Рішення

від 14.05.2013 по справі 907/239/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.05.2013 м.Ужгород Справа № 907/239/13

за позовом Прокурора Великоберезнянського району в інтересах держави

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача- Державна інспекція сільського господарства в Закарпатській області, м. Ужгород,88015

до Великоберезнянської селищної ради , смт. В. Березний, 89000

до Великоберезнянського районного спортивно - технічного клубу Товариства сприяння обороні України , смт. В. Березний, 89000

про визнання недійсним рішення від 14.08.2012 року №489 та державного акта на земельну ділянку,

Суддя Швед С.Б.

секретар судового засідання - Кость О.В. ;

від позивача - Камінська О.В. старший прокурор відділу прокуратури м.Ужгорода;

від відповідача1 - Кирлик Б.Ю. селищний голова ; Кульчицький Р.Р., представник;

від відповідача 2 - Герзанич І.В., начальник РСТК ТСОУ.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Великоберезнянського району Закарпатської області звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах держави до Великоберезнянської селищної ради та Великоберезнянського районного спортивно - технічного клубу Товариства сприяння обороні України про визнання недійсним рішення від 14.08.2012 року №489 та державного акта на земельну ділянку.

Позовні вимоги обґрунтовуються неправильністю застосування Великоберезнянською селищною радою ст. 92 Земельного кодексу України при прийнятті оскаржуваного рішення зважаючи на те, що відповідач 2 повноваженнями на отримання земельної ділянки у постійне користування не наділений , наслідком чого є недійсність виданого на його виконання державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 13.09.2012р. серії ЯЯ №109877.

Прокурор, прийнявши участь у судовому розгляді справи по суті, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Представники відповідачів проти позовних вимог заперечили з підстав, наведених у письмових запереченнях (а.с.19-20).

Державна інспекція сільського господарства у Закарпатській області позов підтримала повністю (а.с.41).

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне:

Прокуратурою Великоберезнянського району Закарпатської області спільно з працівниками Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства (акт перевірки від 29.01.13р. №33, а.с.4), у ході якої встановлено, що рішенням Великоберезнянської селищної ради 15-ї сесії 6-го скликання від 14.08.2012 р. №489 "Про передачу земельної ділянки у постійне користування" (а.с.13), було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчує право постійного користування Великоберезнянського районного спортивно - технічного клубу Товариства сприяння обороні України на земельну ділянку для обслуговування адмінбудинку та господарських споруд за адресою: смт. В.Березний, вул. Фізкультурна, 6 та передано вказану земельну ділянку площею 0,1889 га у постійне користування відповідача 2.

На підставі зазначеного рішення Великоберезнянському РСТК ТСОУ видано Державний акт на право постійного користування вказаною земельною ділянкою від 13.09.2012р. Серії ЯЯ №109877 (а.с.14).

За доводами позивача, вказане рішення та Державний акт суперечать чинному законодавству зважаючи на наступне.

При прийнятті вказаного рішення селищна рада керувалась ст. ст. 12, 92, 118, 121, 125 та п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України. Однак, п. „а" ч. 2 ст. 92 ЗК України (в редакції станом на момент прийняття спірного рішення) передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

При цьому, як вбачається з долученої до позовних матеріалів довідки відділу статистики у Великоберезнянському районі від 05.03.2013р. №02/-38/11 (а.с.15)) Великоберезнянський РСТК ТСОУ не відноситься ні до державних, ні до комунальних підприємств. За організаційно - правовою формою господарювання підприємство відноситься до організацій (установа, заклад) об'єднання громадян, яке утворюється на власності об'єднання громадян, релігійних організацій, профспілок, товариств, їх спілок чи об'єднань для здійснення господарської діяльності з метою виконання їх статутних завдань у разі, якщо їх статутом передбачено право заснування організацій.

Судовим розглядом справи по суті не встановлено та відповідачами не доведено факт належності Великоберезнянського РСТК ТСОУ до підприємств державної чи комунальної власності. Крім того, таке також не вбачається і зі статуту Великоберезнянського РСТК ТСОУ (а.с.30-37).

Заперечення відповідачів по суті спору (а.с.19-21), стосовно посилання на акт перевірки від 29.01.13р. №33, складений державним інспектором Майдичем М.Ю., в якому зазначено, що згідно з довідкою з ЄДРПОУ АБ№464306 Великоберезнянський РСТК ТСОУ віднесено до державної не фінансової корпорації не заслуговують на увагу оскільки спростовуються нижченаведеним.

Під час проведення перевірки в інспекції сільського господарства в Закарпатській області прокуратурою Закарпатської області встановлено, що державним інспектором Майдичем М.Ю. при складанні вказаного акту перевірки неправильно визначено форму власності відповідача 2, про що інспектором зазначено у долучених до матеріалів справи письмових поясненнях, наданих прокуратурі Закарпатської області від 26.03.213р. (а.с.27).

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд дослідив подані сторонами докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень, а також заслухав пояснення учасників судового процесу щодо обставин справи у відповідності із вимогами чинного законодавства та прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову зважаючи на наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 151 Господарського кодексу України, порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством .

Пунктом „а" частини другої статті 92 Земельного кодексу України від 25.10.2001, № 2768-III передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

За таких обставин, суд знаходить доцільним посилання позивача на коментовану статтю як на підставу позовних вимог та звертає увагу, що ані матеріалами справи не встановлено, ані сторонами спору у підтвердження своїх доводів та заперечень належних доказів у підтвердження вказаної форми власності відповідача 2 подано не було.

Відповідно до статті 33 Господарського кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином позовні вимоги належним чином обґрунтовані, тому позов підлягає задоволенню щодо визнання недійсним рішення від 14.08.2012 року №489 "Про передачу земельної ділянки у постійне користування" на земельну ділянку площею 0,1889 га за адресою: смт. В.Березний, вул. Фізкультурна, 6.

Що стосується позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування Державного акту від 13.09.2012р. серії ЯЯ №109877 на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1889 га за адресою: смт. В.Березний, вул. Фізкультурна, 6, то такі також підлягають задоволенню, оскільки є похідними, зважаючи на те, що вказаний Державний акт виданий на виконання вищенаведеного рішення селищної ради.

Крім того, суд звертає увагу сторін, що як вбачається з частини першої статті 377 Цивільного кодексу України, до особи, яка набула право власності на будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Таким чином, право РСТК ТСОУ на спірну земельну ділянку потребує додаткового переоформлення відповідно до вимог чинного законодавства України.

Судовий збір по справі у сумі 1147 грн. належить віднести на відповідачів відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. ст. 4, 33, 34, 43,47, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України ,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов прокурора задоволити.

2. Визнати недійсним:

2.1 Рішення Великоберезнянської селищної ради 15-ї сесії 6-го скликання від 14.08.2012 р. №489 "Про передачу земельної ділянки у постійне користування";

2.2 Державний акт від 13.09.2012р. Серії ЯЯ №109877 на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,1889 га за адресою: смт. В.Березний, вул. Фізкультурна, 6.

3. Стягнути в дохід Державного бюджету України (банк одержувача - ГУДКСУ в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 03499922, МФО 812016, рахунок №31211206783002, код платежу - 22030001) з :

3.1 Великоберезнянської селищної ради (89000, смт. В. Березний, вул. Шевченка, 12, код ЄДРПОУ 04351127) суму 573,50 грн. (п'ятсот сімдесят три гривні 50 коп.) судового збору;

3.2 Великоберезнянського районного спортивно - технічного клубу Товариства сприяння обороні України (89000 , смт. В. Березний, вул. Фізкультурна, 6, код ЄДРПОУ 02720141) суму 573,50 грн. (п'ятсот сімдесят три гривні 50 коп.) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Б. Швед