Ухвала

від 14.05.2013 по справі 5016/2361/2012(5/91)

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про припинення провадження

"14" травня 2013 р. Справа № 5016/2361/2012(5/91)

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Воронюка О.Л.

Суддів: Єрмілова Г.А., Лашина В.В.

При секретарі: Гавричкові С.В.

Представники учасників провадження у справі про банкрутство ТОВ „Компанія „Інвестиційна Перспектива" в судове засідання не з'явилися. Про час, дату та місце його проведення повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.03.2013р.

по справі № 5016/2361/2012 (5/91)

за заявою ТОВ „ЮСМ-Консалтинг"

до ТОВ „Компанія „Інвестиційна Перспектива"

про банкрутство

Відповідно до ст. 81-1 ГПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Встановила:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.11.2012р. за заявою ТОВ „ЮСМ-Консалтинг", на підставі ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ „Компанія „Інвестиційна Перспектива".

Постановою господарського суду Миколаївської області від 13.11.2012р. (суддя Міщенко В.І.) визнано ТОВ „Компанія „Інвестиційна Перспектива" банкрутом, визнано грошові вимоги кредитора - ТОВ „ЮСМ-Консалтинг" до банкрута у сумі 51 879,99 грн. заборгованості та сплаченого судового збору у сумі 5365,00 грн.

Відносно ТОВ „Компанія „Інвестиційна Перспектива" відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Козлова В.О., якого зобов'язано здійснити ліквідаційні заходи, відповідно до вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В ході розгляду справи до господарського суду Миколаївської області надійшло клопотання ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС про зупинення провадження у справі № 5016/2361/2012 (5/91) до проведення перевірки вказаного боржника та зобов'язання розпорядника майна (ліквідатора) у справі надати усю наявну фінансово-господарську документацію боржника необхідну для проведення перевірки, яке господарським судом Миколаївської області розглянуто, згідно листа від 07.12.2012р. №5016/2361/2012 (5/91)/17009/2012. (а.с.33)

12.03.2013р. до місцевого господарського суду надійшов звіт ліквідатора боржника про результати проведення ліквідаційної процедури відносно ТОВ „Компанія „Інвестиційна Перспектива".

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.03.2013р. (суддя Міщенко В.І.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута станом на 11.03.2013р. Ліквідовано юридичну особу - ТОВ „Компанія „Інвестиційна Перспектива". Провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду від 26.03.2013р., Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва ДПС звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушенням судом норм матеріального права та процесуального права, а саме: ст.ст. 33, 34,43 ГПК України та ст.ст. 7, 14, 23, 32, 40, 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ліквідатор ТОВ „Компанія „Інвестиційна Перспектива" арбітражний керуючий Козлов В.О. вважає, що ухвала господарського суду Миколаївської області від 26.03.2013р. винесена з урахуванням вимог матеріального та процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, необґрунтованими та безпідставними, у зв'язку з чим, просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, з мотивів викладених у запереченні.

Представники сторін у справі про банкрутство ТОВ „Компанія „Інвестиційна Перспектива" в судове засідання не з'явились, про час і місце його проведення повідомлені належним чином, про причини нез'явлення суд не повідомили і таким чином не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи та апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного:

Відповідно до частини 2 статті 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до ч.1-1 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №4212-V1 від 22.12.2011р., який набрав чинності 19.01.2013р., положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Розглядаючи дану справу суд застосовує положення Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" №2343-ХІІ від 14.05.1992р., оскільки його положення діяли на день порушення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство ТОВ „Компанія „Інвестиційна Перспектива" порушено з урахуванням особливостей, визначених ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство), за приписами якої в разі, якщо громадянин -підприємець, боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Аналізуючи приписи даної статті, слід дійти висновку, що наявність хоча б однієї з ознак відсутнього боржника, передбачених частиною першою статті 52 Закону, є достатньою для порушення провадження у справі. Тобто, у випадку доведеної відсутності боржника за юридичною адресою та відсутності керівних органів юридичної особи за її місцезнаходженням, провадження у справі проводиться з врахуванням особливостей, передбачених статтею 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом".

Відповідно до приписів ст. 52 Закону про банкрутство господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатора.

Отже, спрощена процедура банкрутства відповідно до ст. 52 Закону про банкрутство передбачає введення ліквідаційної процедури боржника одразу ж після порушення провадження у справі про банкрутство, що має наслідком припинення господарської діяльності боржника ( ч.1 ст. 23 Закону про банкрутство).

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону про банкрутство після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2013 року ліквідатором ТОВ „Компанія „Інвестиційна Перспектива" було подано на затвердження суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, з якого вбачається, що в ході ліквідаційної процедури ліквідатором боржника, з метою пошуку та виявлення майна банкрута, відповідно до п. п. 12 п. 1 ст. 25 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", надіслано запити, на які надано відповіді наступних установ та організацій, а саме:

- лист Центральної міжрайонної виконавчої дирекції Миколаївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 01-50-1537 від 20.11.2012р., про відсутність зобов'язань перед Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; (а.с. 60)

- лист Центральної міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.12.2010р. № 2187-07, про те, що банкрут на обліку в Дирекції не перебуває; (а.с. 70)

- лист Управління Пенсійного фонду України в Печерському районі м. Києва від 28.11.2012р. № 18750/07, про відсутність, станом на 27.11.2012р. банкрута у нього на обліку; (а.с. 72)

- лист Печерського районного центру зайнятості від 26.11.2012р. № 06-9032, відповідно до якого заборгованість за підприємством відсутня; (а.с. 76)

- лист Заводського районного центру зайнятості від 23.11.2012р. № 06-2581/07, про відсутність заборгованості у банкрута зі сплати страхових внесків; (а.с. 77)

- лист Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 23.11.2012р. № 1/6-3440/04, про відсутність кредиторських вимог до банкрута; (а.с. 78)

- лист Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Центрального районі м. Миколаєва від 27.11.2012р. № 1737-01/06, про, що банкрут не має заборгованості по внескам перед відділенням. (а.с. 79)

При цьому, згідно листів Управління Держземагенства у м.Миколаїв від 21.11.2012 р. за № 3389/751-2/1400, Управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради № 02-06/4021 від 26.11.2012р. інформація щодо реєстрації земельних ділянок за банкрутом - відсутня.

Відповідно до листа Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції № 01.05/52002/18 від 07.12.2012 р. виконавчі провадження відносно банкрута станом на 07.12.2012 р. на виконанні відсутні. (а.с. 84), та згідно листа Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві , на виконанні у відділі рішення суду, де боржником є банкрут не перебуває. (а.с. 85)

Згідно довідки Архіву з особового складу управління архівної роботи та урочистих подій Виконкому Миколаївської міськради № 283/01-22 від 14.12.2012 р. на зберігання до архіву документи з особового складу банкрута не надходили. (а.с. 88)

Головне управління Держземагенства у Миколаївській області, згідно листа від 29.11.2012р. № 210/1800-12 повідомило, що у містах та районах Миколаївської області земельні ділянки за ТОВ „Компанія „Інвестиційна перспектива" не обліковуються (а.с.90)

Управління Держкомзему у місті Миколаєві листом від 21.11.2012р. № 3389/751-2/1400, повідомило про відсутність зареєстрованих за банкрутом земельних ділянок (а.с. 92)

Управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради згідно листа від 26.11.2012р. № 02-06/4021 повідомило, що за банкрутом документів, які посвідчують його право власності або повного користування на земельні ділянки на території м. Миколаєва в міській раді не зареєстровано.(а.с. 94)

Головне управління статистики у Миколаївській області згідно листа від 21.12.2012р. № 452/04/2-09, повідомило, що банкрут фінансову та статистичну звітність за 2010-2012р.р. не надавало. (98)

Як вбачається зі звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу, станом на 11.03.2013 р. у банкрута недостатньо основних та оборотних засобів для ведення господарської діяльності, своєчасного погашення грошових зобов'язань, відсутня можливість відродити платоспроможність, оскільки у банкрута відсутнє будь-яке майно, що підтверджується листом УДАІ УМВС України в Миколаївській області № 9/2-4128 від 04.12.2012р., листом Державної інспекції сільського господарства в Київській області від 28.12.2012р. № 10-16/6055, листом Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві № 04-03/04-03/6097/1 від 28.11.2012р. та листом Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна № 47354 (И-2012) від 20.12.2012р. (а.с.100,102, 108,110)

Відповідно до листа Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби № 347/К/186-12 банкруту відкрито наступні р/рахунки в установах банків: в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" 08.08.2008р. № 26003003439001 (долари США, золото, срібло, євро, українська гривня) та в АТ "Банк "Таврика" 07.04.2005р. - р/р № 260043011625, 26.12.2002р. - р/р № 261563010202. (а.с. 114)

Відповідно до довідки ПАТ "Банк "Таврика" № 11-01 від 27.02.2013р. банкруту закрито вкладний (депозитний) рахунок № 261563010202.

Відповідно до листа Печерської районної в місті Києві державної адміністрації № 11-13/1581 від 29.11.2012р. документи з особового складу банкрута станом на 29.11.2012р. в архівний відділ не передавались.(а.с.112)

Відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 21.12.2012 р. інформація щодо банкрута відсутня. (а.с. 129)

Відповідно до Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 21.12.2012р. інформація щодо банкрута відсутня. (а.с.128)

При цьому листом від 26.11.2012р. № 5556/к/19-312, ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, повідомило, що у банкрута, згідно карток особових рахунків, станом на 23.11.2012р. заборгованість відсутня. (а.с. 75)

Таким чином, апеляційним господарським судом не встановлено порушень чинного законодавства при затверджені ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.03.2013р. звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ТОВ „Компанія „Інвестиційна Перспектива", а також ліквідації вказаного товариства із припиненням провадження у справі на підставі п. 6 ст.40 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

При цьому, апеляційний господарський суд враховує наступне:

Положеннями частини 1 ст. 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки , мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Статтею 1 Закону про банкрутство передбачено, що сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут); учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Наведений перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство стаття 1 вищеназваного Закону відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Статтею 1 Закону про банкрутство, також визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Провадження у даній справі здійснюється в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, яка передбачає спрощену процедуру банкрутства відсутнього боржника.

Згідно зі ст. 52 Закону про банкрутство кредитори боржника в місячний строк з дня одержання письмового повідомлення ліквідатора про визнання боржника банкрутом можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута.

Пункт 1 ст. 14 Закону про банкрутство встановлює порядок пред'явлення кредиторами своїх вимог до боржника, який (порядок) включає також подання до господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують .

При цьому слід врахувати, що особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до відсутнього боржника, що ліквідується в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, визначені положеннями ч. 5 вказаної статті та передбачають направлення кредиторами ліквідатору заяв із вимогами до банкрута в місячний термін після отримання від ліквідатора відсутнього боржника повідомлення про визнання банкрутом .

Отже, у справі про банкрутство відсутнього боржника особа (що не є ініціюючим кредитором) може набути статусу кредитора -сторони у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника .

У зв'язку із викладеним судова колегія також наголошує, що визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) користуються правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників. Ця норма міститься в ст. 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через вказані вище певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема після визнання його вимог і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження судових рішень.

На підставі вищезазначеного, та виходячи зі змісту ст. 1 Закону про банкрутство, орган державної податкової служби (а в даному випадку - ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС) в процедурах банкрутства не може мати іншого правового статусу, окрім статусу кредитора боржника, тобто сторони у справі про банкрутство.

Отже враховуючи те, що податковій інспекції було відомо про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „Компанія „Інвестиційна Перспектива" та здійснення щодо останнього відповідного провадження (а.с.75), а також відсутність у матеріалах справи доказів звернення ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС з грошовими вимогами до боржника в установленому порядку та відсутність посилання на наявність таких вимог в апеляційній скарзі, податкова інспекція не набула статусу кредитора у справі про банкрутство, а тому й не мала процесуального права на оскарження в апеляційному порядку ухвали господарського суду Миколаївської області від 26.03.2013р. про ліквідацію банкрута та припинення провадження.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, що викладена в його постановах від 14.03.2012р. у справі № 45/3б, від 03.04.2012р. у справі № 5023/5820/11, від 18.09.2012р. у справі № 7/17-4145-2011 та від 16.05.2012р. по справі № 5010/2174/2011-Б-23/78, по справі № 5006/5/33б/2012 від 05.12.2012р.

У відповідності до п. 5 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011р. „Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" (в редакції Постанови Вищого господарського суду від 23.03.2012р. № 3), у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. № 15 юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому ст. 80 ГПК України на підставі ст. ст. 91, 107 ГПК України як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах.

З урахуванням викладеного, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 26.03.2013р. про ліквідацію банкрута та припинення провадження підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86, ст. 91, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційне провадження з перегляду ухвали господарського суду Миколаївської області від 26.03.2013р. по справі № 5016/2361/2012 (5/91) за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС припинити.

Головуючий суддя Воронюк О.Л.

Суддя Єрмілов Г.А.

Суддя Лашин В.В.