Ухвала

від 13.05.2013 по справі 921/244/13-г/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"13" травня 2013 р.Справа № 921/244/13-г/8

Господарський суд Тернопільської області у складі

Судді Гирили І. М. розглянув справу

за позовом: Заступника Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, вул. Новий Світ, 41, а/с 7, м. Тернопіль, в інтересах держави, в особі Державного агентства резерву України, вул. Пушкінська, 28, м. Київ, 01601, в особі Комунальної установи Тернопільської обласної ради "База спеціального медичного постачання", вул. С. Крушельницької, 18/305, м. Тернопіль, 46000

до відповідача: Монастирського районного територіального медичного об'єднання, вул. Шевченка, 48, м. Монастириськ Тернопільської області

про: стягнення заборгованості в розмірі 32 853, 47 грн.

За участю представників від:

Прокурора: Невлада А.В., посвідчення №015298 від 19.03.2013р.

Позивача: Ткач О.Є. - представника, довіреність №36/5 від 19.03.2013р.

Відповідача: не прибув

В попередніх судових засіданнях представникам позивача та прокурора роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 29, 81-1 ГПК України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Заступник Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, м. Тернопіль звернувся до господарського суду Тернопільської області в інтересах держави, в особі Державного агентства резерву України, м. Київ, в особі Комунальної установи Тернопільської обласної ради "База спеціального медичного постачання", м. Тернопіль з позовом до Монастирського районного територіального медичного об'єднання, м. Монастириськ Тернопільської області про стягнення заборгованості на суму 32 853, 47 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що проведеною в лютому місяці 2013 р. Тернопільською прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері перевіркою піднаглядного формування - зберігача державного матеріального резерву на предмет додержання вимог щодо цільового використання та збереження ввірених матеріальних цінностей встановлено, що Комунальною установою Тернопільської обласної ради "База спеціального медичного постачання", на виконання листа Міністерства охорони здоров'я України № 266 від 14.08.1998 р. та у відповідності до наказу № 2 від 26.11.1998 р. Управління охорони здоров'я Тернопільської ОДА, з метою запобігання матеріальних збитків, було відпущено для реалізації відповідачеві матеріальні цінності мобілізаційного резерву (медикаменти) на загальну суму 32 853 грн. Разом з тим, Монастирське районне територіальне медичне об'єднання оплати поставленої продукції не здійснило, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

В підтвердження викладеного долучив до матеріалів справи: накази Управління охорони здоров'я Тернопільської ОДА № 2 від 26.11.1998 р. та № 103 від 25.03.2003 р.; накладні № 9 від 21.02.2001 р., № 6/С від 29.05.2002 р., № 5/с від 23.02.2001 р., № 6 від 23.02.2001 р., № 8 від 21.02.2001 р., № 44 від 14.11.2000 р., № 52 від 16.11.2000 р., № 59 від 14.11.2000 р., № 22/к від 16.10.2000 р., № 23/к від 16.10.2000 р., № 9 від 14.04.2000 р., № 88 від 12.11.1999 р., № 56 від 23.07.1999 р., № 21/с від 09.07.1999 р., № 33 від 09.07.1999 р., № 11 від 17.03.1999 р., № 72/к від 16.03.1999 р., № 65/к від 15.01.1999 р., № 2 від 05.01.1999 р., № 40/к від 07.10.1998 р., № 5/к від 11.03.1998 р., № 32/к від 02.12.1997 р. та № 16/к від 16.07.1997 р.; довіреності № 877663 від 02.12.1997 р., № 877824 від 11.03.1998 р., № 164676 від 07.10.1998 р., № 590258 від 05.01.1999 р., № 590258 від 05.01.1999 р., № 590260 від 11.01.1999 р., № 590326 від 15.03.1999 р., № 590328 від 17.03.1999 р., № 390830 від 09.07.1999 р., № 390830 від 09.07.1999 р., № 390845 від 22.07.1999 р., № 131623 від 12.11.1999 р., № 215881 від 13.10.2000 р., № 215882 від 13.10.2000 р., № 215907 від 14.11.2000 р., № 215908 від 14.11.2000 р., № 215995 від 21.02.2008 р., № 215987 від 23.02.2001 р., № 215996 від 21.02.2001 р. та № 215996 від 21.02.2001 р., лист Державного комітету України з державного матеріального резерву № 10-2/9662 від 03.12.2002 р., вимогу № 10/б від 15.02.201 р. про сплату боргу; розрахунок заборгованості, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше ухвалою суду від 12.03.2013 р. на 15:40 год. 25.03.2013 року, в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено на 15:10 год. 15.04.2013 р. та, відповідно, на 14:30 год. 13.05.2013 р., з визначених у відповідних ухвалах суду підстав.

23.04.2013 р. на адресу суду від Монастирського районного територіального медичного об'єднання надійшов лист №343 від 17.04.2013 року (отримано та зареєстровано канцелярією суду за вх. №8477), згідно якого відповідач повідомив, що заборгованість в сумі 32 853,47 грн. перед КУ Тернопільської обласної ради "База спеціального медичного об'єднання" погашена повністю. В підтвердження викладеного, окрім наданого суду 16.04.2013 року платіжного доручення №2009 від 11.04.2013 року на суму 19 033 грн., долучив копію платіжного доручення №2016 від 15.04.2013 року на суму 13 820,47 грн.

Представники прокурора та позивача в судове засідання 13.05.2013 р. прибули та підтвердили факт повного погашення відповідачем заявленої до сплати суми боргу. В підтвердження представником позивача до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії банківських виписок з рахунку КУ ТОР "База спеціального медичного об'єднання" за 11.04.2013 року на суму 19033 грн. та за 15.04.2013 року на суму 13 820,47 грн.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання 13.05.2013 року не забезпечив, про причини неприбуття не повідомив, хоча про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.

Разом з тим, зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь в судовому засіданні є правом сторін, справа розглядається без участі повноважного представника відповідача, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судових засіданнях пояснення та доводи представника позивача та прокурора, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив:

Згідно ст. 1 ч.1 Закону України "Про державний матеріальний резерв України" №51/97-ВР від 24.01.1997 року, з наступними змінами (далі - Закон №51/97), Державний резерв є особливим державним запасом матеріальних цінностей, призначених для використання в цілях і в порядку, передбачених цим Законом. У складі державного резерву створюється незнижуваний запас матеріальних цінностей (постійно підтримуваний обсяг їх зберігання).

Державний резерв призначається для: забезпечення потреб України в особливий період; надання державної підтримки окремим галузям народного господарства, підприємствам, установам і організаціям з метою стабілізації економіки у разі тимчасових порушень термінів постачання важливих видів сировини і паливно-енергетичних ресурсів, продовольства, виникнення диспропорції між попитом і пропонуванням на внутрішньому ринку та участь у виконанні міждержавних договорів; подання гуманітарної допомоги; забезпечення першочергових робіт під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Державний резерв створює Кабінет Міністрів України. Організація формування, зберігання і обслуговування державного резерву, соціальний розвиток забезпечуються уповноваженим на це центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву, підприємствами, установами і організаціями, що входять до єдиної системи державного резерву України (ст.ст. 3-4 Закону №51/97).

П.1 Положення "Про державне агентство резерву України", затвердженого указом Президента України від 13.04.2011 року №463/2011 передбачено, що Державне агентство резерву України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністерства економічного розвитку і торгівлі. Держрезерв України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері державного матеріального резерву.

В силу вимог п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України передбачає обов'язок господарського суду порушувати справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі N 1-1/99 підставою для порушення справи у суді є заява, в якій прокурор обґрунтовує наявність порушення чи загрози порушення інтересів держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, під яким відповідно до статей 6, 7, 143 Конституції України треба розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. З огляду на викладене, прокурор може бути представником сторони у справі коли цією стороною у справі є орган державної влади, в даному випадку саме Державне агентство резерву України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частина 4 статті 12 Закону України "Про державний матеріальний резерв" передбачає: відпуск із державного резерву матеріальних цінностей, що підлягають освіженню (поповненню) і зберігаються на підприємствах, установах і організаціях системи державного резерву провадиться за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного матеріального резерву. Такий відпуск проводиться на конкурсних засадах. Кошти, отримані внаслідок такої реалізації, спрямовуються на придбання та закладення до державного резерву аналогічних матеріальних цінностей.

Так, КУТОР "База спецмедпостачання" у відповідності до вимог Наказу № 2 Управління охорони здоров'я Облдержадміністрації м. Тернополя від 26 листопада 1998 року, на виконання листа МОЗ України № 266 від 14 серпня 1998 року, з метою запобігання матеріальних збитків , по накладних № 9 від 21.02.2001 р., № 6/С від 29.05.2002 р., № 5/с від 23.02.2001 р., № 6 від 23.02.2001 р., № 8 від 21.02.2001 р., № 44 від 14.11.2000 р., № 52 від 16.11.2000 р., № 59 від 14.11.2000 р., № 22/к від 16.10.2000 р., № 23/к від 16.10.2000 р., № 9 від 14.04.2000 р., № 88 від 12.11.1999 р., № 56 від 23.07.1999 р., № 21/с від 09.07.1999 р., № 33 від 09.07.1999 р., № 11 від 17.03.1999 р., № 72/к від 16.03.1999 р., № 65/к від 15.01.1999 р., № 2 від 05.01.1999 р., № 40/к від 07.10.1998 р., № 5/к від 11.03.1998 р., № 32/к від 02.12.1997 р. та № 16/к від 16.07.1997 р. передано Монастириському районному територіальному медичному об'єднанню матеріальні цінності мобілізаційного резерву (медикаменти, які мають мінімальний термін придатності та вивільнені після освіження з розривом у часі), без попередньої оплати, на загальну суму 32 853 грн. 47 коп., що прийняті останнім через представників, які діяли на підставі довіреностей (належним чином засвідчені копії довіреностей знаходяться в матеріалах справи).

Факт отримання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву підтверджується підписами уповноважених представників Відповідача у відповідній графі про отримання вищевказаних накладних (в матеріалах справи).

Предметом судового розгляду у даній справі є стягнення з Монастирського районного територіального медичного об'єднання 32 853,47 грн. заборгованості за поставлені матеріальні цінності мобілізаційного резерву.

В судовому засіданні встановлено, що станом на день проведення даного судового засідання відповідачем заборгованість в сумі 32 853 грн. 47 коп. сплачено повністю, про що свідчать наявні в матеріалах справи належним чином засвідчені копії виписок банку з особового рахунку КУ ТОР "База спеціального медичного постачання" за 11.04.13р. на суму 19 033 грн. та за 15.04.13 р. на суму 13 820,47 грн., а також надані самим відповідачем копії платіжних доручень №2009 від 11.04.2013 року та №2016 від 15.04.2013 року на загальну суму 32 853,47 грн.

Пунктом 1-1 частини 1 статті 80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на наведене, враховуючи, що станом на час розгляду справи в суді відповідачем заборгованість за отримані матеріальні цінності мобілізаційного резерву в сумі 32 853,47 грн. погашено повністю, суд припиняє провадження у справі, згідно п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального Кодексу України, за відсутністю предмету спору.

Поряд з цим, вирішуючи питання щодо розподілу судового збору, який підлягає до стягнення в межах даної справи, суд враховує наступне.

П.п. 2 п. 1. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Ст. 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня в розмірі 1 147 грн.

Частиною другою статті 49 ГПК України також визначено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Згідно приписів ч. 3 ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" органи прокуратури при здійсненні своїх повноважень звільняються від сплати судового збору.

Відтак, враховуючи, що неправомірна бездіяльність відповідача, який не вжив заходів досудового врегулювання спору, призвела до необхідності звернення прокурора за судовим захистом, заборгованість відповідачем погашена після звернення до суду з даною позовною заявою, судовий збір в розмірі 1 720, 50 грн., що становить 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, покладається судом на відповідача у справі, згідно ст. 44, 49 ГПК України.

(Судом враховано, що аналогічну правову позицію викладено, зокрема, і у постанові пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. ).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 22, 29, 32-34, 43, 49, 69, 77, 78, 80 п. 1-1, 86, 87, 115-117 ГПК України, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі № 921/244/13-г/8 - припинити.

2. Стягнути з Монастириського районного територіального медичного об'єднання, вул. Шевченка, 48, м. Монастириська (ідентифікаційний код 36338715) в доход Державного бюджету України на рахунок 31217206783002, одержувач УДКСУ у м. Тернополі 22030001, код одержувача 37977726, МФО 838012, призначення платежу: "Судовий збір - 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

3. Ухвалу направити прокурору та сторонам по справі рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя І.М. Гирила