Ухвала

від 15.04.2013 по справі 2-185-2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 2-185-2011 Головуючий суду першої інстанції:Хотянова В.В. № провадження: 22-ц/190/1787/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Кузнєцова О. О.

"15" квітня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Кузнєцової О.О. Суддів:Берещанської І.І. Новікова Р.В. При секретарі:Таранець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до Алуштинської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Морской уголок", третя особа - відділ держкомзему у м. Алушта АР Крим, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та встановлення земельного сервітуту,

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Морской уголок" на рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 04.03.2011 року,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 звернулись до суду з позовом до Алуштинської міської ради, ЗАТ "Санаторій "Морской уголок", правонаступником якого є ТОВ "Санаторій "Морской уголок", та за остаточно уточненими позовними вимогами просили усунути перешкоди у користуванні пляжами шляхом забезпечення вільного, безоплатного доступу до пляжів, та встановити земельний сервітут, мотивуючи вимоги тим, що є власницями будинків №№ 9/1, 9/2 і № 20 по АДРЕСА_1, тривалий час користувалися пляжами між бунами 60-65, але ТОВ "Санаторій "Морской уголок" без відповідних правових підстав перекрило їм доступ до пляжів, встановивши паркан з пропускними пунктами.

Рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 04.03.2011 року позов задоволено частково. Усунуто ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та мешканцям будинків №№ 9/1, 9/2 і 20 по АДРЕСА_1 перешкоди у користуванні пляжем, розташованим в м. Алушта Професорський куточок між бунами № 60-65, шляхом зобов'язання ЗАТ "Санаторій "Морской уголок" безперешкодного та безоплатного проходження зазначених осіб до пляжу.

В апеляційній скарзі ТОВ "Санаторій "Морской уголок" просить рішення суду скасувати з підстав його незаконності і необґрунтованості, неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, стверджуючи про порушення їх прав, як власника та землекористувача та втручання у господарську діяльність Товариства.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, переглядаючи законність і обґрунтованість судового рішення відповідно до ст. 303 ЦПК України, вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню, а рішення суду не підлягає скасуванню, з наступних правових підстав.

За ст. 303 ЦПК України апеляційний суд під час розгляду справи у апеляційному порядку перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується колегія суддів, виходив з обґрунтованості та доведеності заявлених у позові вимог та наявності правових підстав для усунення позивачам перешкод у користуванні пляжами шляхом зобов'язання відповідача - ТОВ "Санаторій "Морской уголок" усунути перешкоди для позивачів та мешканців належних їм будинків у вільному та безоплатному доступі до пляжів.

Статтею 134 Конституції України встановлено, що Автономна Республіка Крим є невід'ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України, вирішує питання, віднесені до її відання.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 18 Конституції Автономної Республіки Крим, що затверджена Законом України "Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим", віданню АР Крим підлягає нормативне регулювання і здійснення організаційно-розпорядчих повноважень з питань курортно-рекреаційної сфери, у тому числі щодо користування пляжами, та, як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦК України особа, у тому числі юридична, здійснює цивільні права у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, до яких належать у тому числі нормативно-правові акти, видані органами влади АР Крим у випадках та у межах, встановлених Конституцією України та законом (ч. 5 ст. 4 ЦК України).

Враховуючи функціональне призначення пляжних зон, Правила по улаштуванню, обладнанню та використанню пляжних зон в АР Крим, затверджені постановою Верховної Ради АР Крим від 20.04.2011 року № 334-6/11, передбачають безоплатність та загальнодоступність і безперешкодність доступу до пляжів загального користування (п.п. 2.4 - а.с. 151-157 т. 2).

Аналогічні положення містили Правила по улаштуванню та обладнанню пляжів на водних об'єктах в АР Крим, що затверджені постановою Верховної Ради АР Крим від 21.05.2003 року № 567-3/03 (п.п. 1.3.1., 2.7.).

Зазначені Плавила є обов'язковими для виконання всіма органами влади та органами місцевого самоврядування АР Крим, районними державними адміністраціями в АР Крим, юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які експлуатують пляжні зони, а також іншими підприємствами, організаціями, установами, діяльність яких пов'язана у тому числі з їх використанням (п. 5 Правил 2011 року та п. 1.5 Правил 2003 року)

Таким чином, доступність та безоплатність знаходження і відпочинку на пляжах загального користування - є безумовною і невід'ємною складовою частиною правового статусу таких пляжів, а забезпечення виконання цих положень є обов'язком у тому числі з боку відповідача, який є користувачем спірних пляжів, зокрема загального користування, а все інше порушує конституційний принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).

Судом встановлено, що ОСОБА_7 за свідоцтвом про право власності від 03.08.2007 року є власницею котеджу сімейного відпочинку № 20, розташованого у АДРЕСА_1 (а.с. 31 т. 1);

- ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 17.12.2007 року належить гостьовий котедж літер "9/1-9/2", підсобна будівля літер "1Г", розташовані за тією ж адресою (а.с. 32 т. 1).

Зазначені об'єкти розташовані на земельній ділянці, що перебуває в оренді ТОВ "Отрада" та межує з земельною ділянкою ТОВ "Санаторій "Морской уголок".

На підставі рішенням виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 476 від 11.06.1999 року на земельну ділянку площею 9,6888 га 15.10.1999 року видано відповідний державний акт на право постійного користування землею ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів "Укрпрофзравниця" санаторію "Морской берег", на базі якого в наступному було створено філію Алуштинського дочірнього підприємства "Укрпрофздравниця" - "Санаторій "Морской уголок" (а.с. 27-28, 155 т. 1), правонаступником якого було ДП ЛОУТ "Санаторій "Морской уголок", в наступному ЗАТ "Санаторій "Морськой уголок", а надалі ТОВ "Санаторій "Морськой уголок" (а.с. 16 т. 2), до якого перейшло і право користування земельною ділянкою за державним актом від 15.10.1999 року.

Згідно розподілу берегової прибережної зони між санаторно-курортними установами та іншими підприємствами м. Алушта, затвердженого рішенням органів місцевого самоврядування № 57/90 від 21.04.20010 року, за ЗАТ "Морской уголок" були закріплені пляжі між бунами № 60-65 (а.с. 14-15, 20 т. 1, 36-39 т. 2).

08.06.2010 року між виконавчим комітетом Алуштінської міської ради та ЗАТ "Санаторій Морской уголок" укладено угоду про відшкодування недоотриманих доходів у зв'язку з тимчасовим використанням земельної ділянки (міжбунним прибережним простором), відповідно до п.3.4.3 якої ЗАТ "Морской уголок" зобов'язаний забезпечити вільний доступ на міжбунний прибережний простір для місцевого населення та відпочиваючих у випадках, що не суперечать чинному законодавству України (а.с. 97 т. 1);

07.09.2010 року між КРП "Протизсувне управління", на балансі якого перебувають берегоукріплювані споруди пансіонату "Морской берег" ділянка від буни-пірси № 1 (вкл.) до буни № 6 (вкл.), довжиною 326 м, що є власністю держави, з одного боку, та ЗАТ "Санаторій Морській уголок", з іншого боку, було укладено договір № 28/10 щодо експлуатації берегоукріплюваних, протизсувних та пляжних споруд (згідно Будівельних норм і правил 2.06.01-86 "Гідротехнічні споруди. Основні положення проектування" до гідротехнічних споруд відносяться пляжі як штучно створені з природних матеріалів споруди, що входять до складу берегоукріплюваних споруд) строком на 49 років, відповідно до п. 4.2.10 якого користувач (ЗАТ "Санаторій Морской уголок") у разі користування пляжем із комерційною метою та/або надання послуг пляжного характеру зобов'язаний забезпечити вільний та безоплатний доступ відпочиваючих та мешканців АР Крим на пляж, за виключенням плати за надання послуг з прокату пляжного обладнання та інших послуг пляжного характеру (а.с. 92-96 т. 1).

Рішенням 7 сесії 6 скликання Алуштінської міської ради від 09.09.2011 року за № 415 та 9 сесії 6 скликання від 25.05.2012 року за № 9/293 на курортні сезони 2011 та 2012 року пляж між бунами 60-61 був визначений пляжем загального користування із безкоштовним входом, пляж між бунами 61-65 - оздоровчий пляж (а.с. 95-98, 158-161 т. 2).

Лікувальні пляжі, як зазначено у п. 2.1 Правил по улаштуванню, обладнанню та використанню пляжних зон в АР Крим, що затверджені постановою Верховної Ради АР Крим від 20.04.2011 року № 334-6/11, це пляжі санаторно-курортних установ, що визначені для проведення лікувально-профілактичних процедур та купаній під контролем медичного персоналу. Відвідувачами цих пляжів є особи, що проходять лікування в санаторіях, санаторіях-профілакторіях та пансіонатах з лікуванням. Режим доступу осіб, що не проходять лікування, на такі пляжі визначається адміністрацією санаторно-курортного закладу за узгодженням з органами місцевого самоврядування, районною державною адміністрацією в АР Крим.

При цьому на час ухвалення оскаржуваного рішення будь-які докази щодо визначення пляжів між бунами 61-65 лікувальними, тобто із обмеженим доступом, відповідач згідно вимог ч. 3 ст. 10, ч. 3 ст. 60, 131 ЦПК України суду не надавав.

З висновку експертизи № 373 від 30.05.2012 року (а.с. 72-75 т. 2) вбачається, прохід у пляжну зону, у тому числі між буми 60-61, яка, як зазначив представник відповідача на час виникнення спірних правовідносин та на цей час, має статус пляжу загального користування, можливий через частину прибережної смуги, що знаходиться у користуванні Санаторію, територія якого, як вбачається з пояснень сторін у справі, відгороджена парканом із пропускними пунктами та, як стверджують позивачі, їх до пляжів не пропускають, чим їм створюються відповідні перешкоди.

Спростовуючи твердження позивачів, представником відповідача на виконання приписів ч. 3 ст. 10, ч. 3 ст. 60 ЦПК України не надані будь-які докази щодо відсутності з їх боку перешкод у вільному, безоплатному доступі до пляжів загального користування.

За таких обставин, задовольняючи позов щодо усунення перешкод у користуванні пляжами шляхом зобов'язання відповідача забезпечити позивачам вільний, безперешкодний, безоплатний доступ до пляжів, зокрема пляжу загального користування, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність факту порушення прав позивача та необхідності відновлення порушеного права у обраний ними спосіб, який узгоджується з положеннями ст. 16 ЦК України.

При цьому відповідач не позбавлений права у встановленому законом порядку вирішувати питання щодо режиму доступу до пляжів, які за своїм статусом є лікувальними.

Зобов'язання таким чином усунути позивачам перешкоди у користуванні пляжами загального користування не є порушенням прав ТОВ "Санаторій "Морской уголок", яке відповідно до ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх цивільних прав зобов'язано дотримуватися меж договорів та актів цивільного законодавства, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, зокрема на вільний, безоплатний доступ до пляжів загального користування; та, реалізуючі право власності, не може використовувати його на шкоду правам громадян (ст. 319 ЦК України).

Оцінивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.

Рішення суду першої інстанції про відмову у позові, у тому числі щодо встановлення сервітуту, не оскаржено та в цій частині відповідно до ст. ст. 303, 11 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно, повно, об'єктивно та всебічно встановлені обставини справи, характер спірних правовідносин, наданим та дослідженим доказам дана належна правова оцінка, на підставі чого, вирішуючи спір у межах заявлених вимог, ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, підстав для скасування якого за апеляційною скаргою немає.

Таким чином, визнавши, що судом першої інстанції ухвалено рішення із дотриманням норм матеріального та процесуального закону, колегія суддів, відповідно до ст. 308 ЦПК України, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, залишивши рішення суду без змін.

На підставі наведеного та, керуючись ст. ст.. 303, 304, 307, 308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Морской уголок" відхилити.

Рішення Алуштинського міського суду АР Крим від 04.03.2011 року залишити без змін.

Судове рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

Берещанська І.І. Кузнєцова О.О. Новіков Р.В.