Постанова

від 13.05.2013 по справі 812/3655/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 травня 2013 року Справа № 812/3655/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Широкої К.Ю.

при секретарі судового засідання Бондар Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі міста луганська Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зерно України - Н" про накладення арешту на коштів які знаходяться в установах банків,-

ВСТАНОВИВ:

12 квітня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі міста луганська Луганської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерно України - Н» про накладення арешту на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках в установах банків.

Правовою підставою заявлених позовних вимог представник позивача вважає норми статті 67 Конституції України, Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

Крім того, позивач зазначив, що заборгованість ТОВ «Зерно України - Н» перед бюджетом складає - 2215798,61 грн. Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 07.08.2012 №2а/1270/5458/2012 задоволено позовні вимоги Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Луганська Луганської області Державної податкової служби, щодо стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків підприємства у сумі - 2213900,75 грн. На виконання вищезазначеного рішення позивач надсилав інкасоване доручення, але вони повернулись з позначкою : «на рахунку відсутні кошти». До цього часу борг відповідачем не сплачується, а лише продовжує збільшуватись.

На підставі вищевикладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про час, дату та місце слухання справи, письмових заперечень суду не надав (а.с.61, 62).

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зерно України - Н» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради Луганської області, 16.04.2004 за реєстраційним номером10000780603, перебуває з 26.04.2004 на податковому обліку в органах державної податкової служби як платник податків (а.с.11-12,14).

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача за наслідками господарської діяльності існує податковий борг у загальному розмірі 2215798,61 грн.: з податку на додану вартість у розмірі 2215783,68 грн. а саме: - за основним платежем - 2212794,09, що виник на підставі поданої платником податків декларації №462191 від 20.10.2011 та декларації №9011593210 від 19.11.2011 (а.с. 27-28, 29-30) за штрафними санкціями -2421,82 грн., що виник на підставі прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення №0018821505/0 від 14.11.2011 та податкового повідомлення-рішення № 0064121610/0 від 06.11.2012 (а.с. 23, 24 ), пеня у розмірі 567,77 грн; з комунального податку у розмірі 14.93, а саме за основним платежем у розмірі 14,93 грн, що виник на підставі розрахунку №705435 від 07.02.2011 (а.с.26).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 41.5 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податковим органом було направлено відповідачу податкову вимогу форми Ю № 8439 від 02.11.2011, але на адресу податкового органу повернувся конверт із відміткою: «за закінченою адресою не проживає», у судовому чи адміністративному порядку ним не оскаржена (а.с. 32). Згідно довідки про встановлення місцезнаходження платника податків ТОВ «Зерно України - Н» не встановлено (а.с. 20)

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Позивачем були проведені заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Згідно п. 87.1., п. 87.2 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно листа начальника відділу РЕР з обслуговування міста Луганська. Словяносербського та Лутугинського районів при (підпорядкованого УДАІ) ГУМВС України в Луганській області від 19 грудня 2012 року № 11/14-4877 вбачається, що за відповідачем автотранспортних засобів не значиться (а.с.34).

Лист начальника МКП «БТІ» від 16 листопада 2012 року № 15/43-4936 підтверджує, що за відповідачем права власності на нерухоме майно в м. Луганську не зареєстровано (а.с.38).

Згідно листа начальника управління Держкомзему у м. Луганську Луганської області від 03 грудня 2012 року № 5698/4-2-14 вбачається, що на території м. Луганська за відповідачем земельні ділянки не значаться (а.с. 36).

З листа заступника начальника Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів від 18 грудня 2012 №3440 вбачається, що в реєстрі землекористувачів не зареєстроване. Рішень про передачу цьому підприємству земельних ділянок у користування не приймалось (а.с. 35).

Суд дійшов висновку, що у відповідача відсутня наявність будь-якого майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу боржника.

Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Відповідно до підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Доказів сплати податкового боргу відповідач не надав суду. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання суду зворотного боку облікових карток платника податків станом на 31 січня 2013 року з податку на прибуток приватних підприємств та з податку на додану вартість.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відсутність майна, за рахунок якого можливо було б погасити податковий борг, яка встановлена підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, є підставою для накладення арешту на кошти платника податків (відповідача у справі), внаслідок чого позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі міста луганська Луганської області Державної податкової служби задовольнити повністю.

Накласти арешт на кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерно України - Н» (код ЄДРПОУ 32915847, місцезнаходження: 91005, м. Луганськ, вул. Ломоносова, буд. 13) за податковим боргом в сумі 2 215 798, 61 грн. (два мільйона двісті п'ятнадцять тисяч сімсот дев'яносто вісім гривень 61 коп.), які знаходяться на розрахункових рахунках обслуговуючих Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерно України - Н», до повного погашення зазначеного податкового боргу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 16 травня 2013 року.

Суддя К.Ю. Широка