Постанова

від 03.09.2006 по справі ас-42/202-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АС-42/202-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

 Адміністративна справа                              Головуючий  по 1-й інстанції

         № 42/202-06                                               Суддя –Яризько В.О.

                                                                                 Доповідач по 2-й інстанції    

                                                                             Суддя –Шутенко І.А.

21 серпня 2006р.                                                                                 м. Харків               

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду  у складі:        головуючого судді     Шутенко І.А., суддів Карбань І.С., Кравець Т.В.

При секретарі – Міраков Г.А.

За участю представників сторін:

позивача – Христофорова О.В. ( дов. № 7/10/10-012 від 06.01.2005р.)

1-го відповідача – не прибув

2-го відповідача –Коновалов О.А. ( дов. Від 10.01.2001р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх. № 2714Х/2 )  ТОВ „Агропром-Альянс” на постанову  господарського суду Харківської області від 26.06.2006 р. по справі № 42/202-06.

за позовом  Ізюмської ОДПІ Харківської області                 

до ЗАТ „Борівський агро сервіс”, с.м.т. Борова, Харківської області

до ТОВ „Агропром-Альянс”, м. Харків

3-я особа ВАТ „Борівське районне підприємство матер-техн. Забезпечення ”Райгоспостач”

про  визнання угоди недійсною

Встановила:

Позивач, Ізюмська ОДПІ, після уточнення позовних вимог (вх. № 17489 від 13.06.2006р., а. с. 105-109), які прийняті судом, просить визнати недійсною на підставі ст. 48 ЦК України (в редакції 1963р.) угоду - договір купівлі-продажу № 29 КП/03 від 25.12.2003р., укладений між ЗАТ "Борівський агросервіс" та ТОВ "Агропром-Альянс" щодо купівлі-продажу будинку контори 1956р. вартістю 14115,00 грн. (з ПДВ -16938,00 грн.), складу 1956р. вартістю 14500,00 грн. (з ПДВ - 17400,00 грн.), навісу при складі 1991р. вартість 3575,00 грн. ( з ПДВ - 4290,00 грн.), складу запасних частин, в т.ч. для зберігання фарб 1989р.. вартість 65000,00 грн. (з ПДВ -78000,00 грн.), на загальну суму 116628,00 грн. Також позивач просить застосувати реституцію згідно ч.2 ст.48 ЦК України (в редакції 1963р.).

Постановою господарського суду Харківської області від 26.06.2006р. по справі    № 42/202-06 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсною угоду укладену між ЗАТ "Борівський Агросервіс" та ТОВ "Агропром-Альянс" відповідно до договору №29КП/03 від 25.12.03р. в частині купівлі-продажу будинку контори 1956р., складу 1956р., навісу при складі 1991р, складу запасних частин, в т.ч. для зберігання фарб 1989р., на загальну суму 116628,00 грн., розташованих за адресою Харківська область, Борівський район, смт.Борова, вул. Підлиманська, 11-а, на підставі ст.48 ЦК УРСР.

Зобов'язано ТОВ "Агропром-Альянс" (код 32029586 м.Харків пл. Свободи 7 корп.1 к.248 р/р 2600501306238 в АКБ "Базис" м.Харків МФО 351760) повернути ЗАТ «Борівський агросервіс»(код 30773039, 63801, Харківська область, смт. Борова, вул. Підлиманська, 11а, р/р 260064005009005 в Борівському ТВ БВ ХФКБ „Приватбанк", МФО 351533) повернути будинок контори 1956р., складу 1956р., навісу при складі 1991р, складу запасних частин, в т.ч. для зберігання фарб 1989р., на загальну суму 116628,00 грн., а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах.

2-й відповідач, не погоджуючись з постановою господарського суду Харківської області від 26.06.2006р. по справі № 42/202-06, подав апеляційну скаргу, а також в судовому засіданні подав усне уточнення до апеляційної скарги, в якому просив скасувати вищезазначену постанову та прийняти нову, якою закрити провадження у справі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що в порушення приписів статті 111 КАС України судом не були вчинені дії, передбачені означеною процесуальної нормою. Суд не визначив факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються сторонами, а які належить доказувати; а також не з'ясував, якими доказами сторони можуть обґрунтовувати свої доводи чи заперечення, встановив строки для їх надання. Внаслідок порушення судом приписів статті 111 КАС України обставини, що мають значення для справи - залишилися з'ясованими неповно; а ті обставини, які суд першої інстанції визначив встановленими, - залишилися недоведеними.

Зокрема суд в оскаржуваній постанові із посиланням на необхідність реєстрації права власності на нерухоме майно зазначив, що "ТОВ "Агропром-Ал'янс"у вказаний законом спосіб право власності на спірне нерухоме майно не отримав". Отже суд першої інстанції припустив, що не була здійснена державна реєстрація права власності на спірне майно за ТОВ "Агропром-Ал'янс". Однак це не відповідає дійсності, оскільки згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 10992929 від 20 червня 2006 року право власності на спірне майно було належним чином зареєстровано 20 червня 2006 року.

Аналогічно з тих же причин залишилося нез'ясованим питання проведення розрахунків за спірне майно між ТОВ "Агропром-Ал'янс" та ЗАТ "Борівський агросервіс". Зокрема суд в оскаржувані постанові зазначив, що: "Акт про залік однорідних зустрічних вимог по спірному договору контрагентами не складався, а складений акт звірки взаєморозрахунків між: сторонами від ЗО вересня 2005 року не може служити таким доказом". Однак означені висновки не відповідають фактичним правовідносинам сторін, наявному листуванню між ними. Також суд зазначив, що: "Суду не надано доказів того, що переданий ЗАТ "Борівський агросервіс" вексель був пред'явлений до оплати", що також не відповідає дійсності.

Оскільки суд в порушення статті 111 КАС України не провів попереднє судове засідання і не визначив: реєстрацію (чи не реєстрацію) права власності на спірне майно за ТОВ "Агропром-Ал'янс"; обставини припинення зустрічних грошових зобов'язань між сторонами; обставини пред'явлення до оплати переданого ЗАТ "Борівський агросервіс" векселя; фактами, які необхідно встановити для вирішення спору, які не визнаються сторонами та належить доказувати, ці обставини залишилися поза увагою суду і не були з'ясовані судом.

При цьому суд, фактично не досліджуючи ці питання під час розгляду справи, визначив встановленими факти нібито: реєстрація права власності на спірне майно за ТОВ "Агропром-Ал'янс" не здійснена; зустрічні грошові зобов'язання між сторонами не припинені; вексель, переданий ЗАТ "Борівський агросервіс" не пред'явлений до оплати;

внаслідок чого ці факти залишилися недослідженими та недоведеними, що призвело до невідповідності висновків оскаржуваної постанови фактичним обставинам справи та правовідносинам сторін.

Таким чином внаслідок порушення судом першої інстанції вимог статей 110, 111 КАС України оскаржувана постанова прийнята за умов: неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеності таких обставин, які суд першої інстанції визначив встановленими; невідповідності висновків суду обставинам справи - все це відповідно до статті 202 КАС України є підставами для скасування оскаржуваної постанови та ухвалення нового рішення.

Невідповідність висновків суду обставинам справи (що у відповідності до статті 202 КАС України є підставою для скасування оскаржуваної постанови з ухваленням нового рішення) полягає також у наступному. 2.1. Як зазначено в оскаржуваній постанові:

Крім того, на час винесення рішення по справі № 47/167-05 (21 червня 2005 року) ТОВ "Агропром-Ал'янс" на підставі накладної№155 від 24 січня 2005року та акту прийому-передачі спірне майно передав ПАФ "Джерело", про що зазначалось прокурором у поданні про перегляд вказаного рішення за нововиявленими обставинами. Тобто на час винесення рішення про право власності ТОВ "Агропром-Ал'янс" на спірне нерухоме майно, таке майно було у нього і але вказані обставини судом не з'ясовувались, тому такі обставини не є доведеними у розумінні статті 72 КАС України".

Означене повністю не відповідає дійсності, оскільки до матеріалів справи № 42/202-06 разом із запереченнями проти уточненої позовної заяви 26 червня 2006 року була додана копія ухвали господарського суду Харківської області від 06 червня 2006 року по справі № 21/64-05, в якій зокрема зазначено:

КП "Борівське бюро технічної інвентаризації" нововиявленими обставинами визначено здійснення ТОВ "Агропром-Ал'янс" продажу частини спірного майна на користь ПП "Джерело" за договором купівлі-продажу № 1 від 24 квітня 2004 року. До заяви додана копія договору № 1 від 24 квітня 2004 року, який не посвідчений нотаріально та не містить доказів щодо його державної реєстрації.

Статтею 657 ЦК України, який набув чинності з 01 квітня 2004 року, передбачено, що договір купівлі-продажу нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Статтею 210 ЦК України моментом вчинення правочину, який підлягає державній реєстрації, визначено саме момент його державної реєстрації, а частина З статті 640 ЦК України пов 'язує укладення договору, який підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, виключно з моментом державної реєстрації. Заявником не надано доказів щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору № 1 від 24 квітня 2004 року, який ним визначено нововиявленою обставиною. Таким чином у даному випадку КП "Борівське бюро технічної інвентаризації" у якості нововиявлених обставин визначає неукладений договір, який не створив ніяких правових наслідків ані для його сторін, ані для правового статусу спірного майна. Припущення Ізюмської ОДПІ про існування посвідченого нотаріально примірника договору № 1 від 24 квітня 2004 року, стосовно якого відбулася його державна реєстрація, не доведено належними та допустимими доказами, що суперечить приписам статей 33, 34 ГПК України.

Оскільки обставини, на які посилається заявник як на нововиявлені, відсутні - рішення господарського суду Харківської області від 21 червня 2005 року по справі № 47/167-03 слід залишити без змін, а заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами - без задоволення.

Таким чином висновки суду, викладені в оскаржувані постанові, не відповідають обставинам справи та фактам, дослідженим та встановленим господарським судом Харківської області при вирішення справи № 21/64-05 про перегляд рішення господарського суду Харківської області від 21 червня 2005 року по справі № 47/167-03. При цьому в оскаржуваній постанові суд зазначив нібито ці обставини не досліджувалися судом. Таким чином судом першої інстанції порушено приписи статті 72 КАС України, шляхом спростування преюдиційного значення обставин, встановлених судовим рішенням в господарській справі, що набрало законної сили.

Окрім того судом порушено також норми матеріального права, зокрема приписи статей 657, 210, 640 Цивільного кодексу України, в частині встановлення нібито настання якихось правових наслідків для сторін та для правового статусу спірного майна за неукладеним договором.  Окрім того в оскаржуваній постанові також зазначено:

Щодо справи № 27/467-05 суд зазначає, що по даній справі розглядалась позовна заява прокурора Борівського району Харківської області в інтересах держави в особі Ізюмської ОДПІ Харківської області до ЗАТ "Борівський агросервіс", ТОВ "Агропром-Альянс", ВАТ "Борівське районне підприємство матеріально-технічного забезпечення "Райагропостач", 3-я особа КП "Борівське БТІ", про визнання угоди недійсною та витребування майна з чужого незаконного володіння, предметом розгляду була угода, укладена між: ЗАТ "Борівський агросервіс" та ТОВ "Агропром-Альянс", згідно договору купівлі-продажу № 29 КП/03 від 25 грудня 2003 року.

Також суд зазначає, що по справі № 27/467-05 позов подавався прокурором з підстав неправомірності укладання угоди в зв'язку з тим, що майно ЗАТ "Борівський агросервіс" на час виконання спірної угоди знаходилось в податковій заставі, а не в зв'язку з тим, що ЗАТ "Борівський агросервіс" не був власником проданого майна, і ця обставина судом не досліджувалась. У задоволенні такого позову було відмовлено у зв 'язку з тим, що Ізюмська ОДПІ не є належним позивачем по такій справі, а прокурор, пред'являючи позов в інтересах держави, не обґрунтував, в чому саме порушено інтереси держави при укладанні спірного договору.

Суд зазначає, що підстави по виникненню спору по даній справі є іншими, ніж по справі № 27/467-05. Це також повністю не відповідає фактичним обставинам справи. ТОВ "Агропром-Ал'янс" неодноразово наголошувало, що позовні вимоги ОДШ у справі № 42/202-02 практично повністю співпадають з позовними вимогами, заявленими прокурором Борівського району Харківської області (надалі за текстом - прокурор) в інтересах держави в особі ОДШ у справі № 27/467-05. До

матеріалів справи № 42/202-02 були надані копії: позовної заяви прокурора № 03-33/144 від 06 жовтня 2005 року; рішення господарського суду Харківської області від 13 грудня 2005 по справі № 27/467-05; постанови Харківського апеляційного господарського суду від 24 березня 2006 року по справі № 27/467-05; позовної заяви прокурора Борівського району в інтересах держави в особі ОДШ № 03-33 від 21 листопада 2005 року.

При цьому в означених позовних заявах прокурора зазначено:

ТОВ "Борівське підприємство "Райагропостач " (ЗАТ "Борівський агросервіс") не набув права власності і відповідно не є суб'єктом права власності на спірне майно. Особа, яка не є суб'єктом права власності на спірне майно не є його власником і, відповідно, не може згідно до статті 4 Закону України "Про власність" здійснювати право власності на неналежне йому майно, тобто не має володіти, користуватися і розпоряджатися неналежним йому майном. Також у рішенні господарського суду Харківської області по справі № 24/467-05 від 13 грудня 2005 року зазначено:

Прокурор, позивач звернувся до господарського суду із позовом, в якому після уточнення позовних вимог, просить суд:...

На підставі статті 48 ЦК УРСР 1963 року визнати частково недійсною, як таку, що не відповідає вимогам закону (статті 4 Закону України "Про власність"...)угоду - договір купівлі-продажу № 29 КП/03 від 25 грудня 2003 року... Таким чином висновки суду нібито: по справі № 27/467-05 позов подавався прокурором ... не в зв'язку з тим, що ЗАТ "Борівський агросервіс" не був власником проданого майна, і ця обставина судом не досліджувалась; підстави по виникненню спору по даній справі є іншими, ніж по справі № 27/467-05; повністю не відповідають фактичним обставинам та суперечать фактам, встановленим господарськими судами при вирішенні справ № 47/167-05,27/467-05, № 21/64-05, що у відповідності до статті 202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Припущення суду нібито якісь обставини, на які сторони посилалися в обґрунтування своїх вимог   і   заперечень   під   час   розгляду   справ  №  47/167-05,   27/467-05,   №   21/64-05,   судами   не досліджувалась, взагалі є некоректним та суперечать загальним засадам судочинства. 3.   Суд спромігся також під час прийняття позовної заяви ОДШ до розгляду, розгляду та вирішення  справи,  а  також  при   прийнятті  оскаржуваної  постанови,  порушити  одночасно приписи пунктів 1, 2 статі 62 (пунктів 1, 2 статті 80) Господарського процесуального кодексу України та пункту 7 Прикінцевих і перехідних положень КАС України.

Зокрема пунктом 1 статті 62 ГПК України передбачено, що "суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо... заява не підлягає розгляду в господарських судах України". Аналогічний припис міститься також у пункті 1 статті 80 ГПК України. Отже в залежності від стадії господарського процесу, на якій судом встановлено, що заява (спір) не підлягає розгляду (вирішенню) в господарських судах України, суд має відмовити у прийнятті заяви, а якщо заява вже прийнята до розгляду - припинити провадження у справі. Натомість у даному випадку суд, встановивши під час розгляду справи, що справа має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, не припинив провадження у справі, чим порушив приписи пункту 1 статі 62 (пункту 1 статті 80) ГПК України.

Як зазначено в оскаржувані постанові "в процесі розгляду справи, судом встановлено, що згідно положень статті 17, статті 50, прикінцевих та перехідних положень КАС України, справа повинна розглядатись за правилами цього кодексу, у судовому засіданні 01 червня 2006 року суд перейшов на розгляд справи за правилами КАС України". Отже, встановивши, що заява, яка подана до суду та прийнята ним в порядку господарського судочинства (за правилами ГПК України), не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, суд замість відмови у прийняті заяви до розгляду (припинення провадження у справі) - перейшов на розгляд справи за правилами КАС України. При цьому судом не зазначена будь-яка процесуальна норма, яка б передбачала замість припинення провадження у справі -такий перехід на розгляд справи на правилами іншого процесуального кодексу - КАС України. Так пункт 7 Прикінцевих і перехідних положень КАС України надає повноваження місцевим господарським судам розглядати в порядку, встановленому КАС України, тільки ті адміністративні справи, заяви в яких подані і не розглянуті до набрання чинності КАС України, зокрема: „Після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин... позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції..., подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.”

Такі заяви чи скарги (подання) не можуть бути залишені без руху або повернуті у порядку, встановленому цим Кодексом, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог і правил підсудності, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України 1963 року або Господарським процесуальним кодексом України 1991 року.

Отже означена процесуальна норма встановлює правові підстави для переходу у розгляді справ з одного процесуального кодексу (ГК України) на інший (КАС України) лише у тих справах, заяви по яким подані і не розглянуті до набрання чинності КАС. У даному випадку заява була подана після набуття чинності КАС України, отже суд припустився порушення приписів пункту 1 статті 62 (пункту 1 статті 80) ГПК України та пункту 7 Прикінцевих і перехідних положень КАС України. 3.2. Порушення судом вимог пункту 2 статті 62 (пункту 2 статті 80) ГПК України полягає у тому, що за умови наявності рішення господарського суду Харківській області від 13 грудня 2005 року № 27/467-05 з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; судом не було відмовлено у прийнятті позовної заяви ОДПІ, а після її прийняття - не було припинено провадження у справі № 42/202-06 (ще до моменту переходу на розгляд за правилами КАС України).

На факт повної ідентичності позовних вимог ОДПІ у справах № 42/202-06 та № 27/467-05 ТОВ "Агропром-Ал'янс" неодноразово наголошувало, однак суд першої інстанції фактично "закривши очі" на ці обставини зазначив, нібито по справі № 27/467-05 позов подавався прокурором... не в зв'язку з тим, що ЗАТ "Борівський агросервіс" не був власником проданого майна, і ця обставина судом не досліджувалась... та зробив припущення нібито підстави по виникненню спору по даній справі є іншими, ніж по справі № 27/467-05.

Є незрозумілим, чому суд не звернув уваги на повну ідентичність позовних заяв у справах № 27/467-05 та № 42/202-06. Це є підставами стверджувати, що має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи, що у відповідності до вимог статті 202 КАС України є підставами для скасування оскаржуваної постанови та ухвалення нового рішення.

Позивач, Ізюмська ОДПІ, подав до суду заперечення на апеляційну скаргу та уточнення до них, в яких посилається на свою повну згоду із оскаржуваною постановою, вважає постанову господарського суду Харківської області від 26.06.2006р. такою, що винесена з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення представників осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Агропром-Ал'янс" підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду Харківської області від 21.06.2005р. по справі № 47/167-05 задоволені позовні вимоги ТОВ "Агропром-Ал'янс", визнано право власності на спірне майно та зобов'язано КП "Борівське БТІ" здійснити державу реєстрацію права власності на спірне майно за ТОВ "Агропром-Ал'янс". Рішення в апеляційному чи касаційному порядку не оскаржувалось, отже набрало законної сили. Державна реєстрація права власності на спірне майно була здійснена 20.06.2006р. (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 10992929 від 20.06.2006р.).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.06.2006р. по справі № 21/64-06 (н.р. 47/559-05) встановлено, що на стадії перегляду господарським судом Харківської області рішення від 21.06.2005р. по справі № 47/167-05 (№ 21/64-06 (н.р. 47/559-05)) прокурором Борівського району Харківської області заявлявся позов в інтересах Ізюмської ОДПІ з того самого спору (визнання недійсною на підставі ст. 48 ЦК УРСР 1963р. угоди –договору купівлі-продажу № 29КП/03 від 25.12.2003р., укладеного між ЗАТ "Борівський агросервіс" та ТОВ "Агропром-Альянс") і між тими самими сторонами (ЗАТ "Борівський агросервіс" та ТОВ "Агропром-Альянс"). За вх. № 17046 від 06.06.2006р. прокурор Борівського району Харківської області надав письмову відмову від позову, поданого в межах справи № 47/167-06 в інтересах держави в особі Ізюмської ОДПІ. Відмова обґрунтована фактом прийняття 13.12.05р. господарським судом Харківської області рішення по справі № 27/467-05, яке залишено в силі постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.06р. На означені судові акті, як на підставу для відмови у прийняті позовної заяви прокурора, посилався й позивач, стверджуючи про ідентичність позовних вимог прокурора, розглянутих судами у справі № 27/467-05, заявлених прокурором у справі № 47/167-05 та Ізюмською ОДПІ у справі № 42/202-06.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.06.2006р. по справі № 21/64-06 (н.р. 47/559-05) рішення господарського суду Харківської області по справі № 47/167-05 від 21.06.2005р. залишено без змін, а заява КП "Борівське БТІ" –без задоволення. Означена ухвала набула законної сили. Таким чином є рішення господарського суду від 21.06.2005р., яким визнано право власності на спірне майно за ТОВ "Агропром-Ал'янс", при чому відповідно до приписів ст. 72 КАС України ці обставини не доказуються при розгляді справи № 42/202-06.

13.12.2005р. господарським судом Харківської області прийняте рішення по справі № 27/467-05, за позовом прокурора Борівського району Харківської області в інтересах держави в особі Ізюмської ОДПІ. Позовні вимоги у справі № 27/467-05 полягали в тому числі і у визнанні недійсною на підставі ст. 48 ЦК УРСР 1963р. угоди –договору купівлі-продажу № 29КП/03 від 25.12.2003р., укладеного між ЗАТ "Борівський агросервіс" та ТОВ "Агропром-Альянс". Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.2006р. по справі № 27/467-05 рішення від 13.12.2005 р. залишено в силі, а апеляційне подання прокурора –без задоволення. Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.05.2006р. Ізюмській ОДПІ було відмовлено у прийнятті касаційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 13.12.2005р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.2006р. по справі № 27/467-05.

Отже зі спору за позовними вимогами Ізюмської ОДПІ про визнання недійсною на підставі ст. 48 ЦК УРСР 1963р. угоди –договору купівлі-продажу № 29КП/03 від 25.12.2003р., укладеного між ЗАТ "Борівський агросервіс" та ТОВ "Агропром-Альянс", є таке, що набрало законної сили рішення господарського суду Харківської області, прийняте 13.12.2005р. по справі № 27/467-05 (залишене в силі постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.03.2006р. по справі № 27/467-05).

Суд першої інстанції викладені обставини не врахував. Вирішуючи питання про прийняття до розгляду позовної заяви ОДПІ помилково не відмовив у її прийнятті на підставі п. 2 ст. 62 ГПК України. Під час розгляду справи за правилами ГПК України суд першої інстанції, встановивши факт набуття чинності рішенням господарського суду Харківської області від 13.12.2005р. по справі № 27/467-05, також помилково не припинив провадження у справі на підставі п. 2 ст. 80 ГПК України. Здійснивши перехід до розгляду справи за правилам КАС України суд першої інстанції не застосував вимоги ч. 4 ст. 157 КАС України. Згідно ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу. Ч. 4 ст. 157 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

За таких обставин, постанова господарського суду Харківської області від 26.06.2006р. по справі № 42/202-04  прийнята  не у відповідності з нормами процесуального права, фактичними обставинами та чинним законодавством. Заперечення викладені в апеляційній скарзі позивача є обґрунтованими і є  підставою для скасування оскаржуваної постанови.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, ч. 4 ст. 198, ст. 202, п. 4 ст. 205,206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного господарського суду одноголосно, -

постановила:

Апеляційну скаргу  задовольнити.

          Постанову господарського суду Харківської області від 26.06.2006р. по адміністративній  справі № 42/202-06 скасувати та закрити провадження у справі.

Дана постанова набирає чинності з дня її проголошення.

Роз'яснити сторонам, що вони мають право на дану постанову подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Справу направити до суду першої інстанції.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді