cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-25/18414-2012 05.02.13
За позовом Дочірнього підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова компанія «Технополюс»
про стягнення 98 635,95 грн.,
Суддя Морозов С.М.
Представники сторін:
від позивача: Мітічкін А.С. (представник за довіреністю від 26.09.2012р.);
Муляр Є.Г. (представник за довіреністю від 26.09.2012р.);
від відповідача: Шпаковський Е.М. (генеральний директор).
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Дочірнє підприємство Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова компанія «Технополюс» (надалі - відповідач) (разом - сторони) суми пені в розмірі 98 635,95 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідачем не виконано свої зобов'язання за договором по своєчасній поставці оплаченого позивачем товару.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому проти стягнення з нього пені заперечував, посилаючись на те, що договір на даний час діє, а тому позивач може пред'явити претензію до виконання в цілому до всього об'єму за договором, а не до окремої його частини, не перевіривши повного розрахунку з відповідачем. Окрім того, відповідач зазначив, що за Договором поставки рахується дебіторська заборгованість на загальну суму 13 870 098,84 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.12.2012р. в справі порушено провадження суддею Морозовим С.М., справі присвоєно №5011-25/18414-2012, розгляд призначено на 29.01.2013р.
В судовому засіданні 29.01.2013р. в справі було оголошено перерву до 05.02.2013р.
В судовому засіданні 05.02.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
06.01.2012р. між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) було укладено Договір поставки №111611226 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого, відповідач зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у Договорі, поставити комплект обладнання автоматизованої системи радіаційного контролю за нерозповсюдженням радіоактивних забруднень (АСКР НРЗ) першої черги (надалі - продукція) для виконання заходів з модернізації блоку №1 ВП «Южноукраїнська АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом», а позивач зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити продукцію.
Відповідно до п. 1.2. Договору найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура та ціни зазначені в специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору.
Пунктом 5.1. Договору передбачено, що строк поставки продукції - протягом 4 місяців з дати підписання Договору. Допускається поставка партіями.
Ціна Договору становить 27 741 976,80 грн., у тому числі ПДВ 20% - 4 623 662,80 грн. (п. 3.1. Договору).
Оплата продукції, що поставляється, здійснюється позивачем в наступному порядку: - позивач перераховує аванс в розмірі 30% суми Договору за умови надання відповідачем гарантійного документу згідно п. 4.4. Договору. Сума авансу становить 8 322 593,04 грн. з ПДВ.; - оплата у розмірі 5% суми Договору здійснюється протягом 30 робочих днів після введення в промислову експлуатацію; - допускається оплата продукції за поставлені партії (п. 4.2. Договору).
Позивачем у відповідності до умов Договору було проведено на рахунок відповідача оплату на суму 26 354 877,96 грн. згідно платіжних доручень: №319 від 09.02.2012р., №1169 від 26.06.2012р., №1168 від 26.06.2012р., №1245 від 04.07.2012р., №1310 від 11.07.2012р., №1271 від 07.07.2012р., №1328 від 13.07.2012р., №1338 від 17.07.2012р., №1365 від 18.07.2012р., №1347 від 17.07.2012р.
Відповідачем було здійснено поставку продукції згідно актів приймання передачі ТМЦ: №04-097 від 21.05.2012р. на суму 22 317 976,80 грн., №04-098 від 21.05.2012р. на суму 2 736 000,00 грн., №04-099 від 22.05.2012р. на суму 2 688 000,00 грн. Факт поставки відповідачем та отримання позивачем продукції, підтверджується видатковими накладними: №РН-000001 від 08.05.2012р., №РН-000002 від 11.05.2012р., №РН-000003 від 21.05.2012р. (належним чином засвічені копії актів приймання передачі та видаткових накладних заходяться в матеріалах справи).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язаний прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (стаття 662 ЦК України).
Статтею 663 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу
З урахуванням пункту 5.1. Договору, поставка продукції відповідачем повинна була бути здійснена у строк до 06.05.2012р. включно, тобто протягом чотирьох місяців з дня підписання Договору.
Відповідачем товар поставлено після спливу чотирьохмісячного терміну, передбаченого умовами Договору.
Так, відповідно до видаткової накладної №РН-000001 від 08.05.2012р. на суму 22 317 976,80 грн. відповідачем допущено прострочення поставки продукції на 1 день, відповідно до видаткової накладної №РН-000002 від 11.05.2012р. на суму 2 736 000,00 грн. відповідачем допущено прострочення поставки продукції на 4 дні, відповідно до видаткової накладної №РН-000003 від 21.05.2012р. на суму 2 688 000,00 грн. відповідачем допущено прострочення поставки продукції на 14 днів.
21.06.2012р. позивачем було складено та направлено претензію №5720/51 про перерахування відповідачем на рахунок позивача неустойки в розмірі 2 872 833,64 грн.
21.06.2012р. відповідачем було складено відповідь на претензію, в якій зазначено, що позивачем помилково розраховано суму неустойки та, а також те, що завершення Договору передбачається після здачі системи «під ключ» в жовтень-листопад 2012р. Для гарантії належного виконання зобов'язань позивачем в Договорі передбачена 5% «залогова» сума, яка підлягає виплаті відповідачу після закінчення дії Договору.
У відповідь позивачем було надіслано відповідачу уточнення до претензії, згідно якої позивач просив вважати за суму неустойки 98 635,95 грн.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач своє зобов'язання щодо вчасної поставки продукції виконав неналежним чином.
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з п. 7.2. Договору за порушення строку поставки продукції за Договором відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0,1% вартості не поставленої в строк продукції за кожний день прострочення, але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленої продукції.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок судом визнано його методологічно невірним, оскільки нарахування неустойки позивачем здійснено за строки більші ніж відповідачем було допущено прострочення поставки продукції.
Так, позивачем в прострочення термінів поставки, відповідачу було зараховано дати фактичного здійснення останнім поставки продукції (08.05.2012р., 11.05.2012р., 21.05.2012р.). Однак, таке зарахування не здійснюється, оскільки до пропущення строку поставки продукції не зараховується фактичний день такої поставки, з огляду на те, що в перший день, який слідує за останнім днем поставки за Договором, поставка здійснена не була, а була здійснена через день а отже, день поставки до пропущеного строку не зараховується.
Твердження відповідача, щодо того, що з нього не може бути стягнута неустойка в період дії Договору, не приймається судом до уваги, оскільки діючим законодавством встановлено обов'язок сторони своєчасно, в межах умов Договору, здійснити поставку продукції, а з огляду на пропущення терміну здійснення поставки відповідачем та з врахуванням пункту 7.2. Договору, з останнього підлягає стягненню пеня.
В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» № 01-8/344 від 11.04.2005р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове -зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.
Отже, з урахуванням викладеного, зважаючи на терміни прострочення поставки продукції відповідачем, за порушення відповідачем зобов'язання за Договором, стягненню з останнього, за розрахунками суду, підлягає пеня в розмірі 70 893,98 грн., нарахована за наступною формулою:
- відповідно до видаткової накладної №РН-000001 від 08.05.2012р. на суму 22 317 976,80 грн. відповідачем допущено прострочення поставки продукції на 1 день (07.05.2012р.), а тому сума пені складає 22 317,98 грн. = 22 317 976,80 грн. (сума заборгованості) * 0,1% (відсоток зазначений в Договорі) * 1 (кількість днів прострочення)/ 100;
- відповідно до видаткової накладної №РН-000002 від 11.05.2012р. на суму 2 736 000,00 грн. відповідачем допущено прострочення поставки продукції на 4 дні (з 07.05.2012р. по 10.05.2012р.), а тому сума пені складає 10 944,00 грн. = 2 736 000,00 грн. (сума заборгованості) * 0,1% (відсоток зазначений в Договорі) * 4 (кількість днів прострочення)/ 100;
- відповідно до видаткової накладної №РН-000003 від 21.05.2012р. на суму 2 688 000,00 грн. відповідачем допущено прострочення поставки продукції на 14 днів (з 07.05.2012р. по 20.05.2012р.), а тому сума пені складає 37 632,00 грн. = 2 688 000,00 грн. (сума заборгованості) * 0,1% (відсоток зазначений в Договорі) * 14 (кількість днів прострочення)/ 100.
З урахуванням проведених судом розрахунків, загальна сума пені, яка підлягає до стягнення з відповідача, складає 70 893,98 грн.
За таких обставин, враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги в справі №5011-25/18414-2012 підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача суми пені в розмірі 70 893,98 грн.
Судовий збір позивача пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 1 417,88 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-фінансова компанія «Технополюс» (код ЄДРПОУ 31305025, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 47, офіс 3) на користь Дочірнього підприємства Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Атомкомплект» (код ЄДРПОУ 26251923, адреса: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 108) суму пені в розмірі 70 893,98 грн. (сімдесят тисяч вісімсот дев'яносто три гривні 98 копійок) та судовий збір у сумі 1 417,88 грн. (одна тисяча чотириста сімнадцять гривень 88 копійок).
3. В іншій частині в позові відмовити.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 11.02.2013р.
Суддя С.М. Морозов
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 05.02.2013 |
Оприлюднено | 14.05.2013 |
Номер документу | 31138937 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Морозов С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні