Постанова

від 04.04.2013 по справі 811/744/13-а

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2013 року Справа № 811/744/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравчук О.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

до відповідача - Комунального підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло"

про стягнення коштів за податковим боргом.

Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача - Комунального підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" (далі - відповідач) - коштів за податковим боргом по земельному податку у розмірі 8840,40 грн.

В судове засідання представник позивача не з'явився, однак до суду надав клопотання про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження (а.с.35).

Відповідач в судове засідання не з'явився, також своїм правом на надання письмових заперечень проти позову не скористався, хоча про дату час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с.29,34).

За змістом частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Разом з тим, згідно частиною одинадцятою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Крім того, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина шоста статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак, суд вважає за можливе розглянути дану справу у письмовому провадженні за наявними у справі доказами.

Розглянувши вказану адміністративну справу у порядку письмового провадження, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, суд

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство електричних мереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" 09 червня 1997 року зареєстроване виконавчим комітетом Олександрійської міської ради як юридична особа (а.с.4).

Позивач стверджує про наявність у відповідача самостійно узгодженого податкового боргу по земельному податку за 2010 - 2012 роки у сумі 8840,40 грн. (2010р. - 2946,80 грн.; 2011р. - 2946,80 грн.; 2012р. - 2946,80 грн.) (а.с. 7)

Однак, відповідач у строки встановленні Податковим кодексом України, податкові зобов'язання не сплачує, внаслідок чого у нього, станом на 28 лютого 2013 року, рахується заборгованість по платі за земельні ділянки державної або комунальної власності в розмірі 8840,40 грн., що підтверджується зворотним боком облікової картки платника податків (а.с.9-11).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - Податковим кодексом України.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.

Податковим кодексом України визначено вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Зокрема, статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1).

Разом з тим, за відповідачем рахується зобов'язання за 2010 рік, яке утворилось до набрання чинності Податковим кодексом України. Відтак, щодо боргу за 2010 рік, дані спірні правовідносини регулювались Земельним кодексом України, Законом України «Про плату за землю», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та іншими нормативно правовими актами.

Статтями 2, 5 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. №2535-XII (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно з статті 5 цього Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно до статті 15 Закону від 03.07.1992р. №2535-XII власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до абз.1 статті 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 5.1 статті 5 вказаного Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п 4.1.1 п. 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 (який був чинним на момент виникнення частини податкового боргу) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання.

Пункт 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зазначає, що податкове зобов'язання самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п.п. 5.3.1 п 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 зазначеного закону для подання податкової декларації.

Щодо боргу відповідача, який виник після початку дії норм Податкового кодексу України, суд зазначає, що відповідно до п. 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належать, у тому числі такі податки та зборияк плата за землю.

Згідно з підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

За змістом статті 286 Податкового кодексу України на платника земельного податку покладено обов'язок щодо самостійного його нарахування та подання відповідної декларації органу державної податкової служби у встановлений законом строк.

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України платником плати за землю є власники земельних ділянок та землекористувачі, при цьому згідно статті 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Плата за землю, передбачена Податковим Кодексом України, включає в себе земельний податок, ставку якого визначено законом, та орендну плату за землю, що визначається договором оренди земельної ділянки.

Згідно пункту 285.1 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Відповідно до статей 286, 287 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статті 46 цього кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходження земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Так, Комунальне підприємство електричних мереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" подавало до Олександрійської ОДПІ 29.01.2010 р., 31.01.2011р., 20.02.2012 р. звітні розрахунки по земельному податку за 2010-2012 роки, за змістом яких відповідачем самостійно нараховано до сплати земельного податку на загальну суму 8840,40 грн. (по 2946,80 грн. за кожен рік, тобто 245,57 грн. за місяць) (а.с.12-15)

Оскільки за приписами підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків, суд дійшов висновку, що податкове зобов'язання відповідача по земельному податку є узгодженим.

За змістом підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, податковий борг відповідача - тобто сума грошового зобов'язання, самостійно узгодженого платником податків, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, - становить наразі 8840,40 грн..

Згідно з пунктом 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Водночас, за приписами пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Так, судом встановлено, що Олександрійською ОДПІ Кіровоградської області ДПС у відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового Кодексу України було направлено відповідачеві та ним отримано податкову вимогу форми "Ю1" №1/26 від 25 жовтня 2001 року (а.с. 77).

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

На виконання вказаних законодавчих приписів підпунктами 20.1.18, 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; стягувати до бюджетів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

В свою чергу, згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. При цьому, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Виходячи з викладеного, а також враховуючи, що на час розгляду і вирішення справи судом відповідачем не надано доказів сплати заборгованості по земельному податку на загальну суму 8840,40 грн., суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають обставинам та матеріалам справи, підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення "Міськсвітло" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03347141) податковий борг у розмірі 8840 грн. 40 коп. (вісім тисяч вісімсот сорок гривень, сорок копійок) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника, на користь Державного бюджету України в особі Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10- денний строк з дня отримання копії цієї постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.В. Кравчук