Постанова

від 11.04.2013 по справі 808/2739/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 року Справа № 808/2739/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сіпаки А.В.

при секретарі Глінському А.А.

за участю:

представників позивача Блажко У.В., Пшенична О.А.

представника відповідача Лабура М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконтинент-Буд»

до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби України

про скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрконтинент-Буд» (далі - позивач або ТОВ «Укрконтинент-Буд») звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Запоріжжя (далі - відповідач або ДПІ в Шевченківському районі м. Запоріжжя) про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.11.2012 № 0001092210.

Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки воно прийнято на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «Еккомтех» за період 01.08.2011 по 31.08.2011. Також позивач вважає, необґрунтованими висновки про те, що не підтверджені взаємовідносини з зазначеним контрагентом, у зв'язку з чим зазначає, що господарські операції мали реальний зміст та підтверджені відповідними первинними документами.

З урахуванням викладеного, позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення таким, що прийнято протиправно, у зв'язку з чим просить суд його скасувати.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити та дали пояснення в його обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві та в додаткових поясненнях.

Представник відповідача позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити та пояснив, що вважає висновки акту перевірки обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте з додержанням вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим просила в задоволенні позову ТОВ «Укрконтинент-Буд» відмовити в повному обсязі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 06.11.2012 по 08.11.2012 ДПІ в Шевченківському районі м. Запоріжжя відповідно до наказу від 06.11.2012 № 770 та згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), проведену документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Укрконтинент-Буд» з питань правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Еккомтех» за період з 01.08.2011 по 31.08.2011, за результатами якої складено акт перевірки від 09.11.2012 № 114/22-10/37359301.

Як зазначено в акті перевірки, при перевірці використовувалась інформація комп'ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби: АІС «Аудит», "Бест-Звіт"; Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України; первинних документів.

Також як зазначено в акті перевірки, перевірка показників проводилась по взаємовідносинах підприємства ТОВ «Укрконтинент-Буд» з ТОВ «Еккомтех» за період з 01.08.2011 по 31.08.2011. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.08.2011 по 31.08.2011 встановлено його завищення у сумі 60551 грн.

Як зазначено у висновках акту перевірки, складеному ДПІ в Шевченківському районі м. Запоріжжя, перевіркою встановлені порушення ТОВ «Укрконтинент-Буд»: п.п. 14.1.181 п. 14.1 статті 14, п. 201.10, пункту 198.1, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), Наказу Державної податкової адміністрації України від 10.01.2011 №969 "Про затвердження форми податкової накладеної та порядку її заповнення", в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у серпні 2011 року на суму 60551 грн.

За результатами перевірки ДПІ в Шевченківському районі м. Запоріжжя прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001092210 від 28.11.2012, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) на загальну суму 60551 грн., в тому числі 15137,75 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Висновки акту перевірки про допущенні порушення податкового законодавства, на підставі яких прийняте оскаржуване рішення, суд вважає необґрунтованими, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрконтинент-Буд» зареєстровано 21.10.2010, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідкою Головного управління статистики у Запорізькій області.

Відповідно до довідки Головного управління статистики у Запорізькій області видами діяльності ТОВ «Укрконтинент-Буд» за КВЕД були:будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20); виробництво будівельних виробів із пластмас (22.23); кування, пресування, штампування, профілювання, порошкова металургія (25.50); діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (46.19); оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (46.73); діяльність у сфері архітектури ( 71.11).

Судом встановлено, що 01.07.2011 між позивачем та ТОВ «Еккомтех» укладено договір поставки № 10, відповідно до умов якого ТОВ «Еккомтех» (постачальник) передає будівельні матеріали, ТОВ «Укрконтинентбуд» (покупець) зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах договору. Відповідно до пп. 2.1, 2.2 п. 2 вищевказаного договору поставка товару здійснюється по заявкам замовника. Постачальник зобов'язується поставити товар по ціні, вказаній сторонами в рахункові-фактурі та податковій накладній згідно з п. 3.1 даного договору. Так згідно з п. 3.3-3.4 п. 3 даного договору оплата здійснюється покупцем шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата також може здійснюватися готівкою. Відповідно до п. 5.1 п. 5 вказаного договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором замовник і виконавець несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України. Згідно з п. 7.1 п. 7 даного договору, цей договір є дійсним на протязі одного року.

Як встановлено матеріалами справи та підтверджується актом перевірки, на виконання умов договору від 01.07.2011 №10 ТОВ «Еккомтех» поставлено будівельні матеріали, на що виписані податкові накладні та видаткові накладні.

Поставлені будівельні матеріали ТОВ «Укрконтинент-Буд» використано у власній господарській діяльності, що підтверджується наявними в матеріалах справи договором на виконання капітального ремонту адмінбудинку дошкільного навчального закладу № 108, вул. Вербицього, 9-і, договором на виконання капітального ремонту басейну дошкільного навчального закладу № 113, вул. Здолбунівська, 3-б, договором на виконання капітального ремонту покрівлі загальноосвітнього навчального закладу № 323, вул. Мишути, 5, договором на виконання капітального ремонту покрівлі загальноосвітнього навчального закладу № 160, вул. Російська, 45, договором на виконання капітального ремонту покрівлі загальноосвітнього навчального закладу № 255, вул. Вербицього, 26-Б, договором на виконання капітального ремонту покрівлі загальноосвітнього навчального закладу № 111, вул. Здолбунівська, 7-Б, договором на виконання капітального ремонту покрівлі загальноосвітнього навчального закладу № 316, пр-т Бажана, 32-А та відповідними первинними документами, копії яких долучені в судовому засіданні до матеріалів справи.

За отримані будівельні матеріали ТОВ «Укрконтинент-Буд» розрахувалося з ТОВ «Еккомтех» у безготівковій формі в повному обсязі, що підтверджується наданими представниками позивача в судовому засіданні квитанціями банківських установ, копії яких долучені до матеріалів справи.

При цьому, як вбачається зі змісту наданих представниками позивача квитанцій банківських установ, ТОВ «Укрконтинент-Буд» є платником коштів за отримані будівельні матеріали, а ТОВ «Еккомтех» є отримувачем цих коштів згідно договору надання послуг №10 від 01.07.2011.

Крім того, на вищевказаних квитанціях банківських установ міститься відмітка банку про зарахування коштів за отримані будівельні матеріали на розрахункові рахунки постачальника, а саме на рахунки ТОВ «Еккомтех».

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що висновки зазначені податковим органом в акті перевірки є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

При цьому, згідно з абзацом 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Статтею 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, вимоги до первинних документів викладені у частині 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пункту 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.

При цьому, як вбачається зі змісту акту перевірки, то він не містить жодних посилань податкового органу про те, що податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено формування податкового кредиту не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим суд вважає, що позивачем суду були надані докази, що підтверджують реальний зміст господарських операцій, що в свою чергу підтверджує правомірність визначення платником податку податкового кредиту за такими операціями.

Крім того, позивачем доведено реальність операцій щодо отримання послуг по ремонту медичного обладнання, документи, які підтверджують надання таких послуг, їх отримання та облік надані представником позивача в судовому засіданні та містяться в матеріалах справи.

Зазначені документи були надані також до перевірки, що не оспорюється представником відповідача, та про що також зазначено в акті перевірки.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статті 183 цього Кодексу.

Як було встановлено матеріалами справи безпосередній контрагент позивача, а саме ТОВ «Еккомтех» на час здійснення відповідних господарських операцій був у встановленому законодавством порядку зареєстрований як платник ПДВ.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

При придбанні послуг покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні таких послуг, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем та його контрагентами по ланцюгу (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами по ланцюгу своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем дотриманні умови формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень при прийнятті рішення повинен діяти: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено обґрунтованість та правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи наявні у позивача первинні документи, які у своїй сукупності підтверджують реальність господарських операцій з постачання ТОВ «Еккомтех» будівельних матеріалів на замовлення позивача, які також надавались до перевірки податковому органу, суд приходить до висновку, що податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Еккомтех» сформований позивачем правомірно, порушення податкового законодавства з його боку відсутні, а відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято протиправно, у зв'язку з чим позов про його скасування підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України присудженню на користь позивача підлягають понесені ним та документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 186 КАС України, Податковим Кодексом України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконтинент-Буд» до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби України про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення винесене Державною податковою інспекцією в Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби України № 0001092210 від 28.11.2012.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрконтинент-Буд» (ЄДРПОУ 37359301) суму судового збору у розмірі 757 грн. 00 коп. (сімсот п'ятдесят сім гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В. Сіпака