Рішення

від 13.05.2013 по справі 913/1038/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 травня 2013 року Справа № 913/1038/13

Провадження №5/913/1038/13

За позовом

Приватного акціонерного товариства «Вестастрой», м. Краматорськ Донецької області

до Приватного підприємства - Фірма «Боско», м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 41 157 грн. 19 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Вінніков С.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Плакса А.В., юрисконсульт, довіреність від 05.01.2013 № 5/1;

від відповідача - представник не прибув.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 35 915грн. 86 коп., 3% річних в сумі 2 180 грн. 57 коп., інфляційних втрат в сумі 3 060 грн. 76 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати товару в сумі 35 915 грн. 86 коп., переданого за накладними від 28.04.2011 № РН-0000020, від 26.09.2012 № РН-0000028. Крім суми основного боргу позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 2 180 грн. 57 коп. та інфляційні втрати в сумі 3 060 грн. 76 коп.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

При цьому, відповідач не заявив клопотання про відкладення розгляду справи з наведенням відповідного обґрунтування необхідності такого відкладення та доданням доказів поважності неприбуття у дане судове засідання.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані судом матеріали відповідачем не надані, тому на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Приватне акціонерне товариство «Вестастрой», як постачальник (позивач у справі), виставив Приватному підприємству - Фірма «Боско», як покупцю (відповідачу у справі), рахунки № 28/04-110 від 28.04.2011, № 26/09-121 від 26.10.2012 на оплату будівельних матеріалів в сумі 71 546 грн. 99 коп. (а.с. 11,13).

У травні 2012 року відповідач виконав позивачу роботи з реконструкції будівлі ТЦ по пр. Гвардійському, 46 у м. Сєвєродонецьку на загальну суму 35 631 грн. 30 коп., що підтверджується актом приймання виконаних робіт форми КБ-2в (а.с. 15-19).

Вказана сума зарахована позивачем в рахунок погашення відповідачем боргу за поставлені будівельні матеріали.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань з оплати отриманого товару за ним станом на день подачі позову до суду утворився борг.

У зв'язку з викладеним, позивач звернувся за захистом своїх прав та порушених законом інтересів.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно приписів ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Під час розрахунку основного боргу позивач помилково заявив до стягнення 35 915 грн. 86 коп., в той час як сума боргу, яка підлягає стягненню, становить 35 915 грн. 69 коп. (50000,00 + 21546,99 - 35631,30)

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи невстановлення сторонами у правочині, оформленому накладною, строку виконання відповідачем грошових зобов'язань, застосовуються положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи невстановлення строку виконання грошового зобов'язання та пред'явлення вимоги з виконання зобов'язання по оплаті за накладними, строк виконання даного зобов'язання наступив, проте не був виконаний відповідачем.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

На підставі вказаних статей позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в сумі 2 180 грн. 57 коп. та інфляційні втрати в сумі 3 060 грн. 76 коп.

Оскільки період нарахування 3% річних та інфляційних витрат визначається позивачем з 28.04.2011 по 01.04.2013, а вимога про сплату боргу відповідачем була отримана лише 25.03.2013, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 21), суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, оскільки перебіг прострочення грошового зобов'язання розпочався лише з 02.04.2013.

Таким чином, позов є таким, що підлягає задоволенню частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість у сумі

35 915 грн. 69 коп. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства - Фірма «Боско», Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Федоренка, буд. 18 «Б», ідентифікаційний код 25365145, на користь Приватного акціонерного товариства «Вестастрой», Донецька область, м. Краматорськ, вул. Вознесенського, б. 25, ідентифікаційний код 30073921, заборгованість у сумі 35 915 грн. 69 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1501 грн. 31 коп. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 13.04.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано - 15.04.2013.

Суддя С.В. Вінніков

Згідно з оригіналом

Помічник судді К.С.Гуленко

15.05.2013