Постанова

від 21.09.2006 по справі 35/115-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/115-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2006 р.                                                           Справа № 35/115-06  

Колегія суддів у складі:

головуючого судді , судді  ,  

при секретарі Казакової О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Личагін М.В.

відповідача -  не з*явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2531Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 17.04.06 р. по справі № 35/115-06

за позовом ТОВ "Триумвірат", м. Харків

до ТОВ "Ріно", м. Харків

про стягнення 154822,16 грн.

встановила:

У березні 2006 р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про розірвання договору поставки продукції, який укладений 12.09.2005 р. між сторонами, просив стягнути з відповідача  суму перерахованої передоплати в розмірі 123650,00 грн. суму збитків, спричинених невиконанням зобов'язання з  поставки товару в сумі 27390,00 грн., проценти за користування комерційним кредитом в сумі 3782,16 грн., а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

          Рішенням господарського суду Харківської області від 17.04.2006 р. (суддя –Швед Е.Ю.) по справі № 35/115-06 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача суму перерахованої передоплати у розмірі 123650,00 грн., суму збитків у розмірі 27390,00 грн., суму процентів за користування комерційним кредитом у розмірі 2928,64 грн., пеню у розмірі 23047,05 грн., 1770,16 грн. держмита та 118,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,  з посиланням на правомірність та обґрунтованість позовних вимог. Розірвання договору поставки від 12.09.2005 р. залишено без розгляду, оскільки до позовної заяви не додано доказів сплати держмита за немайновий характер спору у встановленому порядку та розмірі.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та відмовити позивачу в задоволенні його вимог, зупинити виконавче провадження по виконанню наказу № 35115-06, оскільки рішення необґрунтоване, незаконне, судом не в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи, порушені норми матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що суд першої інстанції безпідставно розглянув справу без його участі, чим порушив вимоги статей 4-2, 4-3 ГПК України. Також, відповідач вказує, що 12.09.2005 р. позивач перерахував на рахунок відповідача передоплату у розмірі 136650 грн., що складає 50% від суми договору, 26.09.2005 р. відповідачем факсом було направлено лист про готовність продукції до відправки, повторно лист направлявся 07.10.2005 р., але позивачем була дана відповідь, що йому вже не потрібні шпали і треба повернути гроші. В зв'язку з чим, відповідач вважає, що у господарського суду не було підстав для задоволення вимог про стягнення збитків, пені та процентів за користування комерційним кредитом, оскільки в даному випадку прострочившим  боржником є не відповідач, а позивач, оскільки він не виконав вчасно зобов'язання по сплаті суми боргу та не вивіз продукцію своїм транспортом.

      Позивач з обставинами, викладеними в апеляційній скарзі не погодився, вважає рішення господарського суду обґрунтованим, законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

      Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, не з'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Судова колегія, перевіривши матеріали справи, вислухавши представника позивача  встановила: між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки продукції б/н від 12.09.2005 р., відповідно до умов якого відповідач зобов'язався поставити позивачеві продукцію, а саме: шпали не просочені тип "1" у кількості 2100 штук та тип "2" у кількості 900 штук ДОСТ 7889, а позивач зобов'язався прийняти поставлену продукцію та сплатити її вартість. Пунктом 2.4 договору передбачено, що оплата проводиться  таким чином: 50% - попередня оплата, а 50% - протягом 3-х банківських днів з дня отримання позивачем від відповідача повідомлення про готовність продукції до відвантаження.

Позивач, згідно з п. 2.4.договору, перерахував на поточний рахунок відповідача попередню оплату в сумі 136650,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 467 від 12.09.2005 р., № 468 від 12.09.2005 р. та складає 50% від загальної суми, передбаченою спірним договором. Відповідач повинен був повідомити про готовність продукції до відвантаження та здійснити поставку продукції до 30.09.2005 р. відповідно до специфікації, однак протягом зазначеного строку не виконав своїх зобов'язань, щодо поставки продукції, внаслідок чого позивач втратив інтерес до виконання зобов'язання відповідачем та 15.11.2005р. направив на адресу відповідача претензію про повернення  коштів та сплату пені, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.693 ЦК України якщо продавець, який одержав  суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач 25.10.2005р. частково повернув позивачеві грошові кошти у сумі 13 000,00 грн., про що свідчить реєстр кредитових платіжних документів від 25.10.2005р.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей  строк (термін).

Суд першої інстанції враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов договору  обґрунтовано задовольнив  позовні вимоги в частині стягнення суми перерахованої передоплати у розмірі 123650,00 грн.

      Суд першої інстанції необґрунтовано вважав, що в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки від 12.09.2005 р., позивач зазнав збитки у вигляді не отриманого доходу внаслідок відмови ТОВ "Кузнецов і К" від договору, що призвело до того, що позивач не отримав доход у розмірі 27390,00 грн., які повинен був отримати, якби відповідач поставив товар у строки, передбачені  договором.

      Згідно зі ст. 623 ЦК України, боржник, що порушив зобов'язання, повинний відшкодувати кредитору заподіяні збитки. Відповідно до ст.ст. 22, 611, 623 ЦК України  збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування  в меншому або більшому розмірі, боржник, який порушив зобов'язання  має відшкодовувати кредиторові завдані цим збитки, розмір збитків доказується кредитором, при визначенні неодержаних доходів /упущеної вигоди/ враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

      При обрахуванні розміру упущеної вигоди мають враховуватися тільки ті точні дані, які безпосередньо підтверджують реальну можливість отримання грошових сум або інших цінностей, якби зобов'язання було виконано боржником належним чином. Обґрунтування і доказування розміру збитків здійснюється кредитором, нічим не підтверджені розрахунки кредитора про можливі доходи до уваги не беруться. Розмір упущеної вигоди повинен визначатися з урахуванням часу, протягом якого тривали противоправні дії відповідача, розумних витрат на отримання доходів, які кредитор поніс би, якби не відбулося порушення права При цьому позивач повинен довести, що збитки, заподіяні відповідачем, безпосередній причинний зв'язок між невиконанням зобов'язань по договору поставки від 12.09.2005р. та понесеними збитками за договором №12-09П  від 12.09.2005р. і розмір збитків.

Господарський суд не досліджував зазначених обставин та прийняв необґрунтоване рішення про задоволення позову щодо стягнення збитків, оскільки висновок суду про наявність та обґрунтованість розміру збитків позивача суперечить дійсним обставинам справи, недоведений причинний зв'язок між невиконанням договору поставки від 12.09.2005р. та невиконанням  договору поставки №№ 12-09П від 12.09.2005р. укладеним з ТОВ «Кузнецов і К»., у договорі від 12.09.2005р. не зазначено ,що продукція підлягає постачанню  на виконання  договору поставки №12-09П від 12.09. 2005р., строк поставки в специфікаціях договорів встановлений вересень 2005р.,тобто до 30.09.2005р. Отже, не відомо, яким чином виконував би свої зобов'язання позивач при одержанні продукції від відповідача в останній день строку постачання, що підтверджує відсутність причинного зв'язку між невиконанням двох договорів. Тем більш, що ТОВ «Кузнецов і К»відмовилось від договору тільки 6.12.2005р. і позивач цей час не приймав ніяких заходів по виконанню зобов'язань.

Суд першої інстанції необґрунтовано вважав доведеним розмір збитків у вигляді не отриманого доходу , але не врахував , що доход –це різниця між валовим доходом і документально підтвердженими витратами, пов'язаними безпосередньо з одержанням доходу, позивач  не надав обґрунтованого розрахунку, тобто не довів розмір збитків.

Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення  з відповідача процентів за користування комерційним кредитом у розмірі 2928,64 грн.. Відповідно до ст.1057 ЦК України, договором,  виконання  якого  пов'язане  з  переданням   у власність   другій   стороні   грошових   коштів  або  речей,  які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як  авансу,  попередньої  оплати,  відстрочення  або  розстрочення оплати товарів,  робіт або послуг (комерційний кредит),  якщо інше не встановлено законом. В даному випадку попередня оплата за договором поставки продукції від 12.09.05 р., який укладено між позивачем та відповідачем є комерційним кредитом, оскільки продукція, яка поставляється за цим договором є визначеною родовими ознаками (шпали не просочені тип "1" та тип "2", відповідно ДОСТУ 7889). Частина 2 вищенаведеної статті розповсюджує на комерційний кредит правила, які встановлені ст.ст.1054-1056 ЦК України, з яких витікає обов'язок позичальника по сплаті відсотків на рівні облікової ставки НБУ.

Господарський суд обґрунтовано встановив , що п. 7.2. договору відповідач за прострочення поставки або недопоставку продукції сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від вартості недопоставленої продукції, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи, що умовами договору сторони обмежили розмір пені, встановив, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по постачанню продукції у встановлений договором строк  позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 23047,05 грн. обґрунтовано задоволені.     

      Суд першої інстанції обґрунтовано залишив  без розгляду вимогу позивача про розірвання договору поставки продукції укладеного 12.09.2005 р. між позивачем та відповідачем, оскільки до позовної заяви не додано доказів сплати держмита за немайновий характер спору у встановленому порядку та розмірі.

      Посилання відповідача на порушення норм процесуального права та розгляд справи за відсутністю представника відповідача необґрунтоване та спростовується матеріалами справи, відповідач двічі належно повідомлявся про час і місце розгляду справи, але в судові засідання не з'являвся, доказів наявності поважних причин не з'явлення в судове засідання 17.04.2006р. не надав.

      Таким чином, рішення господарського суду частково не відповідає обставинам справи та нормам матеріального права і підлягає зміні, керуючись ст.ст. 22, 526, 530, 611, 623, 1057 ЦК України, ст.ст. 101- 105 ГПК України

                                                    постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 17.04.2006 р. по справі № 35/115-06 змінити.

Рішення в частині стягнення збитків у розмірі 27390 грн., 273,9 грн. держмита скасувати та в позові в цієї частині відмовити.

В іншій частині залишити рішення –без змін.

Стягнути з ТОВ «Тріумвірат»(61001, м. Харків, Данилівський узвіз буд. 17, р/р 26009013346 в філії № 3 банк «Грант»м. Харків, МФО 351759, код 24662823  на користь ТОВ «Ріно»(61010, м. Харків, вул.. Кінної Армії, 63, р/р 260000008131 в АППБ «Аваль», МФО 350589, код 32030036) -  136,95 грн. держмита по скарзі.

Доручити господарському суду Харківської області видати наказ.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді