Ухвала

від 05.12.2006 по справі 17/31-643

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/31-643

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"05" грудня 2006 р.Справа № 17/31-643

 УХВАЛА

За скаргою Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Тернопіль

 до  Державної виконавчої служби у м. Тернополі №2, м. Тернопіль

по справі

за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Тернопіль

до Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українське-чеське підприємство „Холт”, м. Тернопіль

про  припинення юридичної особи

Суддя  Андрусик Н.О.

За участю представників сторін:

Скаржника: Полівчак С.С., гол. державний податковий інспектор, довіреність №22350/7/10-015 від 13.04.2006р.

Відповідача (боржника): не з'явився

Органу виконання судових рішень: Мартишин Н.І., гол. державний виконавець, Литвин Р.М., заступник начальника ДВС у місті Тернополі № 2, довіреність № 19/46015 від 05.12.2006 р.

Суть справи:

До господарського суду 17.11.2006 року в порядку ст. 121-2 ГПК України звернувся стягувач по справі - Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція із скаргою № 75965/7/10-015 від 17.11.2006 р., про визнання неправомірними дій ДВС у м. Тернополя № 2 щодо винесення постанови від 19.10.2006р. про закінчення виконавчого провадження по виконанню наказу № 17/31-6434 від 04.05.2006р.; скасування вищезазначеної постанови Державної виконавчої служби у м. Тернополі №2 та зобов'язання орган виконання судових рішень прийняти до виконання наказ господарського суду від 04.05.2006 р. № 17/31-643 про стягнення в доход державного бюджету 85 грн. державного мита.

Свої вимоги, підтримані в засіданні його представником, Тернопільська об'єднана ДПІ мотивує тим, що винесення старшим державним виконавцем ДВС у місті Тернополі № 2 Каневською М.О., (затверджена начальником ДВС у м. Тернополі № 2 19.10.2006 р.) постанови про закінчення виконавчого провадження від 19.10.2006 року по виконанню наказу господарського суду №17/31-643, виданого 04.05.2006 року на примусове виконання рішення господарського суду по справі № 17/31-643 від 18.04.2006 р. про стягнення 85 грн. державного мита в доход державного бюджету, згідно статті 37 Закону України „Про виконавче провадження”, є законодавчо необґрунтованим і суперечить самому судовому рішенню в частині стягнення судових витрат, зокрема державного мита, відтак, закінчення виконавчого провадження є безпідставним та призведе до невиконання судового рішення, що набрало законної сили і є обов'язковим до виконання Державною виконавчою службою, а також призведе до не надходження коштів до Державного бюджету України.

Скаржник також вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження від 19.10.2006 р. про стягнення з боржника 85 грн. державного мита  підлягає скасуванню через те, що винесена з порушенням вимог п. 7 ст. 59 Господарського кодексу України, оскільки суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.  

Представники ДВС у м. Тернополі № 2 проти задоволення скарги заперечили, посилаючись на законність та правомірність винесення даної постанови про закінчення виконавчого провадження

В судовому засіданні, його учасникам роз'яснено належні їм права і обов'язки, передбачені ст. ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання, аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового засідання, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 18 квітня 2006 року у справі №17/31-643 задоволено позов Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Тернопіль та постановлено припинити юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українське-чеське підприємство „Холт”, м. Тернопіль. Крім того, присуджено в порядку ст. 49 ГПК України стягнути з відповідача 85 грн. державного мита в доход державного бюджету України та 118 грн. інформаційних витрат на користь Державного підприємства „Судовий інформаційний центр”, м. Київ, про що 04 травня 2006р. видано відповідні  накази.

Після пред'явлення стягувачем –Тернопільською об'єднаною ДПІ, м. Тернопіль наказу про стягнення державного мита до виконання, постановою відділу Державної виконавчої служби у місті Тернополі від 30.05.2006 року було відкрито виконавче провадження по його примусовому виконанню.

В ході примусового виконання наказу господарського суду від 04.05.2006 р.  виходом на місце виконання рішення (місцезнаходження боржника - вул. Галицька, 58/47 в м. Тернополі) державним виконавцем встановлено, що за вказаною адресою боржник не знаходиться.

Враховуючи, що рішенням господарського суду від 18.04.2006 р. по справі № 17/31-643 припинено юридичну особу –ТОВ спільне українське-чеське підприємство „Холт”, м. Тернопіль, тому, як вважає ДВС, через відсутність сторони виконавчого провадження (боржника) виконати наказ господарського суду та вчинити дії по стягненню з боржника грошових коштів є неможливим.

Відповідно до пункту 3 ст. 37 Закону „Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає закінченню у випадку, зокрема, ліквідації юридичної особи –сторони виконавчого провадження.

Оцінивши зібрані докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення скарги частково.

Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу.

Закон України “Про виконавче провадження” визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

У відповідності до ст. 37 цього Закону виконавче провадження підлягає закриттю державним  виконавцем у випадках, прямо передбачених законом.

При здійсненні покладених на державного виконавця функцій відповідно до частини 7 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Підстави закриття виконавчого провадження наведені у законі, і не можуть бути змінені державним виконавцем самостійно. Однак, жодна із встановлених статтею 37 Закону України “Про виконавче провадження” підстав для закриття виконавчого провадження  не наведена у постанові державного виконавця ДВС у місті Тернополі № 2 від 19 жовтня 2006 року.

Суд погоджується з доводами скаржника з приводу порушення державним виконавцем ДВС у місті Тернополі № 2, вимог закону при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Тернопільської області.

Так, згідно частини 5 статті 111 Цивільного кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2004 року, встановлено, що юридична  особа  є  ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Аналогічні вказівки містить і стаття 59 Господарського кодексу України.

Як стверджує скаржник –Тернопільська ОДПІ, відповідач у справі –Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-чеське підприємство „Холт”, м. Тернопіль, ідент. код 21158649 станом на 21 листопада 2006 року значиться в Єдиному Державному реєстрі підприємств та організацій як юридична особа..

Вказана обставина підтверджується довідкою Головного управління статистики  у Тернопільській області № 31-312 від 21.11.2006 р.

Як свідчать подані скаржником документи, державний виконавець, не з'ясувавши  чи внесено державним реєстратором відповідний запис до Єдиного державного реєстру, передчасно виніс постанову про закінчення виконавчого провадження по виконанню наказу суду у зв'язку з ліквідацією юридичної особи, взявши за основу рішення господарського суду у даній справі про припинення юридичної особи.

Отже,  з наведеного випливає, що дії державного виконавця є неправомірними.

За таких обставин справи, суд дійшов висновку про те, що:

скарга є обґрунтованою, поданою скаржником в межах строків, визначених законом;

дії органу виконавчої служби порушують встановлений законом порядок виконання рішень судів;

постанова про закриття виконавчого провадження суперечить приписам закону, відтак, є недійсною з моменту її прийняття, і  порушує права скаржника;

подані суду органом державної виконавчої служби заперечення на скаргу, спростовуються представленими доказами.

Скаржник просить визнати дії ДВС у м. Тернополя № 2 неправомірними щодо винесення постанови від 19.10.2006р. про закінчення виконавчого провадження по виконанню наказу № 17/31-6434 від 04.05.2006р.; скасувати вищезазначену постанову Державної виконавчої служби у м. Тернополі №2 та зобов'язати орган виконання судових рішень прийняти до виконання наказ господарського суду від 04.05.2006 року.

Правова позиція Вищого господарського суду стосовно розгляду скарг на дії органу державної виконавчої служби викладена ним  у Постанові  від  25.07.2002 р. № 1056.

Так, зокрема у п. 9 Постанови зазначено таке. “Дійшовши висновку про неправомірність дій чи бездіяльності органу Державної виконавчої служби (державного виконавця), господарський суд відповідно до положень законів України "Про державну виконавчу службу" та "Про виконавче провадження" визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує орган Державної виконавчої служби усунути допущені у виконавчому провадженні порушення або здійснити певні виконавчі дії. Зазначене стосується і скарг на постанови органу  Державної виконавчої служби, які підлягають оскарженню до суду згідно із Законом України "Про виконавче провадження".

Водночас, з абзацу 6 пункту 7 роз'яснення Президії Вищого господарського суду України № 0387289-97 від 28.03.2002 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” вбачається, що за результатами розгляду скарги  господарський суд  не позбавлений можливості  або визнати доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнати постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнати недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язати орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнати доводи скаржника неправомірними і скаргу відхилити.

За даних обставин, суд визнає недійсною постанову державного виконавця ДВС у місті Тернополі № 2 від 19.10.2006 р. про закінчення виконавчого провадження, як таку, що винесена всупереч вимогам Закону України “Про виконавче провадження”, дії державного виконавця з приводу винесення постанови - неправомірними, а скаргу, подану Тернопільською ОДПІ - підставною та обґрунтованою.

Щодо вимог, викладених у скарзі в частині зобов'язання органу ДВС  вчинити певні дії, як-от: скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 19.10.2006 р. по наказу № 17/31-643 та зобов'язати орган виконання судових рішень прийняти до виконання наказ господарського суду від 04.05.2006 р. № 17/31-643 про стягнення в доход державного бюджету 85 грн. державного мита, не можуть бути предметом судового розгляду в порядку ст. 121-2 ГПК України, оскільки такі вимоги вирішуються в порядку позовного провадження, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

З цих підстав, провадження щодо розгляду  скарги  слід припинити за непідвідомчістю викладених у ній вимог суду згідно п. 1 ст. 80 ГПК України (враховуючи частину другу пункту 3 правових позицій постанови Пленуму Верховного суду  України від 26.12.03 р. № 14).

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 80, 86, 115, 121-2 ГПК України, Закону України „Про виконавче провадження”, постановою пленуму Верховного Суду України, роз'ясненнями президії ВГСУ від 28.03.2002р., із наступними змінами, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової служби, м. Тернопіль, обґрунтованою.

2. Визнати неправомірними дії Державної виконавчої служби у м. Тернополі № 2 щодо винесення постанови від 19.10.2006р. про закінчення виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду № 17/31-6434 від 04.05.2006р.

3. Визнати постанову про закінчення виконавчого провадження від 19.10.2006 р. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-чеського підприємства „Холт”, м. Тернопіль, вул. Галицька, 58/47, ідент. код 21158649, 85 грн. державного мита в доход державного бюджету України, недійсною з моменту прийняття.

4. Провадження в частині вимог про зобов'язання прийняти до виконання наказ господарського суду № 17/31-643 від 04.05.2006 р. про стягнення 85 грн. державного мита та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 19.10.2006 р. по наказу № 17/31-643 - припинити.

Суддя                                                                                Н.О. Андрусик