Рішення

від 13.05.2013 по справі 905/2218/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.05.2013р. Справа № 905/2218/13

Представником позивача не надане письмове клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:

за участю представників сторін:

від позивача - Майська А.В. - довіреність від 19.04.2013р.

від відповідача - не явився,

за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінгова компанія «Актив» м. Київ

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Новотех-плюс» м. Горлівка

про стягнення 152358,65грн. попередньої оплати, 3% річних, інфляційних витрат, пені

СУТЬ СПОРУ:

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 152358,65грн., з яких, 147000,00грн. - попередня оплата, яка перерахована платіжними дорученнями № 522 від 27.12.2011р., № 525 від 28.12.2011р., № 526 від 29.12.2011р. на виконання умов договору поставки № 72 від 26.12.2011р., 845,75грн. - 3% річних, які нараховані за період з 12.01.2013р. по 22.03.2013р., 294,00грн. - інфляційні витрати, які нараховані за січень 2013р., 4218,90грн. - пеня, яка нарахована за період з 12.01.2013р. по 22.03.2013р. відповідно до п. 7.3 договору.

В підтвердження позову позивач надав підписаний сторонами договір поставки № 72 від 26.12.2011р. з специфікацією, додатковою угодою № 1 від 26.12.2012р., угодою від 02.01.2013р., повідомлення про відступлення права вимоги, яке отримано відповідачем, платіжні доручення № 522 від 27.12.2011р. на суму 90000,00грн., № 525 від 28.12.2011р. на суму 90000,00грн., № 526 від 29.12.2011р. на суму 49000,00грн., лист № 9/К від 20.02.2013р. з вимогою поставити товар або повернути суму попередньої оплати, який отриманий відповідачем, підписаний сторонами без зауважень та заперечень акт звірки розрахунків.

Господарський суд ухвалою від 29.04.2013р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України ( далі по тексту - ГПК України ) відклав розгляд справи на 13.05.2013р. для забезпечення явки представника відповідача та надання сторонами додаткових документів в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Представник позивача через канцелярію суду 13.05.2013р. надав копію договору відступлення права вимоги № 1 від 02.01.2013р., підписаного між позивачем та ТОВ «Південно-східна промислова група», виписки по банківському рахунку.

Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений замовленою поштою, про що свідчить повернуте поштове повідомлення з відміткою про вручення ухвал господарського суду уповноваженій особі відповідача. Відзиву на позов не надав.

Господарський суд не позбавлений права вирішити спір в межах строків, передбачених ст.69 Господарського процесуального кодексу України, за наявними і достатніми матеріалами зібраними судом та наданими позивачем на підставі ст.75 ГПК України у відсутності представника відповідача і відзиву на позов.

При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,

ВСТАНОВЛЕНО:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача попередньої оплати та нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат за несвоєчасне повернення коштів.

Обґрунтовується вимога укладеним сторонами договором поставки № 72 від 26.12.2011р. за яким перерахована попередня оплата за товар, який не поставлений відповідачем у строк, обумовлений строком договору.

За своїм змістом та правовою природою договір № 72 від 26.12.2011р., є договором купівлі продажу та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що 26.12.2011р. позивачем та відповідачем в особі директорів, які діяли на підставі статуту та довіреності, підписаний договір поставки №72, відповідно до пунктів 1.1, 5.3 якого постачальник (відповідач) передає у власність покупця (позивача) металопродукцію, кількість, асортимент, технічні умови, строки поставки якої вказані в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, а покупець приймає та оплачує товар в строки, які зазначені в специфікації.

В специфікації сторони погодили найменування товару, що поставляється - сталь листова оцинкована товщиною 0,4*1000*2000мм марки 08пс/08кп в кількості 25,000 тон на загальну суму 257500,00грн. Строки поставки та умови оплати товару визначені специфікацією згідно договору.

Пунктом 9.1 договору встановлений строк його дії - до 31.12.2012р., який додатковою угодою № 1 від 26.12.2012р. був продовжений до 11.01.2013р.

В угоді від 02.01.2013р., яка підписана сторонами, погоджено, що покупець повідомляє про намір частково передати свої права і обов'язки по договору поставки № 72 від 26.12.2011р. третій стороні, а постачальник дає згоду на таку передачу.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що позивач на виконання умов договору перерахував відповідачу попередню оплату в сумі 229000,00грн., про що свідчать платіжні доручення № 522 від 27.12.2011р. на суму 90000,00грн., № 525 від 28.12.2011р. на суму 90000,00грн., № 526 від 29.12.2011р. на суму 49000,00грн. та виписки по банківському рахунку, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідачем, на час звернення із позовом, поставку товару не здійснив, грошові кошти позивачу повернуті частково в сумі 46000,00грн., що підтверджується витягами з банківських рахунків.

02.01.2013р. між позивачем та ТОВом «Південно-східна промислова група» підписаний договір про відступлення права вимоги № 1, за яким первісний кредитор (позивач) відступає новому кредитору (ТОВ «Південно-східна промислова група») право вимоги за договором постачання № 72 від 26.12.2011р., укладеним між первісним кредитором і ТОВ «Новотех-плюс» (Боржник). За даним договором новий кредитор має право вимагати від боржника належного виконання обов'язків по поставці товару на загальну суму 36000,00грн. Пунктом 2.2 договору встановлений обов'язок позивача письмово повідомити відповідача про перехід прав першого до нового кредитора протягом 3 робочих днів з моменту підписання договору.

З матеріалів справи вбачається, що 02.01.2013р. відповідача було повідомлено про відступлення права вимоги за договором № 1 від 02.01.2013р.

Відповідно до п. 3.3 договору строки поставки товару вказуються в специфікаціях, однак, в специфікації сторонами неузгоджений конкретний строк протягом якого відповідач повинен поставити товар.

Оскільки сторонами неузгоджені строки виконання зобов'язання з поставки товару, то повинна застосовуватися частина друга статті 530 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направив відповідачу лист № 9/К ввід 20.02.2013р. з вимогою здійснити поставку до 01.03.2013р. або повернути попередню оплату, яка отримана останнім 20.02.2013р.

Таким чином, відповідач повинен був поставити товар позивачу до 01.03.2013р., що ним не зроблено, а за відсутності товару, після отримання листа - перерахувати позивачу отримані за непоставлене майно кошти.

Таким чином, відповідач повинен виконати свій обов'язок з поставки товару на суму 147000,00грн., за мінусом повернутих відповідачем 46000,00грн. і переданих 36000,00грн. за договором уступки права вимоги ( 229000,00грн. - 46000,00грн. - 36000,00грн.).

Оскільки на час розгляду справи відповідачем не повернуті кошти, отримані за договором , господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 147000,00грн. в повному обсязі.

Порушення відповідачем строків повернення попередньої оплати явилось підставою для нарахування позивачем 4218,90грн. пені, яка нарахована за період з 12.01.2013р. по 22.03.2013р. відповідно до п. 7.3 договору.

Сторонами пунктом 7.3 передбачено, що у випадку порушення строків виконання зобов'язань за договором винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня від суми простроченого зобов'язання за кожний день прострочення.

Таким чином, сторонами в договорі чітко не узгоджений вид порушення зобов'язань, за який саме повинна нараховуватися пеня.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пеня є неустойкою, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Пеня обчислюється тільки у відсотках і є тривалою неустойкою, тобто грошовою сумою, яка нараховується за кожний день прострочення. При цьому розмір пені повинен встановлюватися в договорі, якщо її розмір не визначений діючим законодавством.

Позивач нарахував відповідачу пеню за порушення саме грошового зобов'язання, при цьому в самому договорі сторони не передбачили відповідальність у вигляді пені за порушення грошових зобов'язань, У відповідача за договором відсутні грошові зобов»язання. Вони ви никли у нього тільки після заявленої позивачем вимоги щодо поставки товару чи повернення коштів. Враховуючи викладене, господарський суд відмовляє позивачу у задоволенні вимог в цій частині в повному обсязі.

Враховуючи те, що відповідач не повернув попередню оплату в строки, встановлені діючим законодавством, позивач просить стягнути з нього 845,75грн. - 3% річних, які нараховані за період з 12.01.2013р. по 22.03.2013р. та 294,00грн. - інфляційних витрат, які нараховані за січень 2013р.

Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України передбачає що, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Ця стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо).

Оскільки позивачем направлена вимога про повернення суми попередньої оплати 20.02.2013р., то і зобов»язання грошове у відповідача виникає з семиденного строку з дня пред»явлення вимоги з урахуванням поштового перебігу, тобто з 02.03.2013р.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем грошового зобов'язання, господарський суд, перевіривши наданий розрахунок річних відсотків та провівши власний, задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 845,75грн. 3% річних частково в сумі 253,73грн., оскільки позивач при здійсненні розрахунку невірно визначив момент виникнення права вимоги, який виникає 02.03.2013р.

Що стосується вимог позивача в частині стягнення 294,00грн. інфляційних витрат, господарський суд відмовляє в їх задоволенні, оскільки позивач нарахував інфляційні за січень 2013р., а право їх нарахування виникає у останнього тільки з березня 2013р.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені частково на відповідача покладається судовий збір в розмірі 2945,87грн.

На підставі ст.ст. 526,530,546,549,610,612,625,664,693 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84,81-1,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінгова компанія «Актив» м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новотех-плюс» м. Горлівка про стягнення 152358,65грн., з яких, 147000,00грн. - попередня оплата, 845,75грн. - 3% річних, 294,00грн. - інфляційні витрати, 4218,90грн. - пеня частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новотех-плюс» м. Горлівка-84614, вул. Стожка, буд. 129, кв. 9, ЄДРПОУ 36685844 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізінгова компанія «Актив» м. Київ-04053, вул. Некрасівська, буд.3 (поштова адреса: 04080, м. Київ, вул. Межигірська, 87 «А», оф.28), ЄДРПОУ 30623269 попередню оплату в сумі 147000,00грн., 253,73грн. - 3% річних, 2945,87грн. - судового збору.

В решті вимог відмовити за недоведеністю.

Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 13.05.2013року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.

Суддя С.Ю. Гринько