замовлення покупця.

Сторони визначили, що поставка товару здійснюється на умовах: транспортом постачальника. Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі товару постачальником.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вищевказаних договорів згідно товаро-транспортних накладних №449 від 06.12.2012, №486 від 13.12.2012, №533 від 20.12.2012, №571 від 27.12.2012, №6 від 03.01.2013, №44 від 10.01.2013, №131 від 25.01.2013, №2 від 03.01.2013, №23 від 10.01.2013 та №48 від 25.01.2013 (а.с.10-19), позивачем було поставлено на адресу відповідача продукції на загальну суму 12224,58грн.

Як передбачено ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 1 статті 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно досягнутих між сторонами домовленостей, розрахунки за кожну поставлену партію товару мали здійснюватися між сторонами по факту поставки готівкою або в безготівковому порядку протягом 14 днів на р/рахунок постачальника (згідно договору №24 від 27.01.2012 - тільки в безготівковому порядку).

За даними позивача відповідач свої зобов'язання щодо здійснення розрахунків виконав частково, сплативши на рахунок позивача 121,55грн.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, на дату звернення до суду зобов'язання відповідача перед позивачем по оплаті за поставлену продукцію склали 12103,03грн. (12224,58грн. - 121,55грн.), що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами звірки розрахунків від 31.12.2012 та 21.03.2013 (а.с.31-32); товаро-транспортними накладними (а.с.10-19); довідкою позивача про стан заборгованості №100 від 08.04.2013 (а.с.33), та іншими матеріалами справи.

У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з підписаних сторонами актів звірки розрахунків (а.с.31-32), відповідач проти наявності заборгованості в зазначеній позивачем до стягнення сумі не заперечив; додаткових доказів погашення заборгованості не надав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають задоволенню на суму 12103,03грн. боргу по оплаті поставленого товару.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33,34,49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Нововелідницького споживчого товариства Овруцької райспоживспілки (11100, Житомирська обл., Овруцький район, село Нові Велідники, вул.Садова, будинок 6, ідент. код 01750200)

на користь Підприємства облспоживспілки "Коростенське виробничо-торгівельно-заготівельне підприємство" (11504, Житомирська обл., м.Коростень, вул.Жовтнева. буд.10, ідент. код 01783263)

- 12103,03грн. основного боргу по поставці товару;

- 1720,50грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 12.04.13

Суддя Прядко О.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - сторонам - рек. з повід.