Рішення

від 18.04.2013 по справі 910/3065/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3065/13 18.04.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна»

До Приватного підприємства «Л'Кафа»

Про стягнення 18 345,01 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: Артюшенко І.В. - представник за довіреністю № 14-13 від 05.03.13.

Від відповідача: Петруньок С.З. - представник за довіреністю № б/н від 08.04.13.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» до Приватного підприємства «Л'Кафа» про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором оренди № 1157-ВРО-11 від 01.11.11. в розмірі 265 374,92 грн., а саме:

- сума основного боргу - 247 029,91 грн.;

- штраф - 14 000,00 грн.;

- 3% річних - 4 345,01 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.13. порушено провадження у справі № 910/3065/13; розгляд справи призначено на 12.03.13. о 12-00.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.13. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 09.04.13. о 12-15.

В судовому засіданні 09.04.13. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 18.04.13. о 12-20.

Представник позивача в судовому засіданні 18.04.13. подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 16 000,00 грн. - штрафу, 4 345,01 грн. - 3% річних, та покласти витрати по сплаті судового збору на відповідача. Подання данної заяви зумовлено тим, що відповідачем сплачена сума основного боргу в розмірі 247 029,91 грн.

Вказану заяву про зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом, отже має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Вказане також викладено в п. 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/2351 від 20.10.2006 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року» та п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Представник позивача в судовому засіданні 18.04.13. підтримав свої зменшенні позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував проти позовних вимог та визнав їх в повному обсязі.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/3065/13.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.11.11. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» (Орендодавець) та Приватним підприємством «Л'Кафа» (Орендар) укладено Договір оренди № 1157-ВРО-11, відповідно до умов якого (п. 1.1.) Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове оплатне користування нежитлові приміщення, які розташовані у приміщеннях центрів оптової торгівлі згідно додатку № 1 до Договору. Загальна площа, місцезнаходження та орендна плата об'єктів буде більш детально визначена у відповідних додатках до даного Договору. Розмір та план приміщення буде уточнено в акті приймання-передачі приміщення, що підписуються сторонами.

Додатком № 1 до Договору оренди № 1157-ВРО-11 від 01.11.11. визначено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування об'єкти оренди: АР Крим, Сімферопольський район, с. Мирне, вул. Євпаторійська, 125, загальною площею 170,00 кв. м.; м. Київ, вул. Сабурова, 2-а, загальною площею, 333,2 кв. м.

Згідно ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

В матеріалах справи містяться акти прийому-передачі нежитлових приміщень від 01.11.11., в яких зазначено, що Орендодавець передав, а Орендар прийняв частини приміщень торгівельного центру «Метро Кеш Енд Кері», які визначені в додатковій угоді № 1 до Договору оренди № 1157-ВРО-11 від 01.11.11.

Слід відзначити, що вищевказані акти підписані представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вважає, що відповідачем в порушення умов Договору не було вчасно сплачені орендні платежі та витрати на сервісне обслуговування, в період з листопада 2011 року по грудень 2012 року включно, за Договором оренди № 1157-ВРО-11 від 01.11.11., в зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок сплатити 3% річних в розмірі 4 345,01 грн. та штраф - 14 000,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Пунктом 6.1. Договору визначено, що за користування приміщенням сплачується орендна плата в гривнях.

Датою початку нарахування орендної плати по кожному окремому приміщенню є дата його передачі, яка підтверджується підписанням акту приймання-передачі приміщення. Оплата проводиться щомісячно, не пізніш десятого числа місяця, за який здійснюється оплата. (п. п. 6.2., 6.3. Договору)

Додатковою угодою № б/н до Договору оренди № 1157-ВРО-11 від 01.11.11., зокрема п. 1 вищевказаної угоди, сторони погодили, що в період з 01.11.11. по 31.03.12. розмір щомісячної орендної плати для об'єктів оренди, які визначені в актах приймання-передачі, становитиме: 5000,00 грн., разом з ПДВ - м. Київ, вул. Сабурова, 2-а; 2 000,00 грн., разом з ПДВ - АРК Крим, Сімферопольський район, с. Мирне, вул. Євпаторійська, 125.

Додатковою угодою № 2 до Договору оренди № 1157-ВРО-11 від 01.05.12., зокрема п. 1 угоди, сторони погодили, що в період з 01.04.12. по 31.12.12. розмір щомісячної орендної плати для наступних об'єктів оренди по вищевказаному Договору, становитиме: 5000,00 грн., разом з ПДВ - м. Київ, вул. Сабурова, 2-а; 2 000,00 грн., разом з ПДВ - АРК Крим, Сімферопольський район, с. Мирне, вул. Євпаторійська, 125.

Пунктом 6.1. Договору визначено, що Орендодавець виставляє Орендареві загальний рахунок по всім орендованим приміщенням на пізніше п'ятого числа місяця, за яким здійснюється оплата.

Матеріали справи містять акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), за оренду нежитлових приміщень: № ОП/301111/36 від 30.11.11., № ОП/311211/37, № ОП/310112/38 від 31.01.12., № ОП/290212/39 від 29.02.12., № ОП/310312/40 від 31.03.12., № ОП/300412/41 від 30.04.12., № ОП/310512/42 від 31.05.12., № КорпОП/300412 від 01.05.12., № ОП/300612/43 від 30.06.12., № ОП/310712/44 від 31.07.12., № ОП/310812/45 від 31.08.12., № ОП/300912/46 від 30.09.12., № ОП/311012/47 від 31.10.12., № ОП/301112/48 від 30.11.12., № ОП/311212/49 від 31.12.12

Крім того, пунктом 6.6.1. Договору сторони передбачили, що за згодою сторін Орендар додатково до орендної плати у строки вказані в п. 6.2. даного договору сплачує Орендодавцю суми за сервісне обслуговування, що встановлюються в розмірі згідно актів виконаних послуг, які складаються між сторонами щомісячно останнім днем місяця за поточний місяць.

На підтвердження того, що позивачем надавались послуги по сервісному обслуговуванню Товариством з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» були наданні акти виконаних послуг: № СО/301111/36 від 30.11.11., № СО/311211/37 від 31.12.11., № СО/310112/38 від 31.01.12., СО/290212/39 від 29.02.13., № СО/310312/40 від 31.03.12., № СО/300412/41 від 30.04.12., № СО/310512/42 від 31.05.12.,., № СО/300612/43 від 30.06.12., № СО/310712/44 від 31.07.12., № СО/310812/45 від 31.08.12., № СО/300912/46 від 30.09.12., № СО/311012/47 від 31.10.12., № СО/301112/48 від 30.11.12. від 31.12.12.

Приписами ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

30.10.12. на адресу Приватного підприємства «Л'Кафа», позивачем була направлена претензія № 148, згідно якої позивач просив сплатити відповідача наявну в нього заборгованість. Дана претензія була отримана останнім, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

26.11.12. на адресу Приватного підприємства «Л'Кафа», позивачем повторно була направлена претензія № 163, згідно якої позивач просив сплатити відповідача наявну в нього заборгованість. Дана претензія була отримана Приватним підприємством «Л'Кафа», що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи.

Слід відзначити, що позивачем разом з претензіями були надіслані акти перевірок розрахунків за спірним Договором, однак дані акти не були підписані та повернуті на адресу позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем під час розгляду справи була сплачена сума основного боргу в розмірі 247 029,91 грн., що знайшло своє відображення в заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» про зменшення розміру позовних вимог.

Крім того, відповідач в своїх письмових та усних поясненнях не заперечує проти вищевикладеного.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що відповідач сплачував орендну плату та послуги за сервісне обслуговування з порушенням строків, визначених пунктом 6.3. Договору.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежам, позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України 4 345,01 грн. - 3% річних.

Згідно зі статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Суд відзначає, що прострочене грошове зобов'язання визначено у гривні, а тому нарахування 3% річних є правомірним.

За перерахунком суду, розмір 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання складає 832,46 грн. В іншій частині 3 512,55 грн. 3% нараховано безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Також позивач просить суд на підставі п. 9.5. Договору стягнути з відповідача на свою користь штраф в розмірі 14 000,00 грн.

Згідно з п. 9.5 Договору сторони погодили, що за порушення умов основного договору передбачених п. 9.1. Орендар сплачує Орендодавцю штраф у розмірі подвійної місячної орендної плати того приміщення стосовно якого було допущено порушення, за кожний випадок такого порушення.

Відповідно до вимог ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

В силу приписів ст. 216, ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

При цьому, суд відзначає, що приписами ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.

Згідно зі ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Таким чином, вказана стаття поширюється і на майнові відносини, що регулюються Господарським кодексом України. У зв'язку з цим на положення Господарського кодексу України про господарські договори також поширюються принцип свободи договору, крім випадків, передбачених абзацем другим ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України (яка встановлює обмеження права сторін договору відступати від положень нормативно-правових актів).

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань (правова позиція, викладена в постанові Верховного суду України від 22.11.10.).

Відповідачем обґрунтованих пояснень щодо неможливості виконати взяті на себе зобов'язання за спірним Договором, доказів визнання вказаного пункту недійсним не подано, при цьому відповідних клопотань про зменшення штрафних санкцій також не подано.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» № 01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Здійснивши перерахунок штрафу, судом встановлено, що його розмір вірно вирахувано позивачем, внаслідок чого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 14 000,00 грн. штрафу.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до приписів постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», зокрема пунктом 4.7., зазначено, що частиною другою статті 49 ГПК України передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Л'Кафа» (03087, м. Київ, бул. Чоколівський, 23; код ЄДРПОУ 34832815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метро Кеш Енд Кері Україна» (02140, м. Київ, пр-кт. Петра Григоренка, 43; код ЄДРПОУ 32049199) 832 (вісімсот тридцять дві) грн. 46 коп. - 3% річних, 14 000 (чотирнадцять тисяч) 00 коп. - штрафу, 4 291 (чотири тисячі двісті дев'яносто одна) грн. 26 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.04.13.

Суддя Т.М. Ващенко