ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
10 квітня 2013 року 17:07 № 2а-12155/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Мосійчук І.М., за участю представників: позивача - Поліщука Д.В., відповідача - Сперкача С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЗАРА» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 квітня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
04 вересня 2012 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАЗАРА» (далі - ТОВ «ЛАЗАРА», позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва (далі - ДПІ у Печерському районі м. Києва, відповідач) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 вересня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та адміністративну справу № 2а-12155/12/2670 призначено до судового розгляду на 26 вересня 2012 року.
26 вересня 2012 року в судовому засіданні протокольною ухвалою замінено неналежного відповідача - ДПІ у Печерському районі м. Києва на належного відповідача - ДПІ у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби.
В судових засіданнях оголошувались перерви до 17 жовтня 2012 року, до 07 листопада 2012 року, до 28 листопада 2012 року, до 19 грудня 2012 року, до 30 січня 2013 року, до 13 лютого 2013 року, до 27 лютого 2013 року (відкладення), до 06 березня 2013 року, до 27 березня 2013 року, до 10 квітня 2013 року.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАЗАРА» (код ЄДРПОУ 37449536) зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 07 грудня 2010 року за № 10701020000042061. Вказане товариство розташоване за адресою: 01001, м. Київ, Еспланадна, будинок 20, офіс 212.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛАЗАРА» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 08 грудня 2010 року за № 58121 та перебуває на обліку у ДПІ у Печерському районі м. Києва.
Згідно Свідоцтва № 100318932 від 17 січня 2011 року ТОВ «ЛАЗАРА» було платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 374495326559).
В період з 09 липня 2012 року по 11 липня 2012 року ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЗАРА» (код ЄДРПОУ 37449536) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Юкмас» код ЄДРПОУ 37009873 за серпень, вересень, жовтень, листопад 2011 року, з ТОВ «Тала груп» код ЄДРПОУ 37170667 за травень, червень, липень 2011 року та з ТОВ «Маркет-Строй-Ко» код ЄДРПОУ 37420365 за лютий та квітень 2011 року, за результатами якої складено Акт № 524/22-2/37449536 від 18 липня 2012 року.
Перевірка проводилась на підставі наказу від 06 липня 2012 року № 819, виданого ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст.75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст.79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI та актів ДПІ у Приморському районі м. Одеси: акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Юкмас» (ЄДРПОУ 37009873) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у періоді червень - серпень 2011 року» № 2934/37009873 від 18.11.2011 р., акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Юкмас» (ЄДРПОУ 37009873) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у періоді вересень-жовтень 2011 року» № 3029/23-5/37009873 від 12.12.2011 р., акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Юкмас» (ЄДРПОУ 37009873) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у періоді листопад 2011 року» № 304/23-5/37009873 від 14.02.2012 р., акту «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Тала Груп», код ЄДРПОУ 37170667 щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період січень-грудень 2011 року» № 494/23-513/37170667 від 24.02.2012 р., акту «Про неможливість проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «Маркет-Строй Ко», код ЄДРПОУ 37420365 з питання підтвердження відомостей, отриманих від ТОВ «Галіон Бест» код ЄДРПОУ 36611856 за період квітень 2011 р.» № 1800/23-5/37420365 від 01.07.2011 р., акту «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Маркет-Строй Ко», код за ЄДРПОУ 37420365 з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з грудня 2010 року по лютий 2011 року» № 2059/23-4/35767700 від 12.04.2011 року.
Відповідач, в Акті № 524/22-2/37449536 від 18 липня 2012 року дійшов висновку, що правочини, укладені ТОВ «ЛАЗАРА» з вище зазначеними контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб та в силу приписів ч. 1, ч. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, є нікчемними.
В зв'язку з вищевказаним, податковий орган дійшов висновку, що дані Додатку 5 «Розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту» до декларацій з ПДВ за лютий, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2011 року, подані ТОВ «ЛАЗАРА» до ДПІ у Печерському районі м. Києва підлягають зменшенню:
- задекларовані ТОВ «ЛАЗАРА» податкові зобов'язання у перевіряємому періоді повинні бути зменшені за лютий 2011 року на 94 664 грн., за квітень 2011 року на 126 814 грн., за травень 2011 року на 302 413 грн., за червень 2011 року на 44 577 грн., за липень 2011 року на 112 258 грн., за серпень 2011 року на 161 887 грн., за вересень 2011 року на 341 020 грн., за жовтень 2011 року на 172 252 грн., за листопад 2011 року на 276 362 грн. по податкових накладних, виписаних вищевказаним контрагентам-покупцям;
- задекларований ТОВ «ЛАЗАРА» податковий кредит у перевіряємому періоді повинен бути зменшений за лютий 2011 року на 61 664 грн., за квітень 2011 року на 126 713 грн., за травень 2011 року на 299 416 грн., за червень 2011 року на 43 330 грн., за липень 2011 року на 112 087 грн., за серпень 2011 року на 161 585 грн., за вересень 2011 року на 337 709 грн., за жовтень 2011 року на 171 881 грн., за листопад 2011 року на 274 113 грн. по податкових накладних, отриманих від вищевказаних контрагентів-постачальників.
24 липня 2012 року позивач до податкового органу подав заперечення на Акт № 524/22-2/37449536 від 18 липня 2012 року.
У висновку відповідача, складеного за результатами розгляду заперечень, від 31 липня 2012 року № 5211/10/22/210, висновки, викладені в акті № 524/22-2/37449536 від 18 липня 2012 року залишено без змін.
Позивач вважає, що висновки податкового органу побудовані на підставі припущень, а не на перевірці факту здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та їх подальшого продажу, тобто використання у власній господарській діяльності.
На думку позивача, дії відповідача по визнанню нікчемними та фіктивними правочинів, по включенню рішення про необхідність зменшення задекларованих податкових зобов'язань та задекларованого податкового кредиту в Акті № 524/22-2/37449536 від 18 липня 2012 року є неправомірними, оскільки не відповідають фактичним обставинам та чинному законодавству України, в зв'язку з чим мають бути визнані протиправними.
В своєму позові позивач просить:
- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва по визнанню в акті перевірки № 524/22-2/37449536 від 18.07.2012 р. нікчемними та фіктивними правочинів (ч. 5 ст. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України), укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАЗАРА» при придбанні та продажу товарів (послуг), за якими були сформовані податковий кредит та податкові зобов'язання підприємства з ПДВ, з ТОВ «Юкмас» код ЄДРПОУ 37009873 за серпень, вересень, жовтень, листопад 2011 року, з ТОВ «Тала Груп» код ЄДРПОУ 37170667 за травень, червень, липень 2011 року та з ТОВ «Маркет-Строй Ко» код ЄДРПОУ 37420365 за лютий та квітень 2011 року та відсутності факту передачі товарів за цими угодами;
- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва по включенню до акту перевірки № 524/22-2/37449536 від 18.07.2012 р. рішення про необхідність зменшення задекларованих ТОВ «ЛАЗАРА» податкових зобов'язань по податкових накладних, виписаних контрагентам-покупцям на загальну суму 1 632 247,00 грн. та задекларованого ТОВ «ЛАЗАРА» податкового кредиту по податкових накладних, отриманих від контрагентів-постачальників на загальну суму 1 588 498,00 грн.;
- зобов'язати Державну податкову інспекцію в Печерському районі м. Києва вилучити з автоматизованої системи «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА» інформацію про результати перевірки ТОВ «ЛАЗАРА», оформленого актом перевірки № 524/22-2/37449536 від 18.07.2012 р.;
- зобов'язати Державну податкову інспекцію в Печерському районі м. Києва привести до відповідності дані обліку та особового рахунку платника податків - ТОВ «ЛАЗАРА» з даними, наведеними у податкових накладних, виписаних ТОВ «Юкмас» за серпень, вересень, жовтень, листопад 2011 року, ТОВ «Тала Груп» за травень, червень, липень 2011 року та ТОВ «Маркет-Строй Ко» за лютий та квітень 2011 року.
Відповідачем подані заперечення проти позову, в яких ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС просить в задоволенні позовних вимог ТОВ «ЛАЗАРА» відмовити.
Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами ТОВ «ЛАЗАРА», виходячи з наступного.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).
Регулювання відносин у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (в редакції, чинній в момент проведення перевірки).
Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право, зокрема, проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
Згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
У відповідності до ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
Згідно з пунктом 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
У відповідності до п. 86.4 ст. 86 ПК України акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.
Як підтверджено матеріалами справи, на адресу податкового органу від ДПІ у Приморському районі м. Одеси надійшли акти № 2934/37009873 від 18.11.2011 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Юкмас» (ЄДРПОУ 37009873) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у періоді червень - серпень 2011 року», № 3029/23-5/37009873 від 12.12.2011 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Юкмас» (ЄДРПОУ 37009873) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у періоді вересень-жовтень 2011 року», № 304/23-5/37009873 від 14.02.2012 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Юкмас» (ЄДРПОУ 37009873) щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у періоді листопад 2011 року», № 494/23-513/37170667 від 24.02.2012 р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Тала Груп», код ЄДРПОУ 37170667 щодо документального підтвердження господарських відносин з платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період січень-грудень 2011 року», № 1800/23-5/37420365 від 01.07.2011 р. «Про неможливість проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «Маркет-Строй Ко», код ЄДРПОУ 37420365 з питання підтвердження відомостей, отриманих від ТОВ «Галіон Бест» код ЄДРПОУ 36611856 за період квітень 2011 р.», № 2059/23-4/35767700 від 12.04.2011 року «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «Маркет-Строй Ко», код за ЄДРПОУ 37420365 з питань правомірності нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з грудня 2010 року по лютий 2011 року».
В ході проведення перевірки відповідачем не встановлено факту отримання товарів (послуг) ТОВ «ЛАЗАРА» від контрагентів-продавців, у зв'язку з відсутністю (ненаданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товарів, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.
Податковий орган встановив відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.
У своєму Акті № 524/22-2/37449536 від 18 липня 2012 року відповідач дійшов висновку, що оскільки відсутні основні засоби, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, матеріали (сировина), товарні запаси, трудові ресурси, здійснення основного виду діяльності є неможливим.
Згідно вищезазначеного акту, відповідачем зроблено висновок про нікчемність правочинів позивача з контрагентами.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Як вбачається, в своєму акті податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем ч. ч. 1, 5 ст. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ЛАЗАРА» (код ЄДРПОУ 37449536) при придбанні та продажу товарів (послуг).
Отже, аналіз норм вищевказаного законодавства дає суду підстави вважати, що податковий орган та його посадові особи під час здійснення податкового контролю, в тому числі і у формі позапланової невиїзної перевірки, вправі використовувати будь-яку податкову інформацію для складання відповідних висновків що стосується дотримання вимог податкового законодавства платниками податків. При цьому, такі висновки ґрунтуються на оцінці посадовою особою органу державної податкової служби певних фактів та відомостей.
При цьому суд зазначає, що Акт «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЗАРА» (код ЄДРПОУ 37449536) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Юкмас» код ЄДРПОУ 37009873 за серпень, вересень, жовтень, листопад 2011 року, з ТОВ «Тала груп» код ЄДРПОУ 37170667 за травень, червень, липень 2011 року та з ТОВ «Маркет-Строй-Ко» код ЄДРПОУ 37420365 за лютий та квітень 2011 року» № 524/22-2/37449536 від 18 липня 2012 року в частині визнання правочинів нікчемними не є актом, який встановлює, змінює або скасовує норми права чи породжує права та обов'язки суб'єкта, якому він адресований. Акт фіксує встановлення певних фактів, цей документ не є рішенням суб'єкта владних повноважень. У зв'язку із цим, визнання в акті перевірки угод укладених позивачем із його контрагентами нікчемними не тягне за собою жодних юридичних наслідків до таких угод та є лише позицією податкового органу, яка за наявності підстав, має бути доведена в суді.
Окрім цього, досліджені докази, а саме: договори, акти приймання-передачі майна, акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), видаткові, податкові накладні, платіжні доручення, які надані позивачем разом з адміністративним позовом, суд вважає неналежними, з наступних підстав.
З метою встановлення обставин, необхідних для правильного вирішення справи, судом були здійснені заходи щодо виклику свідків: директора підприємства позивача (ОСОБА_3), директорів контрагентів позивача (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6.) для надання показань, направлення судових запитів до Одеського окружного адміністративного суду від 17.10.2012 р., в провадженні якого перебували справи за позовами ТОВ «Маркет-Строй Ко» (справа № 2а/1570/6714/2011), ТОВ «Юкмас» (справи № № 2а/1570/2627/2012, 2а/1570/11016/2011), ТОВ «Тала Груп» (справа № 2а/1570/5311/2011), до ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 28.11.2012 р. з метою отримання інформації щодо подання до вказаного податкового органу податкової звітності з податку на прибуток та податку на додану вартість ТОВ «Маркет-Строй Ко», ТОВ «Юкмас», ТОВ «Тала Груп» та направлення судового доручення (Ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва про судове доручення від 19.12.2012 року) з метою допиту свідків: ОСОБА_4 (директор/засновник ТОВ «Тала Груп»), ОСОБА_5 (директор/засновник ТОВ «Юкмас»), ОСОБА_6 (директор/засновник ТОВ «Маркет-Строй Ко»).
З отриманої на судовий запит відповіді Одеського окружного адміністративного суду (далі - ООАС) з доданими до неї належним чином засвідченими копіями судових рішень, судом встановлено, що в провадженні ООАС перебувала справа № 2а/1570/6714/2011 за позовом ТОВ «Маркет-Строй Ко» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (далі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про визнання протиправними дій щодо проведення документальних позапланових невиїзних перевірок, за результатами розгляду якої, постановою ООАС від 08.12.2011 року позов ТОВ «Маркет-Строй Ко» був повністю задоволений. Непогодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем - ДПІ у Приморському районі м. Одеси було подано апеляційну скаргу, яку за результатами розгляду в суді апеляційної інстанції залишено без задоволення, постанову ООАС від 08.12.2011 року визнано нечинною, провадження у справі за вказаним позовом закрито (ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду (далі - ОААС) від 19.09.2012 р.). Підставою для визнання судом апеляційної інстанції постанови суду першої інстанції нечинною та закриття провадження у справі стало те, що під час апеляційного розгляду справи було встановлено, що відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно позивача у справі - ТОВ «Маркет-Строй Ко», до реєстру 28.02.2012 р. внесено запис «Державна реєстрація припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом» за № 1 556 117 0008 040534.
Також, в провадженні ООАС перебувала справа № 2а/1570/2627/2012 за позовом ТОВ «Юкмас» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними дій по проведенню зустрічних звірок, по складанню актів та по формуванню в актах висновків про нереальність здійснення господарської діяльності ТОВ «Юкмас» в різні періоди, за результатами розгляду якої, постановою ООАС від 26.06.2012 року позов ТОВ «Юкмас» був повністю задоволений. Непогодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем - ДПІ у Приморському районі м. Одеси було подано апеляційну скаргу, яку за результатами розгляду в суді апеляційної інстанції залишено без задоволення, постанову ООАС від 26.06.2012 року - без змін (ухвала ОААС від 04.10.2012 р.).
В провадженні ООАС перебувала справа № 2а/1570/11016/2011 за позовом ТОВ «Юкмас» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними дій по проведенню зустрічної звірки та по складанню акту, за результатами розгляду якої, постановою ООАС від 12.03.2012 року позов ТОВ «Юкмас» був повністю задоволений. Непогодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем - ДПІ у Приморському районі м. Одеси було подано апеляційну скаргу. Ухвалою ОААС від 24.09.2012 р. у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2012 року відмовлено.
Також, в провадженні ООАС перебувала справа № 2а/1570/5311/2011 за позовом ТОВ «Тала Груп» до ДПІ у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправними дій по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки, по складанню та розповсюдженню акту та зобов'язання вчинити певні дії, за результатами розгляду якої, постановою ООАС від 04.11.2011 року позов ТОВ «Тала Груп» був задоволений частково. Непогодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем - ДПІ у Приморському районі м. Одеси було подано апеляційну скаргу, яку за результатами розгляду в суді апеляційної інстанції залишено без задоволення, постанову ООАС від 04.11.2011 року - без змін (ухвала ОААС від 12.09.2012 р.).
Виходячи з аналізу зазначених вище судових рішень обох інстанцій, судом встановлено, що вимогами контрагентів позивача в Одеському окружному адміністративному суді були вимоги, що стосувалися дій податкового органу по проведенню перевірок, звірок, по складанню актів та по формуванню в актах висновків про нереальність здійснення господарської діяльності суб'єкта господарювання в різні періоди, розповсюдженню акту та зобов'язання вчинити певні дії, тобто предметами розгляду справ (№ 2а/1570/6714/2011, № 2а/1570/2627/2012, № 2а/1570/11016/2011, № 2а/1570/5311/2011) були лише дії податкового органу під час здійснення ним податкового контролю.
Беручи до уваги приписи частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, суд, зокрема зазначає наступне.
Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною першою статті 72 КАС України, суд розуміє так, що учасники адміністративного процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
Отже, за змістом частини першої статті 72 КАС України учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.
Водночас передбачене частиною першої статті 72 КАС України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Тобто, суд не сприймає як обов'язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях за інших адміністративних, цивільних чи господарських справ.
Для спростування преюдиційних обставин, передбачених частиною першою статті 72 КАС України, учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази суд оцінює у загальному порядку за правилами статті 86 КАС України.
Вказана позиція, зокрема, підтверджується листом Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2012 року № 2379/12/13-12.
Окрім цього, під час розгляду справи в судовому засіданні директор підприємства позивача ОСОБА_3 дала показання, якими повідомила про обставини фінансово-господарських відносин ТОВ «ЛАЗАРА» з ТОВ «Маркет-Строй Ко», ТОВ «Юкмас», ТОВ «Тала Груп». З показань останньої вбачається, що всі домовленості щодо поставок товару, вибору асортименту, погодження ціни, тощо, здійснювалися лише в телефонному режимі та через засоби електронного зв'язку, інших доказів вчинення правочинів надано не було.
Свідки: ОСОБА_4 (директор/засновник ТОВ «Тала Груп»), ОСОБА_5 (директор/засновник ТОВ «Юкмас»), ОСОБА_6 (директор/засновник ТОВ «Маркет-Строй Ко») на судові виклики жодного разу не відреагували. Від їх імені на адресу суду надійшли однотипні клопотання про направлення судового доручення до Одеського окружного адміністративного суду з метою їх допиту за місцем реєстрації (проживання).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 грудня 2012 року Одеському окружному адміністративному суду дано доручення допитати свідків: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6
З отриманих матеріалів по виконанню судового доручення від 19.12.2012 року, судом встановлено, що на адресу ООАС від вказаних директорів контрагентів позивача надійшли листи з доданими до них документами на підтвердження факту вчинення правочинів з позивачем.
Проте, дослідивши їх в судовому засіданні, суд встановив, що листи носять ідентичний характер та, як докази на підтвердження зазначеного факту, судом не приймаються.
Крім того, ухвалами Одеського окружного адміністративного суду від 21.01.2013 р., від 18.02.2013 р. та від 12.03.2013 р. до свідків ОСОБА_4, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_5, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_6, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 застосовувалися заходи процесуального примусу, в вигляді приводів.
Дослідивши рапорти, що містяться в матеріалах по виконанню судового доручення від 19.12.2012 року, суд встановив, що привід свідка ОСОБА_4, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 не здійснено, через розташування за вказаною адресою приміщення, яке житловим не являється та здається під офіси.
Привід свідка ОСОБА_6, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 не здійснено, через непроживання останньої за вказаною адресою.
Привід свідка ОСОБА_5, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 не здійснено, через відсутність останнього за вказаною адресою.
Враховуючи те, що Одеським окружним адміністративним судом були здійснені всі можливі заходи щодо виклику та допиту свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, матеріали розгляду судового доручення від 19.12.2012 року були повернуті на адресу Окружного адміністративного суду м. Києва.
Виходячи з аналізу встановлених фактів, суд приходить до переконання, що дії податкового органу стосовно визнання в Акті № 524/22-2/37449536 від 18 липня 2012 року правочинів нікчемними, що відповідає дійсності, та включення до акту рішення про необхідність зменшення задекларованих ТОВ «ЛАЗАРА» податкових зобов'язань та задекларованого податкового кредиту, є правомірними.
Крім того, не можуть бути визнані протиправними дії відповідача з підстав того, що в результаті перевірки певні факти знайшли своє місце.
Зобов'язання ж відповідача вчинити певні дії є безпосереднім втручанням в компетенцію податкового органу, який наділений широким спектром повноважень під час здійснення податкового контролю.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, дійшовши в Акті № 524/22-2/37449536 від 18 липня 2012 року певних висновків та включивши до акту рішення про необхідність зменшення задекларованих ТОВ «ЛАЗАРА» податкових зобов'язань та задекларованого податкового кредиту, діяв у відповідності до норм податкового законодавства.
Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ч. 1 ст. 70 КАС України).
Зазначене вище дає суду підстави стверджувати, що дії відповідача є правомірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.
Натомість, відповідачем доведено правомірність його дій.
Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін у справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.
Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.
Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛАЗАРА» відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя І.М. Погрібніченко
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15.04.2013 р.
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2013 |
Оприлюднено | 15.05.2013 |
Номер документу | 31172545 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Погрібніченко І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні