Рішення

від 24.04.2013 по справі 921/269/13-г/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" квітня 2013 р.Справа № 921/269/13-г/14 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

розглянув справу

за позовом: Приватного підприємства "Масар-Агро", вул. І. Богуна, 1, м. Копиченці, Гусятинського району, Тернопільської області, 48260

до відповідача: Державного підприємства "Чортківський комбінат шкільних та студентських їдалень", вул. Сонячна, 1, м. Чортків, Тернопільської області, 48500

про стягнення заборгованості в сумі 10999.97 грн.

за участю представника позивача: Корольової І. О., довіреність від 03.01.2013р.

Суть справи:

Приватне підприємство "Масар-Агро" звернулося в господарський суд Тернопільської області із позовом до Державного підприємства "Чортківський комбінат шкільних та студентських їдалень" про стягнення заборгованості в сумі 10999.97 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, що підтримані в судовому засіданні повноважним представником, позивач посилається на порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати в повному обсязі вартості отриманої ним продукції.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, причини цього не повідомив, витребуваних документів не надав, хоча про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку ст.ст. 64, 87 ГПК України та п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що повідомлення про вручення поштового відправлення ( ухвали від 19.03.2013р.) повернулося на адресу суду без вручення адресату. Водночас, кореспонденція направлялася державному підприємству за адресою що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 12.03.2013р., а саме: вул. Сонячна, 1, м. Чортків, Тернопільської області, 48500. Таким чином, судом виконано процесуальні вимоги щодо повідомлення сторін належним чином про час та місце слухання справи і реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист.

За таких обставин, зважаючи на неподання відповідачем витребуваних судом документів, розгляд справи здійснюється за правилами ст.75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.

За відсутності відповідного клопотання, в порядку ст. 81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Із наявних у справі письмових доказів слідує, що на протязі 2011 -2012 років, на підставі накладних №380 від 08.11.2011р., №973 від 22.11.2011р. та №835 від 31.01.2012р. (копії у справі), через представника Станкевич, позивачем державному підприємству поставлялась неодноразово готова продукція - ковбасні вироби в асортименті.

Зокрема, за даними перелічених первинних документів, загальна вартість поставленого відповідачу товару становить 16951.88 грн.

Натомість, за твердженням приватного підприємства, його контрагентом було сплачено за отриману продукцію лише 5951,91 грн.

Таким чином, сума невиконаного відповідачем зобов'язання на час вирішення спору становить 10999.97 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У тексті накладних №380 від 08.11.2011р., №973 від 22.11.2011р. та №835 від 31.01.2012р. не визначено строку оплати отриманої продукції.

Натомість, у даних первинних документах містяться посилання на договір від 11.10.10 року №0000361.

Позивач у письмових поясненнях вказує на відсутність у нього даного правочину. Не долучений він до матеріалів справи і державним підприємством. З наведених підстав судом вирішується спір за наявними у справі документами.

У відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням наведених приписів, позивачем долучено до позовних матеріалів вимогу №363 від 15.11.2012р. про сплату заборгованості, проте доказів її направлення на адресу відповідача та отримання останнім суду не представлено.

В подальшому, під час розгляду справи, до матеріалів справи приватним підприємством долучено вимогу б/н від 08.04.2013р. про погашення спірної суми заборгованості, що направлена на адресу відповідача 09.04.2013р. (квитанція №7963), яка станом на 24.04.2010р. залишена боржником без уваги та виконання.

В той же час, згідно до вказівок ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною другою даної статті передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору поставки, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення ч. 2 ст. 530 ЦК України, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову ВГСУ від 28.02.2012р. №5002-8/481-2011).

При цьому, підписання покупцем накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України. Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України у п. 1 листа від 17.07.2012р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права".

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Як вбачається із спірних накладних, продукція відповідачем отримана та прийнята 08.11.2011р., 22.11.2011р. та 31.01.2012р. і відповідно перебіг строку виконання грошового зобов'язання, розпочався з наступного дня після прийняття товару.

Приписами ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України визначено загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

А у відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зважаючи на викладене в сукупності суд констатує, що позивачем належним чином та у встановленому процесуальним законодавством порядку обґрунтовано заявлені до стягнення суми заборгованості. Натомість, відповідач жодних доказів сплати 10999.97 грн. боргу не надав, позовні вимоги належним чином не спростував , що слугує, в сукупності, підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. ст. 1, 2, 32-34, 44-49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Чортківський комбінат шкільних та студентських їдалень" (вул. Сонячна, 1, м. Чортків, Тернопільської області, ідентифікаційний код 14053425) на користь Приватного підприємства "Масар-Агро" (вул. І. Богуна, 1, м. Копиченці, Гусятинського району, Тернопільської області, ідентифікаційний код 00907220) - 10999 (десять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 97 коп. заборгованості та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Суддя О.В. Руденко

Повний текст рішення складено " 08" травня 2013р.