Рішення

від 24.04.2013 по справі 5009/1499/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 9/30/12-13/28/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.13 Справа № 5009/1499/12

За позовом: Прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя

до відповідача: Приватного підприємства «Таурус Стар», м. Запоріжжя

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Запорізький коледж радіоелектроніки Запорізького національного технічного університету, м. Запоріжжя

про стягнення 11 510 грн. 93 коп. неустойки

Суддя Серкіз В.Г.

Представники :

Від позивача: Панкратова А.С., дов. № 01/1194 від 11.12.2012р.

Від відповідача: Ботов М.Г., дов. б/н від 25.10.2012р.

Прокурор: Красних О.О., посв. № 013462 від 03.12.2012р.

Харченко В.І., посв. № 001889 від 29.08.2012р.

Третя особа: не прибув.

Розглядається позовна заява прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя, про стягнення з Приватного підприємства «Таурус Стар», м. Запоріжжя, 11 510 грн. 93 коп. неустойки за договором оренди державного нерухомого майна № 1950/д від 26.04.2006р.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 22.05.2012р. у справі № 5009/1499/12 задоволено позовні вимоги прокурора Жовтневого району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, м. Запоріжжя, про стягнення з Приватного підприємства «Таурус Стар», м. Запоріжжя, 11 510,93 грн. неустойки.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2012р. зазначене рішення скасовано та прийнято нове рішення.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.02.2013р. рішення господарського суду Запорізької області від 22.05.2012р. у справі № 5009/1499/12 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.12.2012р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено її до розгляду судді Серкіз В.Г.

Ухвалою від 21.03.2013р. справу прийнято до розгляду судді Серкіз В.Г., присвоєно справі номер провадження 9/30/12-13/28/13 та призначено судове засідання на 10.04.2013р.

У зв'язку із неявкою третьої особи в судове засідання розгляд справи відкладено на 19.04.2013р., про що сторони повідомлені відповідною ухвалою суду.

В судовому засіданні 19.04.2013р. оголошено перерву до 24.04.2013р.

До початку розгляду справи представниками сторін заявлене клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги на підставах, зазначених прокурором у позовній заяві, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 11 510,93 грн. неустойки. Позов мотивовано тим, що ПП «Таурус Стар», як Орендар, своєчасно не звільнило орендоване приміщення за договором оренди № 1950/д від 26.04.2006р., у зв'язку із чим на підставі п.9.3 договору та ч. 2 ст. 785 ЦК України йому нараховано неустойку за період з 30.07.2010р. по 11.04.2012р. в сумі 11 510,93 грн.

Відповідач проти позову заперечив, просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень посилається на те, що 31 жовтня 2009 року орендоване приміщення було звільнено ПП «Таурус Стар» без укладання акту прийому-передачі; нежитлове приміщення було опечатано комісією Запорізького коледжу радіоелектроніки, про що було складено відповідний акт від 31.10.2009р. Крім того, відповідач заперечив проти розміру нарахованої неустойки, посилаючись на те, що розмір орендної плати за місяць згідно договору оренди (зі змінами від 25.05.2007р.) становить 187,47 грн., а не 281,70 грн., як вказав позивач у розрахунку. Також відповідач заявив про застосування до позовних вимог про стягнення неустойки за період з 30.07.2010р. по 11.04.2012р. позовної давності відповідно до приписів ст. 267 ЦК України.

Позивач у відповідь на заперечення відповідача надав суду письмові пояснення (вих.. № 10-01-02939 від 17.04.2013р.), в яких зазначив наступне: по-перше, акт від 31.10.2009р., згідно з яким орендоване майно було опечатано третьою особою у зв'язку із самовільним звільненням його відповідачем, не містить інформації щодо ознак звільненого приміщення, а відтак не є належним доказом звільнення орендованого приміщення за вказаним договором; по-друге, згідно п.3.3 договору оренди розмір орендної плати розраховується шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, таким чином, встановлений змінами № 1 до договору розмір орендної плати за січень 2007 року в сумі 187,47 грн. в подальшому підлягав коригуванню з урахуванням індексу інфляції.

Прокурор у письмових поясненнях (вих.. № 123-189-12 від 18.04.2013р.) зазначив, що на час подання даного позову до суду ПП «Таурус Стар» не повернув орендоване приміщення шляхом підписання трьохстороннього акту приймання-передачі. Також прокурор вказав на те, що застосування спеціальної позовної давності до неустойки, стягнення якої передбачено ч. 2 ст. 785 ЦК України, є неправильним.

Третя особа свого представника в судові засідання не направила, однак з письмових пояснень, представлених суду, слідує, що Запорізький коледж радіоелектроніки підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні 24.04.2013р. справу розглянуто, прийнято рішення на підставі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, прокурора, суд

В С Т А Н О В И В:

26 квітня 2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (Орендодавець) та ПП «Таурус Стар» (Орендар) був укладений договір № 1950/д оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького коледжу радіоелектроніки (надалі - Договір).

Згідно із п.1.1 Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно: вбудовані в другий поверх гуртожитку приміщення дев'ятиповерхової будівлі (літ. В-2, приміщення № 29 площею 13,7 кв. м, частини коридорів сумісного користування № 1, 17, 13, сходова клітина ІІ площею 1,9 кв. м) загальною площею 15,6 кв. м, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 117-а (Додаток № 3).

26.04.2006 р. вказане майно передано за актом прийому-передачі Орендарю.

Строк дії Договору встановлено по 23.04.2007р. (п.10.1 Договору).

Згідно із п.10.6 Договору, в разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну умов Договору оренди протягом одного місяця після закінчення його терміну дії, при наявності згоди Балансоутримувачяа та відповідного висновку органу, уповноваженого управляти майном Балансоутримувача, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

Відповідно до п.2.1 Договору, вступ Орендаря у користування майном наступає одночасно з підписанням сторонами Договору та Акта прийому-передачі орендованого майна (Додаток № 2).

У разі припинення цього Договору майно повертається Орендарем балансоутримувачу аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю (п.2.5 Договору). При цьому, майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами Акта прийому-передачі. Обов'язок по складанню Акта прийому-передачі покладається на сторону, яка передає майно.

В п.3.3 Договору сторони узгодили, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць розраховується Орендарем самостійно шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Договором про зміни № 1 до договору оренди від 26.04.2006р., укладеним 25.05.2007р., сторони встановили, що розмір орендної плати за січень 2007 року становить без ПДВ 187,47 грн., який в подальшому підлягає коригуванню Орендарем на індекс інфляції за кожний наступний місяць. Перерахунок орендної плати проводиться Орендарем з 01.01.2007р.

За відмову Орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії Договору, згідно із п.9.3 Договору Орендар відшкодовує Орендодавцю неустойку в розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання Договору до підписання акту прийому-передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.07.2009р. у справі № 28/239/09 встановлено що договір оренди державного нерухомого майна від 26.04.2006р. № 1950/д , укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та ПП «Таурус Стар», припинив свою дію 21.04.2009р. Вказаним рішенням суду зобов'язано ПП «Таурус Стар» повернути Запорізькому коледжу радіоелектроніки ЗНТУ, за участю регіонального відділення ФДМУ по Запорізькій області вбудовані в другий поверх гуртожитку приміщення (літ. В-2, приміщення № 29 площею 13,7 кв. м, частини коридорів сумісного користування № 1, 17, 13, сходова клітина ІІ площею 1,9 кв. м) загальною площею по внутрішньому обміру 15,6 кв. м, відповідно до плану другого поверху з технічного паспорту гуртожитку, розташованого за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 117-А, шляхом підписання акту прийому-передачі майна. З ПП «Таурус Стар» на користь Державного бюджету стягнуто 531,26 грн. заборгованості, 642,15 грн. неустойки (за період з 21.04.2009р. по 25.05.2009р.) та 21,15 грн. пені.

Крім того, рішенням господарського суду Запорізької області від 18.10.2010р. у справі № 21/246/10 (в редакції постанови Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2011р.) з ПП «Таурус Стар» на користь Державного бюджету України стягнуто 94,75 грн. заборгованості, 7 960,30 грн. неустойки (за період з 26.05.2009р. по 29.07.2010р.).

Відповідно до приписів ст.. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

За змістом ст.. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Підписавши та скріпивши своєю печаткою договір оренди державного нерухомого майна № 1950/д , а також договори про зміни до нього , відповідач таким чином прийняв пропозицію позивача укласти договір на зазначених у ньому умовах і, відповідно, взяв на себе зобов 'язання по виконанню умов договору.

Так, пунктом 2.5 Договору закріплено, що майно вважається поверненим Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами Акта прийому-передачі. Обов'язок по складанню Акта прийому-передачі покладається на сторону, яка передає майно.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень відповідача, договір № 1950/д оренди державного нерухомого майна припинив свою дію 21.04.2009р., однак до сьогоднішнього дня орендоване майно не повернено балансоутримувачу - Запорізькому коледжу радіоелектроніки ЗНТУ - за актом прийому-передачі, як то передбачено умовами Договору.

Суд не вважає належним доказом передачі орендованого майна балансоутримувачу самовільне звільнення приміщення ПП «Таурус Стар» шляхом складання акту про таке звільнення від 31.10.2009р., оскільки цей акт не містить інформації щодо ознак звільненого приміщення, а саме: адреси, площі, орендодавця, тобто тієї інформації, яка містилась в акті прийому-передачі від 26.04.2006р. і обов'язково повинна бути зазначена при поверненні майна. Отже, підтвердженням фактичного повернення майна є тільки акт приймання-передачі, обов'язок по складанню якого, зокрема, покладено на відповідача.

З викладеного вбачається, що фактично відбулось самовільне звільнення орендованого приміщення, а не його передача у встановленому договором порядку, що є порушенням п.2.5 Договору.

У зв'язку із цим суд вбачає правомірним застосування до відповідача відповідальності у вигляді нарахування неустойки в розмірі подвійної місячної орендної плати відповідно до п.9.3 Договору.

Як слідує з укладеного сторонами договору про зміни № 1 від 25.05.2007р., який є невід'ємною частиною Договору оренди № 1950/д, розмір орендної плати за січень 2007 року становить без ПДВ 187,47 грн., а в подальшому підлягає коригуванню Орендарем на індекс інфляції за кожний наступний місяць.

Тобто, умовами Договору оренди передбачено, що розмір місячної орендної плати не є фіксованою величиною, а визначається шляхом корегування на індекс інфляції за кожен наступний місяць.

Таким чином, розмір орендної плати, який в січні 2007 року становив 187,47 грн., станом на березень 2009 рок (згідно розрахунку позивача), з урахуванням індексу інфляції, вже складав 281,70 грн.

У зв'язку із цим, неустойка, передбачена п.9.3 договору, за період з 30.07.2010р. по 11.04.2012р. розраховувалась позивачем виходячи з розміру місячної орендної плати в 281,70 грн.

Перевіривши правильність розрахунку позивача, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, у зв'язку із чим позовні вимоги про стягнення з Приватного підприємства «Таурус Стар» 11 510 грн. 93 коп. неустойки за договором оренди державного нерухомого майна № 1950/д від 26.04.2006р. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Заперечення відповідача судом до уваги не приймаються з огляду на вищевикладене.

Крім того, відповідачем заявлено про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення неустойки за період з 30.07.2010р. по 11.04.2012р. згідно ст.. 258 ЦК України та наслідків їх пропуску, передбачених ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Як встановлено частиною 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Згідно зі ст.. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог, зокрема для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), частиною 2 ст. 258 ЦК України встановлено спеціальну позовну давність в один рік.

За змістом ст.. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного (несвоєчасно виконаного) зобов'язання, та яку повинен сплатити боржник у разі порушення зобов'язання.

Слід відзначити, що у порівнянні з неустойкою, передбаченою ст.. 549 ЦК України, неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 ст. 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин, оскільки визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, і право на яку виникає в орендодавця у разі несвоєчасного повернення орендованого майна орендарем.

У зв'язку із цим застосування до неустойки, встановленої ч. 2 ст. 785 ЦК України, спеціальної позовної давності суд вважає неправильним. Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного суду України від 20.03.2012р. у справі № 40/117.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Таурус Стар» (69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 230, приміщення 70, ЄДРПОУ 32585147) на користь Державного бюджету України (одержувач: державний бюджет Жовтневого району, 22080200, ЄДРПОУ 34677124, банк одержувача: УДК у Запорізькій області, на р/р № 31115093700003, МФО 813015) 11 510 (одинадцять тисяч п'ятсот десять) грн.. 93 коп. неустойки. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Приватного підприємства «Таурус Стар» (69006, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 230, приміщення 70, ЄДРПОУ 32585147) на користь Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, 22030001; банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; р/р 31215206783007, МФО 813015, ЄДРПОУ 38025409) 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн.. 50 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 29 .04.2013р.