cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.05.13 Справа№ 914/1257/13
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КП Дніпропреса", м. Дніпропетровськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра", м. Жовква Львівської області
про визнання права власності.
Суддя П. Манюк
при секретарі Н. Чорній
за участю представників:
від позивача: Мущинка О.Л.- представник
від відповідача : Пазан Т.В. - представник
Зміст ст. 22 ГПК України представникам позивача та відповідача роз'яснено.
Суть спору: Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КП Дніпропреса" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра" про визнання права власності.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 01.04.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 15.04.2013 року.
В судових засіданнях оголошувалася перерва.
В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених в позовній заяві та усних поясненнях.
Представник відповідача у судових засіданнях позовні вимоги заперечив, просив відмовити у їх задоволенні, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне:
Товариство з обмеженою відповідальністю «КП Дніпропреса» (надалі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра» (надалі - відповідач) про визнання за позивачем права власності на залізно-цинковий шлам, розташований в шламонакопичувачі за адресою: с. Гута Сокальського району Львівської області по вул. Д. Галицького, 10а.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 26.03.2007 року між ТзОВ «КП Дніпропреса» та Дочірнім підприємством «Каскад» Відкритого акціонерного товариства «Сокальський завод хімічного волокна» укладено договір, відповідно до якого останній передає позивачу у приватну власність для подальшої утилізації залізно-цинковий шлам у кількості 128 000, 00 тон. Право власності на шлам переходить до позивача у момент підписання даного договору та акту приймання-передачі шламу уповноваженими особами обох сторін (п. 1.2 договору). 30.03.2007 року сторонами договору підписано акт приймання-передачі шлама за кількістю згідно договору б/н від 26.03.2007 року.
15.01.2013 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупцем) укладено договір поставки вищевказаного залізно-цинкового шламу орієнтованою кількістю 128 000, 00 тон на суму 120 000, 00 грн. (надалі - договір).
Згідно п. 5.1 договору, оплата товару здійснюється згідно акту прийому-передачі відповідно до кількості фактично переданого товару.
Відповідно до п.п. 6.2. та 6.3 вказаного договору постачальник постачає, а покупець отримує весь придбаний цим договором товар до 30.12.2014 року. Постачальник до 01.02.2013 року повідомляє покупця про термін з якого останній може отримати товар. Постачальник забезпечує навантаження товару на транспорт покупця. Покупець власними силами вивозить товар з місця поставки.
Листом від 28.01.2013 року позивач повідомив відповідача про те, що останній може приступати до самовивозу товару з 01.09.2013 року за адресою: с. Гута Сокальського району Львівської області по вул. Д. Галицького, 10а.
Однак, відповідач не погодився з такою пропозицією і листом від 04.03.2013 року повідомив позивача про те, що він набув право власності на товар з моменту укладення договору, а тому хоче приступити до самовивозу з 01.04.2013 року.
Таким чином, позивач вважає, що намагання відповідача щодо отримання товару з 01.04.2013 року є порушенням умов договору та оспоренням його права власності.
В представленому відзиві та в усних пояснення, наданих в судових засіданнях, відповідач позовні вимоги заперечив з мотивів, що відповідно до отриманого листа позивача, відповідач може отримати товар лише 01.09.2013 року. Вказаний строк не влаштовує відповідача, оскільки він вважає, що як власник товару може отримати його в будь-який час, що не суперечить чинному законодавству.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення виходячи із наступних мотивів:
Згідно приписів ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Одним із способів захисту порушеного права, відповідно до ст. 16 ЦК України, є визнання права.
Стаття 328 ЦК України, визначаючи підстави набуття права власності встановлює, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору від 26.03.2007 року, укладеного між ТзОВ «КП Дніпропреса» та Дочірнім підприємством «Каскад» Відкритого акціонерного товариства «Сокальський завод хімічного волокна», останній передав позивачу у приватну власність для подальшої утилізації залізно-цинковий шлам у кількості 128 000, 00 тон. Право власності на шлам перейшло до позивача у момент підписання даного договору та акту приймання-передачі шламу уповноваженими особами обох сторін (п. 1.2 договору). 30.03.2007 року сторонами договору підписано акт приймання-передачі шлама за кількістю згідно договору б/н від 26.03.2007 року.
15.01.2013 року між позивачем та відповідачем укладено договір поставки вищевказаного залізно-цинкового шламу орієнтованою кількістю 128 000, 00 тон на суму 120 000, 00 грн.
Умовами договору передбачено, що постачальник постачає, а покупець отримує весь придбаний цим договором товар до 30.12.2014 року. Постачальник до 01.02.2013 року повідомляє покупця про термін з якого останній може отримати товар. Постачальник забезпечує навантаження товару на транспорт покупця. Покупець власними силами вивозить товар з місця поставки.
28.01.2013 року позивач повідомив відповідача про те, що останній може приступати до самовивозу товару з 01.09.2013 року за адресою: с. Гута Сокальського району Львівської області по вул. Д. Галицького, 10а, однак відповідач не погодився з такою пропозицією і листом від 04.03.2013 року повідомив позивача про те, що він набув права власності на товар з моменту укладення договору, а тому хоче приступити до самовивозу з 01.04.2013 року.
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу, яка передбачає що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Сторонами договору узгоджено, що постачальник (позивач) постачає, а покупець (відповідач) отримує весь придбаний цим договором товар до 30.12.2014 року. Постачальник до 01.02.2013 року повідомляє покупця про термін з якого останній може отримати товар, що позивачем виконано, шляхом надіслання відповідачу листа від 28.01.2013 року № 01/13.
Суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що він набув права власності на товар з моменту укладення договору поставки від 15.01.2013 року, оскільки відповідно до ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено законом або договором.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про визнання права власності на залізно-цинковий шлам, який набуто позивачем на підставах, які не заборонені законом є такими, що підлягають задоволенню.
В той же час задовольняючи позов частково суд виходить з того, що в позовній заяві позивач просить визнати його право власності на залізно-цинковий шлам, розташований в шламонакопичувачі за адресою: с. Гута Сокальського району Львівської області по вул. Д. Галицького, 10а без зазначення кількості вказаного шламу. В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, яка всього кількість шламу знаходиться в шламонакопичувачі. В той же час згідно з умовами договору від 26.03.2007 року, укладеного між ТзОВ «КП Дніпропреса» та Дочірнім підприємством «Каскад» Відкритого акціонерного товариства «Сокальський завод хімічного волокна», позивач набув у приватну власність для подальшої утилізації залізно-цинковий шлам у кількості 128 000, 00 тон. Таким чином позовні вимоги про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «КП Дніпропреса» (49098, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 38/68, код ЄДРПОУ 34984844) права власності на залізно-цинковий шлам, розташований в шламонакопичувачі за адресою: с. Гута Сокальського району Львівської області по вул. Д. Галицького, 10а підлягають до задоволення частково, в кількості 128 000, 00 тон.
Враховуючи те, що спір виник через неправомірні дії відповідача, судовий збір покладається на нього повністю.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 328, 334, 392, 525, 526, 530, 663, 712 ЦК України, ст.ст. 1, 49, 82-85 ГПК України, суд,
в и р і ш и в:
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «КП Дніпропреса» (49098, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 38/68, код ЄДРПОУ 34984844) право власності на залізно-цинковий шлам, розташований в шламонакопичувачі за адресою: с. Гута Сокальського району Львівської області по вул. Д. Галицького, 10а в кількості 128 000, 00 тон.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра» (80300, м. Жовква Жовківського району Львівської області, вул. Хмельницького, 8, код ЄДРПОУ 32282507) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КП Дніпропреса» (49098, м. Дніпропетровськ, вул. Маршала Малиновського, 38/68, код ЄДРПОУ 34984844) 2 400, 00 грн. судового збору.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Наказ видати відповідно ст.116 ГПК України.
Повне рішення складено 15.05.2013 року.
Суддя Манюк П.Т.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2013 |
Оприлюднено | 16.05.2013 |
Номер документу | 31172679 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Манюк П.Т.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні