Рішення
від 21.03.2013 по справі 0809/1668/2012
ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 0809/1668/2012

Провадження №: 2/332/3/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2013 р.

Заводський райсуд м.Запоріжжя в складі

судді: Марченко Н.В.

при секретарі: Фурдак В. И.

Розглянувши відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1, що діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ПП «Дитячий оздоровчий комплекс «Лісок» про стягнення боргу.

УСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПП «Дитячий оздоровчий комплекс «Лісок» про стягнення боргу у зв*язку з тим , що 14 лютого 1997 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був укладений шлюб, який зареєстрований Заводським районним відділом РАЦСу м. Запоріжжя. У зв'язку з заміною прізвища дружини з «ОСОБА_4» на «ОСОБА_4» відділом РАЦСу Заводського районного управління юстиції м. Запоріжжя, видано нове свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 22 травня 2003 року, актовий запис № 35.

Від шлюбу з ОСОБА_4 позивач має двох синів-близнюків: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 14 листопада 1999 року) та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3).

Під час перебування у шлюбі з позивачем ОСОБА_4 стала співвласником Приватного підприємства «Дитячий оздоровчий комплекс «Лісок» (код ЄДРПОУ 33794968), що підтверджується статутом цього підприємства, затвердженому власниками згідно протоколу № 1 від 01 вересня 2005 року. Іншими співвласниками зазначеного підприємствами стали також ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у рівних частках - по 1\5 частині.

Згідно договору купівлі-продажу від 27 лютого 2006 року, засвідченого приватним нотаріусом Запорізького районного округу Запорізької області ОСОБА_10 (реєстровий номер 816), Приватне підприємство «Дитячий оздоровчий комплекс «Лісок» в особі директора ОСОБА_6 придбало у приватного підприємця ОСОБА_8 нерухоме майно - однойменний дитячий оздоровчий комплекс «Лісок», який розташований на земельній ділянці площею 58 723 кв. м. за 200 000 грн.

Згідно Протоколу № 3 Зборів Власників Приватного підприємства « Дитячий оздоровчий комплекс «Лісок» від 18.06.2006 року у відповідності, до поданих заяв ОСОБА_9 та ОСОБА_8 про їх вихід зі складу співвласників ПП Дитячий оздоровчий комплекс «Лісок», вони були виведені зі складу співвласників і їх частки в статутному капіталі ПП були перерозподілені таким чином: ОСОБА_6 - 333,33 грн. - 1 частка; ОСОБА_7 - 333,33 грн.- 1 частка; ОСОБА_4 - 333, 33 грн - 1 частка, що і було закріплено в другій редакції Статуту Приватного підприємства «Дитячий оздоровчий комплекс «Лісок» від 2006 року.

Дитячий оздоровчий комплекс «Лісок» розташований в с. Канівське Запорізького району, Запорізької області на земельній ділянці площею 58 723 кв. м. До складу оздоровчого комплексу « Лісок» входять наступні об'єкти нерухомого майна:

адміністративно-побутовий корпус, цегла, загальною площею 587, 5 кв. м., літера А- 2»;

- будівля ізолятора, інв. № 1000092. цегла, загальною площею 74,7 кв. м., літера «Б»;

- будівля спального корпусу № 1, інв. № 1000093, цегла, загальною площею 189,3 кв. м., літера «В»;

- будівля спального корпусу № 2 інв. № 1000094, цегла, загальною площею 176,2 кв. м., літера « Г»;

- будівля спального корпусу № 6, інв. № 1000107, цегла, загальною площею 338,7 кв.м., літера «Д-2»;

- будівля спального комплексу № 5, інв.. № 1000106, цегла, загальною площею 345, 3 кв. м., літера «Ж-2»;

- будівля спального корпусу № 3, цегла, інв. № 1000095, цегла, загальною площею 727, 5 кв. м., літера « 3-2»;

гостьовий будиночок, шлакоблок, цегла, загальною площею 113, 5 кв. м., літера «К»;

- естрада на 320 місць, інв. № 200005, цегла, загальною площею 222,1 кв. м., літера «Л»;

- гуртожиток, інв. № 1000153, цегла, загальною площею 192,0 кв. м., літера « М-2»;

- майстерня, цегла, загальною площею 108,4 кв. м., літера «Н»;

- будівля складу, інв. № 1000105, цегла, загальною площею 16,6 кв. м., літера «О»;

склад, цегла, загальною площею 226,6 кв. м., літера «П-2»;

- будівля їдальні з підвалом інв.. № 1000099, шлакоблок, загальною площею 720,6 кв. м., літера «Р»;

- душова, інв. № 1000104, шлакоблок, загальною площею, 86,4 кв. м., літера « С»;

- будівля допоміжна, інв. № 1000108. шлакоблок, загально площею 68,4 кв. м., літера «У»;

- будівля гуртожитку, інв. № 1000102, цегла, загальною площею 122,3 кв. м., літера «ор-2»;

- вбиральня, інв. № 1000098, цегла, загальною площею 63,8 кв. м, літера «X»;

- гараж, літера «Ц»;

- вбиральня, літера И»;

вбиральня, літера «И» РБУ, літера «Ч»;

- дизельна, літера «Г»;

паркан, позначений в плані цифрою « 1»;

резервуар. Інв. № 2000007, позначений п лані цифрою «№5»;

замощення, покриття, літера «І»;

- намет, літера «К-1»;

- водопровід питної води інв. № 3000034;

водопровід технічної води інв. № 3000035;

кабельна мережа, інв. № 3000037;

- кабельна мережа освітлення інв. № 3000039;

ліфт вантажний ЛГМ-100, інв. № 4415319;

посудомийна машина інв. № 6006963;

- підйомник, ПН, інв. №4415146;

- холодильні камери - інв. №4420090,4420091,

- холодильна машина ПФ-56, інв. № 4420332;

- шафа холодильна СН-0,15, інв. 4800500;

- шафа холодильна ШХ-0,56. інв. № 4412202;

- шафа холодильна ШХ-0,8, інв. № 4412200;

- шафа холодильна ШХ-1,2, інв. № 4412202;

- електрокотел КП 7-250, інв. № 4429432;

- елекрокотел КПЕ-160, інв. № 4420098;

- електрокотел СНОЛ - 1,6., інв. № 44225...;

- електросковорода СЕСМ-0,2, інв.. 4412184;

- трансформатор 100\20-66, інв. №4200385;

- електропіч ЕП-6, інв. № 4200385.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 після тривалої тяжкої хвороби померла.

Після смерті дружини позивачу стало відомо, що протоколом зборів № 7 від 19 вересня 2007 року при участі двох співвласників Приватного підприємства «Дитячий оздоровчий комплекс «Лісок», а саме: ОСОБА_6 та ОСОБА_7, за відсутністю третього співвласника підприємства ОСОБА_4, її виключено зі складу власників зазначеного підприємства за невиконання обов'язків, передбачених п. 6.4 Статуту підприємства, а саме за те, що моя дружина начебто не вносила власні кошти необхідні для функціонування підприємства, без будь яких пояснень ухилялась від спілкування з співвласниками підприємства.

В пункті № 2 Протоколу вказано, що «частку ОСОБА_4 в статутному капіталі приватного підприємства в розмірі 333 грн. викупити на користь інших співвласників. Директору ОСОБА_6 забезпечити перерахування або передачу іншим чином вартості частки ОСОБА_4 в сумі 333,33 грн. на її користь».

Відповідно до п. 8 ст. 6 Статуту Приватного підприємства «Дитячий оздоровчий комплекс «Лісок» від 18 червня 2006 року, виплата вартості частки майна власника, що виходить зі складу власників підприємства, здійснюється в порядку і на умовах визначених вказаною статтею Статуту, а саме, п. 2 ст. 6, в якому вказано, що грошова оцінка відчужуваної частки власника здійснюється за ринковою ціною на дату відчуження в термін не пізніше 10 робочих днів з моменту прийняття рішення про придбання частки Підприємством або співвласниками, що залишаються Власниками підприємства. В разі не досягнення згоди співвласників щодо вартості відчужуваної частки майна, за рішенням Власників залучається незалежний оцінювач, вибір якого проводиться на конкурентних засадах.

Згідно п. 3 ч. 6 Статуту виділення частки в натурі для наступного відчуження не допускається.

Відповідач, за життя ОСОБА_4, не зробив оцінку її частки в нерухому майні (тобто 1\3 частини, на той час) в Приватному підприємстві «Дитячий оздоровчий комплекс «Лісок» і не сплатив вартість її частки в нерухомому майні. Не виконав також Відповідач зазначені дії і з позивачем, як спадкоємцем першої черги та законним представником її неповнолітніх дітей.

Таким чином, ПП «ДОК «Лісок» заборгував перед дружиною позивача ОСОБА_4, не сплативши їй ринкову вартість частки в спільному майні співвласників зазначеного підприємства.

В 2010 році позивач звертався до Заводського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ПП «Дитячий оздоровчий комплекс «Лісок», в якому просив визнати рішення зборів власників підприємства від 19 вересня 2007 року недійсним та визнання права власності на частку в статутному капіталі в порядку спадкування за законом. Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 04 березня 2010 року (цивільна справа № 2-88\2010 р.) ,в задоволенні позову на підставі ст. ст. 98,100 ЦК України, було відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 29 квітня 2010 року апеляційна скарга була залишена без задоволення, а вказане рішення суду першої інстанції без змін, тобто рішення набрало законної сили. В матеріалах цивільної справі № 2-88\2010 р. на аркуші № 55 є поштова квитанція про перерахування ОСОБА_4 її частки в уставному фонді Приватного підприємства «Дитячий оздоровчий комплекс «Лісок», в якій зазначена адреса отримувачки : АДРЕСА_1, хоча вона проживала і була зареєстрована за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_2 і не отримувала такої частки.

Але все ж таки дізнавшись про дії Відповідача по її виключення з складу власників і не отримавши оплати своєї частки вартості нерухомого майна, у розмірі, передбаченому п. 2 ст. 6 Статуту Приватного підприємства, ОСОБА_4 надіслала 06.11.2007р. директору підприємства ОСОБА_6 дві заяви поштовим переказом з повідомленням, в якому просила призначити дату загальних зборів власників підприємства з порядком денним про розрахунок з нею по її частці у нерухомому майні Приватного підприємства, та із заявою про надання їй завіреної належним чином копії Статуту підприємства, копії протоколу, яким начебто вона виведена із складу співвласників та копії балансових документів (копії зазначених заяв та конвертів додаються). Але її звернення були проігноровані, відповіді вона не отримала, загальні збори власників по зазначеним питанням не відбувались. З 16 січня 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_4 знаходилась в тяжкому стані в лікарнях м. Запоріжжя і Київа і не могла відстоювати свої майнові права, ІНФОРМАЦІЯ_2 року вона померла.

Наведені обставини підтверджують, що Відповідач ніяким чином не розрахувався з померлою дружиною позивача за її життя згідно ринкової вартості її частки у спільній власності у відповідності до п. 6.2 Статуту підприємства.

У відповідності до положень ст. 1 261 ЦК України позивач, як чоловік, що пережив спадкодавця - свою дружину, та її малолітні діти: ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є спадкоємцями покійної ОСОБА_4 першої черги.

Позивач постійно проживав разом зі своєю дружиною до її смерті, що свідчить у відповідності з ч. 3 ст.1 268 ЦК України про те, що я прийняв спадщину. Окрім того, у відповідності до вимог ст. 1 269 ЦК України позивач подав в встановлений ч. 1 ст. 1 270 ЦК України (шість місяців) строк заяву про прийняття спадщині, про що свідчить Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися в наслідок його смерті. В даному випадку це право на виплату вартості її частки в спільній власності Приватного підприємства «Дитячий оздоровчий комплекс «Лісок».

Право стягнення на користь позивача та на корить малолітніх дітей померлої ОСОБА_4 вказаних коштів не заперечується і положеннями ст. 1219 ЦК України.

В даному випадку, зобов'язання Відповідача після смерті ОСОБА_4 перед її спадкоємцями про оплату вартості її частки у майні Приватного підприємства «Дитячий оздоровчий комплекс «Лісок» у відповідності до п. 2 ст. Статуту, не є нерозривно пов'язаним з особою померлої, а тому дає позивачу право вимоги від Відповідача виконання його зобов'язань в порядку спадкування за законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1230 ЦК України, спадкоємцям переходить право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві у договірних зобов'язаннях.

Таким чином, інші співвласники, заволодівши часткою нерухомого майна в приватному підприємстві «Дитячий оздоровчий комплекс «Лісок», яке по праву належало померлій дружині позивача і користуючись нею до теперішнього часу, не компенсували їй вартість її майна у відповідності до п. 2, п.8 ст. 6 Статуту підприємства, тобто завдали їй матеріальну шкоду.

Діями Відповідача суттєво були порушені права дружини ОСОБА_4 за життя, а після її смерті - її спадкоємців за законом.

Сам факт створення Приватного підприємства «Дитячий оздоровчий комплекс «Лісок», свідчить про взаємовідношення між співвласниками в області керування, виходу із складу співвласників, порядок оплати його частки в спільному майні, що підтверджується статусом цього підприємства, затвердженому власниками згідно протоколу № 01 від 01 вересня 2005 року, де прописані всі обставини володіння та здійснення права власності на майно підприємства і другою редакцією статуту від 2006р.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов, просить його задовольнити з підстав указаних в позові, згідно оцінки майна, проведеної за ухвалою суду та стягнути вартість майна в 1/3 частини майна ПП «Дитячий оздоровчий комплекс «Лісок» 928833,00 грн. а також судові витрати.

Представник відповідача позов не визнав з тих підстав що 26 серпня 2009 р. ОСОБА_1 звертався до Заводського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою про визнання рішення недійсним та визнання права власності на частку в статутному капіталі ПП «Дитячий оздоровчий комплекс «Лісок» в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_4 Рішенням суду першої інстанції від 04.03.2010 р. у справі № 2-88/10 в задоволенні позову відмовлено, оскільки на час смерті дружини позивача до складу спадкового майна не входила частка у статутному капіталі підприємства, а тому він не має права порушувати питання про визнання його права в порядку спадкування за законом (стаття 1218 ЦК України).

Вказане рішення Заводського районного суду було залишене без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 29.04.2010 р. з тих же підстав, що були враховані судом першої інстанції. В серпні 2011 р. ОСОБА_1 повторно звернувся до Заводського районного суду м. Запоріжжя до ПП «Дитячий оздоровчий комплекс «Лісок» з позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування на частку в статутному капіталі та стягнення вартості майна. За результатами вивчення матеріалів повторного позову суд виніс ухвалу від 23.08.2011 р. про відмову у відкритті провадження у справі за вказаним позовом з посиланням на ч. 2 ст. 122 та ч. 1 ст. 223 ЦПК України, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони не можуть заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих же підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

Апеляційним судом Запорізької області апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції відхилено, а ухвала судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 23.08.2011 р. залишена без змін.

Подання ОСОБА_1 нового позову з вимогою про стягнення на його користь та користь малолітніх синів ринкової вартості 1/3 частини майна ПП «ДОК «Лісок» в порядку спадкування за законом жодним чином не означає, що ним. змінено підстави позову, оскільки він претендує на частку майна підприємства в порядку спадкування. Вимога щодо стягнення вартості частки майна є похідною від визнання або не визнання права власності. А це питання досліджено, оцінено та вирішено рішенням суду, що набрало законної сили, тобто не може повторно заявлятися та оспорюватися в іншому процесі.

Твердження про те, що ОСОБА_5 не була присутньою на зборах співвласників ПП «Дитячий оздоровчий комплекс «Лісок» 19.09.2007 р., де було прийнято рішення про виключення її зі складу співвласників, спростовується матеріалами цивільної справи № 2-88/10 якими доведено, що факт її присутності підтверджується її особистим підписом на листі - запрошенні для участі в зборах з зазначенням порядку денного.

На виконання рішення зборів частка ОСОБА_4 в статутному капіталі в сумі 333.33 грн. перерахована їй поштовим переказом (цей факт також знайшов підтвердження у матеріалах справи № 2-88/10). При цьому, поштовий переказ був здійснений за адресою реєстрації ОСОБА_4, що вказана нею згідно паспортних даних у Статуті підприємства - АДРЕСА_1, а не за іншою адресою, тобто претензії позивача ОСОБА_1 з цього приводу є безпідставними.

Твердження позивача про обов'язок співвласників сплатити ОСОБА_4 вартість її частки в нерухомому майні підприємства за результатами незалежної оцінки не відповідає змісту положень Статуту ПП, що діяв на той момент, оскільки це правило згідно приписів статті 6 Статуту, викладеного у другій редакції, застосовується лише у випадках подачі заяви співвласника про вихід зі складу власників підприємства (намірі продати або передати свою частку) - в такому випадку здійснюється грошова оцінка відчужуваної частки.

У спірному випадку співвласника ОСОБА_4 ВИКЛЮЧЕНО зі складу власників підприємства за порушення вимог, покладених на неї Статутом та рішеннями зборів, з виплатою коштів належної їй частки статутного капіталу.

Твердження позивача про наявність у нього права на успадкування за законної вартості частки ОСОБА_4 у майні ПП «Дитячий оздоровчий комплекс «Лісок» з посиланням на приписи ст. ст. 1218, 1219, 1230 ЦК України не відповідають вимогам законодавства та не може братись до уваги, з таких підстав до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті .

Позовні вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на твердженні, що він має право успадкувати законом нібито існуючу заборгованість зі сплати частки у майні «Дитячий оздоровчий комплекс «Лісок» покійної дружини ОСОБА_4. витікають з участі в цьому підприємстві, тобто є корпоративними правами.

При вирішенні корпоративного спору для винесення правосудного рішення необхідно встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивне матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а та з'ясувати наявність чи відсутність факту їх порушення. Корпоративні відносини згідно ч. 1 статті 167 ГК визначаються як «права особи частка якої вибачається у статутному фонді (майні) господарської організації, включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарем організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також правомочності,, передбачені законом та статутними документами». Корпоративні права не є об'єктом або окремим, видом права власності та не входять до спадщини, оскільки за своєю правовою природою є правом на участи товариствах: та правом членства в об'єднаннях громадян (ст. 1219 ЦК У країни).

Крім того, посилання позивача на ст. 1230 ЦК України щодо права на відшкодування збитків, завданих спадкодавцеві, не може бути взято до уваги, оскільки ця норма регулює права спадкоємця лише на відшкодування збитків у договірних зобов'язаннях, якими корпоративні права не є за своєю суттю.

Вислухавши сторони, дослідивши докази по справі, матеріали цивільної справи № 2-88\2010, суд вважає позов таким , що підлягає задоволенню з наступних підстав.

14 лютого 1997 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 був укладений шлюб, який зареєстрований Заводським районним відділом РАЦСу м. Запоріжжя. У зв'язку з заміною прізвища дружини з «ОСОБА_4» на «ОСОБА_4» відділом РАЦСу Заводського районного управління юстиції м. Запоріжжя, видано нове свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 22 травня 2003 року, актовий запис № 35.