Ухвала

від 23.04.2013 по справі 2а-1277/12/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 р. Справа № 126542/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулида Р.М.,

суддів Улицького В.З., Каралюса В.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.06.2012 року по справі за позовом військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі Тернопільської області до Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

В травні 2012 року військовий прокурор Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі Тернопільської області звернувся до суду з позовом до Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в загальній сумі 5297, 67 грн. з яких 1959, 47 грн. -заборгованість по єдиному внеску та 3338,20 грн. - заборгованість з відшкодуванням фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, покликаючись на те, що підприємством підлягають відшкодуванню вказані витрати Пенсійного фонду України у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.06.2012 року позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі Тернопільської області заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1959, 47 грн. та заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 3338, 20 грн.

Постанову суду першої інстанції оскаржило Державне підприємство «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», подавши на неї апеляційну скаргу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоч про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно вимог чинного законодавства, підприємство зобовязане відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, а тому заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом у сумі 5297, 67 грн. підлягає примусовому стягненню.

Такі висновки суду першої інстанції, на неспростовне переконання колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та є правомірними.

Судом першої інстанції достеменно встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на виконання вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1), Управлінням Пенсійного фонду України в м. Тернополі Тернопільської області було направлено відповідачу розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з січня 2012 року по березень 2012 року на суму 5297, 67 грн. для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за рахунок підприємства.

Згідно Інструкції №21-1, відповідач зобов'язаний вносити до Пенсійного фонду України кошти на покриття витрат на пенсії за віком на пільгових умовах у строки встановлені зазначеними вище нормативними документами.

Пунктом 6.8. Інструкції №21-1 передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно із пунктом 6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

За змістом п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» діяв Закон України «Про збір на обов»язкове державне пенсійне страхування», абзацом 4 пункту 1 статі 2 якого передбачалось, що для платників збору, визначених п.1п.2 статті 1 цього Закону, об»єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Водночас, відповідно до абзацу - пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Тому, враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність стягнення з Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі Тернопільської області заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з січня 2012 року по березень 2012 року на суму 5297, 67 грн.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена в постанові від 13.02.2012 року у справі №21-11.

З врахуванням викладеного, колегія суддів прийшла до переконання про підставність позовних вимог управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі Тернопільської області щодо стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а постанова суду першої інстанції про задоволення позову відповідає матеріалам справи, наявним в ній доказам, правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» - залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.06.2012 року по справі № 2а-1277/12/0970- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді : В.З. Улицький

В.М. Каралюс