Постанова

від 30.04.2013 по справі 5023/2704/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2013 р. Справа № 5023/2704/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М. , суддя Плахов О.В. , суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників:

позивача - Горлач О.С. за довіреністю № 172/13 від 15.02.2013р.,

1-го відповідача - не прибув,

2-го відповідача - не прибув,

3-го відповідача - Калуцький Є.О. за довіреністю б/н від 19.03.2012р.,

третя особа - ОСОБА_3 особисто,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль", м. Харків, (вх. № 459 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 17.12.2012р. у справі № 5023/2704/12,

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль", м. Харків,

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер", м. Харків;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Зната", м. Харків;

3. Приватного підприємства "Дінець", смт. Есхар, Чугуївського району Харківської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів -ОСОБА_3, м. Харків,

про стягнення 22 690 887,97 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідачів 22 690 887,97 грн. заборгованості за кредитними договорами: № 010-2/07/1-1168-07 від 01.11.2007р., № 010-2/07/1-1341-07 від 20.12.2007р. та договорами поруки: № 010-2/07/1-1168/2-07 від 01.11.2007р., № 010-2/07/1-1341/3-07 від 20.12.2007р., № 010-2/07/1-1168/3-07 від 01.11.2007р., № 010-2/07/1-1341/04-07 від 20.12.2007р., № 010-2/07/1-1168/4-07 від 01.11.2007р., № 010-2/07/1-1341/2-07 від 20.12.2007р. (т.1, а.с. 17-22, т.2, а.с. 95-100).

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.12.2012р. у справі № 5023/2704/12 (суддя Кухар Н.М.) у позові відмовлено повністю; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль" на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області витрати на судово-економічну експертизу № 55 в сумі 3 822,68 грн.

Рішення прийнято з підстав недоведеності та необґрунтованості позовних вимог.

Позивач, не погодившись з рішенням господарського суду Харківської області від 17.12.2012р. у справі № 5023/2704/12 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати вказане рішення у повному обсязі та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апелянт вказує, що кожен з відповідачів, як поручителів за ОСОБА_3 є солідарним боржником разом із боржником по виконанню умов кредитних договорів. У зв'язку з чим Банк звернувся з позовними вимогами про стягнення з Приватного підприємства «Дінець», Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Зната» на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитними договорами: №010-2/07/1-1168-07 від 01.11.2007р., № 010-2/07/1-1341-07 від 20.12.2007р та договорами поруки №010-2/07/1-1168/2-07 від 01.11.2007р.; №010-2/07/1-1341/3-07 від 20.12.2007р.; №010-2/07/1-1168/3-07 від 01.11.2007р.; №010-2/07/1-1341/4-07 від 20.12.2007р.; №010-2/07/1-1168/4-07 від 01.11.2007р.; №010-2/07/1-1341/2-07 від 20.12.2007р. у розмірі 22 690 887,97 грн.; позивачем надано докази надання кредитних коштів, докази погашення заборгованості за відсотками та кредитом, розрахунки заборгованості за кредитними договорами.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано також рішення Київського районного суду м. Харкова у справі №2-4331/11/17 про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості у розмірі 21 009 238,74 грн., яке набрало чинності та підтверджує обізнаність та згоду з сумою боргу та відповідно з відсотковими ставками.

Третій відповідач - ПП "Дінець", подало заперечення на апеляційну скаргу, вважає рішення господарського суду Харківської області від 17.12.2012р. у справі № 5023/2704/12 законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Третій відповідач вказує, що порука щодо виконання одного й того ж зобов'язання одночасно з боку декількох осіб виникає лише на підставі спільного надання у формі укладення одного договору декількома поручителями (ч. 3 ст. 554 ЦК України), і лише у випадку укладення одного договору декількома поручителями (спільна порука) поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою; законом не заборонено укладення кількох договорів поруки, у такому разі поручителі не несуть солідарної відповідальності між собою, оскільки не можна вважати поруку спільною.

За таких обставин, 3-й відповідач вказує, що кредитор має право пред'явити вимоги до кожного з поручителів на підставі відповідного договору, а кожен з поручителів відповідає перед кредитором разом з боржником як солідарні боржники.

Третій відповідач зазначає, що позивачем не було повідомлено відповідачів (поручителів) про збільшення процентної ставки за Кредитним договором № 010-2/07/1-1168-07 від 01.11.2007р. до 16,0% річних, відповідно до Додаткового договору № 1 від 23.05.2008р., внаслідок чого сталася зміна забезпеченого порукою зобов'язання та збільшення відповідальності поручителів.

Третій відповідач зауважує, що наданий позивачем реєстр надання кредитних коштів ОСОБА_3 за Кредитним договором № 010-2/07/1-1168-07 від 01.11.2007р. станом на 09.08.2012р. свідчить про видачу позичальнику кредитних коштів в сумі 10 000 000,00 грн. 01.07.2007р. (тобто, до укладення вказаного Кредитного договору).

Представник 3-го відповідача у судовому засіданні пояснив, що ПП "Дінець" не виконував договору поруки та не погашав заборгованість ОСОБА_3 за кредитними договорами № 010-2/07/1-1168-07 від 01.11.2007р. та № 010-2/07/1-1341-07 від 20.12.2007р.

ОСОБА_3 у судовому засіданні просить рішення господарського суду Харківської області від 17.12.2012р. у справі № 5023/2704/12 залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскільки вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Представники 1-го та 2-го відповідачів у судове засідання не прибули, відзив на апеляційну скаргу не надали, про дату, час і місце апеляційного розгляду належним чином були повідомлені, про причини неприбуття своїх представників у судове засідання суд не повідомили. Ухвалами Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2013р, 13.03.2013р. та від 03.04.2013р. сторони та третя особа у справі попереджалися про те, що не з'явлення у судове засідання апеляційної інстанції їх представників не тягне за собою перенесення розгляду справи на інший строк, а також не перешкоджає розгляду справи по суті. Разом з тим, відповідно до статті 77 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає справу в межах строків, встановлених цим Кодексом тільки в разі, якщо за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому обставин, які б перешкоджали розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні, колегія суддів не вбачає. У зв'язку з чим, колегія суддів вважає за можливе розглянути дану апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами.

ПП «Дінець» подало клопотання (вх. № 2228), в якому просить додатково призначити судово-економічну експертизу щодо правильності визначення заборгованості ОСОБА_3 за кредитними договорами № 010-2/07/1-1168-07 та № 010-2/07/1-1341-07, проведення якої доручити експертам науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Харківській області, оскільки ненадання позивачем первинних бухгалтерських документів, позбавило можливості судового експерта встановити фактичний розмір існуючої заборгованості за кредитними договорами.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Харківської області від 08.08.2012р. у справі № 5023/2704/12 було призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Науково-дослідному експертно-криміналістичному центру при ГУМВС України в Харківській області.

У висновку Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Харківській області №55 від 03.12.2012р. зазначено: виписки по рахункам 22383755, 22383756, відкритим за кредитним договором № 010-2/07/1-1168-07, виписки по рахункам НОМЕР_1, НОМЕР_2, відкритим за кредитним договором № 010-2/07/1-1341-07, де у відповідності до вимог вказаного законодавства мають бути відображені факти господарських операцій - видачі та погашення кредитів, нарахування та сплати відсотків, а також квитанції про сплату коштів, для дослідження не надані та в матеріалах справи відсутні, в зв'язку з чим встановити фактичний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_3 за кредитними договорами № 010-2/07/1-1168-07 та № 010-2/07/1-1341-07 експерту не надається за можливе; по другому питанню, чи відповідають умови нарахування процентів, пені, комісії умовам договорів поруки № 010-2/07/1-1168/2-07 від 01.11.2007р., № 010-2/07/1-1341/3-07 від 20.12.2007р. та діючому законодавству України має юридичний характер, знаходиться поза межами компетенції експерта-економіста, і має вирішуватися на розсуд суду.

У судовому засіданні представник позивача пояснив, що заборгованість боржника розраховується комп'ютерною програмою, облік видачі кредиту та сплати здійснюється в електронному вигляді, що унеможливлює надання витребуваних експертом документів.

За змістом 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши надані позивачем докази надання кредитних коштів та докази оплати за кредитними договорами № 010-2/07/1-1168-07 та № 010-2/07/1-1341-07, надані розрахунки заборгованості, колегія суддів відхиляє клопотання 3-го відповідача про призначення додаткової експертизи щодо правильності визначення заборгованості ОСОБА_3 за вказаними кредитними договорами, оскільки перевірка правильності розрахунків, здійснених банком не потребує спеціальних знань та додаткового дослідження у відповідній експертній установі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, 3-го відповідача та ОСОБА_3, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не погоджується з висновками господарського суду Харківської області по даній справі, виходячи з наступного.

01.11.2007р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - Банк, позивач) (т.1, а.с. 56-58) та громадянином України ОСОБА_3 (далі - позичальник) було укладено кредитним договір № 010-2/07/1-1168-07.

Також 20.12.2007р. між Банком та громадянином України ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 010-2/07/1-1341-07.

За умовами кредитного договору № 010-2/07/1-1168-07 від 01.11.20007р., з урахуванням додаткового договору № 1 від 23.05.2008р. до нього, позичальнику Банком було надано кредит у розмірі 10 000 000,00 грн., з встановленою відсотковою ставкою з 01.11.2007р. по 23.05.2008р. - 12,5% річних, з 24.05.2008р. по 01.11.2017р. - 16,0% річних., а за умовах кредитного договору № 010-2/07/1-1341-07 від 20.12.2007р. позичальнику Банком надано кредит у розмірі 500 000,00 дол. США з встановленою відсотковою ставкою 12,75% річних.

Відповідно до умов вказаних кредитних договорів, позичальник зобов'язався належним чином використати кредитні кошти і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплатити нараховані проценти на умовах, передбачених цими договорами.

У забезпечення вимог Банку, які випливають з вказаних кредитних договорів були укладені наступні договори поруки:

- № 010-2/07/1-1168/2-07 від 01.11.2007р. та № 010-2/07/1-1341/3-07 від 20.12.2007р. між Банком та Приватним підприємством «Дінець» (далі - 3-й відповідач);

- № 010-2/07/1-1168/3-07 від 01.11.2007р. та № 010-2/07/1-1341/4-07 від 20.12.2007р. між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Партнер» (далі - 1-й відповідач);

- № 010-2/07/1-1168/4-07 від 01.11.2007р.; № 010-2/07/1-1341/2-07 від 20.12.2007р. між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зната» (далі - 2-й відповідач).

Відповідно пунктів 1.2.-1.3., 2.1. договорів поруки, поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Банком відповідати по зобов'язанням боржника (ОСОБА_3), які виникають з умов кредитних договорів, а саме повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитними коштами, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору у повному обсязі, у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором.

Поручитель несе солідарну відповідальність перед Банком за виконання боргових зобов'язань у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.

Сторони договорів поруки встановили, що зобов'язання поручителя перед Банком є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених, цим договором (договором поруки) не потребують.

З матеріалів справи вбачається, що Банк належним чином виконав умови Кредитного договору, а саме надав позичальнику кредитні кошт у розмірі 10 500 000,00 доларів США, що підтверджується матеріалами справи (т.3, а.с. 71-72) та рішенням Київського районного суду м. Харкова у справі № 2018/2-4331/11 .

Зважаючи на те, що позичальник свої зобов'язання належним чином не виконав, кредит у визначені графіком погашення заборгованості терміни не повернув, у результаті чого Банк на адресу відповідачів направив вимоги про усунення порушення від 13.04.2009р. № 08-04/1881, № 08-04/1882, № 08-04/1883 та ОСОБА_3 направлено вимогу за № 11-01/568/1 від 02.03.209р. (т.1, а.с. 48-54), але вимоги Банку були залишені відповідачами без задоволення, заборгованість не погашена.

У зв'язку з не належним виконанням відповідачами, які поручились за виконання позичальником зобов'язань за кредитними договорами Банк звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства «Дінець», Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Зната» на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитними договорами: №010-2/07/1-1168-07 від 01.11.2007р., № 010-2/07/1-1341-07 від 20.12.2007р та договорами поруки №010-2/07/1-1168/2-07 від 01.11.2007р.; №010-2/07/1-1341/3-07 від 20.12.2007р.; №010-2/07/1-1168/3-07 від 01.11.2007р.; №010-2/07/1-1341/4-07 від 20.12.2007р.; №010-2/07/1-1168/4-07 від 01.11.2007р.; №010-2/07/1-1341/2-07 від 20.12.2007р. у розмірі 22 690 887,97 грн., з якої станом на 20.01.2010 р.:

1) за кредитним договором № 010-2/07/1-1341-07 від 20.12.2007р. 478 066,26 доларів США (3 820 940,82 грн.) заборгованості за кредитом; 203 468,79 доларів США (або 1 626 224,36 грн.) заборгованості за відсотками; 26 578,20 доларів США (або 212 426,30 грн.) пені за порушення строку погашення відсотків; 24 253,36 дол. США (або 193 845,00 грн.) пені за порушення строку погашення кредиту;

2) за кредитним договором № 010-2/07/1-1168-07 від 01.11.2007р. 10 000 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 5 595 586,25 грн. заборгованості за відсотками, 512 028,69 грн. пені за порушення строку погашення суми кредиту, 729 832,63 грн. пені за порушення строку погашення відсотків.

Статтею 554 ЦК України (правові наслідки порушення зобов'язання забезпеченого порукою) передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 543 ЦК України (солідарний обов'язок боржників) передбачено, що у разі солідарного обов'язку (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі, як від усіх боржників разом, так і від будь - якого з них окремо, у цій справі - від поручителів.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що наявність декількох поручителів необхідно відрізняти від осіб, які спільно дали поруку.

Якщо ж зобов'язання забезпечується поручителями, які надали поруку за різними договорами поруки (як у даній справі), то останні не несуть солідарної відповідальності перед кредитором. У такому випадку кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору.

Враховуючи викладене колегія суддів прийшла до висновку, що у даному випадку, при наявності договорів поруки по відношенню до двох кредитних зобов'язань у відповідачів не виникає солідарного обов'язку, оскільки вони не є солідарними боржниками.

Відповідно до приписів постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 6 "Про судове рішення" (п. 9.2) у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду; у рішеннях щодо кількох відповідачів - як вирішено спір щодо кожного з них.

За таких підстав колегія суддів вважає, що підлягають розгляду вимоги Банку по відношенню до кожного з відповідачів окремо, зі встановленням обсягу відповідальності кожного з відповідачів, оскільки вимоги позивача ґрунтуються на договорах поруки, які не визнані недійсними.

З урахуванням вищевказаних статей, колегія суддів зазначає, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, і поручителі несуть самостійну відповідальність перед кредитором за порушення зобов'язань боржником, оскільки вони перебувають у самостійних договірних відносинах, банк має право вимагати виконання обов'язку в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, у цій справі лише від поручителів, які відповідають перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.

Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 19.12.2011р. у справі № 6-84цс11.

У статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 193 ГК України та статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ні позичальник, ні відповідачі відповідно до статті 33 ГПК України, ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надали доказів повної сплати заборгованості за кредитом та відсотками, відповідно до умов спірних кредитних договорів та договорів поруки. ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що рішення Київського районного суду м. Харкова у справі № 2018/2-4331/11 про звернення стягнення на його майно не виконано у зв'язку з відсутністю покупців, заборгованість не погашена.

Колегія суддів перевіривши наявний у матеріалах справи розрахунок позивача, визнає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з кожного з відповідачів 3 820 940,82 грн. поточної заборгованості та 1 626 224,36 грн. заборгованості за відсотками за кредитним договором № 010-2/07/1-1341-07 від 20.12.2007р. та 10 000 000,00 грн. поточної заборгованості та 5 595 586,25 грн. заборгованості за відсотками за кредитним договором №010-2/07/1-1168-07 від 01.11.2007р., які підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Підпунктом 4.1.1. пункту 4.1. кредитних договорів №010-2/07/1-1168-07 від 01.11.2007р., № 010-2/07/1-1341-07 від 20.12.2007р. передбачено, що за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань по цьому договору позичальник несе відповідальність в порядку і на умовах, визначених в цьому договорі, а саме за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами, у визначені цим договором строки позичальник зобов'язався сплатити Банку пеню від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виконання заборгованості, за кожний день прострочення.

Згідно зі статтею 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктами 1 та 3 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом статті 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У частині 6 статті 231 ГК України зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців, від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем до матеріалів справи був наданий розрахунок 24 253,36 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 26 578,20 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків за кредитним договором № 010-2/07/1-1341-07 від 20.12.2007р. та 512 028,69 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 729 832,63 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків за кредитним договором №010-2/07/1-1168-07 від 01.11.2007р. за період з 06.06.2011р. по 04.06.2012р.

Колегією суддів здійснено перерахунок вищевказаних сум пені за несвоєчасне повернення відсотків та за несвоєчасне повернення кредиту за кредитними договорами № 010-2/07/1-1341-07 від 20.12.2007р. та №010-2/07/1-1168-07 від 01.11.2007р. з урахуванням вищевказаних норм Закону та приписів статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

У зв'язку з чим, колегія суддів вважає такими, що підлягають задоволенню вимоги Банку у частині стягнення з кожного з відповідачів 11 240,21 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 12 389,40 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків за період з 01.01.2012р. по 04.06.2012р. за кредитним договором № 010-2/07/1-1341-07 від 20.12.2007р. та 237 298,86 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 338 736,29 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків від 01.11.2007р. за період з 01.01.2012р. по 04.06.2012р. за кредитним договором №010-2/07/1-1168-07, а у інший частині позовні вимоги підлягають відмові.

Колегія суддів відхиляє посилання 3-го відповідача щодо зміни забезпеченого порукою зобов'язання та збільшення відповідальності поручителів, у зв'язку зі збільшенням процентної ставки за кредитним договором № 010-2/07/1-1168-07 від 01.11.2007р. до 16,0% річних, відповідно умов додаткового договору № 1 від 23.05.2008р., про яке не було повідомлено відповідачів (поручителів).

Відповідно пунктів 1.2.-1.3., 2.1. договорів поруки, поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед Банком відповідати по зобов'язанням боржника (ОСОБА_3), які виникають з умов кредитних договорів, а саме повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитними коштами, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору у повному обсязі, у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором. Відповідно ж п.5 кредитного договору № 010-2/07/1-1168-07 від 01.11.2007р. кредитний договір - цей Договір зі всіма змінами та додатками до нього; отже поручителі взяли на себе зобов'язання перед Банком відповідати по зобов'язанням боржника (ОСОБА_3), які виникають з умов кредитних договорів, а саме повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування кредитними коштами по кредитному договору з усіма змінами до нього.

Зважаючи на те, що додатковий договір № 1 від 23.05.2008р. до кредитного договору № 010-2/07/1-1168-07 від 01.11.2007р. не було визнано недійсним у встановленому законом порядку, він є дійсним і таким, що підлягає виконанню.

Колегія суддів відхиляє послання 3-го відповідача, що з наданого Банком реєстру надання кредитних коштів ОСОБА_3 за Кредитним договором № 010-2/07/1-1168-07 від 01.11.2007р. станом на 09.08.2012р. вбачається про видачу позичальнику кредитних коштів в сумі 10 000 000,00 грн. 01.07.2007р. (тобто, до укладення вказаного Кредитного договору), оскільки наявні в матеріалах справи докази надання Банком позичальнику коштів в сумі 10 000 000,00 грн. саме 01.11.2007 р. ( т.3, а.с.71).

Відповідно до статті 49 ГПК України сплачений позивачем судовій збір суд покладає на відповідачів.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 29.08.2012р. у справі № 5023/2713/11 прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

Керуючись статтями 49, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частини 1 статті 104, статтею 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.12.2012р. по справі №5023/2704/12 частково скасувати та прийняти нове рішення, виклавши його в наступній редакції.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер" (61057, м. Харків, вул. Громадянська, 11/13, код 23755729) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова,9, код 14305909, МФО 321024, п/р № 32008173102 в ГУ НБУ по м. Києву і Київській області) в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен банк Аваль» (м. Харків, вул. Новгородська,11, код 23321095, МФО 350589, п/р № 649989 в ХОД «Райффайзен банк Аваль», м. Харків)

за кредитним договором № 010-2/07/1-1341-07 від 20.12.2007р.:

- 3 820 940,82 грн. поточної заборгованості за кредитом;

- 1 626 224,36 грн. заборгованості за відсотками;

- 11 240,21 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту;

- 12 389,40 пені за несвоєчасне повернення відсотків

за кредитним договором №010-2/07/1-1168-07 від 01.11.2007р.:

- 10 000 000,00 грн. поточної заборгованості за кредитом;

- 5 595 586,25 грн. заборгованості за відсотками;

- 237 298,86 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту;

- 338 736,29 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків,

- 32 930, 00 грн. судового збору, у тому числі і за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зната" (61057, м. Харків, вул. Громадянська, 11/13, код 23755712) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код 14305909, МФО 321024, п/р № 32008173102 в ГУ НБУ по м. Києву і Київській області) в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен банк Аваль» (м. Харків, вул. Новгородська,11, код 23321095, МФО 350589, п/р № 649989 в ХОД «Райффайзен банк Аваль», м. Харків)

за кредитним договором № 010-2/07/1-1341-07 від 20.12.2007р.:

- 3 820 940,82 грн. поточної заборгованості за кредитом;

- 1 626 224,36 грн. заборгованості за відсотками;

- 11 240,21 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту;

- 12 389,40 пені за несвоєчасне повернення відсотків

за кредитним договором №010-2/07/1-1168-07 від 01.11.2007р.:

- 10 000 000,00 грн. поточної заборгованості за кредитом;

- 5 595 586,25 грн. заборгованості за відсотками;

- 237 298,86 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту;

- 338 736,29 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків,

- 32 930, 00 грн. судового збору, у тому числі і за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Приватного підприємства "Дінець" (Харківська область, Чугуївський район, смт. Есхар, вул. Леніна, 23) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, код 14305909, МФО 321024, п/р № 32008173102 в ГУ НБУ по м. Києву і Київській області) в особі Харківської обласної дирекції «Райффайзен банк Аваль» (м. Харків, вул. Новгородська,11, код 23321095, МФО 350589, п/р № 649989 в ХОД «Райффайзен банк Аваль», м. Харків)

за кредитним договором № 010-2/07/1-1341-07 від 20.12.2007р.:

- 3 820 940,82 грн. поточної заборгованості за кредитом;

- 1 626 224,36 грн. заборгованості за відсотками;

- 11 240,21 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту;

- 12 389,40 пені за несвоєчасне повернення відсотків

за кредитним договором №010-2/07/1-1168-07 від 01.11.2007р.:

- 10 000 000,00 грн. поточної заборгованості за кредитом;

- 5 595 586,25 грн. заборгованості за відсотками;

- 237 298,86 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту;

- 338 736,29 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків,

- 32 930, 00 грн. судового збору, у тому числі і за подання апеляційної скарги.

У задоволені іншої частині позовних вимог відмовити.

Доручити господарському суду Харківської області на виконання даної постанови видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 29.04.2013р.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.