Постанова

від 27.09.2006 по справі 29/236-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/236-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2006 р.                                                           Справа № 29/236-06  

Колегія суддів у складі:

головуючого судді , судді  ,  

при секретарі Казакова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Ісай О.О.

1-й відповідача -  не з'явився

2-й відповідач - Кожухарь Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу 2-го відповідача (вх. № 2916Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 11.07.06 р. по справі № 29/236-06

за позовом Підприємство об'єднання громадян "Українська юридична компанія" "Всеукраїнської організації інвалідів "Союз организацій інвалідів України", м. Харків

до 1) ТОВ "Автотехпром", м. Харків

     2) ПП "Ера", м. Одеса

про стягнення 13236,45 грн.

встановила:

В квітні 2006 р. позивач –Підприємство об'єднання громадян „Українська юридична компанія” ВОІ СОІУ звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення солідарно з ТОВ „Автотехпром” (1-го відповідача) та ПП „Ера” (2-го відповідача) 13236,45 грн. заборгованості.

В процесі розгляду справи в порядку ст. 22 ГПК України позивачем надано заяву про уточнення позовних вимог, в якій останній відмовляється від позовних вимог в частині стягнення суми боргу з 1-го відповідача.

Рішенням господарського суду від 11.07.2006 р. (суддя Тихий П.В.) по справі № 29/236-06 позов задоволено. З відповідача на користь позивача стягнено 1326,45 грн. основного боргу, 102 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивовано з тих підстав, що відповідач не надав доказів погашення боргу за поставлений товар згідно контрактів № 3717 від 25.04.2003 р. та № 2330/2001 р. від 08.11.2001 р. та ін.

2-й відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його необгрунтованим, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог. В обгрунтування своїх вимог 2-й відповідач посилається на те, що всі взаємовідносини з ТОВ „СБС-Фармація”, в т.ч. по борговим зобов”язанням за договорами  № 3717 від 25.04.2003 р. та № 2330/2001 р. від 08.11.2001 р. він закінчив шляхом проведення заліку зустрічних однорідних вимог  в 2004 р., і даний факт підтверджується рішенням господарського суду Одеської області від 29.05.2006 р. по справі № 1-22-31-28-26-31/8-05-23; що суд першої інстанції при прийнятті рішення не врахував того, що позивачем не надавалися оригінали, та до матеріалів справи не залучалися копії контрактів № 3717 від 25.04.2003 р. та № 2330/2001 від 08.11.2001 р.; що вимоги позивач про сплату боргу за поставками по накладних № 21474/2001 від 07.12.2001 р., № 20470/2001 від 26.11.2001 р., № 19195/2001 від 08.11.2001 р. є безпідставними, оскільки з урахуванням ст. 256-257 ЦК України скінчився строк позовної давності, в межах якого позивач має право вимагати погашення даної заборгованості та ін.

Крім того, в доповненнях до апеляційної скарги 2-й відповідач вказує на те, що відсутність боргу 2-го відповідача перед „СБС-Фармація” підтверджується також постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.08.2006 р. по справі № 1-22-31-28-26-31/8-05-23.

В судовому засіданні позивач просив суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, між 2-м відповідачем та ТОВ фірмою "СБС-Фармація" були укладені договори №3717 від 25.04.03 та №2330/2001 від 08.11.01  Відповідно до умов даних контрактів,  ТОВ фірма "СБС-Фармація" зобов`язалася поставити другому відповідачеві товар, а другий відповідач зобов`язався прийняти та оплатити його вартість протягом строку, що вказаний у договорі.

На виконання умов вищевказаних контактів ТОВ фірма „СБС-Фармація” передала по накладних № 23015/2003 від 22.10.2003 р., № 21474/2001 від 07.12.2001 р., № 20470/2001 від 26.11.2001 р. № 19195/2001 від 08.11.2001 р. у власність 2-го відповідача медичні препарати, товари медичного призначення на загальну суму 13236,45 грн.

2-й відповідач товар прийняв, однак доказів погашення заборгованості за отриманий товар поставлений за вищевказаними накладними не надав.

Однак, як свідчить акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2004 р. по 15.04.2004 р., складений СБС „Фармація” та 2-м відповідачем вже після отримання товару за спірними накладними, що підписаний головними бухгалтерами та скріплений відповідними печатками підприємств заборованість 2-го відповідача перед СБС „Фармація” на момент підписання даного документу була відсутня.

Крім того, з урахуванням ст. 45 ГПК України  про відсутність заборованості 2-го відповідача перед СБС „Фармація” також свідчить факти, встановлені в рішенні господарського суду Одеської області від 29.05.2006 р. по справі № 1-22-31-28-26-31/8-05-23, що залишено в силі постановою Одеського Апеляційного господарського суду від 08.08.2006 р. по цій справі, тобто рішенням, що набрало законної сили.

Враховуючи вищевикладене та виходячи з фактичних обставин справи, судова колегія вважає, що на даний момент відсутні підстав вважати наявною заборгованість 2-го відповідача перед СБС „Фармація” за отриманий товар згідно накладних № 23015/2003 від 22.10.2003 р., № 21474/2001 від 07.12.2001 р., № 20470/2001 від 26.11.2001 р. та № 19195/2001 від 08.11.2001 р.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, на підставі договору поруки № 02 від 03.01.2004 р., укладеного між ТОВ "СБС-Фармація" та 1-м відповідачем, 1-й відповідач виступив поручителем 2-го відповідача.

В зв”язку з тим, що  постановою господарського суду Харківської області від 11.10.2004 р. по справі Б-24/59-04 ТОВ фірма "СБС-Фармація" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, станом на 03.04.2006 р. між ТОВ фірма "СБС-Фармація" та позивачем укладено договір про відступлення права вимоги № 03.

Статтею 514 Цивільного кодексу України пердбачено що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі i на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, з тексту договору № 03 від 03.04.2006 р. та його додатку не вбачається, що сторонами замінено особу кредитора у зобов'язаннях, що виникли саме на підставі конклюдентних дій сторін, які стосуються поставок (купівлі-продажу) здійснених відповідно до умов контрактів від № 3717 від 25.04.2003 р. та № 2330/2001 р. від 08.11.2001 р.

Таким чином, за договором № 03 від 03.04.2006 р. відступлення права вимоги заміна особи кредитора та передача новому кредитору права в рамках певних цивільно-правових угод (договорів, правочинів) не відбулася, оскільки вказівка на них в цьому договорі відсутня, ознаки угод не визначені, в зв'язку з чим спірна майнова вимога не може вважатися належним чином індивідуалізованою і за відсутності такої індивідуалізації відступлення (уступка) права не може вважатися такою, що відбулася, оскільки не містить умов про свій  предмет.

Обов'язковість належної індивідуалізації права вимоги, що відступається вимагає від сторін вказувати зобов'язання, з якого випливає це право, чи виникло воно у первісного кредитора на час відступлення права вимоги та його обсяг. Наявність цих положень  у договорі спрямована на відображення зв'язку вимоги, що передається. Тобто із змісту правочину про відступлення права вимоги повинні визначатись обсяг прав і умов, які існували, належать кредиторові та передаються третій особі, а також підстави їх виникнення. Відсутність цього зв'язку не дає підстав поширювати на відносини, що склалися, законодавчі норми про заміну осіб у зобов'язанні і не може підтверджувати факт здійснення зміни особи кредитора у певному зобов”язанні.

Отже, за відсутності в договорі № 03 від 03.04.2006 р. ознак, щодо індивідуалізації відступлення права вимоги, що стосуються істотних (об'єкта, предмета, прав і умов) основного зобоав'язання він не може мати відповідних наслідків для останнього, оскільки відносно них сторони за договором № 03 не досягли згоди. В зв'язку з чим, такий акт у вигляді договору  про відступлення права вимоги, який має бути невід'ємною частиною певного зобов'язання (зокрема, що виникло з контрактів № 3717 від 25.04.2003 р. та № 2330/2001 р. від 08.11.2001 р., та інших точно визначених підстав), права вимоги з якого передаються іншій особі є нікчемним. Тобто таким, що відображає тільки наміри сторін, виражені в об'ємі (сумі боргу) без визначення похідного (індивідуалізації) зобов'язання (в якому замінено особу кредитора), тощо.

Таким чином, суд першої інстанції неправомірно встановив факт того, що договір № 03 від 03.04.2006 р. набуває чинності стосовно тих правочинів, які хоча і малися сторонами на увазі але не знайшли закріплення в цьому договорі і заміна особи кредитора в них не може вважатися такою, що відбулася.

З огляду на вказане вбачається, що первісний кредитор не вибув із зобов'язань по контрактах № 3717 від 25.04.2003 р. та № 2330/2001 р. від 08.11.2001 р. та  угодах, що виникли з конклюдентних дій сторін на підставі доданих накладних, та інших документів, в зв"язку з чим певне право залишилось за первісним кредитором, а у позивача воно не виникло.

Враховуючи викладене, висновки, викладені в рішенні господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п.п. 1, 2, 4 ст. ст. 104,  ст. 105 ГПК України, судова колегія -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 25.09.2006 р. по справі № 29/236-06 скасувати. В позові відмовити. Стягнути з Підприємства об'єднання громадян "Українська юридична компанія" Всеукраїнської організації інвалідів „Союз організацій інвалідів України” (61121, м. Харків, пр. Тракторобудівників, буд. 140-Б, кім. 75, п/р № 260083001849 в АКБ „Меркурій” м. Харків, МФО 351663, код ЄДРПОУ 33899568) на користь Приватного підприємства „Ера” (65079, м. Одеса, вул. Кулікове поле, 1, кім. 521, р/р 26006301536588 у ОЦО ПИБ, МФО 328135, код ЄДРПОУ 31309570) 66,18 грн. держмита за подання апеляційної скарги.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді