Постанова

від 23.04.2013 по справі 804/4146/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 р. справа № 804/4146/13-а Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Приватного підприємства «Март 2009» про стягнення грошових коштів з розрахункових рахунків платника податків, та готівки, що належить платнику податків, в рахунок погашення податкового боргу -

в с т а н о в и в :

25 березня 2013 року Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на виконання своїх владних повноважень звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить стягнути з розрахункових рахунків Приватного підприємства «Март 2009», та за рахунок готівки, що належить відповідачу, на користь державного бюджету заборгованість по податку на додану вартість в сумі 11 932 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг з податку на додану вартість в сумі 11 932 грн., який утворився у зв'язку з несплатою узгоджених податкових зобов'язань. В добровільному порядку суму податкового боргу відповідач не сплачує, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом (а.с. 2-3).

Ухвалою суду від 27.03.2013 р. за даним позовом відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено її до судового розгляду на 23.04.2013 р.(а.с. 1).

В судове засідання 23.04.2013 р. сторони не з'явились.

Від представника позивача за довіреністю Довгополої О.М. надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, та про підтримання позовних вимог у повному обсязі (а.с. 26).

Судом на адресу державної реєстрації відповідача направлялася судова повістка, проте, поштове відправлення повернулося до суду з довідкою Державного підприємства «Укрпошта» про відсутність адресата за зазначеною адресою (а.с. 25). Враховуючи, що про зміну місцезнаходження відповідач контролюючі органи не повідомив, відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не вніс, та у відповідності до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає його належним чином повідомленим про розгляд справи.

За викладених обставин, у відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Приватне підприємство «Март-2009» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 17.03.2009 р. (а.с. 4), та з 19.03.2009 р. перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (а.с. 10).

Підпунктами 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платників податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори у строк та в розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами з питань митної справи.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено поняття податкового обов'язку, зокрема, це обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Крім того, згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку визначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, визначені цим Кодексом.

Пунктом 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України передбачено, що звітним (податковим) періодом по сплаті податку на додану вартість є один календарний місяць.

Згідно ст. 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання податкової декларації.

Приватне підприємство «Март 2009» подало до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби податкові декларації по податку на додану вартість № 1072955 від 20.12.2010 р., № 1082830 від 20.01.2011 р., у яких самостійно визначило податкові зобов'язання з вказаного податку на загальну суму 14 230 грн., у тому числі за листопад 2010 року - 5 030 грн., грудень 2010 року - 9 200 грн. (а.с. 11-118).

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У встановлений законодавством строк зобов'язання по податку на додану вартість, самостійно визначені Приватним підприємством «Март 2009» у податкових деклараціях № 1072955 від 20.12.2010 р., № 1082830 від 20.01.2011 р., були сплачені відповідачем частково, в сумі 2 298 грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем решти суми самостійно узгоджених податкових зобов'язань, у нього утворився податковий борг на суму 11 932 грн.

Згідно п.п. 95.1-95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

22.02.2011 р., відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби винесено податкову вимогу № 168 на суму 11 932 грн, яку було направлено на адресу відповідача. Проте, поштове відправлення повернулось на адресу податкового органу з довідкою Державного підприємства «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 19). Враховуючи зазначені обставини, відповідно до норм абз. 3 п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкова вимога № 168 від 22.02.2011 р. вважається врученою відповідачу.

Враховуючи, що ст. 59 Податкового кодексу України передбачено вручення боржнику тільки однієї податкової вимоги, не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання, інші податкові вимоги податковим органом не формувались та не надсилались.

Не зважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідачем сплачений не був.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу України», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Отже, позовні вимоги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби в частині стягнення з розрахункових рахунків Приватного підприємства «Март 2009» грошових коштів в сумі 11 932 грн. в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення податкового боргу Приватного підприємства «Март 2009» за рахунок готівки, що належить платнику податків, суд дійшов висновку про відмову у їх задоволенні, виходячи з наступного.

З аналізу норм п.п. 95.1-95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, які були наведені раніше, вбачається, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є грошові кошти, які перебувають на розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, а у разі їх недостатності - майно платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

При цьому, стягнення податкового боргу платника податків за рахунок готівкових коштів, які перебувають на розрахункових рахунках у банках, обслуговуючих такого платника, здійснюється податковим органом за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Стягнення податкового боргу платника податків за рахунок майна такого платника, що перебуває у податковій заставі, здійснюється податковим органом на підставі рішення суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Отже, у разі недостатності грошових коштів на розрахункових рахунках, що обслуговують платника податків, орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі. Зазначені дії податкового органу є послідовними, та вживаються органами державної податкової служби в порядку черговості, встановленій законом.

Крім того, п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1244 від 29.12.2010 р. затверджено Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу (далі - Порядок № 1244).

Згідно п. 2 зазначеного Порядку, вилучення готівки у платника податків у рахунок погашення його податкового боргу здійснюється працівниками органу державної податкової служби (далі - працівники) з урахуванням вимог пунктів 95.2-95.4 статті 95 Податкового кодексу України. Рішення органу державної податкової служби про погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення готівки приймається за встановленою формою.

Отже, стягнення податкового боргу платника податків за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, є окремим заходом погашення податкового боргу платника податків.

Водночас, стягнення податкового боргу платника податків за рахунок готівки, що належить такому платнику податків має механізм реалізації, що є аналогічним стягненню податкового боргу платника податків за рахунок майна такого платника, що перебуває у податковій заставі, та, відповідно, має бути застосований за умови недостатності грошових коштів на розрахункових рахунках платника податків для погашення усієї суми податкового боргу.

Як було встановлено вище, Приватне підприємство «Март 2009» має податковий борг по податку на додану вартість в сумі 11 932 грн., який підлягає стягненню з розрахункових рахунків платника податків.

Водночас, при зверненні до суду із позовними вимогами щодо стягнення податкового боргу Приватного підприємства «Март 2009» за рахунок готівки, що належить платнику податків, позивачем не було надано доказів недостатності готівкових коштів на розрахункових рахунках відповідача для погашення наявного податкового боргу на зазначену суму, а також додержання податковим органом процедури такого стягнення, визначеної Порядком № 1244.

Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Керуючись ч. 6 ст. 128, ст. ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - задовольнити частково.

Стягнути з розрахункових рахунків Приватного підприємства «Март 2009» (код ЄДРПОУ 36440176) у банках, обслуговуючих платника податків (р/р 2600222568 у ПАТ «УПБ», МФО 30205) на користь державного бюджету (р/р 31113029700009, код бюджетної класифікації 14010100 в ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, отримувач платежу - УДКСУ у Ленінському районі м. Дніпропетровська) грошові кошти у розмірі податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 11 932 грн. (одинадцять тисяч дев'ятсот тридцять дві гривні).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо постанову було прийнято у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Чорна