Постанова

від 13.05.2013 по справі 910/2130/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2013 р. Справа№ 910/2130/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Синиці О.Ф.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Волуйко Т.В.

Представники сторін:

позивача:не з'явився;

відповідача:Пегза К.К., за довіреністю;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" в особі Відокремленого структурного підрозділу ПАТ "Мостобуд" Мостобудівельний загін № 27

на рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2013

у справі № 910/2130/13 (суддя: Мандриченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агенства комплексної безпеки «Стелс»

до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" в особі Відокремленого структурного підрозділу ПАТ "Мостобуд" Мостобудівельний загін № 27

про стягнення 30453,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Агенства комплексної безпеки «Стелс» звернулось до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" в особі Відокремленого структурного підрозділу ПАТ "Мостобуд" Мостобудівельний загін № 27 про стягнення 30453,15 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.02.2013 у справі № 910/2130/13 позов задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агентства комплексної безпеки "Стелс" 26380 грн. 00 коп. заборгованості, 3923 грн. 31 коп. пені, 1720 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Мостобуд" в особі Відокремленого структурного підрозділу ПАТ "Мостобуд" Мостобудівельний загін № 27 звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у відповідності до якої просить рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2013 у справі № 910/2130/13 скасувати частково.

Скарга мотивована тим, що господарським судом міста Києва не в повному обсязі були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, а також були порушені, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2013 № 910/2130/13 у справі № 910/2130/13 сформовано для розгляду апеляційної скарги колегію суддів у складі: головуючий суддя: Зеленін В.О., судді: Синиця О.Ф., Шевченко Е.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2013 прийнято до розгляду справу № 910/2130/13. Розгляд апеляційної скарги призначений на 13.05.2013 об 11:30.

13.05.2013 позивач в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, не зважаючи на те, що був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином відповідно до вимог ст. 64, 86 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає, що зазначені обставини не є перешкодою для розгляду справи, оскільки про дату, час і місце судового розгляду справи позивач повідомлений належним чином.

Керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів вважає за необхідне здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними в справі документами та за відсутності представника позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

13.05.2013 представник скаржника в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу і просив суд її задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника скаржника, колегія суддів встановила наступне.

31.05.2011 між Публічним акціонерним товариством "Мостобуд" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агентством комплексної безпеки "Стелс" (охорона) було укладено договір про охорону об'єкта №6/11 (надалі - договір), відповідно до умов якого замовник передає, а охорона приймає під охорону об'єкт.

Відповідно до акту прийняття об'єкта під охорону від 31.05.2011 року, сторони підтверджують фактичне прийняття об'єкта під охорону з 10.06.2011 року.

Згідно з п. 1.3. договору, періодом охорони вважається час з моменту прийняття об'єкта під охорону до його зняття з охорони замовником. Охорона фактично приймає об'єкт під охорону і розпочинає свою діяльність з моменту підписання акту прийняття об'єкта під охорону, зняття об'єкта з охорони оформляється актом зняття об'єкта з охорони, які є невід'ємною частиною даного договору.

За своєю правовою природою договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до п. 2.1.5. договору, охорона зобов'язана в останній день звітного місяця надавати замовнику акти виконаних робіт наданих охоронних послуг у звітному місяці для підписання.

В п. 3.1.3. договору передбачено обов'язок замовника своєчасно вносити плату за охорону у відповідності з п. 6.1. договору.

Замовник зобов'язаний підписати акт зняття об'єкта з охорони у випадку припинення дії договору у зв'язку з закінченням його строку дії, а також у випадку односторонньої відмови охорони від договору згідно з п. 9.4. , в день припинення дії договору (п. 3.1.12. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору, оплата за охорону здійснюється щомісячно, по безготівковому розрахунку, на розрахунковий рахунок охорони, шляхом попередньої оплати, не пізніше 10 числа звітного місяця, в сумі 17000,00 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 9.1. договору, він вступає в силу з моменту підписання сторонами акту прийняття об'єкта під охорону і діє до 31 грудня 2011 року.

Додатковою угодою №1 від 30.09.2011 до договору сторони домовилися, що оплата за охорону здійснюється щомісячно, по безготівковому розрахунку, на розрахунковий рахунок охорони, шляхом попередньої оплати, не пізніше 10 числа звітного місяця, в сумі 12276,00 грн. з врахуванням ПДВ.

У п. 9.4. договору зазначено, що у випадку прострочення внесення оплати за охорону більш ніж за два місяці, охорона має право в односторонньому порядку відмовитись від договору, попередивши про це замовника в письмовій формі за 5 робочих днів до зняття працівників охорони з охоронюваних постів. Договір вважається розірваним після спливу п'яти робочих днів з моменту отримання замовником повідомленні про відмову та підписання акту зняття об'єкта з охорони в порядку, передбаченому п. 9.3. договору.

01.03.2012 між сторонами було підписано угоду про розірвання договору про охорону об'єкта №6/11 від 31.05.2011 року.

Актом про зняття об'єкта з охорони підтверджується фактичне зняття співробітників охорони з усіх постів охоронюваного об'єкта з 01.03.2012 року.

Отже, послуги з охорони об'єкта надавалися з червня 2011 року по березень 2012 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконував взяті на себе зобов'язання по договору, однак всупереч взятим на себе зобов'язанням відповідач належним чином не оплачував отримані ним послуги, в зв'язку з чим у нього наявна заборгованість за надані послуги з охорони об'єкта у розмірі 26380,00 грн., а саме: за грудень 2011 року у сумі 1828,00 грн. і за січень-лютий 2012 року у сумі 24552,00 грн.

Таким чином, зазначені вище обставини і стали підставою для звернення позивача з даним позовом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За змістом ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином.

Частиною 1 ст. 530 передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги щодо стягнення заборгованості визнаються судом обґрунтованими та такими, що правомірно були задоволені судом першої інстанції.

До того ж, відповідач не заперечує щодо наявності у нього заборгованості за договором перед позивачем.

Крім того, позивачем було заявлено вимоги про стягнення з відповідача пеню 3923,31 грн.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 7.3. договору, у разі несвоєчасної або неповної оплати за охорону, замовник сплачує охороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнута саме в разі, якщо таке передбачено договором (встановлено за згодою сторін).

З оскаржуваного рішення вбачається, що дану вимогу позивача задоволено судом першої інстанції в повному обсязі.

Обґрунтовуючи підстави задоволення вимоги про стягнення пені в повному обсязі суд першої інстанції зазначив, що оскільки умовами договору оренди встановлена можливість стягнення пені за кожний день прострочення, то суд вважає за можливе стягнути з відповідача пеню за період понад 6 місяців.

Однак, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення пені суд першої інстанції не врахував положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та те, що сторонами не було погоджено іншого періоду нарахування пені ніж передбачено законом.

В зв'язку з зазначеним вище, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2013 у справі № 910/2130/13 прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає зміні в частині задоволення позовних вимог про стягнення пені, з задоволенням вимог в цій частині лише частково, а саме в розмірі 927,25 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Агенства комплексної безпеки «Стелс» підлягають задоволенню частково, то розмір господарських витрат який підлягає стягненню з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" становить 1667 (одна тисяча шістсот шістдесят сім) грн. 85 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" в особі Відокремленого структурного підрозділу ПАТ "Мостобуд" Мостобудівельний загін № 27 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2013 у справі № 910/2130/13 змінити.

3. Резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2013 у справі № 910/2130/13 викласти в наступній редакції:

« Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" ( 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 5, код ЄДРПОУ 01386326) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агентства комплексної безпеки "Стелс" (61153, м. Харків, проспект П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 34, кв. 60, код ЄДРПОУ 31236203) 26 380 (двадцять шість тисяч триста вісімдесят) грн. 00 коп. заборгованості, 927 (дев'ятсот двадцять сім) грн. 27 коп. пені, 1667 (одна тисяча шістсот шістдесят сім) грн. 85 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.»

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агентства комплексної безпеки "Стелс" (61153, м. Харків, проспект П'ятдесятиріччя ВЛКСМ, 34, кв. 60, код ЄДРПОУ 31236203) на користь Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" в особі Відокремленого структурного підрозділу ПАТ "Мостобуд" Мостобудівельний загін № 27 (01033, м. Київ, вул. Паньківська, 5, код ЄДРПОУ 01386326) 203 (двісті три) грн. 31 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

5. Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи № 910/2130/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Зеленін В.О.

Судді Синиця О.Ф.

Шевченко Е.О.