Рішення

від 16.04.2013 по справі 514/410/13-ц

ТАРУТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Тарутинський районний суд Одеської області

Справа № 514/410/13-ц

Провадження по справі № 2/514/198/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2013 року с.м.т. Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Тончева Н. М.

при секретарі Узун Н.Д.,

розглянувши в порядку ч. 2 ст. 197 ЦПК України у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Тарутине цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азімут», відділу Держземагентства у Тарутинському районі Одеської області, Миколаївської сільської Ради про скасування реєстрації Державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов’язання вчинити певні дії ,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азімут», відділу Держземагентства у Тарутинському районі Одеської області, Миколаївської сільської Ради про скасування реєстрації Державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов’язання вчинити певні дії. В обгрунтування своїх вимог зазначили, що 24 лютого 2006 року помер ОСОБА_3. Внаслідок його смерті відкрилась спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 3.74 га в межах згідно з планом, з них ріллі - 3.15 га (кадастровий номер 5124786000:01:002:0296), багаторічних насаджень - 0.59 га (кадастровий номер 5124786000:01:002:0182) розташованої на території Миколаївської сільської ради Тарутинського району Одеської області, яка належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №094759, виданого 16 листопада 2004 року на підставі розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області від 27 серпня 2004 року №323/А-2004. Спадкоємцями за законом на зазначену спадщину залишились батько померлого - ОСОБА_2 (Позивач), мати померлого - ОСОБА_4, сестра померлого - ОСОБА_1 (Позивач).

Однак, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відмовились від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1. У зв’язку з чим остання звернулась до Тарутинської державної нотаріальної контори Одеської області з заявою про прийняття спадщини. Державним нотаріусом Тарутинської державної нотаріальної контори Одеської області 13 грудня 2006 року було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 серії ВЕ №271496 зареєстрованого в реєстрі за №4740.

На цій підставі ОСОБА_1 звернулась до відділу земельних ресурсів у Тарутинському районі Одеської області для отримання державного акту на право власності на земельну ділянку, де їй було роз’яснено, що для цього необхідно замовити у суб’єкта господарювання, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних робіт, розробку технічної документаціїзі складанням державного акта на право власності на земельну ділянку.

Після чого позивачка ОСОБА_1 звернулась до ТОВ «Азімут», де за її замовленням була розроблена і виготовлена технічна документація зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку. Однак, при розробці ТОВ «Азімут» технічної документації була допущена помилка, яка полягає в тому, що технічна документація була виготовлена на земельну ділянку площею 3.74 га в межах згідно з планом, з них ріллі - 3.15 га (кадастровий номер 5124786000:01:002:0253), багаторічних насаджень - 0.59 га (кадастровий номер 5124786000:01:002:0297), яка розташована на території Миколаївської сільської ради Тарутинського району Одеської області та належить ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №094758 виданого 16 листопада 2004 року на підставі розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області від 27 серпня 2004 року №323/А-2004.

Відділ земельних ресурсів у Тарутинському районі Одеської області після отримання обмінного файлу з технічною документацією, не перевіривши достовірність даних, які були відображені в технічній документації, засвідчив її та передав для внесення в автоматизовану систему державного земельного кадастру та видачу ОСОБА_1 державного акту на право власності на земельну ділянку з наступною реєстрацією та внесенням записів про реєстрацію до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю.

25 листопада 2008 року ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 грудня 2006 року зареєстрованого в реєстрі за №4740 отримала державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 961034 та серії ЯД №961035, відповідно до яких вона стала власницею земельних ділянок площею 0.59 га (кадастровий номер 5124786000:01:002:0253) та площею 3.15 га (кадастровий номер 5124786000:01:002:0297).

Таким чином, в результаті допущеної не з вини позивачів помилки, ОСОБА_1 не отримала в спадщину земельні ділянки, які належали ОСОБА_3, а фактично стала власником земельних ділянок, які належать ОСОБА_2, чим було порушено право власності останнього на належні йому земельні ділянки, оскільки він був виключений з реєстру власників земельних ділянок. Це і стало підставою для звернення позивачів до суду з вказаним позовом.

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судове засідання не з’явились, на розгляд суду від них надійшли заяви з проханням розглянути справу у їх відсутність. Позов підтримують (а.с. 38, 39).

Представник відповідача - ТОВ «Азімут» ОСОБА_5 у судове засідання не з’явився. На адресу суду від представника відповідача надійшла заява про згоду з позовними вимогами позивачів та з проханням розглянути справу без його участі (а.с. 40).

Представник відповідача - в.о. начальника відділу Держземагентства у Тарутинському районі Одеської області ОСОБА_6 у судове засідання не з’явився. На адресу суду від представника відповідача надійшла заява про згоду з позовними вимогами позивачів та з проханням розглянути справу без його участі (а.с. 37).

Представник відповідача - голова Миколаївської сільської ради Тарутинського району Одеської області ОСОБА_7 у судове засідання не з’явився. На адресу суду від представника відповідача надійшла заява про згоду з позовними вимогами позивачів та з проханням розглянути справу без його участі (а.с. 35, 36).

Це відповідає вимогам ч.2 ст.158 ЦПК України.

В зв’язку з цим в силу ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд приймає визнання позову відповідачами, оскільки таке визнання відповідає вимогам закону, відповідає інтересам сторін по справі та не суперечить правам та інтересам інших осіб.

Дослідивши і оцінивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

24 лютого 2006 року помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії ІІІ-МЮ №755698 виданим 27 лютого 2006 року (а.с. 15).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 3.74 га в межах згідно з планом, з них ріллі - 3.15 га (кадастровий номер 5124786000:01:002:0296), багаторічних насаджень - 0.59 га (кадастровий номер 5124786000:01:002:0182) розташованої на території Миколаївської сільської ради Тарутинського району Одеської області, яка належала померлому на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ОД №094759, виданого 16 листопада 2004 року на підставі розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області від 27 серпня 2004 року №323/А-2004 (а.с.16-18).

13 грудня 2006 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 серії ВЕ №271496 зареєстрованого в реєстрі за №4740 (а.с. 8).

25 листопада 2008 року ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 грудня 2006 року зареєстрованого в реєстрі за №4740 отримала державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 961034 (а.с. 9-11) та серії ЯД №961035 (а.с. 12-14), відповідно до яких вона стала власницею земельних ділянок площею 0.59 га (кадастровий номер 5124786000:01:002:0253) та площею 3.15 га (кадастровий номер 5124786000:01:002:0297).

Частиною 2 ст. 158 ЗК України встановлено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

За змістом п.п.1.15 «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі», затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 року №43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 червня 1999 року за №354/3647, розробку технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою здійснюють суб'єкти господарювання, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності щодо проведення землевпорядних робіт, або територіальні органи земельних ресурсів.

Вказаною «Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі» не передбачено можливості внесення змін у Державний акт шляхом його виправлення. Отже, для того щоб внести зміни у Державний акт, його слід визнати недійсним та зобов’язати проектну організацію, яка була первісним розробником технічної документації із землеустрою, повторно провести всі обміри та виготовити нову технічну документацію.

Відповідно до п.3.3. «Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та

договорів оренди землі» порядок ведення книги записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, встановлюється наказом Держкомзему України.

Указом Президента України «Про державне агентство земельних ресурсів України» від 08 квітня 2011 року установлено, що Державне агентство земельних ресурсів України є правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус, як спеціальний суб’єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно за місцем розташування такого майна.

Для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно одним з необхідних документів є рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст.79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно зі ст.16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер, який скасовується лише у разі скасування її державної реєстрації.

У відповідності з п.60 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051, запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) Державним кадастровим реєстратором на підставі рішення суду.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання оспорюваних державних актів недійсними та скасування їх реєстрації, оскільки позивачі фактично позбавлені можливості в інший спосіб поновити порушене право.

На підставі викладеного ст. 158, 79-1 ЗК України, керуючись ст. 27, 31, 208, 214, 215, 218, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азімут», відділу Держземагентства у Тарутинському районі Одеської області, Миколаївської сільської Ради про скасування реєстрації Державного акту на право власності на земельну ділянку та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити.

Византи недійсними та скасувати записи про реєстрацію державних актів на право приватної власності на землю :

· серї ЯД № 961034 виданого 25 листопада 2008 року на ім’я ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 грудня 2006 року зареєстрованого в реєстрі за №4740;

· серї ЯД № 961035 виданого 25 листопада 2008 року на ім’я ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 13 грудня 2006 року зареєстрованого в реєстрі за №4740.

Зобов’язати ТОВ «Азімут» переробити технічну документацію із землеустрою, яка є підставою для формування земельних ділянок площею 0.59 га у межах згідно з планом з кадастровим номером 5124786000:01:002:0296, площею 3.15 га у межах згідно з планом з кадастровим номером 5124786000:01:002:0182, розташованих на території Миколаївської сільської Ради Тарутинського району Одеської області, які отримала у спадщину ОСОБА_1.

Зобов’язати відділ Держземагентства у Тарутинському районі Одеської області внести зміни в Державний земельний кадастр щодо відомостей про власників земельних ділянок площею 0.59 га у межах згідно з планом з кадастровим номером 5124786000:01:002:0253, площею 3.15 га у межах згідно з планом з кадастровим номером 5124786000:01:002:0297, площею 0.59 га у межах згідно з планом з кадастровим номером 5124786000:01:002:0296, площею 3.15 га у межах згідно з планом з кадастровим номером 5124786000:01:002:0182 розташованих на території Миколаївської сільської Ради Тарутинського району Одеської області.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а якщо сторони не були присутні в судовому засіданні, рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Н. М. Тончева