Рішення

від 22.04.2013 по справі 910/6484/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6484/13 22.04.13

За позовом Державного підприємства "Дослідний завод спецелектрометалургії Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково Виробниче Підприємство "Тетра"

про стягнення 14 668,15 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Слободський Ю.І. по довіреності № 370/01 від 12.12.2012р.

Від відповідача: Іванов М.Л., директор (витяг з ЄДР)

Обставини справи :

Державне підприємство "Дослідний завод спецелектрометалургії Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України"звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково Виробниче Підприємство "Тетра" про стягнення 14668,15 грн., з яких 13 937,07 грн. - заборгованість по орендним платежам, пеня в сумі 388,44 грн. та 3% річних в розмірі - 133,63 грн. та 209,01 грн. - штрафу. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань відповідно до умов типового договору оренди № А-4-11 нерухомого майна, що знаходиться на балансі ДП «ДЗ СЕМ ІЕЗ ім.. Є.О. Патона НАН України» від 01.01.2011р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 22.04.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у даному судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнав повністю.

У судовому засіданні 22.04.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

01.01.2011р. між Державним підприємством "Дослідний завод спецелектрометалургії Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України" (надалі балансоутримсувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Науково Виробниче Підприємство "Тетра" (надалі орендар) було укладено типовий договір оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі Державного підприємства «Дослідний завод спецелектрометалургії Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України» № А-4-11.

Відповідно до умов договору балансоутримувач передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме державне майно кімната 213 креслення 2-08-021/2 площею 18,0 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Ракетна, 24, на другому поверсі побутово-адміністративної будівлі, що перебуває на балансі Державного підприємства «Дослідний завод спецелектрометалургії Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України», вартість якого визначена відповідно до звіту про незалежну оцінку майна від 30.11.2010р. і становить за станом на 30.11.2010р. 105997,56 грн.

Термін дії договору визначили строком на два роки, з 01.01.2011р. до 31.12.2012р. (п. 10.1 договору).

Відповідно до п. 10.4. договору, строк дії даного договору не може бути продовжений автоматично. Фактичне використання майна після закінчення дії договору не є продовженням договору на новий строк.

На виконання умов договору між сторонами був підписаний акт здачі - приймання майна.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 3.1. договору, Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1995р. № 786 зі змінами, або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за перший місяць оренди - січень 2011р. 73,61грн. за 1кв.м., аза всю орендовану площу 1324,98грн. та ПДВ 265,00грн., а всього 1589,98грн.;

крім орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю по розрахункам Орендодавця:

1. відшкодування комунальних платежів;

2. відшкодування податку на землю;

3. витрати на утримання будинку та прилеглої території;

4. інші витрати.

Відповідно до п. 3.3. договору, Орендна плата перераховується Орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця. Орендна плата за кожний наступний місяць визначаються шляхом користування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

У разі користування майном протягом неповного календарного місяця добова у випадку погодинної оплат, орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (п. 3.4. договору).

Згідно з п. 3.6. договору, орендна плата перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь Балансоутримувача відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 3.7. договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 2% від суми заборгованості.

Зобов'язання орендаря за сплатою орендної плати забезпечується у вигляді авансу в розмірі не меншому, ніж орендна плата, за перший (базовий) місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останній місяць (грудень) оренди (п. 3.9. договору).

Згідно з п. 3.10. договору, розмір додаткових платежів, пов'язаних з утриманням орендованого майна та прилеглої території, з надаванням послуг, зв сплатою податків, та інше розраховується орендодавцем пропорційно площам, які займає орендар, кількості працюючих, з урахуванням електроприладів орендаря та надається орендарю за перший місяць оренди при укладанні договору з розшифровкою і письмовою вказівкою, що в подальшому така сума буде змінюватися в залежності від фактичних витрат та змін тарифів.

Відповідно до п. 3.11. договору, у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, балансоутримувачу.

Згідно з розрахунком плати за перший місяць оренди державного нерухомого майна , що знаходиться на балансі Державного підприємства «Дослідний завод спецелектрометалургії Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України» (додаток № 1 до договору оренди від 01.01.201р. № А-4-11), орендна плата за перший (базовий) місяць оренди за 1 кв.м. становить 88,33 грн. з ПДВ.

Відповідно до додатку № А2 до договору № А-4-11 від 01.01.2011р. розрахунок відшкодування податку на землю, сума сплати за місяць становить 46,08 грн.

Додатком № 3 до договору № А-4-11 від 01.01.2011р., розрахунок комунальних платежів, експлуатаційних та інших витрат, становить 694,85 грн.

Додатком № 3/1 від 01.01.2012р. до договору № А-4-11 від 01.01.2011р. розрахунок комунальних платежів експлуатаційних та інших витрат становить 870,62 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 26.12.2012р. Державного підприємства "Дослідний завод спецелектрометалургії Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України" направило Товариству з обмеженою відповідальністю Науково Виробниче Підприємство "Тетра" претензію про оплату заборгованості.

Відповідачем зазначена претензія залишена без відповіді, заборгованість не погашена.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов договору відповідач не сплатив плату по найманим платежам період з вересня по грудень 2012 року, у зв'язку з чим вини борг в сумі 13 937,07 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено частинами 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, та відповідно до ст. 629 ЦК України договір, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині оплати орендних платежів в період внресня по грудень 2012 року, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 13 937,07 грн.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 13 937,07 грн.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем свого грошового зобов'язання, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з нього пені визнається правомірною.

Пунктом 3.6 Договору сторонами передбачено, що орендна плата перерахована несвоєчасно або в неповному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь Балансоутримувача відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем свого грошового зобов'язання.

Проте, при перевірці правильності обчислення позивачем пені, судом встановлено, що розрахунок не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивачем застосовано помилку в її розрахунку.

Тож, вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 383,30 грн. за період з 21.09.2012 р. до 27.02.2012р.:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 2040.74 21.09.2012 - 27.02.2013 160 7.5000 % 0.041 %* 133.82

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 2043.21 21.10.2012 - 27.02.2013 130 7.5000 % 0.041 %* 108.86

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 2043.08 21.11.2012 - 27.02.2013 99 7.5000 % 0.041 %* 82.90

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 2041.04 21.12.2012 - 27.02.2013 69 7.5000 % 0.041 %* 57.72

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При перевірці правильності обчислення позивачем 3% річних, судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 133,63 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за неналежне виконання ним умов договору оренди № А-4-11 від 01.01.2011 р. штраф, відповідно до п. 3.7. договору, яким передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 2% від суми заборгованості.

При перевірці правильності обчислення позивачем штрафу, судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 2% штрафу в сумі 209,01 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували обґрунтованість заперечення проти задоволення позову чи посвідчували зміни умов договору .

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - Виробниче Підприємство «Тетра» (03138, м. Київ, вул. Каменярів, 7, кв. 1, код ЄДРПОУ 22890626) на користь Державного підприємства "Дослідний завод спецелектрометалургії Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона Національної академії наук України" (03028, м. Київ, вул. Ракетна, 24, код ЄДРПОУ 02137660) 13 937 (тринадцять тисяч дев'ятсот тридцять сім) грн. 07 коп. основного боргу, 383 (триста вісімдесят три) грн. 30 коп. пені за прострочку платежу, 133 (сто тридцять три) грн. 63 коп. - 3% річних, 209 (двісті дев'ять) грн. 01 коп. - штрафу, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.04.2013р.

Суддя Трофименко Т.Ю.