Рішення

від 24.11.2006 по справі 9/263-3933

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/263-3933

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2006 р.Справа № 9/263-3933

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Кропивної Л.В.             

Розглянув справу

за позовом  Деражнянської міжгосподарської пересувної шляхово- будівельної колони вул. Миру, 223, м.Деражня,Хмельницька область,32200           

до  Науково-виробничого селянського (фермерського) господарства "Мрія" с.Васильківці,Гусятинський район, Тернопільська область,48257            

За участю представників сторін:

         позивача:   Шибко М.В., наказ № 60-к від 03.11.1997 р.   

         відповідача:  не з'явився,

роз'яснивши  у розпочатому судовому засіданні  представнику позивача  права та обов'язки  учасників господарського процесу згідно з ст.ст. 22,  29  ГПК  України,

Встановив:

Позивач –Деражнянська міжгосподарська пересувна шляхово-будівельна колона,                  м. Деражня, Хмельницької області,  звернувся 27.09.2006 р. ( вх. № 4501)  до господарського суду Тернопільської області  з позовом до відповідача –Науково-виробничого селянського (фермерського) господарства “Мрія”, с. Васильківці, Гусятинського району, Тернопільської області,  про стягнення  4 758,25 грн. основного боргу, 1271,31 грн. інфляційних збитків та  334,11  грн. річних,  посилаючись на ту обставину, що  Відповідачем  своєчасно  та у повному обсязі  не  виконуються грошові зобов'язання  за договором найму транспортних засобів  від  15.08.2005 р. за № 150805, за умовами якого  Відповідач зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі  проводити оплату за надані транспортні послуги.

За твердженням  Позивача  станом на 27.09.2006 р. (день звернення з позовом до господарського суду) заборгованість Науково-виробничого селянського (фермерського) господарства “Мрія” за  надані  автотранспортні  послуги  становить  4 758,25  грн.

За неналежне виконання  умов договору  позивач  нарахував відповідачу  1271,31 грн. інфляційних збитків та  334,11  грн. річних.

   Ухвалою від  29.09.2006 р. порушено провадження  та призначено розгляд справи на 12:30 год. 24 листопада  2006 р.

    У судовому засіданні  24.11.2006 р.  представник позивача  підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні  24.11.2006 р., представника  не направив, відзиву на позов не подав.

Справа розглядається за наявними  у ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив, що позов підлягає до задоволення,  виходячи з наступного.

15 серпня 2005 р. між Деражнянською міжгосподарською пересувною шляхово-будівельною колоною, м. Деражня, Хмельницька область,  як Наймодавцем,  та  Науково-виробничим  селянським (фермерським) господарством ”Мрія”, с. Васильківці, Гусятинського району, Тернопільської області, як Наймачем,  укладено  договір найму транспортних засобів  за  №  150805.

Позатим,  з предмету договору  випливає, що  зміст договору  є  не найом автомобіля,  оскільки  автомобіль  у володіння   та користування   відповідача не передавався  ,  а здійснення  перевезень автомобілями    марки КАМАЗ-5511 , належних  позивачу,  зерна на полях Господарства  за плату .

Вартість перевезення складає 1,75 грн. за  1 км. пробігу.

Пунктом 3.4 договору визначено, що Господарство  не пізніше 5-ти банківських днів проводить попередню оплату по договору в розмірі  5 000,00 грн.

Оскільки траспортні зобов'язання  є  складовою системи  зобов'язання   щодо   надання  цивільно-правових послуг , тому  до цих правовідносин  можуть бути застосовані   пложенн ст.  901 та 903 ЦК України.

У відповідності до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка спживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві  зазначену послугу , якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч.  1 ст. 903  Якщо  договором  передбачено  надання  послуг  за   плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно п.п. 2.2.3, 3.1 договору   Господарство   зобов'язалося своєчасно та в  повному обсязі проводити оплату за  користування переданими йому за цим договором автомобілями наступним чином : протягом 5-ти банківських днів з моменту надання Позивачем  рахунку-фактури відповідно до актів виконаних робіт, щодекадно шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок, або внесення готівки в касу наймодавця.

Як підтверджується Актом  виконаних робіт від 19.08.2005 р. вартість наданих   послуг з перевезення    становить 25 186,00 грн.

19 вересня 2005 р. позивач виставив СФНВГ “Мрія” рахунок на оплату в сумі 25 186,00 грн., який відповідач оплатив  лише частково , усумі  20 427,75 грн.

Отже, умови договору  стосовно  оплати   вартості перевезень   Господарство не виконало у повному обсязі і у встановлені  договором строки, у зв'язку із чим виник  спір.  

22 травня  2006 р. відповідачу була  направлена  претенізя  в порядку досудового врегулювання спору  згідно п. 5.1 договору, з вимогою сплатити 4758,25 грн. боргу, 1240,00 грн. нарахованих інфляційних  збитків та 298,52 грн. –3% річних за порушення договірних зобов'язань, яку відповідач залишив без відповіді та реагування.

На день звернення Позивача  до суду   борг Відповідача складає 4 758,25 грн.,  що свідчить про порушення  Науково-виробничим селянським (фермерським) господарством “Мрія” господарських зобов'язань за договором  найму транспортних засобів, укладеного 15.08.2005 р. за № 150805.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов'язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов'язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених  Господарським кодексом України.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України,  кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Доказів,  що підтверджують  виконання  відповідачем  оплати повної  вартості наданих йому автотранспортних послуг, та відновлення тим самим   порушених  майнових прав  кредитора  на момент  розгляду спору судом,   матеріали справи не вміщують.

Тому  правомірними є вимоги  щодо стягнення  з Відповідача  4 758,25 грн.  заборгованості, яка складається  із несвоєчасно оплаченої   вартості  наданих   йому  на підставі акту виконаних робіт від 19.09.2005 р. автотранспортних послуг.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також  три проценти річних від простроченої суми.

В силу положень ч. 4 ст  232 ГК України  відсотки за неправомірне користування  чужим коштами справляються  по день сплати  суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором  не встановлено   для нарахування  відсотків   інший строк.

Отже,  такими, що підлягають до задоволення, оскільки грунтуються на положеннях ст. 625 ЦК України та  ч. 4 ст.  232 ГКУ країни    є  вимоги позову про стягнення з відповідача  1271,31 грн. інфляційних збитків та 334,11 грн. –3% річних, нараховані  за період з 01.10.2005 р. по 14.08.2006 р.  

За таких обставин справи, позовні вимоги задовольняються  повністю  у  заявленій сумі.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України  покладаються на відповідача  .   

За згодою представника позивача відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 24.11.2006  р. оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення господарського суду України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 509, 526, 625 ЦК України, ч.2 ст. 193, ч.4 ст. 232 ГК України , ст. ст. 1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-7, 22, 29, 33, 34,  43, 49, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд

Вирішив:

1.          Позов задовольнити .

  2. Стягнути 4 758,25 грн. боргу, 1271,31 грн. інфляційних збитків,  334,11 грн. річних та 220,00 грн. судових витратіз  Науково-виробничого селянського (фермерського) господарства “Мрія” (с. Васильківці, Гусятинський район, Тернопільської області, р/р 2600614011078 в ТФ ВАТ КБ “Хрещатик”, МФО 338653,  ідент. код 14040434)  в користь Деражнянської міжгосподарської пересувної шляхово-будівельної колони, (вул. Миру, 223, м. Дерражня, Хмельницька область, р/р 260062632 в ХОД АППБ “Аваль”, м. Хмельницький,  МФО 315966, ідент код 03292718).           

   3.   Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) “07” грудня  2006 р. рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                          Л.В. Кропивна