Рішення

від 07.05.2013 по справі 844-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РIШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.05.2013 Справа №5002-28/ 844-2012 За позовом Заступника прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, м. Сімферополь;

Державної адміністрації парків - пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Місхорський», «Масандрівський», «Лівадійський», м. Ялта.

до відповідачів:

1. Кореїзької селищної ради, м. Ялта, смт. Кореїз;

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Респектсервіс», м. Ялта.

про визнання недійсним рішення та договору оренди, про зобов'язання повернути земельну ділянку.

Суддя С.О. Лукачов

представники:

Від прокуратури - Приймак А.О., посвідчення № 013070.

Від позивача-1 - не з'явився, повідомлений належним чином.

Від позивача-2 - Саликіна Я.С., довіреність від 22.02.2013 р., представник.

Від відповідача-1 - не з'явився, повідомлений належним чином.

Від відповідача-2 - Османова Е.Р., довіреність від 03.04.2013 р., представник., Аметова З.К., довіреність від 03.04.2013 р., представник.

Суть спору : Заступник прокурора м. Ялта в інтересах держави в особі Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, Державної адміністрації парків - пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Місхорський», «Масандрівський», «Лівадійський» звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Кореїзької селищної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Респектсервіс» про визнання недійсним рішення Кореїзської селищної ради № 1180 від 10.12.2008 р.; про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки (кад. номер - 0111947100:01:003:0367), укладений між Кореїзькою селищною радою та ТОВ «Респектсервіс» (реєстраційний номер № 041000700011 від 27.08.10); про зобов'язання ТОВ «Респектсервіс» повернути земельну ділянку кадастровий № 0111947100:01:003:0367, розташовану за адресою: м. Ялта, смт. Кореїз, Алупкінське шосе, район будинку № 17-б) у користування Державної адміністрації парків - пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Місхорський», «Масандрівський», «Лівадійський».

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне рішення на підставі якого Кореїзська селищна рада передала в оренду земельну ділянку ТОВ «Респектсервіс», не відповідає закону та прийняте відповідачем з перевищенням повноважень, а спірний договір підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.05.2012 р. суд призначив у справі судову землевпорядну експертизу, проведення якої доручив Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинив провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.08.2012 р. провадження у справі було зупинено, у зв'язку з призначенням по справі землевпорядної експертизи.

Відповідач - Кореїзська селищна рада проти позову заперечує, оскільки вважає, що прокурором та позивачем не наданні належні докази розташування спірної земельної ділянки на землях «Місхорського» парку.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Респектсервіс» проти позову заперечує, вважає недоведеним віднесення спірної земельної ділянки до меж пам'ятника. Також, враховуючи відсутність проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування Державній адміністрації парків - пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Місхорський», «Масандрівський», «Лівадійський», закріплення їх межовим знаками та отримання державного акта на право постійного користування земельними ділянками (науково-технічна продукція), відсутність проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж в натурі (на місцевості) земельних ділянок, які входять до складу парку без вилучення і закріплення їх межовими знаками.

В судовому засіданні оголошувалась перерва та відкладався розгляд справи відповідно до ст. 77 ГПК України.

Строк розгляду справи продовжувався відповідно до ст. 69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача суд -

встановив:

10 грудня 2008 р. на 46-тій сесії 5-го скликання рішенням Кореїзської селищної ради внесено зміни в рішення сесії сільради в частині адреси відведеної ділянки: «м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Алупкінське шосе, в районі будинку 3 17-б»; затверджено акт вибору та обстеження земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю «Респектсервіс» для будівництва та обслуговування дайвінг центру «Марина» з рятувальною станцію за адресою: м. Ялта, вул. Алупкінське шосе, в районі будинку № 17-б; надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Респектсервіс» земельну ділянку площею 0,17000 га (кадастровий № 0111947100:01:003:0367), розташовану за адресою: м. Ялта, смт. Кореїз, вул. алупкінське шосе, в районі будинку № 17-б, в оренду строком на 49 років, для будівництва та обслуговування дайвінг центру «Марина» з рятувальною станцією (код УКЦИЗ 1.11.6 (землі іншої комерційної діяльності) із земель «загального користування (строка 12.4, шифр 97)»; за видами земельних угідь - «зелені насадження загального користування (графа 56 форми 6-зем.) категорія земель - «землі житлової та суспільної забудови».

На підставі вищезазначеного рішення між Кореїзською селищною радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Респектсервіс» (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки (т. 1 а. с. 11-14).

Відповідно до п. 1.1 договору, орендодавець надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку, згідно УКЦИЗ - «землі іншої комерційної діяльності» код 1.11.6 за адресою: смт. Кореїз, вул. Алупкінське шосе, в районі будинку № 17-б.

В оренду надається земельна ділянка загальною площею 0,1700 га по угіддям: «землі загального користування» (строка 12.4, шифр 97 ф. 6-зем.), в т.ч. «вулиць, набережних, площ (графа 56 ф. 6-зем), категорія земель - «землі житлової та суспільної забудови». Кадастровий номер 0111947100:01:003:0367.

Договір укладений строком на 49 років відповідно до п. 3.1 договору.

Відповідно до п. 6.1 вказана земельна ділянка надається в оренду згідно з Земельним кодексом України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про оренду землі» та на підставі рішення № 1180 46-ої сесії Кореїзської селищної ради 5-го скликання від 10.12.2008 р.

Постановою Ради міністрів УРСР від 29.01.1960 року № 105 пам'ятник садово-паркового мистецтва парк Місхорський був визначений об'єктом природно-заповідного фонду.

З прийняттям постанови Радою міністрів УРСР від 22.07.1983 року № 311 «Про класифікацію та галузь територій і об'єктів природного-заповідного фонду Української РСР» вищевказана постанова втратила свою законну силу.

Постановою Державного комітету Української РСР по екології і раціональному природокористуванню від 30.08.1990 року № 18 затверджено перелік державних парків-пам'яток садово-паркового мистецтва республіканського значення, до переліку включений Місхорський парк.

Рішенням Верховної ради Автономної Республіки Крим № 2278-2/02 від 20.02.2002 р. (т. 1 а. с. 66) встановлено межі селища Кореїз загальною площею 255 га, в тому числі 23 га - землі природоохоронного значення (Місхорський парк).

Пунктом 3 постанови Верховної Ради України від 16.06.1992 р. «Про ведення в дію Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено у зв'язку з прийняттям Закону України «Про природно-заповідний фонд України» вважати раніше створені парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва республіканського значення - парками - пам'ятками садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 42 від 30.03.1998 р. на баланс Мінекобезпеки було прийнято парки - пам'ятки садово-парковго мистецтва загальнодержавного значення «Лівадійський», «Масандрівський», «Місхорський» і загальнокурортний теренкур управління «Курортзеленгоспу» з наявною матеріально-технічною базою та ресурсами (т. 1 а. с. 59).

Згідно акту приймання-передачі від 08.04.1998 р. парків - пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, майна та матеріальних цінностей від Ялтинського об'єднання санаторно-курортних установ профспілок Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» на баланс Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Адміністрація парків - пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення Лівадійський, Місхорський, Масандрівський, відповідно до наказу Мінекобезпеки України від 22.01.1998 р. № 14, приймає під відповідальну охорону та забезпечення цільового використання відповідно до вимог Закону України «Про природно-заповідний фонд України» парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення площею 108,9 га, з них Лівадійський - 45,7 га, Місхорський - 21,3 га, Масандрівський - 41,9 га. (т. 1, а. с. 61-63).

Відповідно до розпорядження Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 23 від 09.06.1998 р. (т. 1, а. с. 60): адміністрації парків - пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Лівадійський», «Місхорський», «Масандрівський» прийняти в оперативне управління та забезпечити належне використання майна і матеріальних цінностей прийнятих від ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» по акту приймання-передачі від 08.04.1998 р.

Як вбачається з охоронного зобов'язання ППСПИ/з-6 1 від 26.05.2008 р. (т. 1, а. с. 57) землекористувач Державна адміністрація Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків - пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення взяла під свою охорону парк - пам'ятку садово - паркового мистецтва загальнодержавного значення «Місхорський», площею 23 га, який є об'єктом природно - заповідного фонду України. Відповідно до нього на території парку забороняється будь-яка діяльність, що загрожує його збереженню та призводить до його деградації первинного стану, а саме зміна меж, відведення та виділення земельних ділянок парку для інших цілей, використання їх під будь-яке будівництво, а також для розміщення торгових точок, ларьків, кіосків, тентів та ін., в порушення вимог чинного законодавства.

Відповідно до ст. 150 Земельного кодексу України, до особливо цінних земель відносяться: а) у складі земель сільськогосподарського призначення, зокрема, г) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, землі історико-культурного призначення. Припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, визначених у пунктах "в" і "г" частини першої цієї статті, з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України. Погодження матеріалів вилучення (викупу) земельних ділянок особливо цінних земель, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, провадиться Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міських рад.

Проте, відповідної постанови Кабінету міністрів України або погодження Верховною радою України про передачу в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Респектсервіс» спірної земельної ділянки отримано не було, у зв'язку з чим на думку прокурора у Кореїзської селищної ради були відсутні правові підстави розпоряджатися земельною ділянкою, яка не віднесена до земель Кореїзської селищної ради, тобто остання діяла з перевищенням своїх повноважень.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Респектсервіс» у відзиві на позовну заяву зазначає, що на даний час межі земельної ділянки державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків - пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення на місцевості та межові знаки не встановлено, а відтак твердження, що спірна земельна ділянка відноситься до земель природного-заповідного фонду є лише припущенням, яке не підтверджується відповідними документальними доказами.

Кореїзська селищна рада у відзиві на позовну заяву посилається на те, що спірні земельні ділянки не входять у межі парку «Місхорський», оскільки лист Державної адміністрації парків - пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, на який посилається прокурор у позові не може бути належним доказом по справі, тому що він наданий зацікавленою особою.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.05.2012 р. призначив у справі судову землевпорядну експертизу, проведення якої доручив Кримському науково-дослідному інституту судових експертиз та на вирішення експерта поставити наступне питання: чи входить земельна ділянка площею 0,17 га розташована за адресою: м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Алупкінське шосе, в районі будинку № 17-б. надана ТОВ «Респектсервіс» в оренду для будівництва та обслуговування дайвінг центру «Маріна» з рятувальною станцією на підставі рішення Кореїзської селищної ради № 1180 від 10.12.2008 р. та договору оренди земельної ділянки зареєстрованого у державному реєстрі земель за № 041000700011 від 27.08.2010 р., у межі об'єкту природно-заповідного Місхорського парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення?

30.07.2012 р. до суду надійшов лист від Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз разом з матеріалами справи 5002-28/844-2012 без висновку експерта.

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 14.08.2012 р. суд призначив по справі судову землевпорядну експертизу, проведення якої доручив судовому експерту Костур Світлані Вікторівні (свідоцтво Міністерства юстиції України № 1581 від 25.05.2012р.) та на вирішення експерта поставити наступне питання: чи входить земельна ділянка площею 0,17 га розташована за адресою: м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Алупкінське шосе, в районі будинку № 17-б. надана ТОВ «Респектсервіс» в оренду для будівництва та обслуговування дайвінг центру «Маріна» з рятувальною станцією на підставі рішення Кореїзської селищної ради № 1180 від 10.12.2008 р. та договору оренди земельної ділянки зареєстрованого у державному реєстрі земель за № 041000700011 від 27.08.2010 р., у межі об'єкту природно-заповідного Місхорського парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення?

У висновку № 192-20/08 від 27.03.2013 р. (т. 2 а. с. 55-64), судовий експерт С.В. Костур дійшла наступного висновку: визначити, чи входить земельна ділянка площею 0,17 га розташована за адресою: м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Алупкінське шосе, в районі будинку № 17-б надана ТОВ «Респектсервіс» в оренду для будівництва та обслуговування дайвінг центру «Марина» з рятувальною станцією на підставі рішення Кореїзської селищної ради № 1180 від 10.12.2008 р. та договору оренди земельної ділянки зареєстрованого у державному реєстрі земель за № 041000700011 від 27.08.2010 р., у межі об'єкту природно-заповідного Місхорського парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, не надається можливим.

Прокурор з висновком експерта не погоджується з посиланням на те, що судовий експерт зробив свій висновок про неможливість встановлення факту перебування земельної ділянки у межах об'єкту природно заповідного фонду, з тих підстав, що у об'єкту природно заповідного фонду відсутні загальнодержавні координати, а тому він не може співставити земельну ділянку (яка визначена на місцевості) та природно заповідного фонду. На думку прокурора зазначене свідчить, що судовий експерт не має відповідної методики для проведення дослідження, а тому даний висновок не може бути належним доказом по справі.

Представник Державної адміністрації парків - пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Місхорський», «Масандрівський», «Лівадійський» заперечує проти висновку експерта з посиланням на те, що судовий експерт Костур С.В. не достатньо дослідила матеріали справи; не усвідомила, що фактично є об'єктом дослідження та не здійснила фактичного огляду об'єкту; не знайома з судовою практикою, яка міститься в матеріалах справи щодо цього питання (Постанова ВГСУ від 20.03.2012 по справі №5002-24/5067.1-2010); не вжила заходів необхідних для надання всебічного, неупередженого, обґрунтованого висновку. Висновок №189-14/08 від 22.01.2013 р. не відображає фактичні обставині, не відповідає вимогам законодавства та не може бути визнано належним доказом по справі.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Респектсервіс» з висновком експерта погоджується і вважає його таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.

Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин.

У випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу.

При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, встановлені судом фактичні обставини справи, суд вважає, що вказаний вище висновок судового експерта не є доказом які достеменно та однозначно підтверджує, що спірна земельна ділянка не входить в межі Місхорського парку та не може бути підставою для відмови у позові у зв'язку з наступним.

Статтею 45 Земельного кодексу України визначено, що землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Проте, саме стаття 150 Земельного кодексу України визначає порядок вилучення особливо цінних земель (зокрема природно-заповідного фонду), а тому відсутні підстави для застосування положень ст. 120 Земельного кодексу України без врахування ст. 150 даного кодексу.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (далі Закону), до природно-заповідного фонду України належать, зокрема, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Відповідно до ст. 43 Земельного кодексу України (у редакції станом на час прийняття спірного рішення), землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва) (стаття 44 Земельного кодексу України).

Згідно ст. 37 Закону (у редакції на час виникнення спірних правовідносин), парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва оголошуються найбільш визначні та цінні зразки паркового будівництва з метою охорони їх і використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях. Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення є природоохоронними рекреаційними установами. Оголошення парків-пам'яток садово-паркового мистецтва провадиться з вилученням у встановленому порядку або без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів.

Відповідно до ст. 4 Закону, регіональні ландшафтні парки, зони - буферна, антропогенних ландшафтів, регульованого заповідного режиму біосферних заповідників, землі та інші природні ресурси, включені до складу, але не надані національним природним паркам, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва можуть перебувати як у власності Українського народу, так і в інших формах власності, передбачених законодавством України.

У статті 6 Закону зазначено, що території та об'єкти, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську, а також історико-культурну цінність, підлягають комплексній охороні, порядок здійснення якої визначається положенням щодо кожної з таких територій чи об'єктів, яке відповідно до цього Закону та законодавства України про охорону пам'яток історії та культури затверджується центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища та центральним органом виконавчої влади в галузі культури.

Статтею 7 Закону визначено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об'єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об'єктами комплексної охорони, належать до земель природоохоронного та історико-культурного призначення. На землях природоохоронного та історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Враховуючи викладене суд вважає, що наявність у певної ділянки суші статусу земель природно-заповідного фонду пов'язана з перебуванням на ній об'єкту природно-заповідного фонду - парку - пам'ятки садового - паркового мистецтва загальнодержавного значення, зайняттям певної ділянки суші, а не з наявністю у парка - пам'ятки садового - паркового мистецтва загальнодержавного значення як юридичної особи правовстановлюючих та правооформлюючих документів в розумінні розділу ІІІ Земельного кодексу України.

Межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду (ст. 7 Закону).

Судом встановлено, що відповідно до Проекту організації території Місхорського парку - пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення» 1999 року визначені та нанесені на картографічну основу історично сформовані межі території парку площею 23,0 га та в його межі входить спірна земельна ділянка, а тому можна зробити висновок, що межі Місхорського парку визначені.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 20.03.2012 р. у справі № 5002-24/5067.1-2010 (т.2, а. с. 3-7).

Крім того, як вбачається з акту перевірки Кореїзської селищної ради від 31.11.2009 р., (т. 2 а. с. 130-139) вказано, що у ході перевірки виявлено факт надання земельних ділянок у користування чи у власність юридичним та фізичним особам у Місхорському парку на території Кореїзської селищної ради. В результаті перевірки Кореїзської селищної ради виявлено численні грубі порушення земельного законодавства та особливу увагу заслуговує той факт, що приймаються рішення про надання земельних ділянок для юридичних та фізичних осіб у межах природно-заповідного фонду, а саме в межах Місхорського. Прийняття таких рішень є перевищення своїх повноважень радою.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає, що Кореїзська селищна рада при укладанні договору оренди з Товариством з обмеженою відповідальністю «Респектсервіс», діяла поза межами компетенції, оскільки не будучи власником земельної ділянки не може здійснювати право розпорядження нею.

Відсутність відомостей, щодо надання державою (чи уповноваженим органом управління - ст. 4 Закону України «Про управлінні об'єктами державної власності») земельної ділянки під парком у користування суб'єкту господарювання, не є підставою вважати: що парк, як фізичний об'єкт не існує; що вилучення земель Місхорського парку-пам'ятки із власності держави з порушенням процедур, передбачених ст.ст. 141,149, 150 Земельного кодексу України правомірне.

Згідно Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000, № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі, який, у даному випадку, представляє інтереси держави.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання недійсним рішення Кореїзської селищної ради № 1180 від 10.12.2008р. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п. 8. Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року № 9, відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

З огляду на те, що спірна земельна ділянка передавалася в оренду на підставі рішення Кореїзської селищної ради № 1180 від 10.12.2008р., незаконність якого встановлена судом вище, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки (кад. номер - 0111947100:01:003:0367), укладений між Кореїзською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Респектсервіс» (реєстраційний номер № 041000700011 від 27.08.2010 р.) також підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Враховуючи визнання судом недійсним договору оренди укладений між Кореїзською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Респектсервіс» (реєстраційний номер № 041000700011 від 27.08.2010 р.), суд вважає, що відсутні правові підстави для подальшого користування ТОВ «Респектсервіс» земельною ділянкою (кадастровий № 0111947100:01:003:0367), що розташована за адресою: м. Ялта, смт. Кореїз, Алупкінське шосе, район будинку № 17-б, у зв'язку з чим, позовна вимога про повернення земельної ділянки також підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 49 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 073,0 грн. та 12 014,80 грн. витрат за проведення експертизи, покладаються судом на відповідачів.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення Кореїзської селищної ради № 1180 від 10.12.2008 р.

3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (кад. номер - 0111947100:01:003:0367), укладений між Кореїзською селищною радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Респектсервіс» (реєстраційний номер № 041000700011 від 27.08.2010 р.).

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Респектсервіс» (код ЄДРПО України 32440277) повернути земельну ділянку кадастровий № 0111947100:01:003:0367, розташовану за адресою: м. Ялта, смт. Кореїз, Алупкінське шосе, район будинку № 17-б у користування Державної адміністрації Лівадійського, Масандрівського, Місхорського парків - пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення (код ЄДРПО України 33223992).

5. Стягнути з Кореїзської селищної ради (код ЄДРПО України 35353224) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь код класифікації 22030001, р/р 31211206783002, код ЄДРПОУ 38040558, ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, код банку 824026) судовий збір у розмірі 536,50 грн.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Респектсервіс» (код ЄДРПО України 32440277) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет м. Сімферополь код класифікації 22030001, р/р 31211206783002, код ЄДРПОУ 38040558, ГУ ДКСУ в АРК м. Сімферополь, код банку 824026) судовий збір у розмірі 536,50 грн.

7. Стягнути з Кореїзської селищної ради (код ЄДРПО України 35353224) на користь Державної адміністрації парків - пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Місхорський», «Масандрівський», «Лівадійський» (код ЄДРПО України 33223992) витрати у розмірі 6 007,40 грн. за проведення експертизи.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Респектсервіс» (код ЄДРПО України 32440277) на користь Державної адміністрації парків - пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Місхорський», «Масандрівський», «Лівадійський» (код ЄДРПО України 33223992) витрати у розмірі 6 007,40 грн. за проведення експертизи.

9. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені - 07.05.2013р.

Повне рішення складено - 13.05.2013р.

Суддя С.О. Лукачов