Постанова

від 31.08.2006 по справі 29/203-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/203-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2006 р.                                                           Справа № 29/203-06  

Колегія суддів у складі:

головуючого судді , судді , ,

при секретарі Сенчук І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Клименка А.П. (дов. б/н від 16.06.2006 р.)

відповідача -  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Мультимілк" (м. Харків) (вх. № 2772 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 05.07.06 р. по справі № 29/203-06

за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Лінкс-2" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Мультимілк" (м. Харків)

про стягнення 12 445,36 грн., -

встановила:

У травні 2006 року Акціонерне товариство закритого типу “Лінкс-2” (м. Київ) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія "Мультимілк" (м. Харків) про стягнення 12445,36 грн. заборгованості, а саме: 11 910,02 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 459,55 грн. пені, 75,79 грн. річних, які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за дистриб'юторським договором № 10/07-05 від 20.10.2005 р.

 Заявою від 14.06.2006 р. позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд стягнути з ТОВ "Компанія "Мультимілк" 9 458,64 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 654,23 грн. пені, 103,30 грн. річних, а всього 10 216,17 грн. заборгованості.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.07.2006 р. по справі № 29/203-06 (суддя Тихий П.В.) позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача 9 458,64 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції, 654,23 грн. пені, 103,30 грн. річних, 124,46 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2005 р. змінити та визнати дистриб'юторський договір № 10/07-05 від 20.10.2005 р. неукладеним, визнати факти поставки товару позивачем відповідачу від 26.01.2006 р. за накладною № 1032 і від 06.02.2006 р. за накладною № 1530 самостійними договорами поставки, укладеними в усній формі, а також змінити суму боргу, яка підлягатиме сплаті, відповідно до нових строків прострочення зобов'язання. Зокрема, в апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що при винесенні рішення суд першої інстанції дійшов до висновку, який не відповідає обставинам справи.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, вважає рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2006 р. законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

28 серпня 2006 року на адресу Харківського апеляційного господарського суду від ТОВ "Компанія "Мультимілк" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що представник відповідача знаходиться у черговій щорічній відпустці.

Представник позивача –Клименко А.П. в судовому засіданні 29.08.2006 р. надав письмові заперечення з приводу заявленого відповідачем клопотання, просив розглянути справу за відсутністю представника ТОВ "Компанія "Мультимілк".

Колегія суддів відхилила клопотання відповідача, оскільки інші представники ТОВ "Компанія "Мультимілк" мали можливість прийняти участь у судовому засіданні. Крім того, в матеріалах справи є всі наявні документи, необхідні для розгляду справи у встановленому законом порядку.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши представника АТЗТ “Лінкс-2” Клименка А.П., який просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2006 р. –без змін, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених матеріалами справи обставин спору за яким встановив, що 20 жовтня 2005 року між АТЗТ “Лінкс-2” (постачальник) та ТОВ "Компанія "Мультимілк" (дистриб'ютор)  був укладений договір № 10/07-05, відповідно до умов якого, позивач зобов'язався  поставити відповідачеві товар, а останній - прийняти та оплатити його вартість протягом строку, що вказаний у договорі.

Як зазначив суд першої інстанції, позивач свої зобов'язання за спірним договором виконав, передав відповідачеві товар на суму 18 311,58 грн., а відповідач товар отримав, що підтверджується матеріалами справи, однак оплату його вартості здійснив лише частково у розмірі 8 900,00 грн., і таким чином, у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 9 411,58 грн.

Враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів про погашення боргу, і вказана сума боргу відповідачем не оспорюється,  суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача в сумі 9 411,58 грн. є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, на думку місцевого господарського суду, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен сплатити кредитору суму грошового боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних. За таких обставин, позовні вимоги позивача в сумі 47,06 грн., нараховані за індексами інфляції на суму основного боргу, а також 103,30 грн. річних, обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Пунктом 8.2 вказаного договору сторони встановили відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді пені. Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті у термін, встановлений договором, нарахована позивачем пеня в сумі 654,23 грн., передбачена умовами спірного договору та вимогам законодавства і також підлягає стягненню з відповідача.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, тому є підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а прийнятого по справі рішення –без змін, оскільки відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж Кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач надав докази того, що він дійсно за вищевказаним договором виконав взяті на себе зобов'язання, поставив відповідачу товар на суму 18 311,58 грн.,  а господарський суд Харківської області належним чином дослідив та оцінив докази, які свідчать про невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо своєчасної і в повному обсязі оплати за отриманий товар.

Зазначені обставини і стали підставою для захисту позивачем своїх порушених прав і охоронюваних законом інтересів. Тобто, позивач у повній відповідності з чинним законодавством матеріально обґрунтував та довів правомірність своїх позовних вимог до відповідача.

Відповідач же ні під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного документального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх заперечень проти позову, так і висловлених в апеляційній скарзі тверджень про відсутність у нього боргу перед позивачем.

Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що у витратних накладних № 1032 від 26.01.2006 р. та № 1530 від 06 02.2006 р. немає вказівки на дистриб'юторський договір № 10/07-05 від 20.10.2005 р., у зв'язку з чим цей договір слід вважати неукладеним, є безпідставними.

Як вірно зазначає позивач, відповідно до п 2.1 дистриб'юторського договору № 10/07-05 від 20.10.2005 р. загальна кількість товару визначається відповідно до видаткової накладної. Зокрема, умовами спірного договору не передбачено те, що накладна має бути додатком чи невід'ємною частиною договору, тобто вказівка на договір не є обов'язковою, а оскільки відповідач прийняв товар за видатковими накладними, то це підтверджує те, що він погоджується з асортиментом, кількістю і ціною прийнятої продукції. Крім того, ТОВ "Компанія "Мультимілк" оплачувала вказані накладні посилаючись на дистриб'юторський договір № 10/07-05 від 20.10.2005 р., що підтверджується виписками з рахунку, тобто відповідач знав і усвідомлював те, що отримує продукцію відповідно до вказаного договору і своєю частковою оплатою здійснив його часткове виконання, а тому спірний договір слід вважати укладеним, так як він був прийнятий до виконання і частково виконаний, чим підтверджується дійсність дистриб'юторського договору № 10/07-05.

Тобто при укладенні дистриб'юторського договору, всупереч заяві відповідача, було досягнуто згоди з усіх істотних умов для даного виду договору, а саме: предмет договору, кількість і якість товару, ціна і порядок розрахунків, а також строк дії договору.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що вимога відповідача про визнання дистриб'юторського договору № 10/07-05 від 20.10.2005 р. неукладеним та визнання факту поставки товару позивачем відповідачу від 26.01.2006 р. за накладною № 1032 і від 06.02.2006 р. за накладною № 1530 самостійними договорами поставки, укладеними в усній формі, ТОВ "Компанія "Мультимілк" не заявлялася і не була предметом розгляду в суді першої інстанції, а відповідно до ст. 101 Господарсько-процесуального кодексу України в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, враховуючи те, що відповідач не виконав свої зобов'язання за спірним договором, зокрема, не надав суду доказів погашення боргу, вимоги позивача в сумі 10216,17 грн., на думку колегії суддів, є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Компанія "Мультимілк"  позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 05.07.2006 р. по справі № 29/203-06 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись статтями 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхилити.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія "Мультимілк" (м. Харків) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 05 липня 2006 року по справі № 29/203-06 залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді