Рішення

від 08.05.2013 по справі 397/689/13-ц

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Копія

Справа № 397/689/13-ц

н/п : 2/397/269/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.05.2013 року Олександрівський районний суд Кіровоградської області в складі :

головуючого судді КОМЛАЧ О.Ф.,

при секретарі ІВАНЕНКО Н.Л..,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Агропромислова компанія «Ніка» про визнання договору оренди землі недійсним

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовом в якому просить визнати недійсним договір оренди землі від 31 травня 2012 року, як такий, що не відповідає вимогам ст. 15 Закону України В«Про оренду земліВ» .

Позивач у судовому засіданні просить позов задовольнити та розірвати договір оренди землі з ТОВ АК "Ніка", оскільки на відповідача наявні скарги і вона бажає обробляти земельну ділянку самостійно та має для цього відповідне знаряддя. Пояснила, що договір було підписано нею, однак на руки вона його не отримувала. З приводу розірвання договору оренди землі до відповідача не зверталася.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що 31 травня 2012 року між відповідачем та позивачем було укладено договір оренди земельної ділянки та зареєстровано у відділі Держкомзему Олександрівського району 03 серпня 2012 року. Договір укладено строком на сім років, після досягнення сторонами згоди щодо умов договору. Позивач власноручно підписала договір оренди землі, розбіжностей ніяких не виникало. Договір було зареєстровано в відділі Держкомзему, а тому він відповідає вимогам закону. Пунктами 8.1. та 9.2 Договору передбачено недопустимість зміни цільового використання земельної ділянки, збереження меж земельної ділянки, використання земельної ділянки відповідно до мети з дотриманням вимог законодавства, тобто визначені умови збереження стану землі. Відповідачем виконуються усі умови договору. Пояснив, що в 2012 році проводилися роботи по обробітку землі в березні-травні, договір з позивачем було укладено 31 травня 2012 року, а тому в 2012 році вони не платили позивачу орендної плати. До 2012 року земельною ділянкою користувалася інша фірма, але без договору. А тому просить відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу та вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач є власником земельної ділянки за №1067, площею - 6,23 га, розташованої на території Родниківської сільської ради, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР №052656, кадастровий номер 3520586000:02:000:1067 (а.с.4).

Згідно договору оренди землі від 31.05.2012 року, зареєстрованого в Державному реєстрі земель від 03.08.2012 року, між сторонами укладено договір оренди вказаної вище земельної ділянки строком на 7 років (а.с. 11-14).

Земельна ділянка передана відповідачу, згідно акту прийому-передачі об'єкта оренди від 31.05.2012 року ( а.с. 15 ).

Відносини, що склалися між сторонами суд відносить до правовідносин, що виникають внаслідок укладання правочинів, у тому числі договору оренди земельної ділянки, та вважає за необхідне керуватися главою 16 ЦК України В«ПравочиниВ» , Законом України В«Про оренду земліВ» .

Згідно ч.ч.1, 3 ст.203 ЦК України - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.638 ЦК України - договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч.1 ст.792 ЦК України - за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

У судовому засіданні було встановлено, що позивач звернулася з позовом про визнання договору оренди землі недійсним, оскільки він суперечить вимогам ст.15 Закону України "Про оренду землі", зокрема відсутні умови збереження стану об'єкта оренди - земельної ділянки. В судовому засіданні позивач просила визнати договір оренди землі недійсним тому, що бажає самостійно обробляти земельну ділянку.

На момент укладання договору позивача задовольняли його умови, про що свідчить її підпис у договорі. Також реєстратор провів реєстрації договору як такого, що відповідає чинному законодавству, що ніким не оспорювалось.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про оренду землі" умови збереження стану об'єкта оренди є істотною умовою договору оренди землі і відсутність в договорі цієї істотної умови є підставою для визнання такого договору недійсним.

З договору оренди землі вбачається, що сторонами оговорено питання щодо збереження об'єкту оренди - земельної ділянки, оскільки в пункті 7.1 Договору оренди землі зазначено, що в разі припинення або розірвання договору орендар зобов'язаний повернути земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав в оренду. Також, пунктом 9.2 Договору передбачено, що орендар зобов'язаний використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до мети, визначеної у пункті 2.1. цього Договору (оренди), дотримуючись при цьому вимог чинного земельного і екологічного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі.

Отже, орендар взяв на себе обов'язок зберегти земельну ділянку і не допускати погіршення стану об'єкта оренди.

Недостатність зазначення умов збереження об'єкту оренди не може розцінюватись як відсутність цих умов в зазначеному договорі. Зміст договору вказує на те, що в ньому зазаначені умови збереження об'єкту оренди (а.с. 11-14).

Відповідно до ст.3 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

За обставин, коли сторони передбачили обов'язок орендаря зберегти орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав в оренду та використовувати її, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного і екологічного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі, права позивачки не є порушеними.

Посилання позивача у позові на відсутність у договорі оренди землі умов щодо збереження стану об'єкта оренди та відсутність конкретних пропозицій щодо внесення змін до Договору, направлених на урегулювання цього питання, свідчить про те, що позивач недобросовісно використовує своє право.

Частиною 3 ст.13 ЦК України визначено, що не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

В судовому засіданні позивач зазначила інші підстави для визнання договору оренди землі недійсним, а саме бажає самостійно обробляти земельну ділянку, а тому фактично не підтримала підстави, викладені у позовній заяві.

За таких обставин, вимоги позивачки про визнання договору недійсним слід розцінювати як формальний привід для припинення договірних відносин з відповідачем.

Бажання позивача самостійно обробляти свою земельну ділянку не може бути підставою для визнання договору недійсним, оскільки така підстава не передбачена ні ст.203, ст.215 ЦК України, ні Законом України "Про оренду землі", на самим договором.

Таким чином, суд не вбачає порушення суб'єктивного права, що є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. А тому, вимоги позивача не підлягають задоволенню, оскільки відсутні законні підстави для цього.

Згідно ст.88 ЦПК України - понесені позивачем судові витрати необхідно покласти на його рахунок.

Керуючись ст.ст.10, ст.11, ст.60, ст. 214, ст.215, ст.218 ЦПК України суд ,-

в и р і ш и в :

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди землі від 31 травня 2012 року, зареєстрованого відділом Держкомзему в Олександрівському районі Кіровоградської області 03 серпня 2012 року за №352050004003340.

На рішення суду може бути подана через Олександрівський районний суд в Кіровоградський апеляційний суд апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя :(підпис)

Копія вірна:

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2

Рішення набрало законної сили

Оригінал рішення знаходиться в справі №397/689/13-ц (н/п 2/397/269/13).

Суддя Олександрівського районного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2