Ухвала

від 11.04.2013 по справі 2а-1870/6887/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 р.Справа № 2а-1870/6887/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

представника позивача Солдаткина С.Г.

представника відповідача Зубкова К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.11.2012р. по справі № 2а-1870/6887/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Зодіак"

до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Зодіак", (далі по тексту - позивач, ТОВ "ТВП "Зодіак"), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції (далі по тексту - відповідач, Шосткинська ОДПІ), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення:

- № 0000142341 від 07.06.2012 р.;

- № 0000122341 від 07.06.2012 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Шосткинською ОДПІ проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Зодіак", за наслідками якої складено акт № 286/22-005/21124657 від 21.05.2012 р.

На підставі вказаного акту відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000142341, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на суму 66 104,00 грн.

- № 0000122341, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на суму 531 131,00 грн.

Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення № 0000142341 та № 0000122341 є протиправними та підлягають скасуванню з наступних підстав.

У акті перевірки відповідачем було визнано нікчемними правочини, укладені ТОВ "ТВП "Зодіак" з рядом підприємствам.

Позивач зазначає, що під час проведення перевірки відповідачем не було взято до уваги наявні у позивача первинні документи, а саме договори поставки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, платіжні доручення, тобто всі ті документи, які підтверджують фактичну передачу, транспортування та оплату товару, отриманого ТОВ "ТВП "Зодіак" від контрагентів за період з 01.04.2010 року по 31.12.2011 року. Усі господарські угоди були належним чином оформлені, виконані, оплачені позивачем, проведені по бухгалтерському та податковому обліку. Первинні документи та податкові накладні, на підставі яких ТОВ "ТВП "Зодіак" сформувало спірні суми валових витрат та податкового кредиту, містять всі необхідні реквізити, складені особами, що на момент їх складання були в установленому порядку зареєстровані як юридичні особи та як платники податків (в тому числі і податку на додану вартість). Такі документи повністю розкривають зміст господарських операцій. Отримані товарно-матеріальні цінності від вищевказаних підприємств являються сировиною, витратними матеріалами та комплектуючими, які були використані позивачем в своїй господарській діяльності, а саме для виробництва гофрованого картону й тари з гофрокартону.

Позивач вважає, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податків права на податковий кредит та на валові витрати від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26.11.12 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Зодіак" до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000142341 від 07 червня 2012 року та № 0000122341 від 07 червня 2012 року.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у період з квітня по травень 2012 року Шосткинською об'єднаною державною податковою інспекцією проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробниче підприємство "Зодіак" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.12.2011 року, за наслідками якої був складений акт № 286/22-005/21124657 від 21.05.2012 р. (далі - акт перевірки).

На підставі вказаного акту перевірки, 07.06.2012 р. відповідачем було прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000142341, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 66 104,00 грн., у тому числі 44 069,00 грн. за основним платежем та 22 035,00 грн. штрафні (фінансові) санкції та № 0000122341, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 531 131,00 грн., у тому числі 436 842,00 грн. за основним платежем та 94 289,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Підставою для донарахування грошових зобов'язань позивачу стали висновки податкового органу, викладені в акті перевірки про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "Різано-Трейд", ТОВ "Парітет Індустрія", ТОВ "Компанія Вайліс", ТОВ "ТВП Техномашпостач" , ТОВ "Остін Трейд", ТОВ "Інвест Іновейшен Груп", ТОВ "Ліга Інтертрейд", ТОВ "Медео-Захід".

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковими повідомленнями-рішеннями Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції від 07 червня 2012 року за № 0000142341 та № 0000122341 порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказані рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 01.08.2010 p., між ТОВ "Інвест Інновейшн Груп" (продавець) та ТОВ "ТВП "Зодіак" (покупець) було укладено договір поставки № 01/08/2010, предметом якого була поставка дизельного палива, клею, крохмалю, соди та інше (т.1 а.с. 146). В перевірений податковий період позивач від ТОВ "Інвест Інновейшн Груп" по зазначеній угоді отримав дизельне паливо на загальну суму 138840,00 грн. в т.ч. ПДВ 23140,00 грн. та інші ТМЦ.

На виконання вказаної угоди, ТОВ "Інвест Інновейшн Груп" було поставлено позивачу дизельне паливо, про що свідчать товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів Форми № 1-ТТН. Також продавцем на адресу позивача було виписано податкові та видаткові накладні (т.1 а.с. 148-164).

Оплату дизельного палива та інших ТМЦ позивач здійснив в повному обсязі в безготівковому порядку, про свідчать платіжні доручення (т.1. а.с. 165-172).

Крім того, як пояснив в суді першої інстанції представник позивача, у серпні 2011 р. виникла необхідність провести ремонт автомобіля Renault реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ТОВ "ТВП "Зодіак", в зв'язку з чим 29 серпня 2011 р. водій ОСОБА_5 був направлений у відрядження до м. Кагарлик Київської області на вказаному автомобілі, метою відрядження було доставка гофропродукції на кондитерську фабрику "Лагода", а також на зворотному шляху ремонт автомобіля на станції технічного обслуговування в м. Бровари Київської області, зазначене підтверджується посвідченням відрядженого № 228, видане на підставі наказу № 161 від 25.08.2011 р., в якому вказана мета відрядження - доставка гофропродукції та ремонт автомобіля, з відмітками про прибуття в пункти призначення і вибування з них (т.3 а.с. 27). Факт перевезення вантажу вказаним автомобілем у період з 29 по 31 серпня 2011 р. підтверджується подорожнім листом № 62 (т.3.а.с. 28). Технічне обслуговування та ремонт автомобілів на вказаній СТО здійснює фізична особа-підприємець ОСОБА_6 В підтвердження законності здійснення вказаною фізичною особою-підприємцем даного виду діяльності позивачем були надані свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, довідка Броварської ОДПІ про те, що ОСОБА_6 перебуває на податковому обліку ОДПІ та з 01.04.2011 р. працює на загальній системі оподаткування, обліку та звітності (т.3 а.с. 17-19). Надання послуг з ремонту автомобіля підтверджується актом надання послуг (т.3.а.с. 21). Зазначені послуги повністю були оплачені (в сумі 4200 грн., в т.ч. ПДВ 700 грн.) позивачем та ФОП ОСОБА_6 було видано податкову накладну (т.3 а.с. 21).

З пояснень представника відповідача, з метою здійснення вказаного ремонту автомобіля позивачем на підставі усного договору було придбано у ТОВ "Медео-Захід" запчастини. Підставою для оплати вартості запасних частин був рахунок-фактура на суму 8739 грн. 60 коп., яка була перерахована на рахунок ТОВ "Медео-Захід", що підтверджується платіжним дорученням, ТОВ "Медео-Захід" виписало видаткову накладну та податкову накладну на адресу ТОВ "ТВП "Зодіак" (т.3 а.с.22).

Також, судом першої інстанції встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ "Остін Трейд" (постачальник) укладено договір постачання від 01 липня 2011р. №92, предметом якого є постачання товару (крохмалю кукурудзяного (технічного), ротаційних штанцформ, гофровалів профіль "В", картону К-Ім 150ф1050) (т.2. а.с. 1). Пунктом 4.1. зазначеного договору визначено, що доставка товару здійснюється силами та за рахунок покупця. На виконання вказаного договору у липні-листопаді 2011 року ТОВ "Остін Трейд" реалізувало ТОВ "ТВП "Зодіак" зазначені товари на загальну суму 561339,65 грн., в тому числі ПДВ 93556,62 грн., про що складено відповідні видаткові та податкові накладні, доставка товарів здійснювалась власним транспортом позивача, що підтверджено товарно - транспортними накладними (т.2 а.с. 2-25). Вказані товари були повністю оплачені позивачем в безготівковому порядку, про що свідчать платіжні доручення (т.2 а.с. 26-36).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем (покупець) та ТОВ "Ліга Інтертрейд" (постачальник) було укладено договір №4 від 04.01.2010, предметом якого є постачання картонно - паперової продукції (т.1 а.с. 89). На виконання вказаного договору ТОВ "Ліга Інтертрейд" реалізувало позивачу картону у червні 2010 року на загальну суму 69776,95 грн., в тому числі ПДВ 11629,49 грн., про що складено відповідні видаткові та податкові накладні, доставка товару здійснювалась власним транспортом позивача, що підтверджується товарно - транспортними накладними (т.1 а.с. 90-110). Вказаний товар був повністю оплачений позивачем в безготівковому порядку, про що свідчить виписка з банківського рахунку позивача (т. 1 а.с.96-97).

Також, позивачем (покупцем) було укладено договір поставки товару №28/06 від 28.07.2010 з ТОВ "Різано трейд" (постачальником), на виконання якого позивачем було придбано сировини (картону) у липні-серпні та жовтні 2010 року на загальну суму 1050753,53 грн., в тому числі ПДВ - 175125,59 грн. ТОВ "Різано трейд" на адресу позивача виписано відповідні видаткові та податкові накладні, доставка товару здійснювалась власним транспортом позивача, про що складено товарно - транспортні накладні (т.1. а.с. 111-125). Зазначений товар був повністю оплачений позивачем в безготівковому порядку, про що свідчать платіжні доручення (т. 1 а.с.126-145).

З матеріалів справи також вбачається, що між позивачем (покупець) та ТОВ "Паритет індустрія" (постачальник) укладено договір поставки №01/12/2010 від 01.11.2010, на виконання вимог якого у липні-серпні та жовтні 2010 року позивачем було отримано сировини (картону, клею, соди) на загальну суму 664188,48грн., в тому числі ПДВ -110698,08 грн. (т.1. а.с. 173). Зазначені операції відображені у відповідних видаткових та податкових накладних, доставка товару здійснювалась власним транспортом позивача, що відображено в товарно - транспортних накладних (т.1 а.с. 174-181). Вказаний товар був повністю оплачений позивачем про що свідчать платіжні доручення (т.1 а.с. 182-185).

Крім того, колегією суддів встановлено, що позивачем (покупець) був укладений договір поставки з ТОВ "Компанія Вайліс" (постачальник) №21 від 22.12.2010, на виконання якого позивачем було отримано потягом січня - березня 2011 року товарів на загальну суму 1228983,11 грн., в т.ч. 204830,52 грн., про що видано видаткові та податкові накладні, доставка товару здійснювалась власним транспортом позивача, що відображено в товарно - транспортних накладних (т.1. а.с. 186-214). Зазначений товар був повністю оплачений позивачем про що свідчать платіжні доручення (т.1. а.с. 215-230).

Також, позивачем (покупець) був укладений договір поставки з ТОВ "Торгово - промислова компанія "Техномашпостач" (постачальник) №39 від 31.03.2011, на підставі якого позивачем у квітні 2011 року було отримано сировини (папір для гофрування) на загальну суму 292241,7 грн., в тому числі ПДВ 48706,86 грн. (т.1 а.с 231). Зазначені операції відображені у відповідних видаткових та податкових накладних, доставка здійснювалась власним транспортом позивача, що відображено в товарно - транспортних накладних (т.1. а.с. 232-237). Вказаний товар був оплачений позивачем, про що свідчать платіжні доручення (т.1 а.с 238-241).

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п. 2 ст.3 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3, п. 7.1, п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (якій був чинним на момент виникнення правовідносин), об'єктом оподаткування цим податком є операції платників податків з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України; продаж товарів здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням ПДВ; особа - продавець, яка зареєстрована як платник ПДВ, зобов'язана на кожну повну або часткову поставку товарів нарахувати покупцю ПДВ та скласти і передати йому податкову накладну, яка є підставою для зарахування вказаної в ній суми ПДВ до податкового кредиту. Пункт 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачає, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно до п.п. 7.2.3 п.7.2, п.п. 7.3.1 п.7.3 та п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна є підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що здійснено покупцем: чи то оплату товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Згідно п.п. 7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.9.6 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", свідоцтво про реєстрацію особи в якості платника ПДВ діє до дати його анулювання.

Аналогічні норми містить і Податковий кодекс України (який розповсюджується на господарські операції, що були здійснені після набрання ним чинності).

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог.

Пунктом 201.8 ст.201 Податкового кодексу України, визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент видачі податкових накладних позивач та його контрагенти були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, про що є відповідне свідоцтво, а, отже, мали право складати податкові накладні.

Отже, зважаючи на те, що підприємство має належним чином оформлені податкові накладні, колегія суддів вважає, що сума податку на додану вартість правомірно віднесена позивачем до податкового кредиту.

Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (якій був чинним на момент виникнення правовідносин) передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно пп.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (товарів, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

Згідно до пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", зокрема, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (який розповсюджується на господарські операції, що були здійснені після набрання ним чинності), витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Колегія суддів вважає, що документи (видаткові, податкові накладні, товарно - транспортні накладні) щодо господарських операцій позивача та зазначених вище підприємств мають всі обов'язкові реквізити визначені законодавством, а відтак є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку та відображають фактично здійснені позивачем господарські операції.

Також, колегія суддів зазначає, що згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, навіть, якщо контрагент Позивача не задекларував та не сплатив податкові зобов'язання відповідальність та відповідні негативні наслідки настає саме щодо цього контрагента. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення вартості придбаних товарів або послуг до складу валових витрат (або витрат операційної діяльності) або права на відшкодування ПДВ у разі, якщо такий платник податку виконав усі передбачені законом умови та має документальні підтвердження розміру таких витрат або податкового кредиту.

Отже, колегією суддів встановлено, що оскаржувані правочини мали реальний характер, товари були отримані на підставі спірних угод, та використані в господарській діяльності позивача, оплата здійснена через банк, факт збитковості операції, чи невідповідності господарської діяльності не встановлено.

Жодного доказу який би свідчив, що протиправна діяльність інших підприємств безпосередньо пов'язана зі спірними правочинами і про таку діяльність були обізнані посадові особи позивача та приймали в ній участь не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 26.11.12 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.11.2012р. по справі № 2а-1870/6887/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С. Судді (підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С.

Повний текст ухвали виготовлений 16.04.2013 р.