Постанова

від 29.09.2006 по справі 11/165-06

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/165-06

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2006 р.                                                           Справа № 11/165-06  

Колегія суддів у складі:

головуючого судді , судді  ,  

при секретарі Казакової О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Задорожна Н.Г.

відповідача -  Шаповалова В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2971Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 17.07.06 р. по справі № 11/165-06

за позовом Державного підприємства "Харківський електромеханічний завод", м. Харків

до Приватної фірми "Афіна Палада", м. Харків

про розірвання договору

встановила:

У травні 2006 р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про розірвання договору про охорону об'єкту № 1/1, який укладений між сторонами 09.09.04 р., посилаючись на не належне  виконання умов договору відповідачем та  порушення своїх зобов'язань за договором.

Рішенням господарського суду Харківської області від 17.07.2006 р.  по  справі № 11/165-06 (суддя –Черленяк М.І.) позовні вимоги задоволено повністю, розірвано договір про охорону об'єкту № 1/1, укладений 09.09.04 р. між Державним підприємством «Харківський електромеханічний завод»та Приватною фірмою «Афіна Палада», з відповідача стягнуто 85 грн. витрат по сплаті держмита та 118 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу, з посиланням на правомірність та обґрунтованість  позовних вимог.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, надав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду , оскільки воно незаконне та необґрунтовано, судом не в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи, порушенні норми матеріального права. Відповідач вказує, що в порушення норм матеріального права , суд застосовує норми ч.1 ст.611 ЦК України, згідно яких у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору, хоча договором одностороннє розірвання укладеного договору не передбачено. Також відповідач вказує, що суд застосовує норми ч. 2 ст. 651 ЦК України, не довівши з чого саме склались такі істотні порушення, зазначивши в тексті рішення, що «… неналежне виконання відповідачем зобов'язань по охороні, могло понести негативні наслідки для підприємства позивача», тобто осудив відповідача за те, що не сталось, але фактично порушень не зазначив.

       Позивач з обставинами, викладеними в апеляційній скарзі не погодився, вважає рішення господарського суду обґрунтованим, законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Судова колегія, перевіривши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановила:

       між позивачем та відповідачем був укладений договір № 1/1 від 9.09.2004 р. про охорону об'єкту, згідно з п. 1.1. договору власник (позивач по справі)  доручає, а виконавець (відповідач по справі) приймає на себе обов'язки по забезпеченню охорони об'єкта відповідно до додатку № 3 до договору, розташованого за адресою: м. Харків, пр. Московський, 199.

Відповідно до п. 9.1. договору строк дії договору встановлений до 31 грудня 2004 року, а додатковою угодою до договору від 27.12.04 року строк дії договору продовжений до 31.12.06 року.

Згідно з додатковою угодою № 7 від 31 грудня 2005 року, вартість послуг по охороні встановлена у розмірі 5 грн. 45 коп. за одну годину роботи кожного охоронця.

Пунктом п. 3.1. договору встановлено, що відповідач зобов'язаний надати необхідну кількість робітників фірми для охорони. Пунктом 3.2. договору передбачено, що відповідач зобов'язаний забезпечити охорону об'єкту від неправомірних посягань на нього, а також підтримувати на об'єкті встановлений пропускний режим.

Згідно до п. 2.2. та п. 3.8. Інструкції по охороні об'єкта, що є додатком № 3 до договору, будь-які особи не допускаються на територію об'єкта без пред'явлення перепустки або документів, що належним чином посвідчують особу.

13 жовтня 2005 року листом № 97/40 позивач попередив відповідача про необхідність видання охоронцям посвідчень охоронця.  

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що відповідач  допускав порушення умов договору щодо вищезазначених пунктів, не виділяючи необхідну кількість робітників, про що свідчать листи позивача, які направлялись на адресу відповідача з вимогою прийняти заходи по усуненню порушень договірних зобов'язань: № 97/09 від 26.04.05 року, 60/352 від 11.05.05 року, 60/353 від 11.05.05 року, 60/387 від 19.05.05 року, 60/400 від 24.05.05 року, 60/417 від 31.05.05 року, 60/426 від 02.06.05 року, 60/437 від 07.06.05 року, 60/465 від 16.06.05 року, 60/464 від 16.06.05 року, 60/583 від 09.08.05 року, 60/603 від 16.08.05 року, 60/665 від 19.09.05 року, 60/674 від 23.09.05 року, 97/41 від 28.10.05 року, 97/01 від 02.02.06 року. Факт відсутності охорони на об'єкті підтверджується рапортами, які додані до матеріалів справи.

04 квітня 2006 року позивачем на адресу відповідача був направлений лист № 87/52 з пропозицією розірвати договір в порядку ст. 188 ГК України.

17 травня 2006 року позивач своїм листом № 87/107 повідомив відповідача  про незаконне проникнення на територію об'єкту без належних пропусків  або документів, що б посвідчували особи охоронців, тобто про порушення умов договору, а саме п. 3.2. договору. Даний лист відповідачем був отриманий, що підтверджується  повідомленням про вручення 24.05.06 року

Відповіді на зазначені листи позивач не отримав і заходи по усуненню порушень відповідачем не приймалися.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що на підставі вищевказаного, позивач звернувся листом № 60/233 від 05.04.06 року до Московського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, в якому вказував на несанкціоноване проникнення робітників відповідача на територію позивача. 25 травня 2006 року Московським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, з якої вбачається, що в результаті проведення перевірки по факту звернення позивача та відповідача встановлено, що особи, у яких відсутні перепустки та документи, які посвідчують їх належність до охоронців, або працівників підприємства позивача, на територію підприємства не допускаються. Тобто факту незаконного недопущення на територію позивача працівників відповідача згідно умов договору не встановлено.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що на підставі вищенаведених порушень відповідачем умов договору, позивач змушений був здійснювати охорону об'єкта силами підприємства, доказом чого є наказ № 103 від 05.04.06 року.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, згідно з ч.1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: розірвання договору.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив , що матеріали справи свідчать про те, що відповідачем неодноразово порушувались умови договору, що дає  підстави  про наявність істотного порушення умов договору, оскільки підприємство позивача, є державним підприємством, має стратегічне значення для держави  і має особливий порядок здійснення охорони та пропускного режиму і неналежне виконання відповідачем зобов'язань по охороні, могло понести негативні наслідки для підприємства позивача.

Посилання відповідача на відсутність істотних порушень і не зазначення порушень в рішенні суду необґрунтоване та спростовується матеріалами справи, зокрема фактичні обставини справи свідчать про наявність істотних порушень умов договору відповідачем та обґрунтованість вимог позивача про розірвання договору охорони.

Таким чином, рішення господарського суду відповідає обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його  скасування, керуючись ст.ст. 611, 651 ЦК України, ст.ст.101- 105 ГПК України

постановила:

 Рішення господарського суду Харківської області від 17.07.2006 р. по справі № 11/165-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді