Рішення

від 24.04.2013 по справі 106/9611/2012

ЄВПАТОРІЙСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 106/9611/2012

Провадження № 2/106/33/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2013 року Євпаторійський міський суд АР Крим в складі:

Головуючого - судді Вільхового І.М.

при секретарі - Александровій С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Автогаражного кооперативу № 3 про поновлення на посаді, визнання формулювання причин звільнення незаконним, зміни формулювання причин звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення коштів за затримку розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Автогаражного кооперативу № 3 про поновлення на посаді, визнання формулювання причин звільнення незаконним, зміни формулювання причин звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення коштів за затримку розрахунку при звільненні, відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги мотивує тим, що він з 02.02.1996 року працював в Автогаражному кооперативі №3 що розташований в м. Євпаторії, вул.. Будівельників , б., на посаді голови кооперативу. Протоколом загальних зборів кооперативу від 10.08.2012 року, було змінено голову кооперативу , а його звільнено, про звільнення він дізнався 16.08.2012 року. Протокол загальних зборів кооперативу від 10.08.2012 року ним було оскаржено до суду. 13.09.2012 року позивачем було отримано трудову книжку, але розрахунок при звільнені проведений не був. Згідно трудової книжки позивача звільнили за ч.2 ст. 36 КЗпП України у зв'язку з закінченням повноважень та переобранням нового голови тоді як в протоколі загальних зборів зазначено-звільнити в зв'язку з недовір'ям. Враховуючи те, що позивача 29.05.2012 року було обрано на посаду голови кооперативу строком на три роки, останній вважає, що формулювання його звільнення в зв'язку з закінченням повноважень є незаконним та має бути скасованим. В зв'язку з тим, що позивач перебуває у вимушеному прогулі з 23.08.2012 року, останній просить стягнути з відповідача заробітну плату в розмірі 2249,52 гривні.

Також позивач вважає, що діями відповідача, яки полягали у його незаконному відстороненні від роботи, йому спричинено моральну шкоду яка полягає у душевних стражданнях у зв'язку зі зміною життєвих зв'язків, порушень стану життя, складанням нервозності, вимушеною зміною образу життя та втратою роботи на якій він працював значний час, спричинену моральну шкоду оцінює у 5000 гривень.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги уточнив просив стягнути з відповідача на його користь кошти за час затримки розрахунку при звільнені з 02.03.2013 року по 24.04.2013 року в розмірі 4070,56 грн., а також кошти за час вимушеного прогулу з 23.08.2012 року по 02.03.2013 року в розмірі 14 461,20 грн. Уточнені вимоги мотивував тим, що ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 04.03.2013 року було залишено без змін рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 16.01.2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Автогаражного кооперативу № 3 про визнання недійсними зборів членів кооперативу, скасуванні протоколу та рішення зборів кооперативу від 10.08.2012 року, яким позовні вимоги задоволені в повному обсязі. 02.03.2013 року відбулись загальні збори членів Автогаражного кооперативу № 3, на яких було обрано нового голову кооперативу. Також позивач просив залишити без розгляду позовні вимоги в частині поновлення його на посаді голови Автогаражного кооперативу № 3.

Представник позивача у судовому засіданні позовну заяву свого довірителя підтримав, просив задовольнити в повному обсязі, дав пояснення аналогічні уточненої позовної заяви.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, визнала позовні вимоги в частині кошти за час затримки розрахунку при звільнені з 02.03.2013 року по 24.04.2013 року, а також кошти за час вимушеного прогулу з 23.08.2012 року по 02.03.2013 року, також не заперечувала проти зміни дати та формулювання звільнення позивача з посади голови Автогаражного кооперативу № 3. Проте заперечувала проти розміру сум стягнення, пояснивши це тим, що на даний час проведена аудиторська перевірка Автогаражного кооперативу № 3, за результатами якої дула виявлена нестача коштів під час керування Автогаражним кооперативом № 3 позивачем.

Свідок ОСОБА_5, у судовому засіданні пояснив, що є членом Автогаражного кооперативу № 3, в період головування ОСОБА_1 кооперативом, останній зарекомендував себе з позитивної сторони, за весь час його роботи нарікань на нього не було.

Свідок ОСОБА_2, у судовому засіданні пояснив, що є членом Автогаражного кооперативу № 3, в період головування ОСОБА_1 кооперативом, останній зарекомендував себе з позитивної сторони, за весь час його роботи нарікань на нього не було.

Свідок ОСОБА_7, у судовому засіданні пояснив, що є членом Автогаражного кооперативу № 3, та був членом ревізійної комісії кооперативу, в період головування ОСОБА_1 кооперативом, останній зарекомендував себе з позитивної сторони, за весь час його роботи нарікань на нього не було.

Свідок ОСОБА_8 , у судовому засіданні пояснив, що є членом Автогаражного кооперативу № 3, в період головування ОСОБА_1 кооперативом, останній неналежним чином виконував покладені на нього обов'язки в зв'язку з чим, ОСОБА_9 було переобрано загальними зборами кооперативу.

Свідок ОСОБА_10, у судовому засіданні пояснив, що є членом Автогаражного кооперативу № 3, в період головування ОСОБА_1 кооперативом, останній неналежним чином виконував покладені на нього обов'язки в зв'язку з чим, ОСОБА_9 було переобрано загальними зборами кооперативу.

Свідок ОСОБА_11, у судовому засіданні пояснив, що є членом Автогаражного кооперативу № 3, в період головування ОСОБА_1 кооперативом, останній неналежним чином виконував покладені на нього обов'язки в зв'язку з чим, ОСОБА_9 було переобрано загальними зборами кооперативу. Також вказав на те, що з 2003 року коли він виїхав на постійне місце мешкання до Германії, ОСОБА_1 не належним чином забезпечував збереження цілісності його гаражу, та заважав користуватись його гаражем особам яким свідок дозволив його користування.

Вислухавши доводи позивача та його представника, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх належними доказами, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так судом встановлено, що ОСОБА_1 з 02.02.1996 року працював на посаді голови Автогаражного кооперативу № 3, 23.08.2012 року його було звільнено з посади голови Автогаражного кооперативу № 3 за п.2 ст.36 КЗпП України в зв'язку з закінченням повноважень та переобранням нового голови Автогаражного кооперативу № 3, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 та наказом Автогаражного кооперативу № 1 від 23.08.2012 року (а.с. 4,5).

Згідно протоколу загальних зборів Автогаражного кооперативу № 3 від 10.08.2012 року, було вирішено зняти з займаної посади голову кооперативу АГК № 3 ОСОБА_1 за недовіру і аморальну поведінку з 16.08.2012 року.

Згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АА № 694495 керівником Автогаражного кооперативу № 3 є ОСОБА_12 обраний в межах компетенції визначеної статутом, обрано до 10.08.2015 року.

Згідно заяв ОСОБА_1 та інших членів кооперативу від 20.08.2012 року, 21.08.2012 року, 30.08.2012 року, до ОСОБА_12, останні просили надати їм окрім іншого, трудову книжку ОСОБА_1, копію наказу про звільнення ОСОБА_1 та видати заробітну плату на день звільнення.

Згідно довідки про заробітну плату ОСОБА_1 та довідки Пенсійного фонду України (Індивідуальні відомості про застраховану особу) на ОСОБА_1, останній у червні 2012 року отримав 2188 грн., у липні 2012 року отримав 2204 грн., у серпні 2012 року отримав 6597,22 грн. (а.с.45,47).

Згідно рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 16.01.2013 року за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до автогаражного кооперативу № 3 про визнання недійсними зборів автогаражного кооперативу № 3 по вул. Будівельників, б. 1, м. Євпаторія від 10 серпня 2012 року, скасувати протокол та рішення прийняті на зборах автогаражного кооперативу № 3 по вул. Будівельників, б. 1, м. Євпаторія від 10 серпня 2012 року, було задоволено, визнано недійсними збори автогаражного кооперативу № 3 по вул. Будівельників, б. 1, м. Євпаторія від 10 серпня 2012 року, скасовано протокол зборів автогаражного кооперативу № 3 по вул. Будівельників, б. 1, м. Євпаторія від 10 серпня 2012 року та рішення прийняті на зборах автогаражного кооперативу № 3 по вул. Будівельників, б. 1, м. Євпаторія від 10 серпня 2012 року.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 04.03.2013 року, рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 16.01.2013 року за вказаною цивільною справою, залишено без змін.

Згідно протоколу зборів уповноважених Автогаражного кооперативу № 3 від 02.03.2013 року було поставлено звільнити ОСОБА_12 з посади голови кооперативу з 02.03.2013 року за власним бажанням та обрати ОСОБА_13 на посаду голови Кооперативу строком на три роки з 04.03.2013 року по 04.03.2016 року.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АБ № 607972, головою кооперативу є ОСОБА_13.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ № 100 від 08 лютого 1995 року ( зі змінами та доповненнями), при обчисленні середнього заробітку, не враховується матеріальна допомога та відпустки.

Таким чином, позивачем правильно проведено розрахунок середньої заробітної плати, а саме, середньоденний заробіток складає: 107 грн. 12 коп. = 2204 грн.. ( липень 2012 року ) + 2188 грн.. ( червень 2012 року ) : 41 робочий день.

Враховуючи те, що позивач не працював на посаді голови Автогаражного кооперативу № 3 з незалежних від нього причин з 23.08.2012 року по день обрання нового голови кооперативу ОСОБА_13, а саме по 02.03.2013 року, то суд вважає, що позивачем також правильно визначена сума заборгованості по виплаті заробітної плати за час вимушеного прогулу з 23.08.2012 року по 02.03.2013 року: 135 Х 107,12 грн.=14461 грн. 20 коп.

Відповідно до ст. 43 Конституції України і ст.ст.115, 116 КЗпП України, кожний має право на заробітну плату не нижче гарантованого державою мінімуму, яка повинна виплачуватися регулярно в робочі дні, не рідше двох разів на місяць, через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів. При звільненні робітника сплата всіх сум, що припадає йому від підприємства, установи, організації, проводиться у день звільнення. Якщо робітник у день звільнення не працював, то зазначені суми повинні бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим робітником вимог про розрахунок.

Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 Кодексу законів про працю України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Враховуючи те, що 02.03.2013 року на зборах уповноважених членів Автогаражного кооперативу № 3 було обрано нового голову кооперативу, та пояснення представника відповідача у судовому засіданні про те, що відповідачу не була виплачена заробітна плата по теперішній час, суд вважає, що підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день розгляду справи в суді тобто з 02.03.2013 до 24.04.2013 року, а саме за 38 днів Х 107,12= 4070 гривень 56 копійок.

Згідно п.2 ст. 36 КЗпП України,підставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23 ), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

Я було встановлено судом, позивача було звільнено з посади голови Автогаражного кооперативу № 3 за п.2 ст.36 КЗпП України в зв'язку з закінченням повноважень та переобранням нового голови Автогаражного кооперативу № 3, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1.

Враховуючи те, що судом було встановлено той факт, що ОСОБА_1 загальними зборами кооперативу від 29.05.2012 року було обрано на посаду голови Автогаражного кооперативу № 3 строком на три роки, про що не заперечує представник відповідача, а нового голову Автогаражного кооперативу ОСОБА_13 було обрано 02.03.2013 року, оскільки протокол загальних члені Автогаражного кооперативу № 3 від 10.08.2012 року про обрання голови кооперативу ОСОБА_12 було скасовано судовим рішенням, суд вважає, що також підлягають задоволенню позовні вимоги позивача про визнання формулювання підстав його звільнення у наказі № 1 від 23.08.2012 року Автогаражного кооперативу № 3 «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 з 23.08.2012 року за п.2 ст. 36 КЗпП України в зв'язку з закінченням повноважень та переобранням нового голови Автогаражного кооперативу № 3» незаконним та зобов'язати Автогаражний кооператив № 3 внести зміни до наказу № 1 від 23.08.2012 року про звільнення з роботи ОСОБА_1, зазначивши формулювання та дату звільнення - звільнити з 02.03.2013 року в зв'язку з обранням нового голови правління Автогаражного кооперативу № 3 за п.2 ст. 36 КЗпП України.

Крім того, тривала невиплата заробітної плати відповідачем причинила позивачу моральну шкоду, оскільки у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по виплаті заробітної плати, тобто, прямого порушення ст. 115 КЗпП України, позивач тривалий час не мав коштів до існування, у зв'язку з чим в сім'ї виникали конфлікти, був вимушений позичати гроші в інших осіб, зазнав постійні переживання, пов'язані з бездіяльністю відповідача. Таким чином, діями відповідача порушені права позивача, що передбачені Законом України «Про оплату праці», а також права громадянина, що закріплені ст. 43 Конституції України

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган відшкодовує працівнику моральну шкоду у випадку, якщо з його вини були порушені законні права працівника, що привело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відповідно до ст.137 ЦПК ( 1502-06 ) у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Таким чином суд вважає, що вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди відповідачем в розмірі 5000 грн. підлягають частковому задоволенню, враховуючи всі обставини справи, а також те, що позивачем доведено суду, що в наслідок його незаконного відсторонення від роботи він зазнав сильних душевних страждань в зв'язку з порушення його трудових прав, що в свою чергу понудило змінити привичний життєвий уклад та докласти додаткових зусиль для організації свого життя, суд приходить до висновку що сума моральної шкоди в розмірі 1000 гривень відповідає понесеній моральній шкоді позивача.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 207 ЦПК України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду.

Так позивачем, до суду було подано заяву про залишення позовних вимог в частині поновлення його на посаді голови Автогаражного кооперативу №3 без розгляду.

Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 214 грн. 60 коп., а з урахуванням задоволенням позовних вимог з відповідача також підлягає стягненню судовий збір в дохід держави у розмірі 129 гривень 50 копійок.

Керуючись ст.ст. 10 , 11 , 57- 60 , 88 , 207, 212 , 214 , 215 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення на посаді залишити без розгляду.

Визнати формулювання підстав звільнення у наказі № 1 від 23.08.2012 року Автогаражного кооперативу № 3 про звільнення з роботи ОСОБА_1 з 23.08.2012 року за п.2 ст. 36 КЗпП України в зв'язку з закінченням повноважень та переобранням нового голови Автогаражного кооперативу № 3, незаконним.

Зобов'язати Автогаражний кооператив № 3 внести зміни до наказу № 1 від 23.08.2012 року про звільнення з роботи ОСОБА_1, зазначивши формулювання та дату звільнення - звільнити з 02.03.2013 року в зв'язку з обранням нового голови правління Автогаражного кооперативу № 3 за п.2 ст. 36 КЗпП України.

Стягнути з Автогаражного кооперативу № 3, ідентифікаційний код 24507652, що розташований за адресою: м. Євпаторія, вул.. Будівельників, б.1, на користь ОСОБА_1, середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 14 461 гривня 20 копійок.

Стягнути з Автогаражного кооперативу № 3, ідентифікаційний код 24507652, що розташований за адресою: м. Євпаторія, вул.. Будівельників, б.1, на користь ОСОБА_1, кошти за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 4070 гривень 56 копійок.

Стягнути з Автогаражного кооперативу № 3, ідентифікаційний код 24507652,що розташований за адресою: м. Євпаторія, вул.. Будівельників, б.1, на користь ОСОБА_1, моральну шкоду в розмірі 1000 гривень.

Стягнути з Автогаражного кооперативу № 3, ідентифікаційний код 24507652, що розташований за адресою: м. Євпаторія, вул.. Будівельників, б.1, на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 214 гривень 60 копійок.

Стягнути з Автогаражного кооперативу № 3, ідентифікаційний код 24507652, що розташований за адресою: м. Євпаторія, вул.. Будівельників, б.1, на користь держави в розмірі 129 гривень 50 копійок.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Євпаторійський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк із дня проголошення рішення.

Відповідно до ст.209 ЦПК України повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

Суддя І.М. Вільховий