Ухвала

від 24.04.2013 по справі 2а-1138/12/2170

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2013 р.Справа № 2а-1138/12/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року у справі за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства "Южмормонтаж" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2012 року ЗАТ "Южмормонтаж" звернулось з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення від 03.02.2012р. № 0000992301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення ПДВ за жовтень 2010р. на 71446,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що зменшення розміру від'ємного значення ПДВ за результатами перевірки та за спірним податковим повідомленням - рішенням проведено у зв'язку з визнанням нікчемним правочину, укладеного з ПП «Шеду» на поставку товару у жовтні 2011 року. Позивач вважає, що податковий орган перебільшив надані йому законодавством України повноваження, визнавши нікчемним правочин, укладений з постачальником ПП «Шеду». На думку позивача, відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПК України) підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту є підтвердження придбання товарів (послуг) належним чином складеними податковими накладними та використання цих товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку і тому він вважає, що правомірно включив ПДВ по відносинам з ПП «Шеду» до податкового кредиту жовтня 2011 року та відповідно сформував від'ємне значення ПДВ.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року адміністративний позов було задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 03.02.2012р. № 0000992301.

Не погоджуючись з даною постановою суду податковий орган подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що закрите акціонерне товариство "Южмормонтаж" зареєстроване 10.02.1994 р. виконкомом Херсонської міської ради та перебуває на обліку платників податків у ДПІ у м. Херсоні, із 05.07.1997р. зареєстрований платником ПДВ.

ДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ЗАТ "Южмормонтаж" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП „Шеду" (372390000) за жовтень 2011 року, за результатами якої складено акт від 13.01.12 №97/23-5/14122468 (далі - акт № 97), в якому зазначені наступні порушення:

- п. 1-5 ст. 203, ч. 1-2 ст. 215. ч.1 ст. 216, 228, 626, 629 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ЗАТ «Южмормонтаж» при придбанні послуг у ПП «Шеду» у жовтні 2011 року. Послуги по вказаних правочинах не були передані в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України.

- П. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст.186, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3. ст.198, Податкового Кодекс) України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ, в результаті чого завищено суму податкового кредиту за жовтень 2011 року, що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодуванні включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за жовтень 2011 року на суму 71446,37 грн.

За наслідками перевірки було винесене податкове повідомлення-рішення від 03.02.2012 №0000992301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 71446,00грн.

Предметом перевірки були господарські відносини позивача із ПП «Шеду» у жовтні 2011 року (акт № 97 від 13.02.2012р.). Проте у оскарженому податковому повідомленні-рішенні податковий орган зменшив позивачу розмір від'ємного значення ПДВ за жовтень 2010р., пославшись на акт перевірки № 97 від 13.02.2012р., який не містить опису порушення за жовтень 2010р.

Під час проведення перевірки встановлено, що позивачем у періоді з 01.10.11 по 31.10.11 частину податкового кредиту сформовано з вартості товарів, отриманих по податковим накладним від ПП „Шеду" на загальну суму 428678,2грн., у т.ч. ПДВ 71446,37грн. згідно договору від 01.10.10 № 207.

Податковим органом використано акт перевірки ПП „Шеду" від 06.01.12 №5/15-2/372390000 за період з 01.10.11 по 31.10.11, яким встановлено наступне.

ПП „Шеду" має стан 30 - „в стані переходу до іншої ДПІ" та з 11.11.2011р. зареєструвалось за новою податковою адресою: Київська область, м. Димер, вул. Леніна, буд. 45/А кв. 5. ДПІ у м. Херсоні до ВПМ ДПІ у Вишгородському районі Київської області направлено запит №12183/7/26-313 від 28.12.2011р. з метою перевірки достовірності місцезнаходження ПП „Шеду" за вказаною адресою. Відповідь на направлений запит не отримано.

При здійсненні виїзду за попередньою податковою адресою ПП „Шеду": АДРЕСА_2 отримано пояснення від громадянина ОСОБА_1, який проживає поряд з зазначеною адресою, а саме: АДРЕСА_1. Так, останній повідомив, що господарська діяльність за даною адресою не здійснюється та не здійснювалось - відсутнє відвідування податкової адреси представниками/посадовими особами підприємств ПП „Шеду", відсутні факти навантаження та розвантаження ТМЦ за даною адресою та інші ознаки ведення чи керування господарською діяльністю ПП „Шеду". Відповідно до податкової звітності, наданої до ДПІ у м. Херсоні ПП «Шеду» за жовтень 2011р., податковий кредит з ПДВ сформовано від ПП «Таврія Пак» - сума ПДВ не вказана (код 35329385; м. Херсон; стан 8 - „ до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей"; свідоцтво платника ПДВ анульовано 25.11.2011р.). Директор/головний бухгалтер/засновник ПП „Таврія Пак" - ОСОБА_2 (іпн. НОМЕР_2) від надання пояснень з приводу причетності його до здійснення фінансово-господарської діяльності ПП «Шеду» та проведених операцій з підприємствами покупцями/постачальниками в 2011 році відмовляється посилаючись на ст. 63 Конституції України. З моменту заснування підприємства по 14.11.2011 року директором ПП „Шеду" був гр. ОСОБА_3, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2. 04.01.2012р. гр. ОСОБА_3 відмовився надавати пояснення з приводу здійснення фінансово-господарської діяльності ПП „Шеду" в період 2011р. посилаючись на ст. 63 Конституції України.

Враховуючи вищевикладене та те, що директор ПП «Шеду» не надає документальних підтверджень фінансово-господарської діяльності за жовтень 2011 року, податковим органом зроблено висновок, що підприємство підпадає під критерії алгоритму щодо визначення, як «податкова яма», а тому господарські операції ПП „Шеду" в жовтні 2011 року з покупцями та постачальниками, зокрема з ЗАТ „Южмормонтаж", визнані нікчемними, оскільки не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки нікчемність вчиненого позивачем правочину з ПП «Шеду» по купівлі-продажу товару відповідачем не встановлена у акті перевірки та не доведена під час розгляду справи, а тому викладені в акті перевірки висновки ДПІ про нікчемність цього правочину є безпідставними.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

За змістом ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6).

В силу п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже в контексті наведених норм головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Слід також зазначити, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини:

- реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту;

- наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності;

- віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

В ході судового розгляду встановлено, що позивачем укладено з ПП «Шеду» договір купівлі - продажу 01.10.10 №207, згідно якого позивачем у жовтні 2011р. отримано товар (зап. частини до портальних кранів), на загальну суму 428678,2грн., у т.ч. ПДВ 71446,37грн.

Факт поставки підтверджений видатковими, податковими та товарно-транспортними накладними.

Згідно представлених для перевірки позивачем товарно-транспортних накладних та подорожніх листів на перевезення товару від ПП «Шеду», транспортування проводилось позивачем, його автотранспортом, водієм ОСОБА_4

Допитаний у судовому засіданні суду першої інстанції в якості свідка ОСОБА_4 суду повідомив, що він працює водієм у ЗАТ «Южмормонтаж» з 2008р. Він управляє вантажними автомобілями ЗАТ «Южмормонтаж» та здійснює перевезення товарів. Перевезення супроводжуються товарно-транспортними накладними. Перевозив товар на склад, що належить ЗАТ «Южмормонтаж» у м. Херсоні, Острівське шосе, 5.

Факт перебування свідка у трудових відносинах із позивачем підтверджується довідкою, виданою та завіреною начальником відділу кадрів ЗАТ «Южмормонтаж». Факт наявності у позивача складських приміщень та транспортних засобів підтверджуються витягом БТІ про реєстрацію права власності на нерухоме майно та свідоцтвами про право власності на вантажні автомобілі, що долучені до матеріалів справи.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за відвантажений товар проводились у безготівковій формі.

Товар, отриманий від ПП «Шеду» за договором купівлі-продажу, в подальшому був реалізований позивачем, що підтверджується наданими суду видатковими накладними та ВМД ПП «Шеду» у декларації ПДВ за серпень 2011р. у складі податкових зобов'язань відобразило ПДВ по операції із позивачем у повному обсязі, що не заперечується відповідачем.

Разом із тим в акті перевірки не спростовується той факт, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

Представником відповідача у судовому засіданні суду першої інстанції було підтверджено, що у податкового органу відсутні зауваження щодо оформлення первинних

бухгалтерських та податкових документів за результатами господарської діяльності позивача із ПП «Шеду», фактично підставою для визначення зобов'язань став висновок акту перевірки ПП «Шеду» щодо неможливості здійснення останнім господарських операцій.

Факт того, що ПП «Шеду» на момент здійснення поставок позивачу був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мав право на виписку податкових накладних і був зареєстрований платником податку на додану вартість встановлено ДПІ у акті перевірки та не заперечувалось відповідачем.

Аналіз наданих позивачем податкових та видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, декларацій з ПДВ, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ПП «Шеду», які були предметом перевірки. Зазначені первинні документи повністю відповідають ознакам первинних документів, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік, тобто господарські та бухгалтерські документи, отримані позивачем від ПП «Шеду» є дійсними, складеними на підставі Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року N 996-XIV.

Отже колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки нікчемність вчиненого позивачем правочину з ПП «Шеду» по купівлі-продажу товару відповідачем не встановлена у акті перевірки та не доведена під час розгляду справи, а тому викладені в акті перевірки висновки ДПІ про нікчемність цього правочину є безпідставними.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, податковий орган ні в акті перевірки, ні під час судового засідання не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що на момент проведення операцій з позивачем ПП «Шеду» було фіктивним підприємством, вчиняло порушення в сфері оподаткування, документувало безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, та укладало нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Надані суду докази не дають підстав для висновку, що вчинена позивачем господарська операція з ПП «Шеду» є сумнівною, не відповідає дійсному економічному змісту, і вчинена з метою одержання доходу саме за рахунок податкової вигоди за відсутності наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги закритого акціонерного товариства "Южмормонтаж" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 червня 2012 року у справі № 2а-1138/12/2170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян