9/186-3290
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" грудня 2006 р.Справа № 9/186-3290
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Кропивної Л.В.
Розглянув справу
за позовом Приватного підприємства "Збруч" вул. Шопена-бічна, 8, м.Чортків,Тернопільська область,48500
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рокі" вул. Петлюри, 10/68, м.Тернопіль,46000
за участю представників сторін:
позивача : Ільків Н.М., доручення від 10.11.2006 р.
відповідача : Сорока І.А., довіреність від 06.06.2006 р.
роз'яснивши у розпочатому судовому засіданні представникам сторін права та обов'язки учасників господарського процесу згідно з ст.ст. 22, 29 ГПК України,
встановив:
Позивач –Приватне підприємство „Збруч”, м. Тернопіль, звернувся до господарського суду 23.08.2006 р. з позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю “ Виробничо-комерційна фірма „Рокі”, м. Тернопіль, про стягнення 28 000,00 грн . боргу, посилаючись на невиконання ним умов договору купівлі-продажу від 15.05.2002 р., за яким позивач передав відповідачу у власність приміщення операторської з трьома блок пунктами у с. Угринь Чортківського району, Тернопільської області.
У процесі розгляду справи позивач змінив позовні вимоги і просить визнати недійсним договір купівлі-продажу, як такий, що укладений від імені покупця особою, яка діяла з перевищенням повноважень щодо відчуження майна, належного Приватному підприємству “Збруч”.
Доводячи цю обставину, позивач вказує на те, що договори про відчуження майна підприємства на суму, яка перевищує 25 000,00 грн. підлягає обов'язковому затвердженню власником підприємства до їх підписання керівником підприємства, але договір купівлі-продажу на суму 28 000,00 грн. не пройшов погодження та затвердження власником підприємства.
На думку позивача, договір не відповідає вимогам закону, тому, на підставі ст. 207 ГК України ,господарське зобов'язання може бути визнане недійсним на вимогу однієї із сторін.
Позивач також просить застосувати наслідки недійсності правочину –повернути Приватному підприємству “Збруч” –продане за спірним договором майно.
Відповідач не скористався своїм правом на участь у судових засіданнях, заперечень на позов та витребуваних судом документів не надав.
Справа розглядається за наявними у ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи позивача, оцінивши подані ним в обґрунтування позову докази, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, з огляду на таке.
В силу положень ст. 4 Закону України “Про власність” власнику належить право розпоряджатися належним йому майном і вчиняти щодо нього будь-які не заборонені законом дії.
Приватне підприємство “Збруч”, як власник майна, що відображається у самостійному балансі підприємства і набуте ним внаслідок отримання у власність майна від засновника підприємства, а також від результатів господарської діяльності, вправі вчиняти стосовно свого майна будь-які не заборонені законом угоди і виступати у цивільному обороті самостійно.
Однак, діючи у цивільних відносинах самостійно, юридична особа набуває прав і отримує зобов'язання через свої органи, які створюються у порядку, визначеному статутом, і діють відповідно до установчих документів та закону.
Таким чином, органи юридичної особи, які укладають від її імені цивільно-правові договори , але діють усупереч Статуту підприємства, або є створеними у спосіб, який суперечить установчим документам, не створюють для юридичної особи цивільно-правових наслідків.
Відповідно до статуту приватного підприємства “Збруч”, право на розпорядження майном підприємства належить Раді засновників, а керівник підприємства (одноосібний орган) права на розпорядження майном не має.
Утім, як випливає із змісту спірного договору купівлі-продажу, укладеного в особі виконувача обов'язків директора підприємства, та керівника ТзОВ ВКФ “Рокі”, у предметі договору йдеться про те, що повноваження керівника Приватного підприємства на укладення договору грунтуються на статуті підприємства, у якому , позатим, встановлені обмеження директора на укладення угод щодо розпорядження майном підприємства.
Таким чином, договір купівлі-продажу був укладений особою, яка не мала права на представництво від імені юридичної особи при підписанні договору стосовно відчуження майну на суму 28000 грн. , про що за всіма обставинами справи, представник ТзОВ ТКФ “Рокі” не міг не знати.
Наведене дає підстави для висновку, що договір як такий, що суперечить ст. 4 Закону України “Про власність”, ст. 62 ЦК УРСР (представництво) є недійсним з моменту укладення.
Не змінює положення речей і та обставина, що договір був посвідчений приватним нотаріусом Чортківського районного нотаріального округу та зареєстровано у реєстрі за № 2219.
Юридичні наслідки недійсності правочину визначені у ст. 216 ЦК України –у разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Отже, вимога позивача: повернути Приватному підприємству “Збруч” майно- операторську з трьома блокпунктами, що знаходиться у с. Угринь, Чортківського району Тернопільської області в урочищі “Басівка” грунтуються на законі.
Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
У судовому засіданні 01.12.2006 р. за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.
З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 16, 203,216, 1212 ЦК України, ст. 18, 207 ЦК УРСР, ст. 4 Закону України “Про власність”, Господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним з моменту його укладення договір купівлі-продажу від 16 травня 2002 р., посвідченого приватним нотаріусом Чортківського нотаріального округу Пивоваром В.А., в реєстрі за № 2219.
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційна фірма “Рокі” ( бульв. С. Петлюри, 10/68, м. Тернопіль, ід. код 31602449) передати Приватному підприємству “Збруч”, (вул. Шопена-бічна, 8, м. Чортків, Тернопільська область).
операторську з трьома блок пунктами, що знаходиться в с. Уринь, Чортківського району, Тернопільської області в урочищі “Басівка” , після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути 398,00 грн. судових витрат з Товариства з обмеженою відповідальністю “РОКІ” (бульв. С. Петлюри, 10/68, м. Тернопіль, ід. код 31602449) на користь Приватного підприємства “Збруч”( вул. Шопена-бічна, 33, м. Чортків, Тернопільська область).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “11”грудня 2006 року, рішення, через місцевий господарський суд.
Суддя Л.В. Кропивна
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 01.12.2006 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 311481 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Кропивна Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні