Рішення

від 07.05.2013 по справі 927/359/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

м.Чернігів тел.77-99-18

просп.Миру,20 тел.678-853

=============================================================

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

07 травня 2013р. Справа № 927/359/13

За позовом: сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛСТАС-ЛЬОН», вул..Пушкіна, 16, м.Чернігів, 14000

до відповідача: приватного підприємства агрофірми «СТАНДАРТ», вул..Синяківська, 79, кв.6, м.Ніжин, Чернігівська область, 16600

про стягнення 150000грн.

Суддя Т.Г.Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Бучковський І.В. - представник, довір.пост. №30-01/13 від 30.01.13р.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

С У Т Ь С П О Р У:

Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 150000грн., сплачених як оплата товару, якій в подальшому не поставлений відповідачем.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що ним частково виконані умови договору та оплачено за товар 150000грн. Проте, відповідач порушив свої зобов'язання та не поставив товар в обумовлені договором строки. В зв'язку з чим відповідач зобов'язаний повернути сплачену йому суму попередньої оплати.

Після порушення провадження у справі позивач подав заяву про зміну підстав позову, стверджуючи, що грошові кошти були перераховані ним на прохання відповідача без врахування умов договору, чим фактично виконав частково свій обов'язок по оплаті товару. Приймаючи до уваги, що відповідач не поставив товар, та не повернув кошти, позивач просить стягнути сплачені ним кошти, застосувавши до правовідносин положення ст.1212 Цивільного кодексу України як повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до початку розгляду справи по суті змінити підставу або предмет позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Аналіз змісту поданої позивачем заяви про зміну підстав позову свідчить, що при обгрунтуванні позовних вимог ним фактично змінено посилання на норми матеріального права.

Як зазначено у абз.6 п/п. 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права не вважаються зміною підстав позову. А відтак судом не приймається вказана заява до розгляду, в зв'язку з чим спір вирішується з урахуванням підстав та предмету позову, зазначених у позовній заяві.

Ухвала суду від 03.04.13р. про відкладення розгляду справи, яка направлялася відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві, повернулася без вручення з відміткою оператора поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання».

В силу приписів ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження відповідача, зазначене в реєстрі, співпадає із адресою відповідача, вказаною у позовній заяві, на яку надсилалися ухвали суду. Отже, судом вжиті передбачені господарським процесуальним законодавством заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення судового засідання по розгляду даної справи. Враховуючи, що судом явка представника відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалась, а тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача.

Письмовий відзив на позов відповідачем не надано, тому в силу ст.75 Господарського процесуального кодексу України спір вирішується за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши в ході розгляду справи по суті матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи представника позивача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ:

27 березня 2012р. між сторонами укладений договір №10/3, відповідно до умов якого відповідач, як продавець за договором, зобов'язався поставити та передати у власність позивача (покупець за договором) товар: насіння кукурудзи в кількості 350тн загальною вартістю 257600грн., а позивач зобов'язувався прийняти товар та оплатити його вартість.

В розділі 6 договору сторонами визначено, що поставка здійснюється в с.Олександрівка Корюківського району, в термін до 05 квітня 2012р., датою поставки вважається дата накладної, що засвідчує факт передачі товару від продавця до покупця.

Згідно з умовами, визначеними у розділі 7 договору, оплата за товар здійснюється покупцем шляхом банківського переказу на рахунок продавця 50% вартості товару протягом трьох банківських днів з моменту поставки товару, решта 50% - до 30.04.2012р.

Відповідно до розділу 11 договору, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Аналіз змісту договору свідчить, що в зв'язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини поставки, які регулюються ст.712 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського кодексу України.

За змістом ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Із змісту договору №10/3 від 27.03.2012р. вбачається, що в ньому відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин, які виникли між сторонами у зв'язку з його укладенням, положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються також норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу.

Відповідно до ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. В силу приписів ст..663 Цивільного кодексу України передача товару має здійснюватися у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

За твердженням позивача, відповідач у встановлений в договорі термін - до 05.04.12р. - поставку товару не здійснив.

Відповідачем доказів, які спростовують таке твердження позивача, не надано, а також не надано будь-яких доказів, що могли б підтвердити факт передачі позивачу насіння кукурудзи в обсягах, передбачених договором.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідачем зобов'язання за договором в частині передачі товару не виконані.

Як встановлено судом вище, умовами договору сторонами передбачено, що оплата товару має бути проведена після його поставки. Остаточний термін оплати визначено до 30.04.12р.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що позивач платіжним дорученням №836 від 28.04.2012р. перерахував відповідачу 150000грн., із зазначенням в призначенні платежу «за насіння кукурудзи зг.дог.10/3 від 27.03.12р.». Вказана сума становить 58% встановленої договором загальної вартості товару.

Виходячи із умов договору, суд приходить до висновку, що обов'язки сторін за цим договором є зустрічними, оскільки виконання відповідачем, як продавцем за договором, обов'язку по поставці товару тягне виконання покупцем (позивачем у справі) обов'язку щодо оплати товару.

Вчинення відповідачем дій по оплаті насіння без його поставки розцінюється судом як зустрічне виконання обов'язку, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, що не суперечить приписам ч.4 ст.538 Цивільного кодексу України, а тому друга сторона повинна виконати свій обов'язок та передати товар.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач не передав товар і після часткової оплати вартості цього товару позивачем.

Таким чином, відповідач зобов'язання по передачі товару не виконав.

Суд приймає до уваги, що за загальними правилами, в силу ч.1 ст..692 Цивільного кодексу України, оплата товару покупцем здійснюється після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Приймаючи до уваги, що позивач здійснив зустрічне виконання обов'язку незважаючи на невиконання обов'язку другою стороною, частково оплативши товар до його передання відповідачем, тому позивач фактично вчинив дії по попередній оплаті товару.

Відповідно до ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому, умовою застосування даної норми є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 28.11.11р. №3-127гс11.

Позивач 08.02.2013р. направив на адресу відповідача претензію-вимогу від 07.02.2013р. №052/2, в якій вимогав від відповідача повернення сплачених позивачем грошових коштів в сумі 150000грн. Факт надсилання претензії-вимоги підтверджується копією фіскального чеку №0462 від 08.02.13р. та копією опису вкладення у цінний лист.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач довів до відповідача своє волевиявлення на отримання сплачених грошових коштів в сумі 150000грн.

Суд при цьому зазначає, що визначене ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове - грошове зобов'язання.

Приймаючи до уваги, що позивачем вимога про повернення грошових коштів надсилалася відповідачу 08.02.13р., тому, виходячи із приписів ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був повернути позивачу грошові кошти до 15 лютого 2013р. включно.

Відповідно до ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В ході вирішення даного спору відповідач не надав суду доказів повернення позивачу отриманих від останнього грошових коштів.

За таких обставин суд приходить до висновку про невиконання відповідачем зобов'язання по поверненню позивачу сплачених ним коштів.

А відтак, позовні вимоги є обґрунтованими, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

В силу ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати повністю покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.193,265 Господарського кодексу України, ст.ст.530,538,662,663,692,693,712 Цивільного кодексу України, ст.ст.22,32,33,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства агрофірма «СТАНДАРТ», Чернігівська область, м.Ніжин, вулюСиняківська, б.79, кв.6 (ідентифікаційний код 36697687, р/р 26007101332887 АТ «ОТП Банк» м.Київ, МФО 300528) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛСТАС-ЛЬОН», м.Чернігів, вул..Пушкіна, 16 (ідентифікаційний код 31314574, р/р 26003163458 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) 150000грн. боргу та 3000грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 13 травня 2013р.

Суддя Т.Г.Оленич